Об’явлення
9 Коли засурмив п’ятий ангел, я побачив зорю, що впала з неба на землю. Тій зорі було дано ключ від безодні. 2 Вона відкрила безодню, і з неї, неначе з великої печі, піднявся дим, від якого потемніло сонце й повітря. 3 З диму вийшла на землю сарана. Вона отримала таку ж владу, яку мають земні скорпіони. 4 Сарані було сказано не завдавати шкоди ані земній рослинності, ані зелені, ані жодному дереву, а лише людям, які не мають на чолах Божої печатки.
5 Крім того, сарані було дозволено мучити їх п’ять місяців, але не вбивати. Муки їхні нагадували муки, яких завдає скорпіон, коли жалить людину. 6 У ті дні люди шукатимуть смерті, але їм так і не вдасться її знайти, і вони будуть прагнути померти, але смерть утікатиме від них.
7 Своїм виглядом сарана нагадувала підготовлених до бою коней; на головах мала щось подібне до корон, які були ніби золоті, а обличчя її — наче людські. 8 Волосся в неї — як у жінки, а зуби — як у лева. 9 Вона мала нагрудники немовби із заліза. Шум її крил був як гуркіт колісниць з багатьма кіньми, що мчать у бій. 10 Кожна з них мала також хвіст і жало, як у скорпіона, а у хвостах — владу шкодити людям п’ять місяців. 11 Сарана мала над собою царя, ангела безодні. Єврейською його ім’я — Аваддо́н, а грецькою — Аполліо́н.
12 Одне горе минуло. Далі йдуть ще два.
13 Тоді засурмив шостий ангел. І я почув, як від рогів золотого жертовника, котрий перед Богом, пролунав один голос. 14 Він сказав шостому ангелу, який тримав сурму: «Розв’яжи чотирьох ангелів, зв’язаних коло великої річки Євфрат». 15 Тож розв’язали чотирьох ангелів, підготовлених для тієї години, дня, місяця і року, щоб вони вбили третину людей.
16 А кількість вершників на бойових конях була дві міріади міріад; я чув це число. 17 Коні й вершники виглядали у видінні так: вони мали вогняно-червоні, бузково-сині та блідо-жовті нагрудники, голови коней були як голови левів, а з їхніх ротів виходив вогонь, дим та сірка. 18 Від тих трьох кар — вогню, диму та сірки, що виходили з їхніх ротів,— загинула третина людей. 19 Бо влада коней — в їхніх ротах і хвостах, оскільки хвости їхні подібні до змій і мають голови; ними вони завдають шкоди.
20 Решта людей — ті, хто не загинув від трьох кар,— не покаялися в ділах рук своїх і не перестали поклонятися демонам та золотим, срібним, мідяним, кам’яним і дерев’яним ідолам, які не можуть бачити, чути й ходити. 21 Ті люди не покаялись ні у вбивствах, ні у спіритизмі, ні в блуді, ні в крадіжках.