Єремії
При́йде Царство Месії, і наста́не вічний заповіт з Богом
33 І було Єремії Господнє слово вдру́ге, коли він ще за́мкнений був на подвір’ї в’язни́ці, говорячи:
2 „Так говорить Господь, що чинить оце,
Господь, що вформо́вує це, щоб поставити міцно оце, —
Господь Його Йме́ння:
3 Покли́куй до Мене —
і тобі відповı́м, і тобі розповім про велике та незрозуміле,
чого ти не знаєш!
4 Бо так промовляє Господь, Бог Ізраїлів,
про доми́ цього міста й про доми́ царів Юди,
що їх поруйновано на оборо́нні вали́, —
5 приходять вони воювати з халдеями,
щоб доми́ понапо́внювати лю́дськими тру́пами,
що вра́зив Я гнівом Своїм та люттю Своєю,
і сховав Я від міста оцього обличчя Своє за все їхнє зло:
6 Ось Я йому ви́рощу шкурку на рані, й дам ліки, та їх уздоро́влю,
і відкрию багатство споко́ю та правди для них!
7 І Я поверну́ долю Юди, і долю Ізраїля,
і їх розбудую, немов напоча́тку.
8 І очищу Я їх з їхньої провини всілякої, що нагріши́ли Мені,
і проба́чу всі їхні провини, яки́ми нагрішили Мені,
та відпа́ли від Мене.
9 І Єрусалим Мені стане за радісне йме́ння,
за хвалу́ та пишно́ту всім лю́дям землі,
що почують про все те добро́, що зробив Я для них!
І вони полякаються та затремтя́ть через все те добро
та ввесь спо́кій, який Я для нього вчинив!
10 Так говорить Господь:
Ще буде почутий на місці оцьо́му, —
про яке ви говорите: „Воно поруйноване, так що немає люди́ни й немає скотини“, —
у містах Юди й на вулицях Єрусалиму,
спусто́шених так, що немає люди́ни, й немає мешка́нця, й немає скотини, —
11 радісний голос та голос веселий,
голос молодого та голос молодої,
голос тих, що говорять:
„Хваліть Господа Саваота,
бо добрий Господь,
бо навіки Його́ милосердя!“
що жертву хвали́
до Господнього дому приносять,
бо Я поверну́ долю Кра́ю цього, як було напоча́тку,
говорить Господь!
12 Так говорить Господь Саваот:
Ще буде на місці оцьо́му спусто́шеному,
що немає нічого воно від люди́ни та аж до скотини,
та по містах його всіх —
ще буде пасо́висько для пастухів,
куди приведу́ть вони че́реду на відпочи́нок!
13 У містах у горı́шніх, у містах до́лішніх,
і в півде́нних містах,
і в Веніяминовому кра́ї, і в околицях Єрусалиму,
і в містах Юдиних
ще прохо́дитиме череда через руки рахуючого, говорить Господь!
14 Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, —
і Я ви́повню добре те слово,
що Я провіща́в про Ізраїлів дім і про дім Юдин:
15 тими дня́ми та ча́су того́
Я Давидові зрощу́ Пагінця́ справедливости, —
Він буде чини́ти на землі правосуддя та правду!
16 Юда буде спасе́ний в тих днях,
а Єрусалим буде жити безпечно,
і його будуть кликати так:
„Господь — наша правда!“
17 Бо так промовляє Господь:
Нема перево́ду Давидовим му́жам,
що мають сидіти на троні дому Ізраїлевого,
18 і нема перево́ду в Левитів — священиків перед обличчям Моїм тому му́жеві,
що буде прино́сити цілопа́лення, і спалювати хлібну жертву,
і прино́сити жертву всі дні!“
19 І було слово Господа до Єремії таке:
20 „Так говорить Господь:
Якщо знищите ви заповіта Мого щодо дня
та Мого заповіта щодо ночі,
щоб не було́ дня та ночі в їхньому ча́сі,
21 то знищений буде також заповіт Мій з Давидом, рабом Моїм,
щоб він сина не мав, який не царював би на троні його,
і з Левитами-священиками, слугами Моїми!
22 І як незчисле́нні ті зо́рі небесні,
а мо́рський пісок незміре́нний,
так помно́жу насіння Давида, Мого раба,
та Левитів, що служать Мені!“
23 І було слово Господа до Єремії таке:
24 „Хіба ж ти не завва́жив,* як наро́д цей казав був, говорячи:
„Оби́два ті ро́ди, яких Господь вибрав, відкинув Він їх?“
І наро́дом Моїм вони не́хтують,
наче б не був він уже перед ними наро́дом.
25 Так говорить Господь:
Якщо заповіта Мого щодо дня та щодо ночі нема,
якщо Я уставів для неба й землі не поклав,
26 то відки́ну й насіння Якова та раба Мого Давида,
щоб не брати володарı́в із насіння його
для насіння Авраама, Ісака та Якова.
Та не буде того, — бо верну́ їхню долю, й помилую їх!“