Перша книга Самуїла
16 Через якийсь час Єгова сказав Самуї́лу: «Доки ти будеш засмучений через Сау́ла?+ Я ж відкинув його, і він більше не буде царем над Ізра́їлем.+ Наповни ріг олією+ і йди. Я пошлю тебе до віфлеємля́нина Єссе́я,+ бо я вибрав собі царя з-поміж його синів».+ 2 Але Самуї́л відповів: «Як я піду туди? Якщо Сау́л дізнається про це, то вб’є мене».+ Єгова промовив: «А ти візьми з собою телицю і скажи: “Я прийшов сюди, щоб принести жертву Єгові”. 3 Запроси Єссе́я на жертвоприношення, і я скажу тобі, що робити. Ти помажеш того, на кого я вкажу».+
4 Самуї́л зробив все так, як наказав Єгова. Коли він прийшов до Віфлеєма,+ старійшини міста, тремтячи, вийшли йому назустріч і запитали: «Чи ти прийшов до нас з миром?» — 5 «З миром,— відповів той.— Я прийшов принести жертву Єгові. Освятіться і йдіть зі мною на жертвоприношення». Після цього він освятив Єссе́я та його синів і скликав їх на жертвоприношення. 6 Коли вони прийшли, Самуї́л побачив Еліа́ва+ і подумав: «Ось точно перед Єговою стоїть його помазанець». 7 Однак Єгова промовив до Самуї́ла: «Не дивися на його зовнішність і на високий зріст,+ бо я відкинув його. Бог дивиться не так, як людина: людина дивиться на те, що бачать очі, а Єгова дивиться на серце».+ 8 Тоді Єссе́й покликав Авінада́ва+ і наказав йому пройти перед Самуї́лом, але Самуї́л сказав: «І не його вибрав Єгова». 9 Далі Єссе́й показав Ша́мму,+ проте Самуї́л сказав: «І не його вибрав Єгова». 10 Так сім синів Єссе́я пройшли перед Самуї́лом, однак він сказав Єссе́ю: «Єгова не вибрав жодного з них».
11 Зрештою Самуї́л запитав Єссе́я: «Чи це всі твої сини?» Той відповів: «Досі немає наймолодшого,+ він зараз пасе овець».+ Тоді Самуї́л сказав: «Пошли за ним, бо ми не сядемо їсти, поки він не прийде». 12 Тож Єссе́й послав за ним. Це був рум’яний юнак з гарними очима та приємною зовнішністю.+ Єгова промовив: «Встань і помаж його, бо це він!»+ 13 Тоді Самуї́л взяв ріг з олією+ та помазав Давида в присутності його братів. І з цього дня Давид завдяки духу Єгови сповнявся силою.+ Потім Самуї́л вирушив до Ра́ми.+
14 А від Сау́ла відійшов дух Єгови,+ і Єгова дозволив, щоб Сау́ла мучив поганий дух.+ 15 Слуги Сау́ла стали говорити йому: «Бог дозволив, щоб тебе мучив поганий дух. 16 Нехай наш пан накаже своїм слугам пошукати чоловіка, який гарно грає на арфі.+ Щоразу, коли на тебе найде поганий дух, цей чоловік буде грати, і тобі ставатиме ліпше». 17 Тож Сау́л звелів своїм слугам: «Знайдіть когось, хто добре грає, і приведіть до мене».
18 На це один слуга відказав: «Я бачив, як гарно грає син віфлеємля́нина Єссе́я. Він мужній та сильний воїн.+ Він вміє гарно говорити, має приємну зовнішність,+ і, крім того, з ним Єгова».+ 19 Тоді Сау́л послав до Єссе́я слуг з такими словами: «Пришли до мене свого сина Давида, який пасе овець».+ 20 І Єссе́й нав’ючив на осла хліб, бурдюк вина та козеня і послав усе це Сау́лу через свого сина Давида. 21 Тож Давид прийшов до Сау́ла і почав у нього служити.+ Той сильно полюбив його і зробив своїм зброєношею. 22 Сау́л передав Єссе́ю: «Прошу, нехай Давид залишиться в мене на службі, бо він знайшов ласку в моїх очах». 23 І щоразу, коли Бог дозволяв, аби на Сау́ла находив поганий дух, Давид брав арфу і грав. Тоді Сау́л заспокоювався, йому ставало ліпше, і поганий дух відходив від нього.+