Тодӥськоды-а тӥ?
Кытчы каро вал священникъёс нырысетӥ даурын храмысь вирез, кудӥз кылиз пудоез курбонэ ваем бере?
КОТЬКУД ар вашкала Израильын священникъёс храмын трос сюрс пудоосты курбонэ вайыло вал. Иосиф Флавийлэн верамезъя, Пасха дыръя 250 000-лэсь тросгес ыжпиосты курбонэ вайылӥзы. Озьыен, пудоез курбонэ ваем бере туж трос вир кыле вал (Лев. 1:10, 11; Лыд. 28:16, 19). Мар соин каро вал?
Археологъёс Иродлэн храмез котырысь шедьтӥзы трос каналъёсты, кытӥ кырсь ву бызе вал. Со каналъёсты уже кутӥзы асьме вакытысь 70-тӥ арын храм куашкатозь. Со каналъёс кузя ик Храмовой гурезьысь вир ваське вал, дыр.
Эскеромы, мар юрттӥз курбон сётон интыез чылкыт возьыны.
Курбон сётон интылэн сэрегысьтыз пасьёс. Мишнаы́нa вераське, курбон сётон интылэн лымшор но шундыпуксёнпал сэрегаз кык пась вал шуыса. Отчы кошке вал курбонъёсты ваем бере кисьтӥськем вир но ву, кудӥныз курбон сётон интыез миськизы. Вир но ву сурасько вал но канал кузя Кедрон нёжалэ васько вал.
Археологъёслэн шедьтэмзы возьматэ, Мишнаын гожтэм зэм луэ шуыса. Тани мар вераське одӥг энциклопедиын храм котырысь каналъёс сярысь: «Со каналъёс кузя Храмовой гурезьысь вир но ву васько вал, дыр» (The Cambridge History of Judaism).
Тырмыт ву. Курбон сётон инты но Храмовой гурезьысь васькись канал чылкыт мед луозы шуыса, трос ву кулэ вал. Карын вал ву возён понна гудӟем гуос, тыметъёс но каналъёс, кытӥ чылкыт ву храме бызе вал. Соин ик священникъёслэн ялан вузы вал. Джо́зеф Па́трик, археология удысысь тодосчи, вера: «Вашкала дыръя со вал одӥг гинэ храм, кытчы чылкыт ву бызе вал но кытысь кырсь ву кошке вал».
a Мишна́ — со вашкала книга, кудаз гожтэмын иудейёслэн законъёссы но сям-йылолъёссы. Со гожтэмын вал асьме вакытысь 200-тӥ ар бере.