1 Коринфян
4 Тож нехай на нас дивляться як на підвладних Христу та управителів священних таємниць Бога. 2 А чого очікується від управителів? Щоб вони були вірними. 3 Мені ж зовсім байдуже, що мене будете судити ви чи якийсь інший людський суд. Навіть я сам не суджу себе, 4 бо не відчуваю за собою жодної провини. Проте це не означає, що я праведний, адже судить мене Єгова. 5 Тож не судіть нічого до відповідного часу, аж поки не прийде Господь, який виведе на світло таємні справи темряви й виявить наміри серця. Тоді кожен отримає похвалу від Бога.
6 Брати, я показував усе це на своєму прикладі та на прикладі Аполло́са задля вашого блага, щоб ви засвоїли правило: «Не виходьте за рамки написаного» — і щоб не чванилися, вивищуючи одну людину над іншою. 7 Бо хто вирізняє тебе з-посеред інших? І що ти маєш, чого б не отримав? Якщо ж ти отримав, то чому вихваляєшся, ніби не отримав?
8 Ви вже наситилися? Вже багаті? Вже зацарювали без нас? Я дійсно хотів би, щоб ви вже зацарювали, аби з вами царювали й ми. 9 Бо мені здається, що нас, апостолів, Бог виставив напоказ останніми як тих, що приречені на смерть, оскільки ми стали театральним видовищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Нас вважають безглуздими через те, що ми є Христовими послідовниками, ви ж як послідовники Христа вважаєте себе розсудливими; ми слабкі, а ви сильні; про вас добре відгукуються, а нас зневажають. 11 І ми аж до цього часу зносимо голод і спрагу, ходимо бідно вдягнені, зазнаємо́ знущань, не маємо даху над головою 12 і при цьому трудимось у поті чола, працюючи власними руками. Коли нас злословлять, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо, 13 коли ганьблять — говоримо лагідно. І світ дотепер вважає нас сміттям та покидьками.
14 Я пишу це не для того, щоб засоромити вас, а щоб дати настанови як улюбленим дітям. 15 Бо ви, як учні Христа, можете мати навіть десять тисяч вихователів, а от батьків — небагатьох; а я власне, проповідуючи вам добру новину, став вашим батьком. 16 Тож благаю: наслідуйте мене. 17 Саме тому я посилаю до вас Тимофія, оскільки він, як служитель Господа, став моєю улюбленою і вірною дитиною. І він нагадає вам ті принципи, котрими я керуюсь у служінні Христу Ісусу і яких навчаю всюди, в усіх зборах.
18 Дехто з вас чваниться, бо думає, що я не прийду. 19 Але незабаром, якщо на це буде воля Єгови, я таки прийду та побачу, наскільки ці люди сильні, і не лише на словах. 20 Бо царство Боже — це не тільки слова, але й сила. 21 То чого ви хочете? Щоб я прийшов до вас з різкою чи з любов’ю та лагідним духом?