Дії
24 Через п’ять днів прибув первосвященик Ана́ній разом з декотрими старійшинами та оратором на ім’я Те́ртулл, і вони подали намісникові свої обвинувачення проти Павла. 2 Коли покликали Те́ртулла, він почав звинувачувати Павла, виступаючи перед Феліксом:
«Ти приніс нам великий мир, і завдяки твоїй далекоглядності серед цього народу відбуваються великі зміни. 3 І ми всюди з величезною вдячністю завжди приймаємо їх, ясновельможний Фе́ліксе. 4 Але щоб не забирати в тебе багато часу, благаю, вияви ласку і коротко вислухай нас. 5 Ми побачили, що цей чоловік — зараза, і по всій населеній землі він закликає юдеїв до заколоту та є ватажком секти назарян. 6 Крім того, він намагався опоганити храм, але ми його схопили. 7 — 8 І ти сам можеш допитати його та довідатися про всі звинувачення, які ми висуваємо проти нього».
9 До цих нападок приєднались також юдеї, твердячи, що саме так все і було. 10 Тоді намісник, кивнувши головою, дозволив Павлові говорити, і той промовив:
«Я добре знаю, що ти багато років був для цього народу суддею, тому охоче виступлю на свій захист. 11 Я також знаю, що ти можеш сам дізнатися, що відколи я пішов поклонятися Богові до Єрусалима, минуло не більше ніж дванадцять днів. 12 І ніхто не бачив, щоб я сперечався з кимось у храмі або збирав юрбу — чи то в синагогах, чи то в місті. 13 Вони навіть не можуть підтвердити доказами те, у чому мене звинувачують. 14 Але перед тобою я визнаю́, що, довіряючи всьому написаному в Законі і Пророках, я віддано служу* Богу своїх прабатьків, хоч ці люди й називають таке поклоніння сектантством. 15 До того ж я, так само як і вони, покладаю надію на Бога, що буде воскресіння праведних і неправедних. 16 Тому я постійно роблю все, що в моїх силах, аби з чистим сумлінням сказати, що не вчинив жодного гріха проти Бога чи людей. 17 Тож після багатьох років я прийшов, щоб передати своєму народу пожертви, а також скласти приношення. 18 Коли я власне цим займався і, пройшовши обряд очищення, перебував у храмі, вони мене знайшли; проте я не збирав юрби і не зчиняв галасу. Але там були деякі юдеї з провінції Азії; 19 власне вони мали б стати перед тобою і звинувачувати мене, якщо в них є щось проти мене. 20 Або нехай ці люди самі розкажуть, що́ поганого я сказав перед Синедріоном, 21 окрім того єдиного, що я вигукнув, стоячи серед них: «За воскресіння мертвих вони судять мене сьогодні перед вами!»
22 Та оскільки Фе́лікс був досить добре обізнаний з цією Дорогою, він відклав їхню справу, кажучи: «Як тільки прийде воєначальник Лı́сій, я винесу рішення щодо вашої справи». 23 І він наказав сотникові стерегти Павла, дещо полегшити умови його арешту і не забороняти знайомим прислуговувати йому.
24 А через кілька днів Фе́лікс прибув зі своєю дружиною Друзı́ллою, яка була юдейкою, і послав за Павлом, бо хотів послухати, що́ той розповідатиме про віру в Христа Ісуса. 25 Та оскільки Павло говорив про праведність, самовладання і прийдешній суд, Фе́лікс злякався та сказав: «Поки що можеш іти, а при нагоді я покличу тебе». 26 Сам же він сподівався, що Павло дасть йому грошей. І відтоді він чимраз частіше кликав його та розмовляв з ним. 27 Через два роки наступником Фе́лікса став По́рцій Фест. А Фе́лікс, прагнучи догодити юдеям, залишив Павла під арештом.