Луки
16 Потім він промовив до учнів: «Якось одному багатому чоловікові донесли, що його управитель марно витрачає його майно. 2 Тож він покликав його і сказав: «Що то я чую про тебе? Здай звіт про своє управління, бо ти більше не керуватимеш домом». 3 Тоді управитель сказав собі: «Що я буду робити, коли мій пан зніме мене з управителя? Я не маю сили копати, а жебрати соромно. 4 Ага! Знаю, що зробити, аби люди радо приймали мене у своїх домах, коли я більше не буду управителем». 5 І, покликавши всіх боржників свого пана, він запитав першого: «Скільки ти винен моєму панові?» 6 Той відповів: «Сто ба́тів оливкової олії». Тоді він звелів йому: «Забери свою розписку, сідай і швиденько пиши п’ятдесят». 7 Потім він запитав іншого: «А ти скільки винен?» Той відповів: «Сто ко́рів пшениці». Цьому боржнику він сказав: «Забери свою розписку й напиши вісімдесят». 8 І похвалив пан свого управителя, оскільки той, хоча був неправедний, виявився кмітливим; бо сини цієї системи серед свого покоління кмітливіші, ніж сини світла.
9 Говорю ж вам: здобувайте собі друзів багатством неправедним, щоб, коли те багатство вичерпається, вони прийняли вас у вічні оселі. 10 Хто вірний у найменшому — і в великому вірний, а хто неправедний у найменшому — неправедний і в великому. 11 Отже, якщо ви не були вірними, коли використовували неправедне багатство, хто ж довірить вам правдиве? 12 І, якщо ви не були вірними, коли використовували чуже, хто дасть вам ваше? 13 Жоден слуга не може служити двом панам, бо якщо одного з них він буде любити й горнутися до нього, то другого він обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і Багатства».
14 А фарисеї, які любили гроші, слухали все це й почали з нього кепкувати. 15 Тож він сказав їм: «Перед людьми ви себе видаєте за праведних, але Бог знає ваші серця. Бо те, що звеличують люди, у Божих очах — мерзота.
16 Закон і Пророки були до Івана. Відтоді ж, як він прийшов, звіщається добра новина про Боже царство, і всілякі люди докладають усіх зусиль, щоб до нього потрапити. 17 І справді, швидше небо та земля проминуть, ніж не сповниться із Закону бодай одна рисочка літери.
18 Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, вчиняє перелюб, і хто одружується на розлученій, теж вчиняє перелюб.
19 Жив собі багатий чоловік, котрий звик виряджатися в пурпур і лляне вбрання та з пишнотою веселитися день у день. 20 А біля його брами клали жебрака на ім’я Лазар, який був увесь вкритий виразками. 21 Той жебрак бажав насититися тим, що падало зі столу багача, а пси приходили та облизували його виразки. 22 Через деякий час жебрак помер, і ангели віднесли його до Авраамового лона.
Помер також багач, і його поховали. 23 І, зносячи муки в га́десі, він підвів очі й побачив удалині Авраама та Лазаря при його лоні. 24 Тоді він заволав: «Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоб він умочив кінчик пальця у воду й охолодив мені язика, бо я дуже страждаю в цьому палахкотючому вогні». 25 На це Авраам сказав: «Дитино, пригадай собі, скільки добра ти зазнав за свого життя, а Лазар зносив лише зло. Тепер же він тут має розраду, а ти страждаєш. 26 Крім того, між нами і вами покладено величезну безодню, тож ані ті, хто хоче перейти звідси до вас, ані ті, хто хоче від вас перейти до нас, не зможуть цього зробити». 27 Тоді багач сказав: «У такому разі прошу тебе, батьку, пошли його до дому мого батька, 28 бо я маю п’ятьох братів. Нехай він докладно розповість їм усе, щоб і вони не потрапили сюди, у це місце муки». 29 Авраам же промовив: «У них є писання Мойсея і пророків, нехай слухають їх». 30 А він сказав: «Таж ні, батьку Аврааме, але якщо хтось із мертвих прийде до них, вони покаються». 31 Однак Авраам відповів: «Якщо вони не слухають писань Мойсея і пророків, то, навіть коли хтось і воскресне, це їх не переконає».