Євангеліє від Матвія
25 Царство небесне можна прирівняти до 10 дівчат, які взяли свої світильники+ й вийшли назустріч нареченому.+ 2 П’ять з них були безглуздими, а п’ять — розсудливими*.+ 3 Безглузді взяли світильники, але не взяли оливи, 4 а розсудливі взяли не лише світильники, але й пляшечки з оливою. 5 Оскільки ж наречений затримувався, вони задрімали і зрештою всі заснули. 6 Раптом посеред ночі пролунав крик: “Дивіться, наречений! Виходьте зустрічати його!” 7 Тоді всі дівчата повставали й підготували свої світильники.+ 8 І безглузді сказали до розсудливих: “Дайте нам оливи для світильників, бо вони ось-ось загаснуть”. 9 Та розсудливі відповіли: “Тоді може забракнути і вам, і нам. Підіть ліпше до тих, хто її продає, та й купіть собі”. 10 Поки ті ходили купувати, прийшов наречений. Дівчата, які були готові, ввійшли з ним на весільний бенкет,+ і двері зачинилися. 11 Потім прийшли й інші дівчата, кажучи: “Пане, пане, відчини нам!”+ 12 Він же відповів: “Говорю вам правду: не знаю я вас”.
13 Отже, пильнуйте,+ бо не знаєте ні дня, ні години.+
14 Також небесне Царство подібне до одного чоловіка, який, вирушаючи в іншу країну, скли́кав рабів і довірив їм своє майно.+ 15 Одному він дав 5 талантів*, іншому — 2, а ще іншому — 1, кожному за його спроможністю, і поїхав в іншу країну. 16 Раб, який отримав 5 талантів, зараз же пішов, пустив їх в обіг і набув ще 5. 17 Так само і той, який отримав 2, набув ще 2. 18 Проте раб, який отримав лише 1, вийшов і сховав гроші* свого пана, закопавши їх у землю.
19 Коли минуло багато часу, пан тих рабів, прийшовши, зажадав від них звіту.+ 20 Отож раб, який отримав 5 талантів, підійшов і приніс ще 5, кажучи: “Пане, ти довірив мені 5 талантів. Поглянь, я набув ще 5”.+ 21 На це пан сказав: “Молодець, добрий і вірний рабе! Ти був вірний у малому, тому я призначу тебе над чимось більшим.+ Тішся разом зі своїм паном”.+ 22 Потім підійшов той, який отримав 2 таланти, і сказав: “Пане, ти довірив мені 2 таланти. Поглянь, я набув ще 2”.+ 23 Тож пан похвалив і його: “Молодець, добрий і вірний рабе! Ти був вірний у малому, тому я призначу тебе над чимось більшим. Тішся разом зі своїм паном”.
24 Зрештою підійшов раб, який отримав 1 талант, і сказав: “Пане, я знав, що ти дуже вимоглива людина. Ти жнеш там, де не сіяв, і збираєш там, де не віяв.+ 25 Тому я злякався, пішов та й сховав талант у землю. Ось твої гроші”. 26 На це пан йому відповів: “Лихий і ледачий рабе, ти ж знав, що я жну там, де не сіяв, і збираю там, де не віяв! 27 Тому ти повинен був віддати мої гроші* лихварям, а я, прийшовши, отримав би своє з відсотками.
28 Тож заберіть від нього талант і дайте рабові, який має 10 талантів.+ 29 Бо кожен, хто має, отримає ще більше і матиме вдосталь. А в того, хто не має, заберуть навіть те, що він має.+ 30 Викиньте цього нікчемного раба в темряву. Там він буде плакати і скреготати зубами”.
31 Коли прийде Син людський+ у славі і з ним усі ангели,+ він сяде на свій величний престол. 32 Перед ним зберуться всі народи, і він відділить одних людей від інших, як пастух відділяє овець від козлів. 33 І поставить він овець+ праворуч від себе, а козлів ліворуч.+
34 Потім Цар скаже тим, хто праворуч: “Прийдіть, усі, кого поблагословив мій Батько, успадкуйте Царство, приготоване вам від заснування світу. 35 Бо, коли я був голодний, ви дали мені їсти, коли був спраглий, ви дали мені пити. Я був чужинцем — і ви гостинно прийняли мене,+ 36 я був нагий* — і ви мене одягли.+ Я захворів — і ви попіклувалися про мене, я був у в’язниці — і ви мене провідали”.+ 37 На це праведні скажуть йому: “Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували? Коли бачили тебе спраглим і дали тобі пити?+ 38 Коли ти був чужинцем і ми гостинно прийняли тебе або коли бачили тебе нагим та одягли? 39 Коли ми бачили тебе хворим чи у в’язниці і провідали тебе?” 40 Цар їм відповість: “Правду кажу вам: усе, що ви зробили одному з найменших моїх братів, зробили й мені”.+
41 Потім він скаже тим, хто ліворуч: “Ідіть від мене,+ про́кляті, у вічний вогонь,+ приготований Дияволу та його ангелам.+ 42 Бо я був голодний — і ви не дали мені їсти, я був спраглий — і ви не дали мені пити. 43 Я був чужинцем — і ви не прийняли мене гостинно, я був нагий — і ви не одягли мене, я був хворий та у в’язниці — і ви не попіклувалися про мене”. 44 І вони також скажуть йому у відповідь: “Господи, коли ми бачили тебе голодним, спраглим, чужинцем, нагим, хворим чи у в’язниці й не послужили тобі?” 45 Тоді він їм відповість: “Правду кажу вам: усе, чого ви не зробили одному з цих найменших, не зробили й мені”.+ 46 Вони будуть назавжди знищені*, а праведні отримають вічне життя».+