Перший лист до коринфян
14 З усіх сил намагайтеся любити одне одного і водночас докладайте всіх зусиль, щоб отримати* духовні дари, а особливо дар пророкувати.+ 2 Адже той, хто говорить якоюсь мовою, говорить не до людей, а до Бога, бо ніхто не розуміє почутого,+ хоча така особа розповідає священні таємниці+ за допомогою духу. 3 Той же, хто пророкує, своїми словами зміцняє, підбадьорює і потішає інших. 4 Той, хто говорить мовою, зміцняє себе, а хто пророкує, зміцняє збір. 5 Я хочу, щоб усі ви говорили мовами,+ але було б ліпше, якби ви пророкували.+ Бо той, хто пророкує, більший від того, хто говорить мовами, хіба що він перекладає* свої слова, аби зміцнити збір. 6 Але тепер, брати, якщо я прийду до вас і говоритиму мовами, то яка з мене користь? Хіба що буду послуговуватись об’явленням,+ чи даром отримувати знання,+ чи даром пророкувати або навчати.
7 Те саме можна сказати про неживі предмети, які видають звук, наприклад, про флейту чи арфу. Якщо флейта чи арфа не видає звуків різного тону, то як розпізнати, що́ на ній грають? 8 Якщо сурма видасть невиразний звук, хто приготується до бою? 9 Так само, якщо ви не використовуєте легкозрозумілої мови, то як знати, про що ви говорите? По суті, ви будете говорити на вітер. 10 Адже у світі є стільки різних мов і жодна з них не є беззмістовною. 11 Бо якщо я не розумію сказаного, то для того, хто говорить, я буду чужинцем, а він буде чужинцем для мене. 12 Так і ви: оскільки щиро прагнете дарів духу, намагайтеся мати вдосталь тих дарів, які зміцняють збір.+
13 Отже, той, хто говорить якоюсь мовою, нехай молиться, щоб міг перекладати* свої слова.+ 14 Бо коли я молюся якоюсь мовою, то насправді молиться дарований мені дух, а мій розум залишається безплідним. 15 Що ж тоді робити? Буду молитися не тільки дарованим духом, але й розумом. І співатиму хвалу не тільки дарованим духом, але й розумом. 16 А якщо ти несеш хвалу дарованим духом, то хіба зможе проста людина на твої слова подяки сказати «амінь», якщо вона тебе не розуміє? 17 Ти, звичайно, віддаєш подяку правильно, але інша людина при цьому не зміцняється. 18 Я вдячний Богові, що говорю більшою кількістю мов, ніж усі ви. 19 А втім, у зборі ліпше скажу п’ять зрозумілих слів*, щоб навчити* й інших, ніж десять тисяч слів іншою мовою.+
20 Брати, хай мислення ваше буде не як у дітей.+ Будьте малими дітьми щодо зла,+ але мислення майте як у дорослих.+ 21 У Законі написано: «“Язиками й устами чужинців я говоритиму до цього народу, але навіть тоді він не захоче слухатись мене”,— каже Єгова*».+ 22 Отже, дар говорити мовами — це знак не для віруючих, а для невіруючих,+ тимчасом як пророцтво — знак не для невіруючих, а для віруючих. 23 Тож коли увесь збір зійдеться разом і всі говоритимуть мовами, але прийдуть прості люди або невіруючі, то хіба вони не назвуть вас божевільними? 24 Проте якщо ви всі будете пророкувати і ввійде якась проста або невіруюча людина, то ваші слова будуть для неї докором і спонукають її добре перевірити себе. 25 Тоді виявляться таємниці її серця і вона впаде ниць та поклониться Богові, кажучи: «Бог дійсно з вами».+
26 Що ж тоді робити, брати? Коли ви збираєтесь разом, хтось має дар співати псалми, хтось — дар навчати, хтось отримує об’явлення, хтось має дар говорити мовою, а хтось — дар перекладати.+ Нехай все відбувається для зміцнення. 27 І, якщо у зборі говорять мовами, нехай таких буде тільки двоє, щонайбільше троє, і нехай вони говорять по черзі, а хтось перекладає*.+ 28 А якщо перекладача* немає, хай такі мовчать у зборі й говорять лише собі та Богові. 29 Нехай говорить двоє-троє пророків,+ а решта хай слухає, щоб зрозуміти зміст сказаного. 30 Якщо ж у той час хтось інший з присутніх отримає об’явлення, нехай той, хто говорив, мовчить. 31 Бо всі ви можете пророкувати по черзі, щоб усі вчились і підбадьорювались.+ 32 І пророки повинні контролювати дари духу, які вони отримують. 33 Адже Бог є Богом не безладу, а миру.+
Як і в усіх зборах святих, 34 нехай жінки мовчать у зборі, бо їм не дозволяється говорити.+ Хай вони виявляють покору,+ як і вчить Закон. 35 Якщо вони хочуть про щось дізнатися, нехай розпитують своїх чоловіків удома, бо для жінки ганьба говорити до збору.
36 Хіба від вас вийшло Боже слово? І чи тільки до вас воно прийшло?
37 Коли хтось думає, що він пророк або обдарований духом, то має визнати: те, що́ я вам пишу,— це заповідь Господа. 38 Але коли хтось цим нехтує, то й він буде знехтуваний*. 39 Отож, брати мої, докладайте всіх зусиль, щоб пророкувати,+ і водночас не забороняйте говорити мовами.+ 40 Тільки нехай усе відбувається пристойно й організовано*.+