Псалми

141 Єгово, я кличу тебе,+

поспіши мені на допомогу,+

почуй, коли звертаюся до тебе.+

 2 Нехай молитва моя буде як фіміам,+ приготований перед тобою,+

мої руки, підняті в молитві,— як вечірнє хлібне приношення.+

 3 Єгово, постав варту біля моїх уст,

сторожу при дверях моїх губ.+

 4 Не дай моєму серцю прихилитись до лихого,+

щоб я не чинив зла разом зі злочинцями,

не дозволь мені ласувати їхніми стравами.

 5 Якщо вразить мене праведний, це буде виявом відданої любові,+

якщо докорить мені, це буде наче олія, вилита на мою голову,+

і від неї я ніколи не відмовлюсь.+

 6 Хоча судді народу скинені зі скелі,

народ почує мої слова, бо вони приємні.

 7 Як розкидає землю той, хто оре,

так наші кістки розкидані біля пащі могили*.

 8 Але очі мої звернені до тебе, Всевладний Господи Єгово,+

у тебе я сховок знайшов,

не відбирай мого життя*.

 9 Захисти мене від пастки, яку злочинці поставили на мене,

охорони від їхньої западні.

10 Неправедні впіймаються у власні тенета,+

а я пройду безпечно.