Другий лист до коринфян
2 Щодо мого наміру прийти до вас знову, то я не хочу приходити засмученим. 2 Бо якщо я завдам смутку вам, то хто мене підбадьорить? Ті, хто і сам сумний? 3 Я писав вам для того, щоб, прийшовши, не засмутитись через тих, за кого мав би радіти. Адже я впевнений: те, що приносить радість мені, приносить радість і вам. 4 Бо коли я писав вам, то робив це з нестерпним болем, великою тугою на серці та слізьми на очах. Проте я писав не для того, щоб вас засмутити,+ а щоб ви знали, як сильно я вас люблю.
5 Коли ж хтось і завдав комусь смутку,+ то не мені — не хотів би перебільшувати, але певною мірою всім вам. 6 Йому достатньо докору, який він отримав від більшості братів. 7 Тепер же вам ліпше з готовністю простити й потішити цього чоловіка,+ щоб його не охопив* надмірний смуток.+ 8 Тож настійно вас заохочую: запевніть його у своїй любові.+ 9 Той лист я написав також для того, щоб переконатися, чи в усьому ви слухняні. 10 Якщо ви щось комусь прощаєте, прощаю і я. По суті, якщо я щось комусь і прощав, то — Христос цьому свідок — робив це заради вас, 11 щоб Сатана нас не перехитрив*,+ бо його задуми* нам відомі.+
12 Коли я прибув до Троа́ди,+ щоб звіщати добру новину про Христа, і переді мною відчинились двері в служінні Господу, 13 то я* був дуже занепокоєний, бо не знайшов Ти́та,+ свого брата. Тому я попрощався з братами і вирушив до Македонії.+
14 Нехай лине подяка Богові, який завжди веде нас у тріумфальному поході разом з Христом і всюди через нас поширює* пахощі знання про себе. 15 Адже ми для Бога — приємні пахощі новини про Христа; і їх відчувають як ті, хто на шляху до спасіння, так і ті, хто на шляху до знищення. 16 Для останніх ми запах* смерті, що веде до смерті,+ а для перших — пахощі життя, що ведуть до життя. І хто відповідно підготовлений для такого служіння? 17 Ми. Бо, на відміну від багатьох, ми не торгуємо* Божим словом,+ а, будучи послідовниками Христа, говоримо з усією щирістю, як ті, кого послав Бог, і Бог цьому свідок.