Перший лист до коринфян
11 Наслідуйте мене, як і я наслідую Христа.+
2 Хочу похвалити вас за те, що в усьому, що ви робите, пам’ятаєте мене і твердо тримаєтесь традицій, які я вам передав. 3 Але хочу, щоб ви знали: кожному чоловікові голова — Христос,+ жінці голова — чоловік,+ а голова Христові — Бог.+ 4 Кожен чоловік, який молиться або пророкує з покритою головою, стягує ганьбу на свою голову. 5 І кожна жінка, яка молиться чи пророкує+ з непокритою головою, стягує ганьбу на свою голову, бо для неї це те саме, що бути з поголеною головою. 6 Тож, якщо жінка не покриває голови, вона має обстригтися. Але якщо для жінки ганьба бути обстриженою чи поголеною, то вона має покривати голову.
7 Чоловік не повинен покривати голову, адже він образ і слава Бога,+ а жінка — слава чоловіка. 8 Бо не чоловік походить від жінки, а жінка — від чоловіка.+ 9 Крім того, не чоловік створений для жінки, а жінка — для чоловіка.+ 10 З цієї причини, а також задля ангелів+ жінка повинна мати на голові знак підкорення владі.
11 Але серед Господніх учнів ні жінка не існує окремо від чоловіка, ні чоловік — окремо від жінки. 12 Бо, як жінка походить від чоловіка,+ так і чоловік — через жінку, а все — від Бога.+ 13 Судіть самі: чи годиться жінці молитися Богові з непокритою головою? 14 Хіба сама природа не вчить вас, що, коли чоловік має довге волосся, це для нього ганьба, 15 а коли жінка має довге волосся, це для неї слава? Бо волосся дане їй замість покриття. 16 Якщо хтось схильний обстоювати інший звичай, то ні в нас, ні в Божих зборів іншого звичаю немає.
17 Даючи вам ці настанови, я не можу вас похвалити, адже ви збираєтесь разом не на користь, а на шкоду. 18 Почну ось із чого: до мене дійшли чутки, що, коли ви сходитесь збором, між вами є розбрат, і я частково цьому вірю. 19 Серед вас обов’язково будуть і секти,+ щоб також виявилися люди, гідні схвалення.
20 Коли ви збираєтесь всі разом, то не для того, щоб споживати Господню вечерю.+ 21 Бо, перш ніж споживати її, дехто їсть свою вечерю, і виходить, що хтось голодний, а хтось вже п’яний. 22 Хіба ви не маєте домів, щоб їсти й пити? Чи, може, ви зверхньо ставитеся до Божого збору і засоромлюєте тих, хто нічого не має? Що ж вам сказати? Може, похвалити? Ні, за це я вас не похвалю.
23 Бо я отримав від Господа те, що й вам передав: у ніч,+ коли Господа Ісуса мали зрадити, він взяв хліб 24 і, склавши подяку, поламав його та сказав: «Це означає моє тіло,+ яке за вас віддається. Чиніть це на спомин про мене».+ 25 Те саме він зробив і з чашею,+ коли після вечері сказав: «Ця чаша означає нову угоду,+ укладену на підставі моєї крові.+ Щоразу, коли її п’єте, чиніть це на спомин про мене».+ 26 Адже щоразу, коли ви їсте цей хліб і п’єте цю чашу, ви звіщаєте смерть Господа, поки він не прийде.
27 Отже, хто буде їсти хліб чи пити чашу Господа негідно, завинить проти його тіла та крові. 28 Нехай же людина спочатку ретельно перевірить себе+ і переконається, що гідна їсти хліб та пити чашу, а тоді вже робить це. 29 Бо, хто їсть і п’є, але не усвідомлює значення цього тіла, той стягує на себе осуд. 30 Тому серед вас так багато слабих і хворих, а чимало спить смертним сном*.+ 31 Але якби ми з’ясували, які ми, то не були б суджені. 32 Проте коли Єгова* нас судить, він нас повчає,+ щоб ми не були засуджені разом зі світом.+ 33 Тож, брати мої, коли сходитесь, аби споживати вечерю, чекайте одне одного. 34 Якщо хтось голодний, нехай поїсть вдома, щоб, збираючись разом, ви не стягували на себе осуду.+ Всі ж інші справи я владнаю, коли прийду.