Об’явлення
10 І я побачив іншого сильного ангела, що сходив з неба. Він був огорнений хмарою, а над головою у нього сяяла веселка. Його обличчя було наче сонце, а ноги — як вогняні стовпи. 2 У руці він тримав невеликий розгорнений сувій. І поставив він праву ногу на море, а ліву — на землю. 3 Ангел крикнув гучним голосом, подібним до рику лева. Коли він крикнув, почулися голоси семи громів.
4 Після того як заговорили сім громів, я приготувався писати, але почув з неба голос: «Запечатай те, що промовили сім громів, і не записуй цих слів». 5 Тоді ангел, який стояв на морі і на землі, підняв до неба праву руку 6 й поклявся Тим, хто живе повік-віки, хто створив небо і все, що в ньому, землю і все, що на ній, та море і все, що в ньому: «Зволікання більше не буде, 7 бо в ті дні, коли подасть звук сьомий ангел і коли приготується засурмити, буде довершена священна таємниця Бога, котру Він проголосив як добру новину своїм рабам, пророкам».
8 Потім голос, який я чув з неба, знову заговорив до мене: «Йди, візьми розгорнений сувій з руки ангела, котрий стоїть на морі і на землі». 9 І пішов я до ангела та й попросив у нього невеликий сувій, а він сказав мені: «Візьми його і з’їж. У животі в тебе стане від нього гірко, але в роті він буде солодкий, як мед». 10 Тож я взяв з руки ангела невеликий сувій і з’їв його. У роті він був солодкий, як мед, проте коли я з’їв його, у животі стало гірко. 11 Тоді мені сказали: «Ти маєш знову пророкувати про народи, нації, мови та про багатьох царів».