1 Фессалонікійців

3 Отже, коли ми більше не могли цього знести, то вирішили залишитися в Афінах, 2 а до вас послали Тимофія, нашого брата й Божого служителя, який проголошує добру новину про Христа. Ми хотіли, аби він укріпив і потішив вас, зміцнивши тим вашу віру, 3 щоб через ці страждання ніхто не похитнувся. Та й самі ви знаєте, що нам не уникнути таких гонінь. 4 До того ж ми, ще перебуваючи з вами, неодноразово попереджали, що нам доведеться зносити лихо. Як ви чули, власне так і сталось. 5 Тож, коли я більше не міг цього знести, я послав його довідатися, чи ви залишаєтесь вірними і чи Спокусник часом вас не спокусив, бо тоді наша праця була б даремною.

6 Однак Тимофій щойно повернувся та приніс добру новину про вашу вірність і любов. Він розповів, що ви завжди тепло згадуєте нас і прагнете побачитись з нами, як і ми з вами. 7 Тому-то, незважаючи на всі наші нужди й труднощі, нас тішить те, що ви, брати, залишаєтесь вірними. 8 Адже якщо ви міцно стоїте в Господі, то ми ожили. 9 Бо чим можна віддячитись нашому Богові за вас, за всю ту радість, яку маємо перед ним, дивлячись на вашу вірність? 10 Через це ми ніч і день з надзвичайною ревністю молимося, щоб побачити вас і додати те, чого бракує вашій вірі, аби вона була міцною.

11 Тож нехай сам Бог, наш Батько, а також Ісус, наш Господь, скерує наші кроки, щоб ми успішно до вас добрались. 12 І хай Господь допоможе вам зростати в любові й дедалі більше сповнюватись нею — любов’ю один до одного і до всіх, так само, як ми сповнені любові до вас. 13 Бо цим він зміцнить ваші серця і зробить їх бездоганно святими перед нашим Богом, Батьком, під час присутності нашого Господа Ісуса з усіма своїми святими.