Книга Єзекіїля
34 Знову Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, пророкуй проти пастирів Ізра́їля. Пророкуй і скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Горе пастирям Ізра́їля,+ які пасуть самих себе! Хіба ж не отару вони мають пасти?+ 3 Ви їсте жирне, одягаєтесь у вовну і ріжете відгодовану тварину,+ а отару не пасете.+ 4 Ослаблих ви не зміцняли, хворих не лікували, поранених не перев’язували, заблуканих не повертали, загублених не шукали,+ але панували над ними суворо й жорстоко.+ 5 Зрештою вони розпорошилися, бо не було пастиря,+ порозбігалися і стали здобиччю для всякого польового звіра. 6 Мої вівці блукали по всіх горах і високих пагорбах. Розпорошилися мої вівці по всій землі, але ніхто їх не шукав і ніхто не намагався їх знайти.
7 Тому, пастирі, вислухайте слово Єгови: 8 “Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— мої вівці стали здобиччю для всякого польового звіра, бо не було пастиря, мої пастирі не шукали моїх овець, а пасли себе, замість того щоб пасти моїх овець”. 9 За це, пастирі, вислухайте слово Єгови. 10 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Я виступлю проти пастирів і вимагатиму від них звіту за моїх овець*, я не дозволю їм більше годувати* моїх овець,+ і пастирі вже не будуть годувати самих себе. Я визволю з їхніх щелеп моїх овець, щоб вони не були для них їжею”».
11 Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Ось я сам буду шукати своїх овець, сам буду дбати про них.+ 12 Я дбатиму про своїх овець, як пастух, який знайшов своїх розпорошених овець і пасе їх.+ Я зберу їх з усіх місць, по яких вони були розпорошені у хмарний день, у день густої темряви.+ 13 Я виведу їх з народів і позбираю з країв, приведу в їхню землю і буду пасти на горах Ізра́їля,+ біля потоків і біля всіх населених місць тої землі. 14 На доброму пасовищі я годуватиму їх і вони пастимуться на високих горах Ізра́їля.+ Там вони будуть лежати на добрих пасовищах+ і скубти траву на соковитих пасовищах у горах Ізра́їля».
15 «Я буду сам пасти своїх овець+ і сам кластиму їх спочивати,+— говорить Всевладний Господь Єгова.— 16 Я відшукаю загублену,+ поверну заблукану, перев’яжу поранену, зміцню ослаблу, а розжирілу і буйну вигублю. Я пастиму її праведним судом».
17 Вам же, вівці мої, Всевладний Господь Єгова говорить: «Я буду судити овець, буду судити баранів і козлів.+ 18 Хіба вам мало того, що ви пасетеся на найліпших пасовищах? Навіщо ви витоптуєте ногами решту своїх пасовищ? Хіба вам мало того, що ви п’єте найчистішу воду? Навіщо після цього ви каламутите воду своїми ногами? 19 Чи мають мої вівці пастись на пасовищі, яке ви витоптали, і пити воду, яку ви скаламутили?»
20 Тому Всевладний Господь Єгова говорить: «Ось я сам розсуджу між товстою вівцею і худою, 21 бо ви штовхали боком і плечем та кололи рогами всіх хворих, поки не виштовхали і не розпорошили їх. 22 Я врятую своїх овець, щоб вони більше не ставали здобиччю,+ і буду судити їх. 23 Я поставлю над ними одного пастиря,+ мого слугу Давида,+ щоб він їх пас. Він стане їхнім пастирем і буде пасти їх.+ 24 Я, Єгова, стану їхнім Богом,+ а мій слуга Давид — їхнім провідником.+ Це сказав я, Єгова.
25 Я укладу з ними угоду про мир+ і повиганяю лютих звірів з того краю.+ Вони будуть жити безпечно в пустелі і спатимуть у лісах.+ 26 Я зроблю їх та околиці мого пагорба благословенням+ і посилатиму дощ у свій час. Благословення зливатимуться, наче дощі.+ 27 Польові дерева вродять плоди, земля дасть урожай,+ і вони пробува́тимуть у безпеці на цій землі. Коли я зламаю їхнє ярмо і визволю їх з рук поневолювачів, тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова.+ 28 Вони більше не ставатимуть здобиччю для народів, і їх не пожиратимуть земні звірі. Вони житимуть у безпеці, і ніхто не буде їх лякати.+
29 Я дам пишні насадження їм на славу*. Тоді вони більше не вмиратимуть від голоду в цьому краю+ і не будуть зазнавати приниження від народів.+ 30 “Вони зрозуміють, що з ними я — Єгова, їхній Бог, і що вони, нащадки Ізра́їля,— мій народ”,+— говорить Всевладний Господь Єгова»”.
31 “І ви, вівці мої,+ вівці, про яких я дбаю, ви — люди, а я — ваш Бог”,— говорить Всевладний Господь Єгова».