Книга Єзекіїля
16 І знову Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, вияви Єрусалиму його мерзенні звичаї+ 3 і скажи: “Так Всевладний Господь Єгова говорить Єрусалиму: «Ханаа́нський край — ось звідки ти походиш і де народилась*. Твій батько — аморея́нин,+ а мати — хетя́нка.+ 4 Коли ти з’явилась на світ, у день твого народження, тобі не обрізали пуповини, не обмили тебе у воді, щоб очистити, не натерли сіллю та не сповили. 5 Ніхто не зжалився над тобою, щоб зробити тобі хоча б щось із цього. Ніхто не виявив до тебе співчуття. Тебе кинули в полі, бо в день, коли ти народилась, тебе* зненавиділи.
6 Проходячи, я побачив, як ти безпорадно борсаєшся у власній крові. Тоді я сказав тобі, закривавленій: “Живи!” Так, я сказав тобі, закривавленій: “Живи!” 7 Я зробив тебе такою численною, як рослини в полі, і ти виросла, розвинулася та з’явилась у найвишуканіших прикрасах. У тебе налилися груди і виросло волосся, але ти була ще нага, без одягу»”.
8 “Я проходив повз тебе і побачив, що ти вже достатньо доросла для кохання. Тож я своїм одягом* прикрив+ твою наготу, дав тобі клятву, уклав з тобою угоду, і ти стала моєю,— говорить Всевладний Господь Єгова.— 9 Я обмив тебе водою, змив з тебе кров і намастив олією.+ 10 Одягнув я тебе у вишите вбрання, дав сандалії з гарної шкіри*, обвив голову тонким лляним полотном і вбрав тебе в дорогу одежу. 11 Я оздобив тебе прикрасами, одягнув браслети на твої руки і намисто на шию. 12 Також дав я тобі носову сережку та сережки для вух, а на голову поклав вишуканий вінець. 13 Ти прикрашала себе золотом і сріблом, одягалась у вбрання з тонкого лляного полотна і дорогих тканин, носила вишитий одяг. Ти їла мед, олію і найліпше борошно. Стала ти дуже-дуже гарною+ і гідною бути царицею*”».
14 «“Твоя слава* поширилася серед народів+ завдяки твоїй красі, бо вона була досконала через мою власну велич, якою я тебе наділив”,+— говорить Всевладний Господь Єгова».
15 «“Але ти почала покладатися на свою красу+ і, користуючись своєю славою, стала повією.+ Ти віддавалася без розбору кожному перехожому+ — йому діставалась твоя краса. 16 Ти брала свій одяг, робила різнокольорові святині на узвишшях і займалася в них проституцією+ — такого не має відбуватися, такого ніколи не має бути. 17 А з гарних золотих і срібних коштовностей*, які я тобі подарував, ти робила зображення чоловіків і займалася з ними проституцією.+ 18 Своїм вишитим одягом ти покривала їх* і давала їм мою олію та фіміам.+ 19 Також ти давала їм як приємні* пахощі той хліб, який я тобі дав,— спечений з найліпшого борошна, олії та меду, якими я годував тебе.+ Саме це ти робила”,— говорить Всевладний Господь Єгова».
20 «“Ти брала синів і дочок, яких народила мені,+ і приносила ідолам у жертву.+ Хіба мало тобі було проституції? 21 Ти ще й вбивала моїх синів, спалюючи їх у вогні*, ти приносила їх у жертву.+ 22 Дотримуючись усіх цих мерзенних звичаїв і займаючись проституцією, ти не згадала днів своєї юності, коли була нагою, без одягу, і борсалася у власній крові. 23 І після всіх твоїх злодіянь горе, горе тобі!+ — говорить Всевладний Господь Єгова.— 24 На кожній площі ти робила собі насип і священне узвишшя. 25 Посеред кожної вулиці ти будувала священне узвишшя, опоганювала свою красу, пропонуючи себе* кожному перехожому,+ і не мала стриму, займаючись проституцією.+ 26 Ти віддавалася синам Єгипту+ — своїм похітливим сусідам* — і далі без стриму займалася проституцією, щоб ображати мене. 27 За це я простягну на тебе руку і зменшу призначену тобі частку харчів.+ Я віддам тебе в руки* філісти́мських дочок, які тебе ненавидять+ і яких приголомшила твоя безсоромна поведінка.+
28 Ти віддавалася синам Ассирії,+ оскільки не могла задовольнити свою похіть, ти віддавалася їм, але похіть свою так і не задовольнила. 29 Тому ти без стриму займалась проституцією з краєм торговців* і з халде́ями,+ але й тоді не задовольнила своєї похоті. 30 Яке ж хворе* було твоє серце*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— коли ти поводилась як безсоромна повія!+ 31 Але коли ти робила насип посеред кожної вулиці і будувала священне узвишшя на кожній площі, то поводилась не так, як повія, бо ти відмовлялася від платні. 32 Ти перелюбна дружина, яка замість чоловіка приймає сторонніх.+ 33 Усім повіям зазвичай дають подарунок,+ але ти сама даєш подарунки усім своїм коханцям+ і підкуповуєш їх, щоб вони звідусіль приходили займатися з тобою проституцією.+ 34 Ти поводишся зовсім не так, як інші повії. Жодна з них не робить так, як ти, бо ти сама даєш платню, а тобі ніхто не платить — ти чиниш усе навпаки”.
35 Тому, повіє,+ вислухай слово Єгови. 36 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “За те, що ти виявляла свою похіть і відкривала свою наготу, займаючись проституцією зі своїми коханцями і мерзотними, гидкими ідолами*,+ яким ти приносила в жертву кров своїх синів,+ 37 я зберу всіх твоїх коханців, яких ти задовольняла, всіх, кого ти любила і кого ненавиділа. Я звідусіль зберу їх проти тебе і відкрию перед ними твою наготу, щоб вони побачили тебе зовсім голою.+
38 Я покараю тебе так, як карають жінок, що чинять перелюб+ або кров проливають,+ в люті й ревнощах проллється твоя кров.+ 39 Віддам я тебе в їхні руки, і вони зрівняють із землею твої насипи та поруйнують твої священні узвишшя.+ Вони зірвуть з тебе вбрання,+ заберуть гарні коштовності*+ і залишать тебе нагою, без одягу. 40 Виведуть проти тебе натовп,+ закидають тебе камінням+ і вб’ють мечами.+ 41 Вони спалять твої доми+ і виконають над тобою мої присуди на очах у багатьох жінок. Я зроблю так, що ти перестанеш займатися проституцією+ і вже не будеш давати платню. 42 Тоді мій гнів проти тебе ущухне,+ моє обурення відступить від тебе,+ я заспокоюсь і більше не відчуватиму образи”.
43 “Ти не пам’ятала днів своєї юності+ і гнівила мене всіма цими вчинками, тому я відплачу тобі за твої діла,— говорить Всевладний Господь Єгова,— і ти вже не будеш поводитись безсоромно й дотримуватись усіх своїх мерзенних звичаїв.
44 Кожен, хто говорить прислів’я, скаже про тебе: «Яка мати, така й дочка!»+ 45 Ти дочка своєї матері, яка зневажала свого чоловіка і своїх дітей. Ти сестра своїх сестер, які зневажали своїх чоловіків і своїх дітей. Твоя мати — хетя́нка, а батько — аморея́нин”».+
46 «“Твоя старша сестра — Сама́рія,+ яка живе на північ* від тебе разом зі своїми дочками*.+ Твоя молодша сестра, яка живе на південь* від тебе,— Содом+ разом з дочками.+ 47 Ти не тільки ходила їхніми дорогами і дотримувалась їхніх мерзенних звичаїв, але й дуже швидко почала поводитись ще гірше за них.+ 48 Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— твоя сестра Содом та її дочки не поводились так, як ти і твої дочки. 49 Ось провина Содома, твоєї сестри: вона та її дочки+ були горді.+ Вони мали надмір їжі+ і вели безтурботне, спокійне життя,+ але не підтримували знедолених і бідних.+ 50 Вони були пихатими+ і в мене на очах дотримувались мерзенних звичаїв,+ і я побачив, що їх необхідно відкинути.+
51 Сама́рія+ не вчинила й половини твоїх гріхів. Ти ж перевершила сестер своїми мерзенними звичаями, і тепер, після всієї гидоти, яку ти робила, твої сестри здаються праведними.+ 52 Тож знось своє приниження, бо ти виправдала поведінку* своїх сестер. Ти чинила гріх, поводячись гидкіше, ніж вони, тому вони праведніші за тебе. Соромся і неси своє приниження, адже через тебе твої сестри здаються праведними”.
53 “Я позбираю їхніх полонених — полонених, які були забрані із Содома та її дочок, і полонених із Сама́рії та її дочок. Я позбираю разом з ними і твоїх полонених,+ 54 щоб ти зносила своє приниження. Ти будеш почуватися приниженою через усе, що робила, потішаючи їх. 55 Твоя сестра Содом разом зі своїми дочками стане такою, як колись, і Сама́рія з її дочками стане такою, як колись, і ти сама зі своїми дочками станеш такою, як колись.+ 56 У час гордині своєї ти не вважала свою сестру Содом гідною навіть згадки, 57 поки не викрилось твоє зло.+ А тепер тебе ганьблять дочки Сирії та всі її сусіди і з тебе насміхаються дочки філісти́млян+ довкола тебе. 58 Ти будеш розплачуватися за свою безсоромну поведінку і за свої мерзенні звичаї”,— говорить Єгова».
59 «Ось що говорить Всевладний Господь Єгова: “Я поведуся з тобою так, як повелась ти,+ бо ти знехтувала клятвою, порушивши угоду зі мною.+ 60 Але я згадаю про угоду, яку уклав з тобою в дні твоєї юності, і укладу з тобою незмінну угоду.+ 61 Ти згадаєш про свою поведінку і засоромишся,+ коли приймеш своїх сестер — тих, котрі старші за тебе, і тих, котрі молодші. Я дам їх тобі як дочок, але не через угоду з тобою”.
62 “Я укладу з тобою угоду, і ти будеш змушена визнати, що я — Єгова. 63 Тоді ти будеш пам’ятати все це та соромитись і більше не зможеш навіть уст розтулити через своє приниження,+ коли я примирюся з тобою попри все, що ти чинила”,+— говорить Всевладний Господь Єгова».