22 І ось, спонуканий* духом, я вирушаю до Єрусалима, хоча не знаю, що́ зі мною там буде. 23 Знаю тільки, що святий дух у кожному місті постійно мені свідчить, що на мене чекають ув’язнення та лиха.+

11 Прийшовши до нас, він узяв Павлів пояс, зв’язав собі ноги та руки і сказав: «Ось що говорить святий дух: “Так само юдеї зв’яжуть в Єрусалимі чоловіка, якому належить цей пояс,+ і віддадуть його в руки людей з інших народів”».+

23 Вони служителі Христа? Кажу як божевільний: я тим більше. Я більше трудився,+ частіше був ув’язнений,+ мене били стільки разів, що не злічити, я часто опинявся перед лицем смерті.+ 24 Від юдеїв я п’ять разів отримав по 40 ударів без одного.+ 25 Тричі мене сікли різками,+ раз каменували,+ тричі я пережив корабельну аварію,+ день і ніч провів у відкритому морі. 26 Я часто бував у дорозі, не раз потрапляв у небезпеки через річки, попадав у руки грабіжникам, натерпівся як від свого народу,+ так і від людей з інших народів.+ Крім того, я опинявся в небезпеці у містах,+ у пустелях, на морі та серед фальшивих братів. 27 Я важко трудився, нерідко ночами не змикав очей,+ зазнавав голоду і спраги,+ мені часто бракувало їжі,+ я був у холоді та без одягу*.

28 Крім усіх цих труднощів ззовні, мені день у день не дає спокою* ще й тривога про всі збори.+

24 Тепер я радію, страждаючи за вас.+ Я зношу ті муки Христа, яких моєму тілу ще залишилось зазнати заради його тіла,+ тобто збору.+

12 Саме тому я зношу ці страждання,+ але не соромлюсь,+ бо знаю того, в кого повірив. Я впевнений: він зможе до того дня оберігати все, що я залишив під його опіку.+