Ай тумэ ӷанэн?
Каринг и священикоря андо пэрво вико терэнас о рат, саво ашэласпэ посли кода, сар сԥабарэнас и жэртвы?
КАЖНО бэрш андо дэлмутно Израилё и священикоря андо храмо сԥабарэнас по жэртвенико бутэ жывотнонэн. Сар ԥэндя о Иосифо Флавиё, кала жалас и Патради, анэнас андэ жэртва май бут, чем 250 000 бакрорэн. Вижал, посли кацавэ жэртвы ашэласпэ фартэ бут рат (Лев. 1:10, 11; Чис. 28:16, 19). Каринг лэс терэнас?
Котэ, кай сас лэ Иродоско храмо, и учони виарақлэ бари дренажно система (када дромора, па савэ ужалас и лишнё жыдкость). Вой терэлас жы каринг 70 бэрш андэ амари эра, кала сас розмардо о храмо. Наверно, вой трэбуй сас, кай тэ виандярэн о рат па Храмово плай.
Роздиқаса, сар терэлас кадэя дренажно система:
Дырочки андо жэртвенико. Андэ Мишна́a ԥэнэнпэ, кай андэ ек вуӷло кай о жэртвенико сас дуй дырочки. Андэр лэндэ спитялас о рат, саво ашэласпэ посли кода, сар сԥабарэнас и жэртвы, и о паи, савэса прохалавэнас о жэртвенико. О рат и о паи зӷаминаспэ и ужанас па дромора андо овраӷо Кедроно.
Кода, со виарақлэ и учони, зжалпэ лэ алавэнца, савэ пистромэ андэ Мишна. Пала дренажно система, сави виарақлэ паша храмо, андэ ек книжка ԥэнэнпэ: «Наверно, через латэ виандярэнас о рат и о паи па Храмово плай» (The Cambridge History of Judaism).
Бут паи. Трэбуй сас бут паи, кай о жэртвенико и о дроморо важ и жыдкость тэ ашэнпэ вужэ. Кай и священикоря вся и время сас паи, важ кода кай во сас проандярдо анда форо каринг о храмо. Акэ со ԥэнэн ек учоно о Джо́зефо Па́трико: «Андэ дэлмутни время кати андэ кадэва храмо сас кацави сложно система, кай о паи тэ авэл и тэ ужал. Ла стердэ, кай андо храмо вся и время тэ авэл вужо».
a Мишна — иудейски законоря и понятии, савэ сас стидэ андэ ек книжка каринг о трито вико андэ амари эра.