Луки
5 Одного разу Ісус навчав Божого слова біля озера Генісаре́т. Довкола зібрався натовп, щоб послухати його, і почав тиснути на нього. 2 І побачив Ісус при березі два човни, а також рибалок, що вийшли з них і полоскали сіті. 3 Тоді він увійшов до човна Си́мона й попросив його трохи відпливти від берега і, сівши, почав звідти навчати людей. 4 Коли ж він перестав говорити, то звернувся до Си́мона: «Відпливи на глибину, і там закиньте сіті для лову». 5 У відповідь Си́мон сказав: «Наставнику, ми цілу ніч трудилися, та нічого не впіймали. Але якщо ти так кажеш, я закину». 6 І вони послухались та впіймали стільки риби, що аж сіті почали прориватись. 7 Тож вони подали знак своїм товаришам у другому човні, покликавши їх на допомогу. Ті підпливли й наповнили обидва човни, так що вони стали тонути. 8 І коли Си́мон Петро побачив це, то впав перед Ісусом навколішки та й сказав: «Полиш мене, Господи,— я грішна людина», 9 бо після того, як вони витягли стільки риби, їх усіх охопив великий подив. 10 Дуже дивувались і Си́монові товариші — Яків та Іван, сини Зеведе́я. Та Ісус сказав Си́мону: «Не бійся. Відтепер ти будеш ловити людей». 11 Тоді вони витягнули човни на берег і, покинувши все, пішли за ним.
12 Іншим разом, коли Ісус був в одному місті, прийшов чоловік, весь укритий проказою. І коли він побачив Ісуса, то впав ниць та почав благати: «Господи, якщо ти лише захочеш, то зможеш мене очистити». 13 Тоді Ісус, простягнувши руку, доторкнувся до нього і сказав: «Хочу. Будь чистим». І проказа тут же зійшла з чоловіка. 14 А Ісус звелів йому нічого нікому не говорити й додав: «Піди покажись священику і склади приношення за своє очищення, як наказував Мойсей,— їм на свідчення». 15 Та все ж вістка про Ісуса ширилась дедалі більше, і великі натовпи сходилися, аби послухати його та зцілитись від хвороб. 16 Він же самітно перебував у пустелі та молився.
17 Одного дня Ісус навчав людей, серед яких були також фарисеї і вчителі закону, що поприходили з усіх сіл Галілеї і Юдеї та з Єрусалима. І мав він силу від Єгови, щоб зціляти людей. 18 У той час чоловіки принесли на ліжку паралізованого і намагалися якось внести його всередину й покласти перед Ісусом. 19 Проте через натовп їм це ніяк не вдавалося. Тож вони вилізли на дах і крізь черепичну покрівлю спустили чоловіка на ліжку та поклали посеред тих, хто сидів перед Ісусом. 20 І коли Ісус побачив їхню віру, то сказав: «Чоловіче, твої гріхи прощено». 21 А книжники і фарисеї почали розмірковувати, кажучи: «Хто він такий, що зневажає Бога? Хто, крім самого Бога, може прощати гріхи?» 22 Ісус же розпізнав їхні думки й відповів: «Про що ви розмірковуєте у своїх серцях? 23 Що простіше сказати: «Твої гріхи прощено» чи «Встань та й іди»? 24 Але я хочу, щоб ви знали: Син людський має владу прощати на землі гріхи». Після того він сказав паралізованому: «Кажу тобі, встань, візьми своє ліжко та йди додому». 25 У ту ж мить чоловік підвівся, взяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога. 26 І всі люди надзвичайно здивувалися цьому й, охоплені страхом, почали прославляти Бога та казати: «Сьогодні ми бачили щось неймовірне!»
27 Вийшовши звідти, Ісус побачив збирача податків на ім’я Левій, котрий сидів у конторі, де збирали податки, та й сказав йому: «Будь моїм учнем і йди за мною». 28 І той устав, залишив усе та пішов за Ісусом. 29 Згодом Левій влаштував для нього великий бенкет у своєму домі. Серед гостей за столом було також багато збирачів податків. 30 Тоді фарисеї та їхні книжники почали нарікати й говорити його учням: «Чому ви їсте й п’єте зі збирачами податків та грішниками?» 31 У відповідь Ісус промовив до них: «Лікар потрібний не здоровим, а хворим. 32 Тож я прийшов покликати до каяття не праведних, а грішних».
33 Потім Ісусу сказали: «Іванові учні й учні фарисеїв часто постять та ревно моляться, а твої — їдять і п’ють». 34 Ісус же їм відказав: «Хіба можна змусити друзів нареченого постити, коли він ще з ними? 35 Однак настануть дні, коли нареченого від них заберуть. Саме в ті дні вони і будуть постити».
36 Тоді Ісус навів приклад: «Ніхто не пришиває до старого одягу латки, вирізаної з одягу нового, інакше нова латка відірветься, бо латка з нового одягу до старого не пасує. 37 Так само ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, бо інакше молоде вино прорве бурдюки і виллється, а бурдюки пропадуть. 38 Молоде вино треба наливати у нові бурдюки. 39 І ніхто, покуштувавши старого вина, не захоче молодого, бо казатиме: «Старе — ліпше».