Об’явлення, дане Івану
1 Об’явлення*, передане Ісусом Христом, яке дав йому Бог,+ аби виявити його рабам,+ що́ незабаром має відбутися. Ісус послав свого ангела і через нього показав у символічних о́бразах це об’явлення його рабові Івану,+ 2 який свідчив про слово Бога й про свідчення Ісуса Христа — про все, що бачив. 3 Щасливий той, хто читає вголос, і ті, хто чує слова́ цього пророцтва та виконує написане в ньому,+ бо визначений час уже близько.
4 Іван до семи зборів+ у провінції Азія:
Нехай з вами буде незаслужена доброта й мир від «того, хто є, хто був і хто має прийти»+ та від семи духів,+ що перед його престолом, 5 а також від Ісуса Христа — «Свідка вірного»,+ «первістка з мертвих»+ і «Правителя земних царів».+
Тому, хто нас любить+ і власною кров’ю звільнив від гріхів,+ 6 хто сформував з нас царство+ та зробив нас священиками+ свого Бога й Батька,— йому нехай належить слава і могутність повіки. Амінь.
7 Він прийде з хмарами,+ і його побачить кожне око, в тому числі й ті, хто його проколов. Тоді через нього всі племена землі з горя битимуть себе в груди.+ Так, амінь.
8 «Я Альфа і Омега*,+— говорить Єгова* Бог,— той, хто є, хто був і хто має прийти, Всемогутній».+
9 Я, Іван, послідовник Ісуса і ваш брат, який разом з вами стійко зносить лихо+ та, як і ви, матиме частку в царстві,+ був на острові Патмос за те, що розповідав про Бога й свідчив про Ісуса. 10 Сповнений духу, я потрапив у Господній день і почув позад себе гучний голос, подібний до звуку сурми. 11 Цей голос говорив: «Запиши у сувій те, що бачиш, і пошли сімом зборам: в Ефе́с,+ Сми́рну,+ Перга́м,+ Тіати́ру,+ Са́рди,+ Філаде́льфію+ та Лаодикı́ю».+
12 Коли я обернувся, аби подивитися, хто це говорить зі мною, то побачив сім золотих світильників,+ 13 а посеред світильників — когось подібного до сина людського.+ Він був одягнений у вбрання, що сягало до стіп, і був оперезаний на грудях золотим поясом. 14 Голова його та волосся були білі, як біла вовна, як сніг, а очі — як вогняне полум’я.+ 15 Його ноги були подібні до чистої міді,+ розжареної в печі, і голос нагадував шум багатьох вод. 16 У правій руці він тримав сім зір,+ з уст його виходив обосічний меч,+ гострий і довгий, а обличчя було наче сонце,+ що сяє в зеніті. 17 Коли я побачив його, то впав йому до ніг, немов мертвий.
Тоді він поклав на мене праву руку й сказав: «Не бійся. Я Перший+ і Останній,+ 18 а також той, що живе.+ Я був мертвий,+ а тепер живу й житиму повік-віки.+ Я маю ключі від смерті й могили*.+ 19 Тож запиши, що́ ти бачив, що́ є і що́ станеться після того. 20 Священна ж таємниця семи зір, які ти бачив у моїй правій руці, і семи золотих світильників така: сім зір представляють ангелів семи зборів, а сім світильників — сім зборів.+