42 Ісус сказав їм: «Хіба ви ніколи не читали в Писаннях: “Камінь, який відкинули будівельники, став головним наріжним каменем*.+ Це від Єгови*, і воно дивовижне в наших очах”?+

44 І той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється.+ А на кого цей камінь упаде, того розчавить».+

17 Проте він подивився їм у вічі й запитав: «А що тоді означає написане: “Камінь, який відкинули будівельники, став головним наріжним каменем*”?+ 18 Кожен, хто впаде на цей камінь, розіб’ється.+ А на кого цей камінь упаде, того розчавить».

31 Ізра́їль же, хоча й намагався виконати закон праведності, не досяг своєї мети — не виконав цього закону. 32 Чому? Тому що намагався виконати його не завдяки вірі, а завдяки ділам. Ці люди спіткнулися об «камінь спотикання»,+ 33 як і написано: «Ось я кладу на Сіоні камінь+ спотикання і скелю, яка є перешкодою на їхньому шляху, але той, хто ґрунтує свою віру на ньому, не розчарується».+

23 а ми проповідуємо Христа, який був страчений на стовпі. Для юдеїв він камінь спотикання, а для людей з інших народів — безглуздя.+

7 Отже, для вас він дорогоцінний, бо ви вірите. Але для невіруючих «камінь, який відкинули будівельники,+ став головним наріжним каменем*»,+ 8 а також «каменем спотикання і скелею, яка є перешкодою на їхньому шляху».+ Вони спотикаються, бо не слухаються слова. Саме для цього вони й призначені.