11 Коли ж з’явився Христос — первосвященик, який повинен був принести ті блага, котрі ми тепер маємо, він увійшов у величніший і досконаліший намет, нерукотворний, тобто той, що не належить до цього творіння. 12 Він раз і назавжди увійшов у святе місце — не з кров’ю козлів і молодих биків, а з власною кров’ю+ — та здобув для нас вічне визволення*.+

8 Сказавши спочатку: «Ти не захотів і не схвалив жертв, приношень, цілопалень та приношень за гріх» — жертв, які складаються за Законом, 9 потім він говорить: «Ось я прийшов виконувати волю твою».+ Тож він скасовує перше, щоб встановити друге. 10 Відповідно до цієї волі+ ми були освячені завдяки тому, що тіло Ісуса Христа було раз і назавжди принесене в жертву.+