7. «Душа» — жива істота, людина або тварина; життя особи; інші значення

Грец. ψυχή (психе́); лат. aʹni·ma (а́німа); євр. נפש (не́феш)

У Християнських Грецьких Писаннях грецьке слово психе́ з’являється 102 рази, вперше воно вживається в Матвія 2:20. До цього числа входять і такі вірші, як Ефесян 6:6 та Колосян 3:23, де вжито вислів «від усієї душі». Крім того, воно є частиною багатьох складених грецьких слів, що вживаються, скажімо, у Филип’ян 2:2, 19; 1 Фессалонікійців 5:14. У «Перекладі нового світу» психе́ послідовно передається як «душа». Вживання в перекладі одного й того ж українського слова допомагає ліпше зрозуміти, в якому контексті вживали слово психе чоловіки, що писали під натхненням, і якого значення вони йому надавали.

У Єврейських Писаннях єврейське слово не́феш з’являється 754 рази, вперше — в Буття 1:20. У «Перекладі нового світу» воно послідовно перекладається словом «душа», і в кожному місці його значення розкривається контекстом. Вживання одного й того ж єврейського слова у різних контекстах допомагає нам збагнути, що під цим словом розуміли письменники Біблії, а саме: чи це людина, особа, чи це нижче створіння, чи це саме́ життя людини або тварини. Таке значення повністю відрізняється від того, що під словом «душа» розуміли стародавні єгиптяни, вавилоняни, греки та римляни, коли вживали його в релігійному чи філософському контексті.

Аби читачеві допомогти зрозуміти, що таке «душа», наводимо нижче згруповані під різними підзаголовками місця Писань, у яких вживається слово «душа».

Тварини — душі

Об’явлення 8:9

Жива людина, особа — душа

Дії 2:41, 43; 7:14; 27:37

Душа — це істота, підвладна смерті, знищенню

Матвія 2:20; 10:28, 28; 26:38

Марка 3:4; 14:34