Дії
17 Перейшовши Амфı́поль і Аполлонı́ю, вони прибули у Фессало́ніки, де була юдейська синагога. 2 Павло за своїм звичаєм увійшов туди і три суботи вів з присутніми обговорення на основі Писань. 3 Він пояснював і доводив з Писань, що Христу необхідно було постраждати і воскреснути з мертвих; також він говорив: «А Христос — це Ісус, про якого я вам звіщаю». 4 Тож декотрі з них стали віруючими і приєдналися до Павла та Сили; серед цих людей було дуже багато греків, які поклонялися Богу, і чимало видатних жінок.
5 Юдеї ж розпалилися заздрістю і, взявши декотрих злих людей, які без діла тинялися по ринку, зібрали натовп та здійняли в місті бучу. Вони напали на дім Ясо́на і шукали Павла й Силу, щоб вивести їх до юрби. 6 Але, не знайшовши, вони витягли Ясо́на й деяких братів до начальників міста і почали вигукувати: «Ці люди збаламутили всю населену землю, а тепер прийшли ще й сюди, 7 і Ясон їх гостинно прийняв. Усі вони бунтують проти постанов кесаря і кажуть, що є інший цар — Ісус». 8 Цими словами вони дуже підбурили натовп і начальників міста. 9 Тоді начальники, взявши від Ясо́на та інших достатньо грошей у заставу, відпустили їх.
10 Як тільки настала ніч, брати послали Павла і Силу до Ве́рії, і вони, прибувши туди, зайшли в юдейську синагогу. 11 А верійці були шляхетніші від фессалонікійців, бо прийняли слово з величезним за́палом, щодня ретельно досліджуючи Писання, чи так є насправді. 12 Тож багато з них, а також чимало шанованих гречанок і греків стало віруючими. 13 Коли ж юдеї із Фессало́нік довідались, що Павло сповіщає Боже слово у Верії, то прийшли і туди, аби намовити й підбурити натовп. 14 Тому брати відразу відправили Павла аж до самого моря, тимчасом як Сила і Тимофій залишились у Верії. 15 Однак ті, що проводжали Павла, довели його аж до Афін, а потім повернулися, отримавши від Павла наказ, щоб Сила і Тимофій якнайшвидше прийшли до нього.
16 Поки Павло чекав на них в Афінах, він побачив, що те місто повне ідолів, і через це його дух скипів. 17 Тоді він почав вести в синагозі обговорення з юдеями та іншими людьми, які поклонялися Богові. Крім того, кожен день він розмовляв на ринковій площі з усіма, кого зустрічав. 18 Але декотрі епікурейці та філософи-стоїки почали з ним сперечатися. Одні говорили: «Що́ цей базіка хоче нам розповісти?» А інші казали: «Здається, він проповідує чужих богів». Вони говорили так тому, що Павло проповідував добру новину про Ісуса та воскресіння. 19 Отже, його схопили і повели на Ареопаг, запитуючи: «Скажи нам, що це за нове вчення ти поширюєш? 20 Бо ми чуємо від тебе якісь дивні речі, щось нове, тому хочемо знати, що це таке». 21 Всі ж афіняни і чужинці, які тимчасово там жили, у вільний час тільки те й робили, що говорили і слухали щось нове. 22 Тож Павло став посеред Ареопагу і промовив:
«Афіняни! З того, що я бачу, в усьому ви побожніші*, ніж інші люди. 23 Бо, проходячи повз ваші святині й уважно їх оглядаючи, я побачив жертовник з написом: «Невідомому Богові». Отже, саме те, що ви, не знаючи, обожнюєте, я вам звіщаю. 24 Бог, який створив світ і все, що в ньому, який є Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах 25 та не вимагає служіння людських рук, начебто він чогось потребував, тому що сам дає усім життя, і дихання, і все. 26 Від одного чоловіка він створив усі народи, щоб вони населяли цілу поверхню землі, і встановив призначені часи та межі проживання, 27 аби вони наполегливо шукали Бога і таки знайшли його, а він недалеко від кожного з нас. 28 Бо завдяки йому ми живемо, рухаємося та існуємо, і навіть декотрі ваші поети говорили: «Ми — його нащадки».
29 А оскільки ми — Божі нащадки, то не повинні думати, що Бог подібний до золота, срібла чи каменю або до чогось, вирізьбленого завдяки майстерності та уяві людини. 30 І хоча колись Бог не зважав на часи такого незнання, тепер він говорить людям, щоб усі вони скрізь покаялися. 31 Бо він визначив день, коли має намір праведно судити населену землю через призначеного ним чоловіка, і дав усім людям гарантію цього, воскресивши його з мертвих».
32 Коли ж вони почули про воскресіння мертвих, то дехто почав насміхатися з нього, а ще дехто говорив: «Може, розкажеш нам про це іншим разом». 33 Тоді Павло пішов від них, 34 але декотрі приєдналися до нього і стали віруючими. Серед них були Діони́сій, член суду на Ареопазі, жінка на ім’я Дама́ра та інші.