ПРИСЛІВ’Я
1 Прислів’я Соломона,+ сина Давидового,+ царя Ізра́їля,+
2 написані для того, щоб можна було здобути* мудрість+ і прийняти повчання,
щоб зрозуміти мудрі вислови,
3 щоб отримати повчання,+ яке допомагає набути проникливості,
праведності,+ розсудливості*+ і принциповості*,
4 щоб наділити недосвідчених далекоглядністю+
і юнаків — знанням та вмінням мислити.+
5 Мудрий слухає та приймає ще більше настанов,+
розумний знаходить мудре керівництво*,+
6 щоб розуміти прислів’я і загадкові вислови*,
слова мудрих та їхні загадки.+
7 Страх* перед Єговою — це початок знання.+
Тільки безглузді нехтують мудрістю і повчанням.+
8 Прислуха́йся, мій сину, до повчання батька+
і не відкидай настанов* своєї матері,+
9 бо вони — мов розкішний вінець на твоїй голові+
та гарна прикраса на твоїй шиї.+
10 Сину мій, якщо грішники будуть спокушати тебе, не піддавайся.+
11 Вони говоритимуть: «Ходи з нами.
Будемо чатувати в засідці, щоб пролити кров,
і підстережемо ні в чому не винних людей.
13 Ми захопимо всі їхні коштовності,
награбованим добром наповнимо свої доми.
15 Сину мій, не йди з ними.
17 Марно натягувати сітку, коли це бачать птахи.
18 Тому грішники чатують у засідці, щоб пролити кров;
вони підстерігають людей, щоб забрати в них життя*.
19 Такими дорогами ходять ті, хто шукає нечесних прибутків,
20 Справжня мудрість+ голосно промовляє на вулиці,+
на ринкових площах підносить свій голос,+
21 на розі* метушливих вулиць кличе вона,
при міських брамах говорить:+
22 «Доки ви, недосвідчені, будете любити недосвідченість?
Доки ви, насмішники, будете тішитись, насміхаючись над іншими?
Доки ви, безглузді, будете ненавидіти знання?+
25 Ви нехтували усіма моїми порадами
і докорів моїх не приймали.
26 Тому я теж посміюся з вашого лиха,
глузуватиму, коли прийде те, чого ви жахаєтесь,+
27 коли воно прийде, мов буря,
коли лихо надійде, мов той буревій,
коли прийде на вас страждання і біда.
28 Тоді вони мене кликатимуть, але я не відповім,
завзято шукатимуть, але не знайдуть,+
29 бо вони зненавиділи знання+
і відкинули страх перед Єговою.+
30 Вони не зважали на мої поради
і погорджували всіма моїми докорами.
32 Недосвідчених погубить їхнє свавілля,
і безглуздих знищить самовдоволеність.
2 Сину мій, якщо приймеш мої слова
і будеш берегти мої заповіді,+
та прихилиш серце до розважливості,+
3 якщо до розуміння кликатимеш+
і до розважливості будеш звертатись,+
4 якщо будеш безупинно шукати їх, мов срібла,+
і розшукувати, мов схованих скарбів,+
5 то зрозумієш, що таке страх перед Єговою,+
і знайдеш знання про Бога.+
10 Коли мудрість увійде до серця твого+
і знання стане приємним для твоєї душі*,+
11 тоді вміння мислити буде тебе охороняти+
і розважливість буде оберігати,
12 щоб врятувати тебе від поганих доріг,
від людей, мова яких зіпсута,+
13 від тих, хто з дороги праведності звертає
на стежки темряви,+
14 хто з радістю чинить лихе
й тішиться злом і зіпсуттям,
15 від тих, чиї стежки криві,
а всі їхні дороги підступні.
16 Це врятує тебе від безпутної* жінки,
від розпусниці*, яка промовляє солодкі* слова,+
17 яка покинула близького друга* своєї молодості+
та забула про свою угоду з Богом.
19 Кожен, хто матиме інтимні стосунки з* нею, вже не повернеться,
стежкою життя він більше не ходитиме.+
3 Сину мій, не забувай моїх настанов*
і всім серцем тримайся моїх заповідей,
2 бо вони додадуть до твого життя багато днів і років
та принесуть тобі мир.+
3 Нехай віддана любов і вірність* не покидають тебе.+
Одягни їх на шию,
напиши на таблицях свого серця,+
4 тоді знайдеш ласку в очах Бога й людей+
і здобудеш славу проникливої людини.
7 Не будь мудрим у власних очах.+
Бійся Єгови і відвертайся від зла.
11 Сину мій, не відкидай повчання від Єгови+
і до його докору не стався з огидою,+
12 бо кого Єгова любить, тому й докоряє,+
мов батько улюбленому синові.+
13 Щаслива людина, яка знаходить мудрість,+
і чоловік, який набуває розважливості,
14 тому що здобути мудрість ліпше, ніж набути срібло —
такий здобуток дорожчий від золота.+
16 В її правій руці — довголіття,
а в лівій — багатство і слава.
18 Для тих, хто її тримається, вона — дерево життя,
і ті, хто міцно вхопився за неї, будуть названі щасливими.+
19 Єгова мудрістю заснував землю.+
Він розважливістю утвердив небо.+
21 Сину мій, не випускай цього* з очей.
Бережи мудрість* і не втрачай вміння мислити,
та буде прикрасою для твоєї шиї.
28 Не кажи своєму ближньому: «Іди, приходь пізніше! Я дам тобі завтра»,
якщо зараз можеш дати.
31 Не заздри тому, хто чинить насилля,+
і жодного з його шляхів не обирай,
32 бо підступна людина гидка Єгові,+
а для праведних він близький друг.+
33 На дім неправедного спадає прокляття Єгови,+
а житло праведних він благословляє,+
34 бо він глузує з насмішників,+
а сумирним виявляє ласку.+
4 Послухайте, сини мої, батькового повчання,+
послухайте, щоб набути розуміння,
2 бо я дам вам добрі поради.
Настанов* моїх не відкидайте.+
4 Він навчав мене: «Нехай твоє серце міцно тримається моїх слів.+
Виконуй заповіді мої — і будеш жити.+
5 Набувай мудрості та розуміння.+
Не забувай моїх слів і не цурайся їх.
6 Не відкидай мудрості, і вона буде захищати тебе.
Люби її, і вона стане тобі охороною.
7 Найважливіше* — це мудрість,+ тож набувай її.
І, хоч би що ти набував, обов’язково набувай розуміння.+
9 Вона одягне тобі на голову розкішний вінець
і прикрасить гарною короною».
10 Слухай, сину, слова мої і приймай їх.
Тоді роки твого життя будуть довгими.+
12 Коли підеш, ніщо не стримає кроків твоїх,
і коли побіжиш — не спіткнешся.
13 Ухопись за повчання і не відпускай його.+
Бережи його, бо це твоє життя.+
16 Бо грішники не заснуть, поки не вчинять зла,
і сон їх не бере, поки не доведуть когось до падіння.
17 Вони їдять хліб злочинства
і п’ють вино насилля.
18 А стежка праведних — наче ранкове світло яскраве,
що сяє більше і більше, аж поки настане ясний день.+
19 Дорога грішників — як темрява,
вони не знають, об що спіткнуться.
20 Сину мій, зважай на те, що кажу тобі.
Уважно слухай* мої слова.
21 Не випускай їх з очей.
Бережи їх глибоко у своєму серці.+
27 Не відхиляйся ні праворуч, ні ліворуч.+
Відступися від зла.
5 Сину мій, зважай на мудрість мою.
Прихили своє вухо до моєї розважливості,+
2 щоб ти міг оберігати своє вміння мислити
і щоб уста твої берегли знання.+
6 Вона не роздумує про стежку життя,
вона блукає дорогами і не знає, куди вони її заведуть.
7 Тож послухайте мене, сини мої,
і не відвертайтеся від того, що я кажу.
8 Тримайся подалі від неї
і не наближайся до дверей її дому,+
9 щоб ти не втратив поваги в людей+
і щоб не страждав решту свого життя*,+
10 щоб чужі не забрали те, що ти набув*,+
і щоб у дім чужинця ти не віддав усе, здобуте важкою працею.
12 Тоді ти скажеш: «Чому ж я ненавидів повчання?
Чому серце моє нехтувало докорами?
13 Не слухав я голосу наставників
і не зважав на вчителів.
19 Вона — ніжна лань та сарна* прекрасна.+
Нехай її груди приносять тобі задоволення* повсякчас.
Насолоджуйся завжди її любов’ю.+
23 Він помре, бо не прийняв повчання,
він заблукає через надмір безглуздя свого.
6 Сину мій, якщо ти поручився* за свого ближнього+
і вдарив по руках* із чужинцем,+
2 якщо ти попав у пастку через свою обіцянку
і через слова свої впіймався,+
3 то рятуйся, мій сину,
бо ти потрапив до рук свого ближнього.
Зроби ось що: піди впокорись і наполегливо благай його.+
4 Не давай сну очам
і дрімоти своїм повікам.
5 Рятуйся, мов газель з рук мисливця,
немов птах з руки птахолова.
7 Хоч немає в неї ні полководця, ні начальника, ні правителя,
8 але вона влітку заготовлює їжу+
і в жнива складає запаси.
9 Доки, лінюху, ти будеш вилежуватись?
Коли ж пробудишся зі свого сну?
10 Трохи поспиш, трохи подрімаєш,
складеш руки, щоб відпочити,+
11 і прийде бідність до тебе, неначе грабіжник,
і нужда, як озброєний чоловік.+
12 Людина нікчемна й лиха всюди говорить брехню,+
13 підморгує очима,+ подає знаки ногою і показує щось пальцями.
14 У серці її — зіпсуття.
Вона постійно замишляє зло+ і зчиняє суперечки.+
17 пихаті очі,+ брехливий язик+ та руки, що невинну кров проливають,+
18 серце, яке виношує лихі задуми,+ ноги, що квапливо біжать до зла,
19 фальшивий свідок, який дихає брехнею,+
і кожен, хто сіє між братами суперечки.+
21 Прив’яжи їх до свого серця,
одягни їх на шию свою.
22 Коли ти підеш, вони тебе водитимуть,
коли ляжеш — стерегтимуть,
і, коли прокинешся, будуть говорити до тебе*.
25 Не жадай у своєму серці її вроди,+
і нехай не полонять тебе її звабливі очі,
26 бо через повію можна залишитися тільки з буханцем хліба,+
а чужа дружина полює на дорогоцінне життя*.
27 Чи може людина покласти за пазуху вогонь і не спалити свого одягу?+
28 Чи може вона ходити по розжареному вугіллю і не обпекти ніг?
29 Так буває з кожним, хто має інтимні стосунки з дружиною ближнього:
хто торкається її, не уникне кари.+
4 Скажи до мудрості: «Ти сестра моя»,—
і назви розуміння своїм родичем.
6 Виглядав я з вікна свого дому
через решітку,
і серед молоді побачив юнака, якому бракувало розсудливості*.+
8 Він проходив неподалік її вулиці
та простував дорогою до її дому,
9 коли сутеніло, коли вечір надходив+
і наближалась темрява ночі.
13 Вхопила вона його, поцілувала
і з зухвалим виглядом сказала:
14 «Я мала принести мирні жертви.+
Нині я виконала свої обітниці.
15 Тому й вийшла тобі назустріч,
щоб шукати тебе, і знайшла!
18 Прийди, і будемо до ранку впиватись коханням,
втішатись пристрасною любов’ю,
19 бо мого чоловіка немає вдома,
він поїхав у далеку подорож.
20 Узяв він гаманець з грошима
і додому повернеться аж у день повного місяця».
22 І він відразу йде за нею, наче бик на заріз,
наче безглуздий, якого мають покарати, забивши в колодки*,+
23 аж поки стріла не проб’є його печінку.
Як птах, що несеться до пастки, він не знає, що загубить своє життя*.+
24 А тепер, сини, слухайте мене
і зважайте на мої слова.
8 Хіба мудрість не кричить?
Хіба розважливість не підносить свого голосу?+
6 Послухайте, бо я вам розповім щось важливе,
і мої уста говоритимуть про те, що є правильним.
7 Бо уста мої лагідно промовляють правду,
а зло гидке моїм губам.
8 Усі слова моїх уст праведні,
немає в них нічого перекрученого і нечесного.
9 Всі вони зрозумілі для проникливих людей
і справедливі для тих, хто знайшов знання.
13 Страх перед Єговою — це ненавидіти зло.+
Я ненавиджу самозвеличення й гордість,+ лиху дорогу і неправдиві уста.+
14 У мене добра порада й практичність.+
16 Завдяки мені князі володарюють
і вельможі праведно судять.
20 Я ходжу стежкою праведності,
посеред доріг справедливості,
21 ті, хто любить мене, отримують від мене великий спадок.
Я наповнюю їхні комори.
25 Перш ніж повстали гори,
раніше від пагорбів, я народилась,
26 коли ще не створив він землі, її полів
і перших грудок родючого ґрунту.
27 Я була, коли він підготував небеса.+
Коли він встановив обрій* над поверхнею вод,+
коли заклав глибинні джерела,
29 коли визначив межі для моря,
щоб не переступали во́ди наказу його,+
коли заклав* він основи землі,
30 тоді я майстром біля нього була+
і день у день була його втіхою,+
радіючи перед ним повсякчас.+
32 А тепер, мої сини, послухайте мене:
щасливі ті, хто тримається моїх доріг.
34 Щаслива людина, яка мене слухає,
рано приходить до* дверей моїх день у день
і при одвірках моїх виглядає мене.
9 Справжня мудрість побудувала свій дім
і вирізьбила* сім стовпів,
приправила спеціями вино
і накрила на стіл.
4 «Хто недосвідчений, нехай зайде сюди».
Вона каже всім, кому бракує розсудливості*:
5 «Прийдіть та їжте мій хліб
і пийте вино, яке я приправила.
8 Не докоряй насмішникові, щоб він тебе не зненавидів.+
Докори́ мудрому, і він полюбить тебе.+
9 Навчи мудрого, і він стане мудрішим.+
Дай знання праведному, і він його примножить.
12 Якщо ти став мудрим, то собі на добро,
а якщо насміхаєшся, то сам і постраждаєш.
14 Вона сидить на сидінні біля входу у свій дім,
на узвишші в місті,+
15 щоб кликати тих, хто проходить повз неї,
хто простує своїми стежками:
16 «Хто недосвідчений, нехай зайде сюди».
Вона каже тим, кому бракує розсудливості*:+
Син мудрий приносить батькові радість,+
а безглуздий син — то смуток для матері.
13 В устах проникливої людини — мудрість,+
а для того, кому бракує розсудливості*, приготована рı́зка.+
17 Хто тримається повчання, той спрямовує інших на дорогу життя*,
а хто нехтує докором, той зводить інших зі шляху.
32 Уста праведного знають, що є приємним,
а губи неправедних повні брехні.
7 Коли неправедний помирає, зникає його надія,
зникають також усі сподівання досягнути чогось власною силою.+
12 Той, кому бракує розсудливості*, зневажає* свого ближнього,
а той, хто має справжню розважливість, мовчить.+
15 Хто ручається* за позику чужинця, той неминуче зазна́є лиха,+
а хто не спішить* вдарити по руках, буде у безпеці.
22 Вродлива жінка, яка відкидає розсудливість,—
наче золота сережка в рилі свині.
26 Хто відмовляється продавати людям зерно, того вони проклянуть,
а хто продає — той отримає благословення.
28 Хто покладається на багатство своє, той впаде,+
а праведні будуть пишно рости, немов листя зелене.+
29 Хто стягає лихо* на своїх домашніх, той успадкує вітер,+
і безглуздий стане слугою тому, хто має мудре серце.
4 Добра дружина — корона для чоловіка,+
а жінка, яка поводиться безсоромно,— гнилизна в його кістках.+
5 Думки праведних — про те, що справедливе,
а поради неправедних — обман.
11 Хто обробляє землю, у того буде вдосталь їжі,+
а хто женеться за марнотою, тому бракує розсудливості*.
12 Неправедний заздрить здобичі грішників,
а корінь праведних приносить рясні плоди.
26 Праведний видивляється собі пасовища,
а дорога неправедних змушує їх блукати.
12 Сподівання*, яке довго не здійснюється,— недуга для серця,+
а бажання, що сповнюється,— дерево життя.+
15 Глибока проникливість здобуває ласку,
а дорога зрадників тяжка.
18 Хто нехтує повчанням, той збідніє і зазнає ганьби,
3 В устах безглуздого — рı́зка пихатості,
а уста мудрих захистять їх.
4 Де немає худоби, там ясла чисті,
але завдяки силі бика буває багатий врожай.
13 Навіть під час сміху може боліти серце,
і буває, що радощі закінчуються смутком.
19 Грішники схиляться перед добрими,
і неправедні вклоняться при брамах праведників.
22 Хіба не зіб’ються з дороги ті, хто задумує зло?
А віддана любов і вірність буде з тими, хто задумує добро.+
27 Страх перед Єговою — джерело життя,
він рятує від пасток смерті.
29 Негнівлива людина поводиться з великою розважливістю,+
а нетерпляча виставляє напоказ своє безглуздя.+
31 Хто оббирає знедолених, той ганьбить їхнього Творця,+
а хто бідним виявляє співчуття — прославляє його.+
21 Людина, якій бракує розсудливості*, тішиться глупотою,+
а розважлива — тримається правильного шляху.+
27 Хто має нечесні прибутки, той на своїх домашніх стягує лихо*,+
а хто хабарі ненавидить — буде жити.+
5 Той, хто гордий у серці,— гидкий Єгові.+
Можна ручатися*, він не уникне кари.
10 З уст царя мають виходити натхнені* рішення,+
і він ніколи не повинен поступатися справедливістю.+
16 Наскільки ж ліпше здобути мудрість, ніж золото!+
І ліпше набути розуміння, ніж срібло.+
17 Дорога праведних обминає зло.
Хто пильнує свій шлях, той життя* своє береже.+
22 Проникливість — джерело життя для тих, хто її має,
а нерозумних повчає їхнє безглуздя.
29 Хто чинить насилля, той підмовляє до зла свого ближнього
і заводить його на погану дорогу.
30 Він підморгує очима, складаючи підступні плани,
і, стискаючи губи, коїть зло.
32 Негнівлива людина+ могутніша від силача,
і той, хто панує над собою*, сильніший від завойовника міста.+
2 Проникливий слуга буде панувати над сином, який поводиться безсоромно,
і з його братами розділить спадщину.
8 Подарунок в очах його власника — мов коштовне каміння*,+
хоч би куди він пішов — подарунок принесе йому успіх.+
9 Хто прощає* переступ, той шукає любові,+
а хто постійно говорить про нього, той розділяє близьких друзів.+
16 У безглуздого є за що придбати мудрість.
Але для чого йому це, якщо його серце байдуже до неї*?+
28 Навіть безглуздий, коли мовчить, виглядає мудрим,
і той, хто уста свої не відкриває, здається розумним.
19 Ображений брат більш неприступний, ніж укріплене місто,+
і бувають суперечки мов ті засуви на брамах фортеці.+
23 Бідний говорить благально,
а багатий відповідає суворо.
3 Безглуздя людини викривлює її дороги,
і серце її розпалюється гнівом на Єгову.
Він звертається до них з проханнями, але ніхто йому не відповідає.
13 Син безглуздий приносить батькові лихо,+
а сварлива* дружина — наче дірявий дах, який постійно тече.+
25 Бий насмішника,+ щоб недосвідчений став далекоглядним,+
і докоряй розумному, щоб він примножив знання.+
27 Сину мій, якщо ти перестанеш слухати повчання,
то це відведе тебе від мудрих слів.
20 Вино — глузливе,+ алкогольний напій — буйний,+
кожен, хто через них збивається зі шляху,— немудрий.+
2 Страх* царя — наче рик лева*.+
Хто викликає лють царя, той наражає своє життя на небезпеку.+
6 Багато людей говорять про свою віддану любов,
але хто знайде вірну людину?
13 Не люби спати, щоб не збідніти.+
Розплющ свої очі, і ти наситишся хлібом.+
24 Єгова направляє кроки людини.+
Як же людині самій зрозуміти свою дорогу*?
25 Людина потрапляє в пастку, коли поспішно вигукує: «Це святе!»+ —
і тільки потім обдумує свою обітницю.+
27 Дихання людини — це світильник Єгови,
що глибоко досліджує саму її сутність.
21 Серце царя в руці Єгови+ — наче водні потоки.
І Він скеровує його туди, куди хоче.+
11 Коли карають насмішника, недосвідчений розумнішає.
Коли мудрого навчають проникливості, він здобуває знання*.+
27 Жертва неправедного — це гидота.+
Тим більше, коли він приносить її зі злим заміром*.
30 Немає ні мудрості, ні розважливості, ні ради всупереч Єгові.+
3 Далекоглядна людина бачить небезпеку і ховається,
а недосвідчена йде далі і страждає від наслідків*.
5 На шляху підступної людини — терни та пастки,
14 Уста безпутних* жінок — глибока яма.+
До неї впаде той, кого засудив Єгова.
19 Я даю тобі сьогодні знання для того,
щоб ти покладався на Єгову.
20 Хіба не писав я тобі,
ділячись порадами і знанням,
21 щоб навчити тебе правдивих і надійних слів,
щоб ти повернувся з правдивою звісткою до того, хто тебе посилав?
27 Якщо ти не матимеш, чим заплатити,
з-під тебе заберуть ліжко.
29 Чи ти бачив людину, вправну в роботі своїй?
Вона стоятиме перед царями,+
вона не стоятиме перед простими людьми.
23 Коли сядеш їсти з царем,
то вважай на те, що перед тобою,
2 і приклади ножа собі до горла*,
якщо ти дуже хочеш їсти*.
3 Не жадай його ласощів,
бо ця їжа вводить в оману.
4 Не виснажуй себе, щоб набути багатство.+
Зупинись і поміркуй*.
5 Ти подивишся на нього, а його вже немає.+
У нього неодмінно виростуть крила, як в орла, і воно полетить у небо.+
7 Бо він мов той, хто веде облік*.
«Їж та пий»,— каже він тобі, але в його словах немає щирості*.
8 Шматок, який ти з’їв, виблюєш,
і будуть даремними твої люб’язні слова.
12 Прихили своє серце до повчання
і вухо — до слів знання.
13 Не залишай хлопця* без покарання*.+
Коли поб’єш його різкою, він не помре.
19 Послухай, сину мій, і стань мудрим,
веди своє серце правильним шляхом.
24 Батько праведника радітиме,
і той, хто дав життя мудрому сину, буде тішитись ним.
25 Твій батько і твоя мати будуть тішитись,
і радітиме та, що тебе народила.
29 У кого лихо? У кого неспокій?
У кого сварки? У кого скарги?
У кого рани без причини? У кого затьмарений погляд*?
31 Не приглядайся до червоного вина,
як воно виблискує в келиху і м’яко ллється.
32 Зрештою воно вкусить, наче змія,
і випустить отруту, мов гадюка.
34 Ти станеш мов той, що лежить посеред моря,
мов той, що спить на вершечку щогли.
Коли ж я прокинусь?+
Мені треба ще випити*».
24 Не заздри лихим людям
і не прагни їхнього товариства,+
2 бо їхнє серце розмірковує про насилля
і їхні уста говорять про лиходійство.
13 Сину мій, їж мед, бо він добрий,
і стільниковий мед солодкий на смак.
14 Знай, що так само мудрість добра для тебе*.+
Якщо знайдеш її, то матимеш майбутнє
і надія твоя не загине.+
15 Не чатуй у засідці, як той грішник, біля домівки праведника
і не спустошуй місце його відпочинку.
16 Адже праведник може сім разів упасти, і він підніметься знову,+
а грішники в нещасті спіткнуться.+
17 Не радій, коли твій ворог падає,
і не тішся в серці своєму, коли він спотикається,+
18 бо Єгова побачить, і йому це не сподобається,
19 Не засмучуйся* через лихих людей
і не заздри грішникам,
20 бо негідники не мають майбутнього+
і світильник грішників згасне.+
Хто знає, яке знищення на них чекає від обох*?+
23 Ось іще слова мудрих:
погано робить той, хто не є безстороннім у суді.+
26 Люди поважатимуть* того, хто відповідає чесно*.+
29 Не кажи: «Як він зробив мені, так і я йому зроблю.
Відплачу йому за те, що він зробив*».+
33 трохи поспиш, трохи подрімаєш,
складеш руки, щоб відпочити,
34 і прийде до тебе бідність, наче розбійник,
і вбогість, як озброєний чоловік.+
25 Ось ще Соломонові прислів’я,+ які переписали* люди Єзекı́ї,+ царя Юди.
3 Як неможливо осягнути висоту небес і глибину землі,
так неможливо дослідити і серце царів.
8 Не поспішай вв’язуватися у правову суперечку,
бо що будеш робити потім, коли твій ближній принизить тебе?+
9 Обговори свою справу з ближнім,+
але не розповідай того, що тобі сказали по секрету*,+
10 щоб той, хто тебе слухає, не засоромив тебе,
і щоб ти не пустив поганої звістки*, якої не зупиниш.
13 Як снігова прохолода у час жнив,
так вірний посланець для тих, хто його посилає,
17 Не вчащай у дім свого ближнього,
щоб не набриднути йому і щоб він тебе не зненавидів.
20 Як той, хто відбирає одяг у холодний день,
і як оцет, який ллють на соду*,
так і той, хто співає пісень зажуреному серцю.+
6 Людина, яка передає справи в руки безглуздого,
подібна до того, хто свої ноги калічить і сам собі завдає шкоди*.
9 Прислів’я в устах безглуздих —
наче тернина в руках п’яниці.
12 Чи бачив ти людину, мудру у власних очах?+
Більше надії на те, що виправиться безглуздий, ніж вона.
13 Ледар каже: «Он лев молодий на дорозі!
Лев на ринковій площі!»+
16 Ледар вважає себе мудрішим
за сімох чоловіків, які відповідають розумно.
18 Що божевільна людина, котра кидає вогонь, стріли і смерть*,
19 то чоловік, який підступно обманює ближнього, а потім каже: «Таж я пожартував!»+
24 Своїми устами ненависник маскується,
але в його серці — обман.
26 Він ненависть прикриває брехнею,
але його зло буде викрито перед усім збором.
5 Ліпше відвертий докір, ніж прихована любов.+
10 Не покидай свого друга та друга батькового
і не входь до дому брата в день свого нещастя.
Ліпше сусід близько, ніж брат далеко.+
12 Далекоглядна людина бачить небезпеку і ховається,+
а недосвідчена йде далі і страждає від наслідків*.
13 Забери одяг у людини, яка ручається за незнайомця,
14 Якщо людина з самого ранку голосно благословляє свого ближнього,
то це все одно, якби вона його проклинала.
15 Сварлива* дружина — наче дірявий дах, який у дощ постійно тече.+
16 Хто міг би вгамувати її, той вітер вгамує
і олію втримає у правій руці.
18 Хто доглядає фігове дерево, їстиме його плоди,+
і хто піклується про свого господаря, буде шанований.+
19 Як обличчя відображається у воді,
так серце однієї людини відображається в серці іншої.
22 Навіть якщо ти будеш товкти безглуздого товкачем у ступі,
наче подрібнене зерно,
його безглуздя не відійде від нього.
23 Добре знай свою отару.
25 Зелена трава зникає, нова з’являється,
і збирають гірські рослини.
26 Молоді барани тобі для одягу,
а козли — ціна поля.
27 І козячого молока вистачить на поживу тобі
і твоїм домашнім, а також на життя твоїм служницям.
2 Коли мешканці краю переступають закон*, у ньому будуть змінюватися князі один за одним,+
а з допомогою людини проникливої і обізнаної князь* буде правити довго.+
8 Хто багатство своє примножує відсотками+ і лихварством,
той збирає його для людини, яка виявляє ласку бідним.+
10 Хто заводить праведних на злу дорогу, той потрапить в яму, яку сам викопав,+
а бездоганні отримають у спадок добро.+
12 Коли праведні торжествують — це велика слава,
а коли неправедні приходять до влади, люди ховаються.+
13 Хто приховує свої переступи, той не матиме успіху,+
а хто зізнається і їх покидає, тому буде виявлено милосердя.+
16 Керівник, який не має розважливості, зловживає своєю владою,+
а хто нечесну наживу ненавидить, продовжить своє життя.+
17 Той, хто обтяжений виною в пролитті крові, бо позбавив людину життя*, буде втікати, поки не потрапить у могилу*.+
Нехай його ніхто не підтримує.
19 Хто обробляє свою землю, матиме вдосталь хліба,
а хто займається пустими справами, насититься бідністю.+
27 Хто дає бідним, той матиме вдосталь усього,+
а хто від них відвертає очі, на того спаде багато проклять.
29 Хто залишається впертим*, хоча йому не раз докоряли,+
той буде раптово зламаний, і йому не буде зцілення.+
3 Той, хто любить мудрість, приносить батькові радість,+
а хто водиться з повіями, той розтринькує своє майно.+
6 Погана людина потрапляє у пастку через власний переступ,+
але праведний вигукує з радості й тішиться.+
9 Коли мудрий вступає у суперечку з безглуздим,
то користі з того не буде, а тільки багато пишних слів і насмішок.+
15 Різка* й картання наділяють мудрістю,+
а дитина, полишена на себе саму, приносить своїй матері сором.
18 Якщо немає Божого керівництва*, народ стає свавільним,+
а той, хто закону дотримується, щасливий.+
20 Чи ти бачив людину, квапливу у своїх словах?+
Більше надії для безглуздого, ніж для неї.+
21 Якщо розпещувати слугу з юності,
то пізніше він стане невдячним.
24 Хто є спільником злодія, той ненавидить себе*.
Його просять свідчити*, та він нічого не повідомляє.+
30 Слова Агу́ра, сина Я́ке, важливе повчання, з яким він звернувся до Ітії́ла, до Ітії́ла та Уха́ла.
3 Я не навчився мудрості
і не маю знань, які є в Найсвятішого.
4 Хто в небо піднявся і потім звідти зійшов?+
Хто у пригорщу вітер зібрав?
Хто води загорнув у свій одяг?+
Хто встановив* усі кінці землі?+
Яке ім’я його і яке ім’я його сина? Скажи, якщо знаєш.
Він щит для тих, хто сховку в нього шукає.+
7 Двох речей прошу в тебе.
Поки я живу, не відмовляй мені у цих проханнях.
8 Віддали від мене неправду і брехню.+
Не давай мені ні бідності, ні багатства.
Дай мені стільки їжі, скільки я потребую,+
9 щоб я не переситився і не зрікся тебе, кажучи: «Хто такий Єгова?»+ —
і щоб не збіднів та не почав красти і не зневажив* ім’я свого Бога.
14 Є покоління, що в нього зуби — це мечі,
а щелепи — різницькі ножі,
ними вони пожирають знедолених на землі
і бідних серед людей.+
15 П’явки мають дві дочки, які кричать: «Дай! Дай!»
Є три речі, які ніколи не наситяться,
і чотири, що ніколи не скажуть: «Досить!»
17 Очі тих, хто глузує з батька й не слухається матері,+
видзьобають круки в долині*
і з’їдять молоді орли.+
20 Ось дорога перелюбної жінки:
вона їсть, витирає рот свій
і каже: «Нічого поганого я не зробила».+
21 Під трьома трясеться земля,
і чотирьох вона не може знести:
25 мурашки — не сильні створіння*,
але влітку заготовлюють собі поживу;+
26 дамани*+ — не могутні створіння*,
але на скелі будують свій дім;+
але виступає в бойовому порядку*;+
28 ящірка гекон+ чіпляється лапками
і потрапляє в царський палац.
29 Ось три, що мають величну ходу,
і чотири, які велично ступають:
30 лев — наймогутніший звір,
який ні перед ким не відступає,+
31 хорт і козел,
а також цар, який іде на чолі війська.
32 Якщо ти повівся нерозсудливо, звеличивши себе,+
або задумав зробити це,
то поклади руку собі на уста.+
33 Адже як від збивання молока утворюється масло
і від удару в ніс тече кров,
так і від гніву виникають сварки.+
31 Слова царя Лемуї́ла, важливі настанови, які він отримав від своєї матері.+
2 Що сказати тобі, сину мій?
Що сказати тобі, сину моєї утроби?
Що ж сказати, сину обітниць моїх?+
4 Не царям, Лемуї́ле,
не царям пити вино
та не урядникам казати: «Де мій напій?»+ —
5 щоб вони, упившись, не забули закону
і не знехтували правами знедолених.
7 Нехай вони вип’ють і забудуть свою бідність,
хай не пам’ятають свого горя.
א [а́леф]
10 Хто добру* дружину знайде?+
Цінніша вона за корали*.
ב [бет]
11 Її чоловік довіряє їй усім серцем,
і йому не бракує добра.
ג [ґı́мел]
12 По всі дні свого життя
вона винагороджує його добром, а не злом.
ד [да́лет]
ה [ге]
ו [вав]
ז [за́їн]
ח [хет]
ט [тет]
18 Бачить, що її торгівля приносить прибуток,
світильник її не гасне вночі.
י [йод]
כ [каф]
ל [ла́мед]
מ [мем]
22 Вона сама робить покривала.
Одяг її з льону і пурпурної вовни.
נ [нун]
ס [са́мех]
ע [а́їн]
פ [пе]
צ [цаде́]
ק [коф]
28 Встають діти і називають її щасливою,
також встає чоловік і хвалить її:
ר [реш]
ש [шін]
ת [тав]
Букв. «знати».
Або «справедливості».
Або «безсторонності».
Або «вміле керівництво».
Або «притчі».
Або «благоговіння».
Або «закону».
Або «шео́л», тобто спільна могила людства. Див. глосарій.
Або «кинь свій жеребок з нами».
Або «в нас буде спільний мішок (гаманець)».
Або «їхні душі».
Або «душı́».
Букв. «в голові».
Або «поверніться назад, коли я докоряю».
Букв. «їдять з плодів».
Або «підступами; планами».
Або «практичною мудрістю».
Див. глосарій.
Букв. «чужої». Очевидно, про людину, морально відчужену від Бога.
Букв. «чужинки». Очевидно, про людину, яка морально віддалилась від Бога.
Або «звабливі».
Або «чоловіка».
Букв. «сліди».
Букв. «входить до».
Або «ті, хто береже непорочність».
Або «закону».
Або «правда».
Букв. «не спирайся».
Букв. «пупу».
Або «найкращі».
Або «прибуток».
Або «давильнях».
Див. глосарій.
Очевидно, стосується Божих рис, згаданих у попередніх віршах.
Або «практичну мудрість».
Або «твоїй душі».
Або «ні об що не вдариться».
Або «кому воно належить».
Або «у силі твоєї руки».
Або «закону».
Або «найліпше».
Букв. «прихили своє вухо».
Букв. «всієї плоті».
Або «променисті очі».
Або, можливо, «уважно обдумай».
Букв. «чужої». Див. Пр 2:16.
Або «шео́л», тобто спільну могилу людства. Див. глосарій.
Букв. «не віддав своїх років тому, що жорстоке».
Або «твою силу».
Букв. «посеред громади і збору».
Букв. «водозбору».
Або «свіжу воду».
Або «джерело води».
Або «гірська коза».
Або «п’янять тебе».
Букв. «чужою». Див. Пр 2:16.
Букв. «чужинки». Див. Пр 2:16.
Або «дав заставу».
Тобто домовився про поруку.
Або «його душі».
Або «закону».
Або «наставляти тебе».
Букв. «чужинки». Див. Пр 2:16.
Або «душу».
Або «наситити свою душу».
Букв. «бракує серця».
Або «свою душу».
Або «викупу».
Або «закон».
Букв. «чужої». Див. Пр 2:16.
Букв. «чужинки». Див. Пр 2:16.
Або «звабливі».
Або «недосвідченими».
Букв. «бракувало серця».
Або «мала вбрання повії».
Букв. «її ноги ніколи не залишаються».
Або «кайдани».
Або «душу».
Або «шео́л», тобто спільну могилу людства. Див. глосарій.
Букв. «до людських синів».
Букв. «зрозумійте серце».
Див. глосарій.
Або «цінності, які передаються у спадок».
Або «з незапам’ятних часів».
Або «народилася, немов у пологових муках».
Букв. «коло».
Букв. «зробив міцними».
Або «визначив».
Або «людством».
Або «пильнує».
Або «своїй душі».
Або «витесала».
Букв. «зарізала те, що мало йти на заріз».
Букв. «бракує серця».
Або «недосвідчених».
Букв. «бракує серця».
Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.
Або «душа праведного».
Букв. «проникливий».
Або «неправедним насилля закриє уста».
Або «репутація».
Букв. «зігниє».
Букв. «заповіді».
Або «неправедним насилля закриє уста».
Букв. «бракує серця».
Або «цінна річ».
Або, можливо, «є на дорозі до життя».
Або «чутки».
Або «провадять».
Або «смутку; труднощів».
Або «того, хто його найняв».
Або «надія».
Або «приносять плід мудрості».
Або «шахрайські».
Або «кам’яні гирі повної ваги».
Або «цінні речі».
Або «безбожний».
Букв. «бракує серця».
Або «погорджує».
Букв. «той, хто вірний духом».
Букв. «покриває справу».
Або «вмілого керівництва».
Або «спасіння».
Або «дає заставу».
Букв. «ненавидить».
Або «приваблива».
Або «той, хто віддано любить».
Або «своїй душі».
Або «ганьбу».
Букв. «рука в руку».
Букв. «розкидає».
Або «душа».
Букв. «буде зроблена жирною».
Букв. «щедро поливає».
Або «ганьбу».
Див. глосарій.
Або «не має глузду».
Букв. «чатують на кров».
Букв. «хліба».
Або «душу своєї худоби».
Букв. «бракує серця».
Або «того самого дня».
Букв. «покриває».
Букв. «те, що праведне».
Букв. «хто є радниками».
Або «пригнічує її».
Або «виправлення».
Або «душа».
Або «те, що він говорить».
Або «душу».
Або «його душа нічого не має».
Або «старанна душа».
Букв. «буде зроблений жирним».
Або «душу».
Букв. «не чує докору».
Букв. «радіє».
Або «тих, хто радиться разом».
Або «багатство від суєти».
Букв. «збирає рукою».
Або «надія».
Або «словом».
Або «закон».
Або «приймає докір».
Або «душı́».
Або «він».
Або «виховання; покарання».
Або, можливо, «не бариться виховувати».
Або «скільки забажає його душа».
Або «криві».
Або, можливо, «безглузді обманюють інших».
Або «з необхідності загладити провину».
Або «мають прихильність».
Або «гіркоту своєї душі».
Або «недосвідчений».
Або «люта».
Або «вміє мислити».
Або «недосвідчені».
Або «ду́ші».
Або «здоров’я».
Або «ніжна».
Або «дошкульне».
Або «язик, що зцілює».
Букв. «розчавлюють дух».
Або «приймає докір».
Або «прибуток».
Або «суворим».
Або «шео́л», тобто спільна могила людства. Див. глосарій.
Або «та аваддо́н».
Або «докоряє».
Або «женуться за».
Або «добре».
Або «замішання».
Букв. «якого годували з ясел».
Букв. «бракує серця».
Або «довірливої розмови».
Букв. «відповіддю своїх уст».
Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.
Або «ганьбу».
Або «ретельно обдумує, як відповісти; думає, перш ніж говорити».
Або «веселий погляд».
Букв. «робить кістки жирними».
Або «душею».
Букв. «серце».
Букв. «впорядкування серця належить людині».
Або «правильна відповідь». Букв. «відповідь язика».
Букв. «чистими».
Букв. «духи».
Букв. «переклади на Єгову свої діла».
Букв. «рука в руку».
Або «Божі».
Або «уникає».
Або «душу».
Букв. «покірним духом».
Букв. «добро».
Або «і приємна мова». Букв. «і солодкість уст».
Або «на смак». Див. глосарій.
Або «душа».
Бук. «рот».
Або «інтриган».
Або «корона слави».
Букв. «панує над своїм духом».
Або «спокій».
Букв. «повний жертв».
Або «дітей».
Або «батьки і матері».
Або «вишукана».
Або «вельможі».
Або «каміння, яке приносить прихильність».
Букв. «покриває».
Або «прорив дамби». Букв. «випускання вод».
Або «якщо йому бракує розсудливості».
Букв. «бракує серця».
Або «дати заставу».
Букв. «добра́».
Або «добре для зцілення».
Букв. «висушує кості».
Букв. «хабара з-за пазухи».
Букв. «гіркоту».
Або «накладати штраф на».
Букв. «холодною духом».
Або «виявляє зневагу до».
Або «практичну мудрість».
Або «душу».
Або «як те, що жадібно проковтують».
Букв. «піднятий високо», тобто недосяжний, у безпеці.
Або «не вислухавши фактів».
Або «цілковитий розпач».
Або «його досліджує».
Букв. «розділяє».
Або «прихильність».
Або «душа».
Букв. «поспішає своїми ногами».
Або «щедрої людини».
Букв. «набуває серце».
Або «свою душу».
Букв. «добро».
Букв. «переходить над».
Або «переступ».
Або «гривастого молодого лева».
Або «яка постійно бурчить».
Або «душа».
Або «душу».
Або «винагородить».
Або «не бажай». Букв. «не піднімай своєї душі до».
Або «намір».
Або «грізність».
Або «гривастого молодого лева».
Або, можливо, «він буде шукати під час жнив, але нічого не знайде».
Або «наміри». Букв. «задум».
Букв. «сини».
Або «дві різні кам’яні гирі і дві різні мірильні посудини».
Або «хлопця».
Див. глосарій.
Або «чужинку».
Або «утвердяться».
Або «раді».
Або «вмілого керівництва».
Або «хто зваблює своїми устами».
Або «дві різні кам’яні гирі».
Або «куди йти».
Або «очищають».
Або «спонуки».
Або «користі».
Або, можливо, «для тих, хто шукає смерті».
Або «яка постійно бурчить».
Або «душа».
Або «він знає, що робити».
Букв. «хабар у пазусі».
Або «любить задоволення».
Або «яка постійно бурчить».
Букв. «проковтне».
Або «здолати».
Або «свою душу».
Або «при безсоромній поведінці».
Букв. «говоритиме вічно».
Або «праведник робить свою дорогу певною».
Або «добра репутація». Букв. «ім’я».
Букв. «ласка».
Букв. «зустрічаються разом».
Або «зазнає́ покарання».
Або «душею».
Або «дитину; юнака».
Букв. «у кого добре око».
Або «судові справи».
Букв. «чужих». Див. Пр 2:16.
Або «дитини; юнака».
Або «повчання».
Або «пограбує душу».
Або «свою душу».
Або «стримуй себе».
Або «маєш душу, сповнену бажання».
Або, можливо, «на розуміння своє не покладайся».
Або «того, чиє око зле».
Або «підраховує у своїй душі».
Букв. «його серце не з тобою».
Букв. «Викупник».
Або «дитини; юнака».
Або «повчання».
Або «його душу».
Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.
Букв. «мої нирки».
Або «набудь».
Букв. «чужинка». Див. Пр 2:16.
Або «очі каламутні».
Або «збирається, щоб про́бувати».
Або «не відчував болю».
Або «я буду знову цього шукати».
Або «домашні».
Або «вмілого керівництва».
Або «успіх; спасіння».
Або «лихі задуми безглуздого».
Або «в час біди».
Або «спонуки».
Або «твоєю душею».
Або «мудрість солодка для твоєї душі».
Тобто від ворога.
Або «не розпалюйся гнівом».
Або «тими, хто виступає за зміни».
Тобто від Єгови і царя.
Букв. «цілуватимуть губи».
Або, можливо, «той, хто відповідає прямо, ніби цілує».
Або «своїх домашніх».
Або «поквитаюся з ним».
Букв. «бракує серця».
Букв. «узяв повчання».
Або «записали й упорядкували».
Або «чужих таємниць».
Або «злої чутки».
Або «оправі».
Або «душі свого пана».
Букв. «подарунком неправди».
Або «м’який».
Або, можливо, «зрадливої».
Або «луг».
Букв. «той, хто тебе ненавидить».
Тобто розтопиш його серце і пом’якшиш вороже ставлення.
Або «яка постійно бурчить».
Див. глосарій.
Або «іде на компроміс». Букв. «хитається перед».
Або «не має стриму для свого духу».
Або, можливо, «так незаслужене прокляття не збудеться».
Або «щоб ти не став таким, як він».
Букв. «п’є насилля».
Або «ноги, що волочаться».
Або «який ранить кожного».
Або «стержні».
Або, можливо, «втручається у».
Або «смертоносні стріли».
Або «те, що жадібно проковтують».
Букв. «палкі уста зі злим серцем».
Або «бо все його серце гидотне».
Букв. «народить».
Букв. «чужі».
Букв. «чужинці».
Або, можливо, «нещирі; вимушені».
Або «сита душа».
Букв. «топче».
Або «голодній душі».
Або «втікає з».
Або «порада душі».
Або «зазнає́ покарання».
Або «чужинку».
Або «яка постійно бурчить».
Букв. «обличчя свого друга».
Або «шео́л і аваддо́н».
Або «так для людини її похвала».
Або «поклади своє серце на; пильнуй».
Або «діадема».
Або «молодий лев».
Або «бунтують».
Букв. «він».
Або «яку не покидає страх».
Або «пролив кров душі».
Або «яму».
Або «жадібна».
Або, можливо, «зарозуміла душа».
Букв. «буде зроблений жирним».
Букв. «робить твердою свою шию».
Або «бездоганних».
Або «душу».
Або, можливо, «але праведний прагне захистити його життя».
Букв. «дух».
Букв. «зустрічаються разом».
Тобто він дає їм життя.
Або «повчання; покарання».
Або «твоєї душі».
Або «пророчого видіння; об’явлення».
Або «свою власну душу».
Або «він чує присягу, що містить прокляття».
Або «тремтіння».
Або «ставить пастку».
Або, можливо, «шукає ласки». Букв. «шукає обличчя».
Букв. «підняв».
Або «не напав на».
Букв. «калу».
Або «шео́л», тобто спільна могила людства. Див. глосарій.
Або «ваді». Див. глосарій.
Або «надто дивовижні».
Або «нелюбу».
Або «витісняє».
Або «надзвичайно мудрі».
Букв. «народ не сильний».
Тварини, які нагадують кролів і живуть у скелястих місцях.
Букв. «народ не могутній».
Або «поділена на групи».
Або «хто гіркий душею».
Або «захищай справу».
Або «чеснотну».
Див. глосарій.
Або «зі свого заробітку». Букв. «з плоду своїх рук».
Букв. «підперізує свої стегна силою».
Колись пряли, тобто робили нитку, пряжу, на спеціальних кілках — прядці і веретені.
Букв. «подвійний».
Або «спідній».
Або «сміється вона до прийдешнього дня».
Або «навчання з любові; закон відданої любові».
Або «чеснотних».
Або «порожня».
Букв. «дайте їй з плоду її рук».