Марка

16 Коли ж минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили ароматичних трав, щоб піти й намастити Ісусове тіло. 2 І рано-вранці першого дня тижня, на світанку, вони пішли до гробниці. 3 По дорозі жінки говорили між собою: «Хто нам відкотить камінь від входу?» 4 Коли ж вони подивилися, то побачили, що камінь вже було відкочено, хоча був він дуже великий. 5 Ввійшовши до гробниці, жінки помітили, що праворуч сидить молодий чоловік, одягнений у біле, і аж завмерли з подиву. 6 Та він сказав їм: «Не жахайтесь. Я знаю, ви шукаєте Ісуса назаря́нина, який був прибитий до стовпа. Він воскрес, його тут немає. Подивіться! Ось місце, де його поклали. 7 Тому йдіть, розкажіть його учням і Петрові: «Він іде до Галілеї, і коли ви туди прийдете, то зустрінете його, як він і говорив». 8 Тож, вийшовши, вони побігли подалі від гробниці, бо їх пройняв жах та охопила велика паніка. Проте через страх вони нікому нічого не сказали.

КОРОТКЕ ЗАКІНЧЕННЯ

Декотрі пізніші рукописи та переклади після Марка 16:8 мають таке коротке закінчення.

І все, про що їм було наказано, вони в кількох словах розповіли тим, хто був з Петром. А після всього того сам Ісус, послуговуючись учнями, послав від сходу до заходу святу й нетлінну звістку про вічне спасіння.

ДОВГЕ ЗАКІНЧЕННЯ

У декотрих стародавніх рукописах (Александрійському кодексі, Кодексі Єфрема, кодексі Бези) та перекладах (латинській Вульгаті, К’юртонському рукописі, сирійській Пешітті) міститься довге закінчення, пропущене в Сінайському кодексі, Ватиканському кодексі, Сінайсько-сирійському рукописі та вірменському перекладі.

9 Після того як Ісус воскрес вранці першого дня тижня, він спочатку з’явився Марії Магдалині, з якої вигнав сімох демонів. 10 Вона пішла й розповіла про це тим, хто з ним ходив. У той час вони тужили й плакали. 11 Проте, почувши, що він ожив і що Марія його бачила, все одно не повірили. 12 Потім Ісус з’явився в іншому образі двом із них, коли вони йшли дорогою в село. 13 Ті ж, повернувшись, розповіли про це решті. Однак їм теж не повірили. 14 Пізніше він з’явився одинадцятьом апостолам, коли ті сиділи* за столом. Він засудив їх за те, що через своє невірство й несприйнятливе серце вони не вірили тим, хто бачив його, вже воскреслого з мертвих. 15 І він сказав їм: «Ідіть по цілому світі й проповідуйте добру новину всьому створінню. 16 Хто повірить і охреститься, буде спасенний, а хто не повірить, буде засуджений. 17 А віруючі чинитимуть такі знаки: моїм ім’ям виганятимуть демонів, говоритимуть різними мовами, 18 братимуть в руки змій і, коли вип’ють щось отруйне, воно їм зовсім не зашкодить. До того ж будуть вони класти руки на хворих, і ті одужуватимуть».

19 Коли ж Господь Ісус закінчив з ними говорити, він був забраний до неба і сів праворуч від Бога. 20 Вони ж пішли та скрізь проповідували, а Господь співпрацював з ними і підтверджував їхню звістку різними знаками.