Дії
18 Опісля, покинувши Афіни, Павло прийшов у Коринф. 2 Там він зустрів одного юдея, на ім’я Аки́ла, і його дружину Приски́ллу. Аки́ла був родом з Понту і недавно прибув з Італії, бо Клавдій наказав усім юдеям покинути Рим. Тож Павло пішов до них, 3 і оскільки він мав таке ж ремесло, як і вони,— виготовляв намети,— то зупинився в їхньому домі. 4 А по суботах Павло виголошував промови у синагозі та переконував юдеїв і греків.
5 Коли ж з Македонії прибули Сила і Тимофій, Павло із за́палом віддався проповідуванню: він свідчив юдеям і доводив, що Ісус — це Христос. 6 Але оскільки ті й далі противились йому і зневажливо про нього говорили, він обтрусив свій одяг та сказав: «Нехай кров ваша буде на ваших головах. Я чистий і відтепер піду до людей з інших народів». 7 Тож Павло пішов до одного богобійного чоловіка, Ти́ція Юста, який жив поруч із синагогою. 8 Проте Крисп, начальник синагоги, і його домашні таки повірили в Господа. Повірило і охрестилось також багато коринфян, які слухали цю звістку. 9 А Господь вночі сказав Павлові у видінні: «Не бійся і не вмовкай, говори далі. 10 Я з тобою, і ніхто не заподіє тобі шкоди, бо в цьому місті я маю багато людей». 11 Отже, він залишався там рік і шість місяців, навчаючи коринфян Божого слова.
12 А коли в Ахаї проконсулом був Галліо́н, юдеї зібралися разом проти Павла, схопили його і повели до судового сидіння, 13 кажучи: «Цей чоловік переконує людей, що Богу треба поклонятись інакше, ніж говориться в нашому законі». 14 Але не встиг Павло відкрити уста, як Галліо́н перервав його і звернувся до юдеїв: «Послухайте, юдеї! Якби трапилось щось недобре чи якийсь злочин, то я мав би причину вас вислухати. 15 Та якщо це лише суперечки про слова́, імена і про ваш закон, то вирішуйте самі. Я не хочу бути суддею в таких питаннях». 16 Сказавши це, він прогнав їх геть від судового сидіння. 17 Тож усі вони накинулися на Состе́на, начальника синагоги, і почали бити його перед судовим сидінням, але Галліо́н тим зовсім не переймався.
18 Там Павло пробув ще досить довго, потім попрощався з братами і відплив разом з Приски́ллою та Аки́лою до Сирії, а в Кенхре́ї він постриг голову, бо дав обітницю. 19 Прибувши в Ефес, він їх залишив та пішов у синагогу і там вів з юдеями обговорення на основі Писань. 20 І хоча вони впрошували його побути довше, він не погодився, 21 а попрощався з ними і сказав: «Якщо на це буде воля Єгови, я повернуся до вас». З Ефеса він поплив 22 до Кеса́рії. Там він спочатку пішов* привітатися зі збором, а потім подався в Антіохı́ю.
23 Пробувши там якийсь час, Павло знову вирушив у дорогу і, переходячи землями Гала́тії та Фри́гії, відвідував різні міста і зміцнював усіх учнів.
24 Сталося так, що до Ефеса прийшов Аполло́с — юдей, родом з Александрії. Цей чоловік був красномовний і добре знав Писання. 25 Він був навчений* про дорогу Єгови і, палаючи духом, правильно говорив та навчав про Ісуса, хоча знав лише про Іванове хрещення. 26 Тож Аполло́с почав сміливо говорити в синагозі. Коли Приски́лла та Аки́ла почули його, то взяли його до себе і точніше розповіли йому про Божу дорогу. 27 Оскільки ж він захотів піти до Ахаї, брати написали учням, щоб ті привітно його прийняли. Прибувши туди, він дуже допоміг тим, хто повірив завдяки Божій незаслуженій доброті, 28 бо із за́палом у присутності інших переконливо доводив юдеям, що вони помиляються, і показував з Писань, що Ісус — це Христос.