Євангеліє від Матвія
10 Потім він покликав своїх 12 учнів і дав їм владу виганяти нечистих духів+ та зціляти людей від усіляких хвороб і недуг.
2 І ось імена його 12 апостолів:+ перший — Си́мон, якого називають Петром,+ і його брат Андрій;+ Яків, Зеведе́їв син, та його брат Іван;+ 3 Пилип і Варфоломı́й;+ Хома+ і Матвій,+ збирач податків; Яків, Алфе́їв син, і Таде́й; 4 Си́мон Кананı́т* і Юда Іскаріо́т, який пізніше зрадив Ісуса.+
5 Цих 12 Ісус вислав, давши їм настанови:+ «Не виходьте на дорогу, яка веде до інших народів, і не заходьте в жодне самарı́йське місто,+ 6 а йдіть до загублених овець з народу Ізра́їля.+ 7 Коли ж будете йти, проповідуйте: “Наблизилося Царство небесне”.+ 8 Зціляйте хворих,+ воскрешайте померлих, очищайте прокажених і виганяйте демонів. Даром отримали — даром давайте. 9 Не складайте собі в пояси ні золота, ні срібла, ні міді+ 10 і не беріть у дорогу ні торби, ні одягу на заміну*, ні сандалій, ні палиці,+ бо робітник вартий своєї поживи.+
11 В яке тільки місто чи село увійдете, шукайте в ньому достойних людей і залишайтесь там, аж поки не підете далі.+ 12 Увійшовши в дім, вітайте його мешканців, 13 і, якщо дім достойний, нехай мир, якого бажаєте йому,+ прийде в нього, а якщо не достойний, то нехай ваш мир повернеться до вас. 14 Коли ж хтось вас не прийме або не слухатиме ваших слів, то, виходячи з того дому чи міста, обтрусіть порох зі своїх ніг.+ 15 Правду кажу вам: землı́ Содома і Гоморри+ в Судний день буде легше, аніж тому місту.
16 Ось я посилаю вас як овець поміж вовків, тож будьте обережні, як змії, і невинні,+ як голуби. 17 Остерігайтесь людей, бо вони віддаватимуть вас місцевим судам+ і бичуватимуть+ у своїх синагогах.+ 18 Через мене вас поведуть до правителів та царів,+ і це дасть вам нагоду свідчити їм, а також людям з інших народів.+ 19 Але коли вас віддадуть до суду, не тривожтеся, як і що говорити, бо тоді вам буде дано, що сказати.+ 20 Адже не самі ви будете говорити: через вас говоритиме дух вашого Батька.+ 21 І віддасть брат брата на смерть, а батько дитину. Діти повстануть проти батьків та віддадуть їх на смерть.+ 22 І за моє ім’я всі будуть вас ненавидіти,+ але хто витримає до кінця, той спасеться.+ 23 Коли ж вас переслідуватимуть в одному місті, втікайте до іншого,+ бо правду кажу вам: не встигнете обійти всі міста Ізра́їля, як прийде Син людський.
24 Учень не більший від свого вчителя, а раб — від свого господаря.+ 25 Тож учневі достатньо стати як його вчитель, а рабу — як його господар.+ Якщо люди називають господаря дому Вельзеву́лом*,+ то хіба не назвуть так само його домашніх? 26 Отже, не бійтеся їх, бо немає нічого прихованого, що не розкриється, і нічого таємного, що не стане явним.+ 27 Що говорю вам у темряві, говоріть при світлі і, що говорю пошепки, проповідуйте з дахів.+ 28 Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, але душу* вбити не може;+ радше бійтеся того, хто може як тіло, так і душу погубити в геє́ні*.+ 29 Хіба не продають двох горобців за одну дрібну монету*? Однак жоден з них не впаде на землю без відома вашого Батька.+ 30 А у вас навіть волосся на голові пораховане. 31 Тож не бійтеся, ви цінніші від багатьох горобців.+
32 Хто визнає́ мене перед людьми,+ того ви́знаю і я перед моїм небесним Батьком.+ 33 А хто зрікається мене перед людьми, того і я зречуся перед моїм небесним Батьком.+ 34 Не думайте, що я прийшов принести на землю мир; я прийшов принести не мир, а меч.+ 35 Бо я прийшов порізнити сина з батьком, дочку з матір’ю, а невістку зі свекрухою.+ 36 І ворогами людині стануть її ж домашні. 37 Хто любить батька чи матір більше, ніж мене, той мене не гідний, і, хто любить сина чи дочку більше, ніж мене, той мене не гідний.+ 38 Хто не приймає свого стовпа мук* і не йде за мною, той не гідний мене.+ 39 Хто врятує свою душу*, той погубить її, а хто погубить свою душу* заради мене, той її врятує.+
40 Хто приймає вас, приймає і мене, а хто приймає мене, приймає і того, хто мене послав.+ 41 Хто приймає пророка, тому що той пророк, отримає таку ж нагороду, як пророк,+ і той, хто приймає праведника, тому що той праведник, отримає таку ж нагороду, як праведник. 42 Правду кажу вам: хто напоїть одного з цих малих хоча б кухлем холодної води, тому що той є учнем, нізащо не втратить своєї нагороди».+