Псалом
ПСАЛОМ 57 (58)
Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий Псалом Давидів.
58 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду,
чи лю́дських синів слушно судите?
2 Отже, у серці ви чините
кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
3 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі,
з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
4 їхня отрута така, як отрута зміїна,
як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
5 що не слухає голосу заклиначı́в,
чарівника́, в чарах впра́вного!
6 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х,
левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
7 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється,
хай пов’я́нуть вони, як трава по дорозі,
8 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизотı́ розпускається,
щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
9 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, —
нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
10 А праведний тı́шитись буде, бо помсту побачить,
у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
11 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому,
справді є Бог, — суддя на землі!“