КНИГА ЄЗЕКІЇЛЯ

1 У 30-й рік, п’ятого дня четвертого місяця, коли я був серед вигнанців+ біля річки Кева́р,+ відкрилося небо і я побачив видіння від Бога. 2 У п’ятий день того місяця — п’ятого року після вигнання царя Єгояхı́на+ — 3 Єгова промовляв до мене, Єзекії́ля*, сина священика Бу́зі, у краю халде́їв,+ біля річки Кева́р, і там на мені була рука Єгови.+

4 Я побачив, що з півночі насувався буйний вітер,+ велика хмара і палахкотливий вогонь*.+ Хмара була оточена сяйвом, а посеред вогню виблискувало щось подібне до сплаву золота і срібла*.+ 5 Серед вогню було щось схоже на чотири живі істоти,+ які на вигляд були подібні до людини. 6 Кожна істота мала чотири обличчя і чотири крила.+ 7 Ноги їхні були рівні, а стопи — наче копита у теляти, які блищали, мов начищена мідь.+ 8 Під кожним з чотирьох крил в істот була людська рука; усі чотири істоти мали обличчя та крила. 9 Їхні крила торкалися одне одного. Кожна істота йшла прямо вперед, не повертаючись у своїй ході.+

10 Їхні обличчя виглядали так: усі четверо мали обличчя людини, справа — обличчя лева,+ зліва — обличчя бика,+ і кожна істота теж мала обличчя орла.+ 11 Такими були їхні обличчя. Крила їхні здіймалися догори. Кожна істота мала два крила, які торкалися одне одного, і ще два крила, які закривали їхнє тіло.+

12 Живі істоти йшли прямо вперед. Куди їх скеровував дух, туди вони йшли,+ не повертаючись у своїй ході. 13 Їхній вигляд нагадував розжарене вугілля. Між ними рухались туди-сюди подоби смолоскипів, і їхній вогонь був яскравий, а з вогню вилітали блискавки.+ 14 Живі істоти пересувалися вперед і назад, нагадуючи блискавки.

15 Я далі дивився на живих істот і побачив, що на землі поряд з ними — поряд з кожною живою істотою, яка мала по чотири обличчя,+— було по одному колесу.+ 16 На вигляд колеса були як блискучий хризоліт, усі чотири колеса — однакові. А за будовою своєю кожне колесо виглядало так, наче всередині воно мало ще одне колесо*. 17 Коли вони рухались, то могли, не повертаючи, йти у будь-який з чотирьох боків. 18 Їхні обіддя мали таку висоту, що викликали благоговійний страх. Обіддя чотирьох коліс були повні очей.+ 19 Коли живі істоти рухалися, разом з ними переміщалися й колеса, а коли істоти піднімалися з землі, то з ними вгору піднімалися й колеса.+ 20 Істоти йшли туди, куди їх скеровував дух, туди, куди дух ішов. Колеса піднімалися разом з живими істотами, бо дух, який керував істотами*, керував і колесами. 21 Коли рухалися живі істоти, рухалися й колеса, а коли вони зупинялися, зупинялись і колеса. Коли істоти піднімалися з землі, колеса піднімалися разом з ними, бо дух, який керував істотами, керував і колесами.

22 Над головами живих істот було щось подібне до платформи: вона виблискувала, як дивовижний лід, і простягалася над їхніми головами.+ 23 Під платформою їхні розправлені крила* торкались одне одного. Кожна істота мала два крила, якими вона могла закривати своє тіло з одного боку, і два крила, якими вона могла закривати себе з іншого боку. 24 Я чув шум їхніх крил, він був подібний до шуму бурхливих вод, до голосу Всемогутнього.+ Коли істоти рухалися, я чув шум, подібний до шуму війська. Коли вони зупинялися, то опускали крила.

25 Над платформою, яка була над головами істот, лунав голос. (Коли істоти зупинялися, то опускали крила.) 26 Також над тією платформою було щось наче сапфір+ — подоба престолу,+ а на престолі був хтось схожий на людину.+ 27 Я побачив, що вище від подоби його пояса виблискувало щось схоже на сплав золота і срібла,+ який світився, наче вогонь, а нижче від подоби його пояса було щось схоже на вогонь.+ Довкола ж нього було сяйво, 28 подібне до веселки,+ яка з’являється в хмарах у день зливи. Так виглядало сяйво, що було довкола. Це була подоба слави Єгови.+ Коли я побачив це, то впав долілиць і почув голос того, хто промовляв до мене.

2 Він сказав мені: «Сину людський*, встань, і я говоритиму до тебе».+ 2 Коли він заговорив, я сповнився духом і завдяки цьому встав,+ щоб слухати того, хто промовляв до мене.

3 І він продовжив: «Сину людський, я посилаю тебе до народу Ізра́їля+ — до бунтівних народів, які повстали проти мене.+ Вони і їхні прабатьки аж донині переступають мої закони.+ 4 Я посилаю тебе до синів непокірних*, з упертим серцем,+ щоб ти сказав їм: “Ось що говорить Всевладний Господь Єгова”. 5 А вони,— чи будуть слухати тебе, чи ні, бо це бунтівний народ,+— знатимуть, що серед них був пророк.+

6 Ти ж, сину людський, не бійся ні їх самих,+ ні їхніх слів, хоча тебе оточують терни і колючки*+ і ти живеш серед скорпіонів. Не бійся їхніх слів+ і не жахайся їхніх облич,+ бо вони бунтівний народ. 7 Ти маєш передавати мої слова, чи слухатимуть вони тебе, чи ні, бо вони — бунтарі.+

8 Сину людський, слухай, що я тобі казатиму. Не ставай бунтарем, як цей бунтівний народ. Відкрий уста і з’їж те, що я даю тобі».+

9 І я побачив руку, простягнуту до мене,+ а в руці був сувій*.+ 10 Він розгорнув переді мною сувій, і я побачив, що той сувій списаний з обох боків.+ У ньому були записані жалобні пісні*, стогін і голосіння.+

3 Він сказав мені: «Сину людський, з’їж те, що перед тобою*. З’їж цей сувій, а тоді йди і говори до народу Ізра́їля».+

2 Тож я відкрив уста, і він дав мені з’їсти цей сувій 3 та сказав: «Сину людський, їж, наповни свій шлунок сувоєм, який я тобі даю». Я почав їсти, і він був у моїх устах солодкий, як мед.+

4 Він сказав: «Сину людський, іди до народу Ізра́їля і передай їм мої слова. 5 Я посилаю тебе не до народу з незрозумілою та незнаною мовою, а до народу Ізра́їля, 6 не до численних народів з незрозумілою та незнаною мовою, чиїх слів ти збагнути не можеш. Якби я послав тебе до них, вони послухали б тебе.+ 7 Але народ Ізра́їля не захоче тебе слухати, бо вони не хочуть слухати мене.+ Усі Ізра́їлеві нащадки — люди твердолобі й уперті.+ 8 Я зробив твоє обличчя таким твердим, як їхні обличчя, і твоє чоло таким твердим, як їхні чола.+ 9 Я зробив твоє чоло як алмаз, твердішим за кремінь.+ Не бійся їх і не лякайся їхніх облич,+ хоч вони бунтівний народ».

10 Він продовжив: «Сину людський, вислухай усі слова, які скажу тобі, і візьми їх до серця. 11 Піди до вигнанців, до твого народу*,+ і — чи послухають вони, чи ні — скажи їм: “Ось що говорить Всевладний Господь Єгова”».+

12 Після цього дух поніс мене,+ і я почув позаду себе голос, який прогримів: «Хай благословляється слава Єгови у місці його перебування». 13 Я чув шум від крил живих істот+ — крил, що торкалися одне одного, і звук коліс,+ які були поруч з істотами, а також сильний гуркіт. 14 Дух узяв мене і поніс. Я йшов засмучений, мій дух був розгніваний, і сильна рука Єгови була на мені. 15 Тож я прийшов у Тель-Авı́в до вигнанців, які жили коло річки Кева́р.+ Я був приголомшений+ і пробув серед них сім днів.

16 А по семи днях Єгова сказав мені:

17 «Сину людський, я поставив тебе вартовим для народу Ізра́їля,+ і ти маєш слухати, що́ я тобі говоритиму, та від мого імені перестерігати їх.+ 18 Якщо я скажу грішникові: “Ти обов’язково помреш”, а ти не застережеш його і нічого не говоритимеш, щоб відвернути грішника від шляху беззаконня і зберегти йому життя,+ то він помре за свої провини, бо він грішник,+ але плату за його кров я вимагатиму від тебе*.+ 19 Та якщо ти застережеш грішника, але він не відвернеться від беззаконня і не покине беззаконного шляху, то він помре за свої провини, а ти обов’язково врятуєш своє життя*.+ 20 Якщо ж праведник відкине праведність та буде чинити зло*, то я покладу перед ним камінь спотикання і він помре.+ Якщо ти його не застерігав, він помре за свій гріх і його праведні діла не згадаються, але плату за його кров я вимагатиму від тебе*.+ 21 Та якщо ти застережеш праведника, щоб він не грішив, і він не буде грішити, то цей праведний житиме, бо прийняв пересторогу,+ а ти врятуєш своє життя*».

22 Рука Єгови була на мені, і він промовив до мене: «Іди в долину, і там я говоритиму з тобою». 23 Тож я пішов у долину, а там — слава Єгови,+ подібна до тої слави, яку я бачив біля річки Кева́р.+ І я впав долілиць. 24 Тоді я сповнився духом і завдяки цьому встав.+ Бог же сказав мені:

«Піди і зачинись у своєму домі. 25 Сину людський, знай: вони зв’яжуть тебе мотузками, і ти не зможеш виходити до них. 26 Я зроблю так, що твій язик прилипне до піднебіння, і ти онімієш та не зможеш їм докоряти, бо вони бунтівний народ. 27 Коли ж я промовлятиму до тебе, то відкрию твої уста, і ти скажеш їм:+ “Ось що говорить Всевладний Господь Єгова”. І хто слухає, нехай слухає,+ а хто не хоче слухати, хай не слухає, бо вони бунтівний народ.+

4 А ти, сину людський, візьми цеглину, поклади перед собою і накресли на ній місто Єрусалим. 2 Потім візьми те місто в облогу:+ зведи облоговий мур,+ насип вал,+ розбий військові табори і постав довкола нього стінобитні тарани.+ 3 Візьми собі залізний лист, постав його так, наче це залізний мур між тобою та містом, і поверни до нього своє обличчя. Воно буде в облозі, а ти облягатимеш його. Це буде знаком для Ізра́їля.+

4 Сам же лягай на лівий бік і візьми на себе* провини Ізра́їля.+ Ти нестимеш їхні провини стільки часу, скільки лежатимеш на цьому боці. 5 Я призначу тобі 390 днів — саме стільки років вони грішили проти мене.+ І ти нестимеш провини Ізра́їля, 6 поки не минуть ці дні.

Потім ляжеш на правий бік і 40 днів будеш нести провини Юди.+ День за рік, день за рік я призначаю тобі. 7 Оголивши свою руку, повернеш обличчя до Єрусалима, який ти взяв в облогу,+ і ти маєш пророкувати проти нього.

8 А я зв’яжу тебе мотузками, щоб ти не міг повернутися з одного боку на другий, поки не минуть дні облоги.

9 Візьми пшениці, ячменю, бобів, сочевиці, проса та полби, поклади в одну посудину і роби собі з цього хліб протягом усіх днів, поки лежатимеш на боці. Ти будеш їсти його 390 днів.+ 10 Відважуй собі по 20 ше́келів* цього хліба на день. Їж у призначений час.

11 І воду теж відмірюй — по шостій частині гı́на* на день. Пий у призначений час.

12 Хліб, який будеш їсти, ти готуватимеш, як готують круглі ячмінні коржі, і в усіх на очах випікатимеш його на сухому людському калі». 13 Єгова промовив: «Так само ізраїльтяни їстимуть занечищений хліб, коли я розпорошу їх серед народів».+

14 Але я сказав: «Всевладний Господи Єгово! Від юності й аж досі я* нічим себе не опоганював, я не їв ні падалі, ні роздертих тварин,+ і в устах моїх не було жодного занечищеного* м’яса!»+

15 Тож Бог сказав мені: «Добре, випікай хліб не на людському калі, а на тваринному гної,— 16 і продовжив: — Сину людський, я знищу в Єрусалимі всі запаси хліба*,+ тоді люди в тривозі їстимуть хліб на вагу+ та в жаху питимуть воду мірою.+ 17 Коли їм забракне хліба й води, вони вражено дивитимуться одні на одних і будуть чахнути через свої провини.

5 Сину людський, візьми гострий меч і зголи ним, як перукарською бритвою, свою бороду та волосся на голові. Тоді візьми терези і, зваживши усе волосся, розділи його на частини. 2 Одну третину спалиш посеред міста, коли будуть закінчуватися дні облоги.+ Другу порубаєш мечем довкола міста*,+ а третю розвієш за вітром, і я пошлю за нею свій меч.+

3 Також залиш трохи волосся і загорни його в складки* свого одягу. 4 А ще трохи кинь у вогонь і спали. Цей вогонь пошириться на всіх ізраїльтян.+

5 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Це Єрусалим. Я поставив його серед народів, в оточенні інших країв. 6 Але він бунтувався проти моїх присудів і постанов, чинячи більше зло, ніж інші народи і довколишні краї.+ Його мешканці відкидали мої присуди і не ходили за моїми постановами”.

7 Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: “Ви бунтувалися більше, ніж довколишні народи. Ви не виконували моїх постанов і законів, а трималися законів довколишніх народів.+ 8 Через це Всевладний Господь Єгова говорить: «Я виступлю проти тебе, місто,+ і на очах народів виконаю серед тебе свої присуди.+ 9 За всі твої гидоти я зроблю з тобою те, чого ніколи не робив і вже ніколи не зроблю.+

10 Батьки їстимуть посеред тебе своїх синів,+ а сини їстимуть батьків. Я виконаю над тобою свої присуди, а тих, хто залишиться, розвію в усіх напрямках*».+

11 Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— за те, що ти опоганило мою святиню усіма своїми гидкими ідолами й мерзенними звичаями,+ я відкину* тебе. Очі мої не зжаляться, і я не матиму до тебе співчуття.+ 12 Одна третина твоїх мешканців помре в тобі від пошесті і згине від голоду, друга — впаде довкола тебе від меча,+ а останню третину мешканців я розвію в усіх напрямках* і пошлю за ними свій меч.+ 13 Тоді мій гнів ущухне, і я вгамую свою лютість та заспокоюсь.+ І, коли лютість моя вгамується, вони зрозуміють, що я, Єгова, говорив це, бо вимагав цілковитої відданості.+

14 Я спустошу тебе і виставлю на ганьбу перед усіма довколишніми народами, перед очима кожного, хто буде проходити повз тебе.+ 15 Будуть тебе ганьбити й зневажати,+ і ти станеш застережливим прикладом та жахіттям для довколишніх народів, коли я у гніві й роздратуванні виконаю свої присуди над тобою і покараю в лютості своїй. Це сказав я, Єгова.

16 Я пошлю смертоносні стріли голоду, щоб вас погубити,— пошлю їх, щоб вас винищити.+ Я посилю голод і знищу ваші запаси хліба*.+ 17 Я пошлю голод та лютих звірів,+ і вони відберуть у вас дітей. Вас буде вигублювати пошесть, кровопролиття і меч, який я наведу на вас.+ Це сказав я, Єгова”».

6 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, оберни своє обличчя до гір Ізра́їля і пророкуй їм, 3 кажучи: “Гори Ізра́їля, послухайте Всевладного Господа Єгову. Ось що говорить Всевладний Господь Єгова горам, пагорбам, потокам і долинам: «Я наведу на вас меч, знищу священні узвишшя, 4 спустошу жертовники, поламаю курильниці для фіміаму,+ а вбитих ваших кину перед вашими гидкими ідолами*.+ 5 Я кину ваші трупи, народе Ізра́їля, перед вашими гидкими ідолами і порозкидаю ваші кістки довкола жертовників.+ 6 Усі міста ваші, хоч би де ви жили, будуть зруйновані,+ священні узвишшя запустіють і лежатимуть у руїнах,+ жертовники будуть спустошені й розвалені, гидкі ідоли зникнуть, курильниці для фіміаму будуть розбиті, а діла ваших рук будуть знищені. 7 Серед вас падатимуть убиті,+ і тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова.+

8 Але я дозволю, щоб серед вас були врятовані — ті, хто вціліє від меча в інших краях, де ви будете розпорошені серед народів.+ 9 І ті врятовані згадають мене, перебуваючи серед народів, до яких їх відведуть у полон.+ Вони зрозуміють, наскільки мені було гірко через їхнє зрадливе* серце, яке відвернулося від мене,+ і через їхні очі, які похітливо дивилися на* гидких ідолів.+ Їм буде соромно і бридко від того, що вони чинили зло й усіляку гидоту.+ 10 Тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова і що я недаремно погрожував навести на них це лихо»”.+

11 Ось що говорить Всевладний Господь Єгова: “Сплесни в долоні, тупни ногою і горюй через усі злі і гидкі вчинки ізраїльтян, бо вони попадають від меча, голоду та пошесті.+ 12 Хто буде далеко, той помре від пошесті, хто буде близько — впаде від меча, а хто вціліє та залишиться — помре від голоду, і я виллю на них увесь свій гнів.+ 13 І ви будете змушені визнати, що я — Єгова,+ коли їхні вбиті лежатимуть між гидкими ідолами, довкола жертовників,+ на кожному високому пагорбі, на вершинах усіх гір, під кожним розлогим деревом і під кожним високим гіллястим деревом — там, де вони складали запашні приношення*, щоб задобрити усіх своїх гидких ідолів.+ 14 Я простягну на них свою руку і скрізь, де вони живуть, зроблю землю пусткою, безлюднішою, ніж пустеля біля Дı́вли. І вони будуть змушені визнати, що я — Єгова”».

7 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, ти маєш сказати те, що Всевладний Господь Єгова говорить землі ізра́їльській: “Кінець, кінець прийшов на чотири сторони землі. 3 Тобі прийшов кінець. Я зіллю на тебе свій гнів, судитиму тебе за твоїми вчинками і відплачу за всі гидкі діла. 4 Мої очі не зжаляться над тобою, і я не матиму співчуття.+ Я покараю тебе за твої діла, і ти відчуєш на собі наслідки своїх гидких вчинків.+ Тоді ти будеш змушений визнати, що я — Єгова”.+

5 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Ось насувається лихо, лихо небувале!+ 6 Наближається кінець! Прийде кінець, він несподівано прийде* на тебе. Він уже надходить. 7 Біда* прийде до тебе, мешканцю краю. Настане цей час, і день той уже близько.+ Скрізь жахливе замішання, не чути радісних вигуків на горах.

8 Незабаром я зіллю на тебе свою лють,+ і ти відчуєш весь мій гнів.+ Я буду судити тебе за твоїми вчинками і відплачу тобі за твої гидкі діла. 9 Мої очі не зжаляться над тобою, і я не матиму співчуття.+ Я покараю тебе за твої діла, і ти відчуєш на собі наслідки своїх гидких вчинків. Тоді ти зрозумієш, що це я, Єгова, б’ю тебе.+

10 Ось цей день! Він наближається!+ Твоя біда* прийшла, розцвіла палиця, забуяла зухвалість. 11 Насилля стало палицею, яка карає зло.+ Ні вони самі, ні багатство їхнє, ні їхні натовпи, ні велич не врятують їх від покарання. 12 Час цей прийде, і день настане. Хай не радіє той, хто купує, і хай не сумує той, хто продає, бо розпалився мій гнів на всіх цих людей*.+ 13 Той, хто продав, не вернеться до проданого, навіть якщо залишиться живим, тому що це видіння — для всіх цих людей. Ніхто не повернеться, і через свої провини* ніхто не збереже свого життя.

14 Засурмила сурма,+ і всі приготувалися, але ніхто не йде у бій, бо розпалився мій гнів на всіх цих людей.+ 15 Назовні — меч,+ а всередині — пошесть і голод. Хто в полі, той помре від меча, а хто в місті, того пожере голод і пошесть.+ 16 Врятовані втечуть у гори і будуть там як голуби долинні. Вони стогнатимуть через свої провини.+ 17 У всіх опустяться руки і по колінах потече вода*.+ 18 Вони одягають мішковину,+ і їх проймає* тремтіння. Усі будуть засоромлені, у всіх облисіють голови*.+

19 Срібло своє вони повикидають на вулиці, і золото їхнє стане для них огидним. Ні срібло, ні золото не врятує їх у день люті Єгови.+ Вони* не наситяться і не наповнять свого шлунка, бо це* стало для них каменем спотикання і доводить їх до провини. 20 Гордилися вони своїми вишуканими прикрасами, вони робили з них* мерзотні зображення — гидких ідолів.+ Тому я вчиню так, що це стане їм огидне. 21 Я віддам це* в руки чужинців на грабіж, дам як здобич безбожним землі, і вони його осквернять.

22 І, коли я відверну від них своє лице,+ вони осквернять мою святу оселю*. Ввійдуть у неї розбійники та осквернять її.+

23 Зроби ланцюг*,+ бо цей край наповнився присудами, через які проливається кров,+ а місто наповнилось насиллям.+ 24 Я приведу найлютіших з народів,+ які заволодіють їхніми домами.+ Покладу я край гордощам сильних, і їхні святині будуть осквернені.+ 25 Коли вони терпітимуть муки, то шукатимуть миру, але його не буде.+ 26 Лихо приходитиме за лихом, вістка — за вісткою, і люди шукатимуть видіння у пророка.+ Але не буде закону* у священиків і поради у старійшин.+ 27 Цар буде в жалобі,+ провідника огорне відчай*, і в народу від страху затремтять руки. Я поведуся з ними за їхніми вчинками і судитиму їх так, як вони судили. Тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова”».+

8 Шостого року, у п’ятий день шостого місяця, коли я був у своєму домі і переді мною сиділи старійшини Юди, мною оволоділа сила* Всевладного Господа Єгови. 2 Я подивився і побачив когось, хто нагадував вогонь. Нижче від подоби його пояса був вогонь,+ а вище від подоби його пояса було щось схоже на сяйво, на блискучий сплав золота і срібла*.+ 3 Він простягнув подобу руки і взяв мене за пасмо волосся. Тоді у видінні від Бога дух поніс мене між землею і небом та приніс в Єрусалим до входу у внутрішню браму,+ звернену на північ, де стояв ідол*, який викликає у Бога ревнощі.+ 4 Там була слава Бога Ізра́їля,+ яка нагадувала те, що я бачив у долині.+

5 Він сказав мені: «Сину людський, зверни, будь ласка, свої очі на північ». Тож я подивився у напрямку півночі, і ось на північ від брами, яка веде до жертовника, біля входу, був той ідол*, що викликає ревнощі. 6 Він продовжив: «Сину людський, чи ти бачиш, яку страшну гидоту чинять тут нащадки Ізра́їля,+ гидоту, що віддаляє мене від моєї святині?+ Але ти побачиш ще страшнішу гидоту».

7 Тоді він привів мене до входу на подвір’я, і я побачив дірку в стіні. 8 Він сказав: «Сину людський, пробий, будь ласка, цю стіну». Я пробив стіну і побачив якийсь вхід. 9 Потім він промовив: «Увійди і подивись, які злі, гидкі діла вони тут чинять». 10 Я увійшов і побачив на всіх стінах різьблені зображення всіляких створінь, що повзають, мерзотних звірів+ і всяких гидких ідолів* Ізра́їля.+ 11 А перед ними стояли 70 старійшин Ізра́їля, і серед них — Яазанı́я, син Шафа́на.+ Кожен мав у руці курильницю для фіміаму, з якої здіймався пахучий дим.+ 12 Він сказав мені: «Чи ти бачиш, сину людський, що́ старійшини Ізра́їля роблять потемки у внутрішніх кімнатах, де кожен виставляє своїх ідолів*? Вони кажуть: “Єгова не бачить нас. Єгова залишив цей край”».+

13 І він продовжив: «Але ти побачиш ще страшнішу гидоту, яку вони чинять». 14 Він привів мене до дому Єгови — до входу в північну браму. Там я побачив жінок, які сиділи і оплакували бога Тамму́за.

15 «Бачиш це, сину людський? — запитав він мене.— Ти побачиш ще страшнішу гидоту».+ 16 Тоді він привів мене у внутрішнє подвір’я дому Єгови.+ Там при вході у храм Єгови, між притвором* та жертовником, стояло чоловіків 25. Вони кланялися сонцю, повернувшись спиною до храму Єгови, а обличчям на схід.+

17 Він сказав мені: «Бачиш це, сину людський? Хіба мало нащадкам Юди того, що вони чинять цю гидоту, наповнюють край насиллям+ і постійно ображають мене? Ось вони ще й підносять гілку* мені під ніс. 18 Тож і я буду діяти в люті. Мої очі не зжаляться над ними, і я не матиму до них співчуття.+ Вони голосно кричатимуть у мої вуха, але я їх не почую».+

9 Потім я почув, як він голосно промовив: «Склич тих, кому доручено покарати місто, кожного зі смертоносною зброєю!»

2 Я побачив шість чоловіків, які прийшли з боку верхньої брами,+ зверненої на північ, кожен зі зброєю для трощення. З ними був чоловік у лляному одязі, який мав на поясі писарське приладдя*. Всі вони прийшли і стали коло мідного жертовника.+

3 А слава Бога Ізра́їля+ піднялась і перенеслася від херувимів, над якими пробува́ла, до порога дому,+ і Бог покликав чоловіка у лляному одязі з писарським приладдям. 4 Єгова сказав йому: «Пройди по місту, по Єрусалиму, і постав знак на чола тим людям, які зітхають і стогнуть+ через усю гидоту, що чиниться там».+

5 Потім я почув, як він сказав іншим чоловікам: «Ідіть по місту слідом за ним і вбивайте людей. Нехай ваші очі не зжаляться над ними, і не майте до них співчуття.+ 6 Старого, юнака, дівчину, дитину та жінку вигублюйте і вбивайте,+ але не наближайтеся до жодного з тих, хто матиме знак.+ Почніть від моєї святині».+ Тож вони почали зі старійшин, які були перед домом.+ 7 Тоді він сказав їм: «Опоганьте дім і наповніть подвір’я убитими.+ Ідіть!» І вони пішли й стали вбивати людей у місті.

8 Коли вони вбивали, то залишили мене одного. Я впав долілиць і вигукнув: «О Всевладний Господи Єгово! Невже, виливаючи гнів на Єрусалим, ти знищиш усіх, хто залишився в Ізра́їлі?»+

9 Він же відповів: «Провина нащадків Ізра́їля і Юди дуже-дуже велика.+ Земля наповнилась кровопролиттям,+ і місто повне зіпсуття.+ Бо вони кажуть: “Єгова залишив цей край. Єгова не бачить нас”.+ 10 Але мої очі не зжаляться над ними і я не матиму до них співчуття.+ Я відплачу їм за їхні вчинки».

11 Я побачив чоловіка у лляному одязі з писарським приладдям на поясі, який вернувся і сказав: «Я зробив усе так, як ти мені наказав».

10 Потім я побачив над платформою, яка була над головами херувимів, щось подібне до сапфіру — подобу престолу,+ що виднілась над ними. 2 Він сказав чоловіку в лляному одязі:+ «Увійди між колеса,+ під херувимів, і набери повні пригорщі розжареного вугілля,+ що між херувимами, та кинь його на місто».+ І я побачив, як він увійшов.

3 Коли той чоловік увійшов, херувими стояли праворуч від дому і хмара наповнювала внутрішнє подвір’я. 4 Слава Єгови+ піднялась і перенеслася від херувимів до порога дому. Тоді дім наповнився хмарою+ і сяйво слави Єгови залило подвір’я. 5 Шум від крил херувимів, який нагадував голос Всемогутнього Бога,+ долинав до зовнішнього подвір’я.

6 Після того як він наказав чоловіку в лляному одязі: «Візьми вогонь, який горить між колесами і між херувимами», той увійшов і став біля колеса. 7 Тоді один з херувимів простягнув руку до вогню, що горів між херувимами,+ взяв його і поклав у пригорщі чоловікові в лляному одязі.+ А той, взявши його, вийшов. 8 У херувимів під крилами було видно подобу людських рук.+

9 Потім я побачив поряд з херувимами чотири колеса: по колесу біля кожного херувима. На вигляд колеса були як блискучий хризоліт.+ 10 Усі чотири колеса — однакові, і кожне з них виглядало так, наче всередині воно мало ще одне колесо. 11 Вони могли, не повертаючи, рухатись у будь-який з чотирьох боків. Вони рухались туди, куди була звернена голова, не повертаючи при цьому. 12 Тіла́, спини, руки і крила херувимів, а також колеса були з усіх боків повні очей.+ Кожен херувим мав по колесу. 13 Я почув, як колесам було наказано: «Колеса, рушайте!»

14 Кожна істота* мала чотири обличчя. Перше обличчя — обличчя херувима, друге — людини, третє — лева, а четверте — орла.+

15 Коли херувими (а це були ті самі живі істоти*, яких я бачив біля річки Кева́р)+ піднімались 16 і йшли, то поряд з ними рухались колеса. Коли херувими підіймали крила, щоб здійнятись над землею, колеса, не повертаючи, рухались поруч з ними.+ 17 Коли вони зупинялись, зупинялись і колеса, а коли вони піднімались, піднімались і колеса, бо дух, який керував істотами*, керував і колесами.

18 І слава Єгови+ відійшла від порога дому та зупинилася над херувимами.+ 19 Херувими здійняли крила і на моїх очах піднеслися над землею. Коли вони рушили, колеса були поряд з ними. Вони зупинились біля входу до східної брами дому Єгови, а над ними була слава Ізра́їлевого Бога.+

20 Це були живі істоти*, яких я бачив під престолом Бога Ізра́їля біля річки Кева́р,+ і я зрозумів, що це — херувими. 21 Кожен з чотирьох херувимів мав чотири обличчя і чотири крила, а під крилами була подоба людських рук.+ 22 Я бачив такі ж подоби облич біля річки Кева́р.+ Кожен херувим ішов прямо вперед.+

11 Дух підняв мене і приніс до східної брами дому Єгови, брами, яка була звернена на схід.+ Коло входу в браму я побачив 25 чоловіків, а серед них були Яазанı́я, син Аззу́ра, і Пелатı́я, син Бена́ї,— князі народу.+ 2 Тоді Бог сказав мені: «Сину людський, ці чоловіки замишляють зло і дають погану пораду в* цьому місті. 3 Вони говорять: “Хіба не час будувати доми?+ Це місто* — казан*,+ а ми — м’ясо в ньому”.

4 Тому пророкуй проти них! Пророкуй, сину людський!»+

5 Потім на мене зійшов дух Єгови,+ і Бог промовив до мене: «Скажи: “Ось що говорить Єгова: «Це ви правильно сказали, нащадки Ізра́їля. Я знаю, що́ у вас на думці*. 6 Через вас багато людей було вбито в цьому місті, і вулиці його наповнилися трупами»”».+ 7 «Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: “Трупи, які ви розкидали по всьому місту,— вони м’ясо, а це місто — казан,+ але вас з нього витягнуть”».

8 «“Меча ви боялися,+ і меч я пошлю на вас,— говорить Всевладний Господь Єгова.— 9 Я витягну вас з міста, віддам у руки чужинців і виконаю над вами свої присуди.+ 10 Ви попадаєте від меча.+ На кордоні Ізра́їля я судитиму вас,+ і ви будете змушені визнати, що я — Єгова.+ 11 Місто не буде для вас казаном, а ви не будете в ньому м’ясом. На кордоні Ізра́їля я судитиму вас, 12 і ви будете змушені визнати, що я — Єгова. Бо моїх постанов ви не дотримувались і моїх присудів не виконували,+ а поводилися за присудами довколишніх народів”».+

13 Коли я закінчив пророкувати, Пелатı́я, син Бена́ї, помер. Тоді я впав долілиць і голосно вигукнув: «О Всевладний Господи Єгово! Невже ти знищиш тих, хто залишився в Ізра́їлі?»+

14 І знову Єгова промовив до мене: 15 «Сину людський, твоїм братам, тим твоїм братам, які мають право викупу, і всім нащадкам Ізра́їля мешканці Єрусалима говорять: “Тримайтеся подалі від Єгови! Ця земля наша, її нам дано у власність”. 16 Тому скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Хоча я вигнав їх далеко, до різних народів, і розпорошив по різних краях,+ але на короткий час я стану для них святинею у краях, в які вони пішли»”.+

17 Тож скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я також зберу вас з усіх народів і приведу з країв, по яких ви розпорошені, і дам вам ізра́їльську землю.+ 18 Вони повернуться та усунуть з неї всю гидоту і мерзенні звичаї.+ 19 І я дам їм єдине серце*+ і вкладу в них новий дух.+ Я заберу з їхнього тіла серце кам’яне+ і дам їм серце з плоті*,+ 20 щоб вони жили за моїми постановами, виконували мої присуди і підкорялись їм. Тоді вони будуть моїм народом, а я буду їм Богом»”.

21 “«Але тим, хто серцем прихилився до своєї гидоти і мерзенних звичаїв, я відплачу за їхні вчинки»,— говорить Всевладний Господь Єгова”».

22 Тоді херувими підняли крила; поряд з ними були колеса,+ а над ними пробува́ла слава Бога Ізра́їля.+ 23 І слава Єгови+ здійнялася над містом і, перемістившись, зупинилася над горою, розташованою на схід від міста.+ 24 Дух підняв мене — у видінні, яке дав Божий дух,— і переніс до вигнанців у Халде́ю. Потім видіння, яке я бачив, відійшло від мене. 25 І я розповів вигнанцям усе, що показав мені Єгова.

12 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, ти живеш серед бунтівних людей. Вони мають очі, але не бачать, мають вуха, але не чують,+ бо вони народ бунтівний.+ 3 Ти ж, сину людський, збери речі, щоб іти у вигнання. Вдень у них на очах іди у вигнання, переселяйся зі свого дому в інше місце. Можливо, вони задумаються, що́ це означає, хоч вони і бунтівний народ. 4 Винеси вдень у них на очах свої речі, які ти зібрав, щоб іти у вигнання,— і вийди ввечері у них на очах, як виходять ті, кого ведуть у вигнання.+

5 Також у них на очах зроби в стіні діру і винеси через неї свої речі.+ 6 У них на очах неси їх на плечі, винось у темряві. Закрий обличчя, щоб не бачити землі, бо я зробив тебе знаком для нащадків Ізра́їля».+

7 І я виконав те, що мені було наказано. Удень я виніс свої речі — речі, з якими йдуть у вигнання, а ввечері зробив руками діру в стіні. В темряві я виніс у них на очах свою ношу і поніс її на плечі.

8 А зранку Єгова знову промовив до мене: 9 «Сину людський, чи питали тебе нащадки Ізра́їля, цей бунтівний народ: “Що ти робиш?” 10 Скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Ось звістка, що стосується провідника+ в Єрусалимі та всіх нащадків Ізра́їля, які живуть у місті»”.

11 Скажи: “Я — знак для вас.+ Як я зробив, так буде зроблено їм: вони підуть у вигнання, в полон.+ 12 Їхній провідник вийде в темряві, несучи на плечах свої речі. Він зробить діру в мурі, щоб через неї винести речі.+ Він закриє своє обличчя, щоб не бачити землі”. 13 Я накину на нього сітку, і він потрапить у мої тенета.+ Приведу його у Вавилон, до краю халде́їв, але його він не побачить. І там він помре.+ 14 А всіх помічників, які його оточують, і його військо я розпорошу в усіх напрямках+ і пошлю за ними меч.+ 15 Вони будуть змушені визнати, що я — Єгова, коли я розпорошу їх серед народів і розвію по різних краях. 16 Я залишу кількох людей, які вціліють від меча, голоду й пошесті, щоб вони розповіли про всі свої мерзенні звичаї народам, до яких прийдуть. І вони будуть змушені визнати, що я — Єгова».

17 Єгова знову промовив до мене: 18 «Сину людський, їж свій хліб з тремтінням і пий воду з тривогою та неспокоєм.+ 19 Скажи людям цього краю: “Так говорить Всевладний Господь Єгова про мешканців Єрусалима, які живуть в ізра́їльській землі: «З неспокоєм вони будуть їсти свій хліб і зі страхом пити воду, бо їхній край буде спустошений+ через насилля, яке чинять його мешканці.+ 20 Населені міста опустіють, і земля стане пусткою.+ Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова»”».+

21 І знову Єгова промовив до мене: 22 «Сину людський, що це за прислів’я ви маєте в ізра́їльській землі: “Минають дні, а жодне видіння не сповнюється”?+ 23 Скажи їм: “Ось що говорить Всевладний Господь Єгова: «Я зроблю так, що цього прислів’я не стане і його більше не будуть використовувати в Ізра́їлі»”. Скажи їм також: “Наблизились дні,+ коли сповняться всі видіння”. 24 Серед нащадків Ізра́їля не буде більше видіння марного і ворожіння улесливого*.+ 25 “«Я, Єгова, промовлю слово. Кожне моє слово виконається, і більше я цього не відкладатиму.+ У ваші дні,+ бунтівний народе, я промовлю слово і обов’язково його виконаю»,— говорить Всевладний Господь Єгова”».

26 Єгова знову промовив до мене: 27 «Сину людський, ось народ* Ізра́їля говорить: “Його видіння виконається через багато часу, і він пророкує про далеке майбутнє”.+ 28 Тому скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «“Не відкладеться сповнення жодного з моїх слів. Все, що я промовляю, обов’язково виконається”,— говорить Всевладний Господь Єгова»”».

13 І знову Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, скажи пророцтво про ізра́їльських пророків,+ промов до тих, хто вигадує власні пророцтва*:+ “Послухайте слово Єгови. 3 Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Горе пророкам безглуздим, які йдуть за своїм серцем*, хоча насправді нічого не бачили!+ 4 Твої пророки, Ізра́їлю,— як лисиці серед руїн. 5 Ви не підете до проломів у кам’яному мурі, щоб відбудувати його для нащадків Ізра́їля,+ аби Ізра́їль вистояв у битві в день Єгови».+ 6 «Вони бачать у видіннях неправду і передрікають брехню. Хоч Єгова їх не посилав, вони кажуть: “Так говорить Єгова”, сподіваючись, що їхні слова сповняться.+ 7 Хіба не було ваше видіння неправдивим і передречення брехливим, коли ви казали: “Так говорить Єгова”, хоча насправді я нічого не говорив?»”

8 “Тому так промовляє Всевладний Господь Єгова: «“За те, що ви говорили неправду і бачили у видіннях брехню, я виступлю проти вас”,— говорить Всевладний Господь Єгова».+ 9 Я оберну свою руку на пророків, які бачать у видіннях неправду і передрікають брехню.+ Вони не залишаться серед народу, якому я довіряю, не будуть записані в родоводи нащадків Ізра́їля і не повернуться в ізра́їльську землю. Тоді ви будете змушені визнати, що я — Всевладний Господь Єгова.+ 10 Все це буде їм за те, що вони ввели в оману мій народ, говорячи: «Мир!» — хоча миру немає.+ Будуючи тонку стіну, вони покривають її вапном*”.+

11 Скажи тим, хто покриває вапном стіну, що вона впаде. Рине сильна злива, посиплеться град*, і потужний буревій повалить її.+ 12 І, коли стіна впаде, вас запитають: “Де ж та штукатурка, якою ви покрили її?”+

13 Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: “Я пошлю у своїй люті потужний буревій, у гніві — сильну зливу і в лютості своїй — нищівний град. 14 Я зруйную стіну, яку ви покрили вапном, і зрівняю її із землею, так що оголиться основа її. Місто впаде, і ви загинете серед нього. Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова”.

15 “Я виллю свою лють на цю стіну і на тих, хто покрив її вапном, і скажу вам: «Вже немає стіни і немає тих, хто покривав її вапном.+ 16 Не стало пророків Ізра́їля, які пророкують про Єрусалим і бачать у видіннях, що його чекає мир, хоча миру немає»”,+— говорить Всевладний Господь Єгова.

17 Ти ж, сину людський, оберни обличчя до дочок свого народу, до пророчиць, які вигадують власні пророцтва, і пророкуй проти них: 18 “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Горе жінкам, які шиють пов’язки на кожну руку* і роблять покривала на голови людей всякого зросту, щоб полювати на їхнє життя*! Хіба, полюючи на життя* мого народу, ви збережете власне життя*? 19 Ви безчестите мене перед моїм народом за жменьку ячменю і за крихти хліба.+ Ви вбиваєте тих*, хто не повинен вмирати, та зберігаєте життя тим*, хто не повинен жити, обманюючи мій народ, який слухає вашу брехню»”.+

20 Тому Всевладний Господь Єгова говорить: “Жінки, я проти ваших пов’язок, якими ви ловите людей*, наче птахів, зірву їх з ваших рук і відпущу тих, кого ви ловите. 21 Я зірву з вас покривала і визволю з ваших рук свій народ, і він уже не буде здобиччю у ваших руках. Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова.+ 22 За те, що ви обманом засмучували серце праведного,+ якому я не завдавав лиха*, і зміцняли руки неправедного,+ щоб він не навернувся зі своєї грішної дороги і не залишився живим,+ 23 ви, жінки, перестанете бачити свої неправдиві видіння і більше не будете ворожити.+ Я визволю свій народ з ваших рук, і ви будете змушені визнати, що я — Єгова”».

14 До мене прийшли кілька старійшин Ізра́їля і сіли переді мною.+ 2 Тоді Єгова промовив до мене: 3 «Сину людський, ці чоловіки прагнуть поклонятися гидким ідолам*, вони кладуть камінь спотикання, який доводить народ до гріха. Тож чи буду я їм відповідати, коли вони питатимуть мене?+ 4 Тому скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Якщо ізраїльтя́нин прагне поклонятися гидким ідолам і кладе камінь спотикання, який доводить народ до гріха, а потім приходить до пророка, то я, Єгова, відповім йому так, як він того заслужив через своїх численних гидких ідолів. 5 Тоді я наповню страхом серця нащадків Ізра́їля*, бо всі вони віддалилися від мене і поклоняються гидким ідолам»”.+

6 Тому скажи нащадкам Ізра́їля: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Поверніться до мене, залишіть своїх гидких ідолів і відверніться від усіх своїх мерзенних звичаїв,+ 7 бо кожному ізраїльтя́нину або чужинцю в Ізра́їлі, який віддаляється від мене, прагне поклонятися гидким ідолам і кладе камінь спотикання, що доводить народ до гріха, а потім приходить до мого пророка,+— кожному з них я, Єгова, сам відповім. 8 Я виступлю* проти цього чоловіка, зроблю його застережливим прикладом і притчею та знищу з-посеред мого народу.+ Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова»”.

9 “І якщо пророк, будучи обманутим, дає відповідь, то знайте, що це я, Єгова, сам увів його в оману.+ Я простягну на нього свою руку і вигублю його з-посеред мого народу Ізра́їля. 10 І вони відчують наслідки своєї провини. Провина того, хто питає пророка, буде такою ж, як провина пророка, 11 щоб нащадки Ізра́їля більше не відступали від мене і не опоганювали себе всіма своїми переступами. Вони будуть моїм народом, а я буду їхнім Богом”,+— говорить Всевладний Господь Єгова».

12 І знову Єгова промовив до мене: 13 «Сину людський, якщо якийсь край згрішить, зрадивши мене, я простягну на нього свою руку, знищу запаси хліба*,+ пошлю голод+ і вигублю у ньому людей та худобу».+ 14 «“І якби в тому краю були Ной,+ Даниїл+ і Йов,+ то ці три чоловіки за свою праведність врятували б тільки себе*”,+— говорить Всевладний Господь Єгова».

15 «“Або ж якби я наслав на цей край лютих звірів, і вони б його обезлюдили* та зробили пусткою, і вже ніхто б не проходив по ньому, боячись диких звірів,+ 16 то, навіть якби в ньому були ці три чоловіки, клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— вони б не врятували ні синів, ні дочок, а тільки себе, і край став би пусткою”».

17 «“Або ж якби я послав меч на цей край,+ сказавши: «Нехай по краю пройде меч», і вигубив у ньому людей і худобу,+ 18 то, навіть якби в ньому були ці три чоловіки, клянусь собою,— говорить Всевладний Господь Єгова,— вони б не врятували ні синів, ні дочок, а тільки себе”».

19 «“Або ж якби я навів на цей край пошесть+ і в кровопролитті вилив на нього свій гнів, щоб вигубити людей і худобу, 20 то, навіть якби там були Ной,+ Даниїл+ і Йов,+ клянусь собою,— говорить Всевладний Господь Єгова,— вони б не врятували ні синів, ні дочок, а за свою праведність врятували б тільки себе*”».+

21 «Тому Всевладний Господь Єгова говорить: “Так буде, коли я пошлю на Єрусалим чотири кари*+ — меч, голод, лютих звірів та пошесть,+ щоб вигубити в ньому людей і худобу.+ 22 Але там залишаться врятовані, яких виведуть звідти,+— і сини, і дочки. Коли вони прийдуть до вас, ви побачите їхню дорогу та їхні діла і знайдете розраду в біді, яку я наведу на Єрусалим,— у всьому, що я наведу на це місто”».

23 «“І вони потішать вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні діла. Ви зрозумієте, що я недаремно зроблю з цим містом усе, що задумав”,+— говорить Всевладний Господь Єгова».

15 І знову Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, хіба виноградне дерево можна прирівняти до інших дерев або гілок лісових дерев? 3 Чи з нього можна зробити жердину, яка б для чогось послужила? Або хоча б кілок, на який можна було б щось повісити? 4 Його, як дрова, кидають у вогонь. Коли полум’я пожирає обидва його кінці та обпалює середину, чи придасться воно для чогось? 5 Воно не годилося ні для чого, навіть коли було неушкоджене. То хіба можна буде з нього щось зробити після того, як його пожере та обпалить полум’я?»

6 «Тому Всевладний Господь Єгова говорить: “Як я дав для вогню виноградне дерево, що росте серед лісових дерев, так я зроблю з жителями Єрусалима.+ 7 Я виступив* проти них. Вони врятувалися з вогню, але вогонь їх пожере. І, коли я виступлю проти них, ви будете змушені визнати, що я — Єгова”».+

8 «“Через їхню невірність+ я перетворю цей край на пустку”,+— говорить Всевладний Господь Єгова».

16 І знову Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, вияви Єрусалиму його мерзенні звичаї+ 3 і скажи: “Так Всевладний Господь Єгова говорить Єрусалиму: «Ханаа́нський край — ось звідки ти походиш і де народилась*. Твій батько — аморея́нин,+ а мати — хетя́нка.+ 4 Коли ти з’явилась на світ, у день твого народження, тобі не обрізали пуповини, не обмили тебе у воді, щоб очистити, не натерли сіллю та не сповили. 5 Ніхто не зжалився над тобою, щоб зробити тобі хоча б щось із цього. Ніхто не виявив до тебе співчуття. Тебе кинули в полі, бо в день, коли ти народилась, тебе* зненавиділи.

6 Проходячи, я побачив, як ти безпорадно борсаєшся у власній крові. Тоді я сказав тобі, закривавленій: “Живи!” Так, я сказав тобі, закривавленій: “Живи!” 7 Я зробив тебе такою численною, як рослини в полі, і ти виросла, розвинулася та з’явилась у найвишуканіших прикрасах. У тебе налилися груди і виросло волосся, але ти була ще нага, без одягу»”.

8 “Я проходив повз тебе і побачив, що ти вже достатньо доросла для кохання. Тож я своїм одягом* прикрив+ твою наготу, дав тобі клятву, уклав з тобою угоду, і ти стала моєю,— говорить Всевладний Господь Єгова.— 9 Я обмив тебе водою, змив з тебе кров і намастив олією.+ 10 Одягнув я тебе у вишите вбрання, дав сандалії з гарної шкіри*, обвив голову тонким лляним полотном і вбрав тебе в дорогу одежу. 11 Я оздобив тебе прикрасами, одягнув браслети на твої руки і намисто на шию. 12 Також дав я тобі носову сережку та сережки для вух, а на голову поклав вишуканий вінець. 13 Ти прикрашала себе золотом і сріблом, одягалась у вбрання з тонкого лляного полотна і дорогих тканин, носила вишитий одяг. Ти їла мед, олію і найліпше борошно. Стала ти дуже-дуже гарною+ і гідною бути царицею*”».

14 «“Твоя слава* поширилася серед народів+ завдяки твоїй красі, бо вона була досконала через мою власну велич, якою я тебе наділив”,+— говорить Всевладний Господь Єгова».

15 «“Але ти почала покладатися на свою красу+ і, користуючись своєю славою, стала повією.+ Ти віддавалася без розбору кожному перехожому+ — йому діставалась твоя краса. 16 Ти брала свій одяг, робила різнокольорові святині на узвишшях і займалася в них проституцією+ — такого не має відбуватися, такого ніколи не має бути. 17 А з гарних золотих і срібних коштовностей*, які я тобі подарував, ти робила зображення чоловіків і займалася з ними проституцією.+ 18 Своїм вишитим одягом ти покривала їх* і давала їм мою олію та фіміам.+ 19 Також ти давала їм як приємні* пахощі той хліб, який я тобі дав,— спечений з найліпшого борошна, олії та меду, якими я годував тебе.+ Саме це ти робила”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

20 «“Ти брала синів і дочок, яких народила мені,+ і приносила ідолам у жертву.+ Хіба мало тобі було проституції? 21 Ти ще й вбивала моїх синів, спалюючи їх у вогні*, ти приносила їх у жертву.+ 22 Дотримуючись усіх цих мерзенних звичаїв і займаючись проституцією, ти не згадала днів своєї юності, коли була нагою, без одягу, і борсалася у власній крові. 23 І після всіх твоїх злодіянь горе, горе тобі!+ — говорить Всевладний Господь Єгова.— 24 На кожній площі ти робила собі насип і священне узвишшя. 25 Посеред кожної вулиці ти будувала священне узвишшя, опоганювала свою красу, пропонуючи себе* кожному перехожому,+ і не мала стриму, займаючись проституцією.+ 26 Ти віддавалася синам Єгипту+ — своїм похітливим сусідам* — і далі без стриму займалася проституцією, щоб ображати мене. 27 За це я простягну на тебе руку і зменшу призначену тобі частку харчів.+ Я віддам тебе в руки* філісти́мських дочок, які тебе ненавидять+ і яких приголомшила твоя безсоромна поведінка.+

28 Ти віддавалася синам Ассирії,+ оскільки не могла задовольнити свою похіть, ти віддавалася їм, але похіть свою так і не задовольнила. 29 Тому ти без стриму займалась проституцією з краєм торговців* і з халде́ями,+ але й тоді не задовольнила своєї похоті. 30 Яке ж хворе* було твоє серце*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— коли ти поводилась як безсоромна повія!+ 31 Але коли ти робила насип посеред кожної вулиці і будувала священне узвишшя на кожній площі, то поводилась не так, як повія, бо ти відмовлялася від платні. 32 Ти перелюбна дружина, яка замість чоловіка приймає сторонніх.+ 33 Усім повіям зазвичай дають подарунок,+ але ти сама даєш подарунки усім своїм коханцям+ і підкуповуєш їх, щоб вони звідусіль приходили займатися з тобою проституцією.+ 34 Ти поводишся зовсім не так, як інші повії. Жодна з них не робить так, як ти, бо ти сама даєш платню, а тобі ніхто не платить — ти чиниш усе навпаки”.

35 Тому, повіє,+ вислухай слово Єгови. 36 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “За те, що ти виявляла свою похіть і відкривала свою наготу, займаючись проституцією зі своїми коханцями і мерзотними, гидкими ідолами*,+ яким ти приносила в жертву кров своїх синів,+ 37 я зберу всіх твоїх коханців, яких ти задовольняла, всіх, кого ти любила і кого ненавиділа. Я звідусіль зберу їх проти тебе і відкрию перед ними твою наготу, щоб вони побачили тебе зовсім голою.+

38 Я покараю тебе так, як карають жінок, що чинять перелюб+ або кров проливають,+ в люті й ревнощах проллється твоя кров.+ 39 Віддам я тебе в їхні руки, і вони зрівняють із землею твої насипи та поруйнують твої священні узвишшя.+ Вони зірвуть з тебе вбрання,+ заберуть гарні коштовності*+ і залишать тебе нагою, без одягу. 40 Виведуть проти тебе натовп,+ закидають тебе камінням+ і вб’ють мечами.+ 41 Вони спалять твої доми+ і виконають над тобою мої присуди на очах у багатьох жінок. Я зроблю так, що ти перестанеш займатися проституцією+ і вже не будеш давати платню. 42 Тоді мій гнів проти тебе ущухне,+ моє обурення відступить від тебе,+ я заспокоюсь і більше не відчуватиму образи”.

43 “Ти не пам’ятала днів своєї юності+ і гнівила мене всіма цими вчинками, тому я відплачу тобі за твої діла,— говорить Всевладний Господь Єгова,— і ти вже не будеш поводитись безсоромно й дотримуватись усіх своїх мерзенних звичаїв.

44 Кожен, хто говорить прислів’я, скаже про тебе: «Яка мати, така й дочка!»+ 45 Ти дочка своєї матері, яка зневажала свого чоловіка і своїх дітей. Ти сестра своїх сестер, які зневажали своїх чоловіків і своїх дітей. Твоя мати — хетя́нка, а батько — аморея́нин”».+

46 «“Твоя старша сестра — Сама́рія,+ яка живе на північ* від тебе разом зі своїми дочками*.+ Твоя молодша сестра, яка живе на південь* від тебе,— Содом+ разом з дочками.+ 47 Ти не тільки ходила їхніми дорогами і дотримувалась їхніх мерзенних звичаїв, але й дуже швидко почала поводитись ще гірше за них.+ 48 Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— твоя сестра Содом та її дочки не поводились так, як ти і твої дочки. 49 Ось провина Содома, твоєї сестри: вона та її дочки+ були горді.+ Вони мали надмір їжі+ і вели безтурботне, спокійне життя,+ але не підтримували знедолених і бідних.+ 50 Вони були пихатими+ і в мене на очах дотримувались мерзенних звичаїв,+ і я побачив, що їх необхідно відкинути.+

51 Сама́рія+ не вчинила й половини твоїх гріхів. Ти ж перевершила сестер своїми мерзенними звичаями, і тепер, після всієї гидоти, яку ти робила, твої сестри здаються праведними.+ 52 Тож знось своє приниження, бо ти виправдала поведінку* своїх сестер. Ти чинила гріх, поводячись гидкіше, ніж вони, тому вони праведніші за тебе. Соромся і неси своє приниження, адже через тебе твої сестри здаються праведними”.

53 “Я позбираю їхніх полонених — полонених, які були забрані із Содома та її дочок, і полонених із Сама́рії та її дочок. Я позбираю разом з ними і твоїх полонених,+ 54 щоб ти зносила своє приниження. Ти будеш почуватися приниженою через усе, що робила, потішаючи їх. 55 Твоя сестра Содом разом зі своїми дочками стане такою, як колись, і Сама́рія з її дочками стане такою, як колись, і ти сама зі своїми дочками станеш такою, як колись.+ 56 У час гордині своєї ти не вважала свою сестру Содом гідною навіть згадки, 57 поки не викрилось твоє зло.+ А тепер тебе ганьблять дочки Сирії та всі її сусіди і з тебе насміхаються дочки філісти́млян+ довкола тебе. 58 Ти будеш розплачуватися за свою безсоромну поведінку і за свої мерзенні звичаї”,— говорить Єгова».

59 «Ось що говорить Всевладний Господь Єгова: “Я поведуся з тобою так, як повелась ти,+ бо ти знехтувала клятвою, порушивши угоду зі мною.+ 60 Але я згадаю про угоду, яку уклав з тобою в дні твоєї юності, і укладу з тобою незмінну угоду.+ 61 Ти згадаєш про свою поведінку і засоромишся,+ коли приймеш своїх сестер — тих, котрі старші за тебе, і тих, котрі молодші. Я дам їх тобі як дочок, але не через угоду з тобою”.

62 “Я укладу з тобою угоду, і ти будеш змушена визнати, що я — Єгова. 63 Тоді ти будеш пам’ятати все це та соромитись і більше не зможеш навіть уст розтулити через своє приниження,+ коли я примирюся з тобою попри все, що ти чинила”,+— говорить Всевладний Господь Єгова».

17 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, загадай загадку і розкажи притчу про народ Ізра́їля.+ 3 Скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Величезний орел+ з великими крилами, довгими перами і густим пістрявим оперенням прилетів на Ліва́н+ та зірвав верхівку кедра.+ 4 Він відщипнув його верхній пагін, приніс у край торговців* і посадив у місті торговців.+ 5 Потім він взяв у тому краю насіння+ і посадив на родючому полі. Він посадив його, як вербу біля великих вод. 6 Воно проросло і стало невисокою розкидистою виноградною лозою.+ Її листя схилялося до неї, і коріння її росло під нею. Так насіння стало виноградною лозою, яка пустила пагони й розкинула галузки.+

7 І з’явився там інший величезний орел+ з великими крилами та довгими перами.+ І ось ця виноградна лоза жадібно потяглася до нього своїми коренями, убік від грядок, де була посаджена. Вона простягнула до нього листя, щоб він її зрошував.+ 8 А вона була вже посаджена на доброму полі коло великих вод, щоб пускати галузки, давати плоди і стати розкішною виноградною лозою»”.+

9 Скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Чи вийде їй це на добро? Хіба не вирвуть її з коренем?+ Хіба її плоди не зігниють і не засохнуть її пагони?+ Вона вся засохне, і не треба буде ні міцної руки, ні багатьох людей, щоб вирвати її з коренем. 10 Вона пересаджена, але чи вийде їй це на добро? Хіба вона не засохне, коли на неї подує східний вітер? Засохне на грядках, на яких виросла»”».

11 Єгова знову промовив до мене: 12 «Прошу, скажи бунтівному народу: “Невже вам не зрозуміло, що це означає?” Скажи: “Ось вавилонський цар прийшов у Єрусалим, взяв царя та князів і привів у Вавилон.+ 13 Також він узяв одного з царських потомків*,+ уклав з ним угоду і взяв з нього клятву.+ Потім він забрав із собою видатних людей того краю,+ 14 щоб царство ослабло і не могло піднестися, але щоб могло існувати, лише зберігаючи угоду.+ 15 Однак цар збунтувався проти нього,+ відправивши посланців до Єгипту, щоб йому дали коней+ і велике військо.+ Чи вийде це йому на добро? Чи уникне покарання той, хто вчинив таке? Чи може він порушити угоду і врятуватися?”+

16 “Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— він помре у Вавилоні, в місті царя*, який поставив його* на царство, чиєю клятвою він знехтував і чию угоду порушив.+ 17 Ані велике військо, ані численні загони фараона не допоможуть йому на війні,+ коли буде насипано вал і збудовано облогові мури, щоб знищити багато життів*. 18 Він знехтував клятвою і порушив угоду. Він дав обіцянку*, але зробив усе це. Тепер йому не врятуватися”.

19 “Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: «Клянусь собою*, я покараю його за те, що він знехтував моєю клятвою+ і порушив мою угоду. 20 Я накину на нього свою сітку, і він потрапить у мої тенета.+ Я приведу його у Вавилон і там судитимусь з ним за те, що він був невірним мені.+ 21 Усі втікачі з його загонів попадають від меча, а врятовані будуть розпорошені в усіх напрямках*.+ Тоді ви зрозумієте, що це сказав я, Єгова»”.+

22 “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я також візьму пагін з верхівки високого кедра+ і посаджу його. Зірву ніжний пагін з його верхніх гілок+ і посаджу його на високій і величній горі.+ 23 На високій горі Ізра́їля я посаджу його. Він пустить гілки, дасть плоди і стане величним кедром. Під ним будуть жити усякі птахи, вони пробува́тимуть у тіні його гілок. 24 І всі польові дерева зрозуміють, що я, Єгова, понижую високе дерево і підвищую низьке,+ висушую зелене дерево, а сухе роблю квітучим.+ Я, Єгова, сказав і зробив це»”».

18 Єгова знову промовив до мене: 2 «Що ви маєте на увазі, вживаючи таке прислів’я в ізра́їльській землі: “Батьки їли кислий виноград, а в синів на зубах оскома”?+

3 “Клянусь собою*,— промовляє Всевладний Господь Єгова,— ви більше не будете вживати це прислів’я в Ізра́їлі. 4 Усі душі* належать мені. Як душа батька, так і душа сина — мої. Та душа*, яка грішить, помре.

5 Якщо чоловік праведний, поводиться справедливо і правильно, 6 то він не їсть ідольських жертв на горах,+ не звертає своїх очей до гидких ідолів* Ізра́їля, не безчестить дружину ближнього+ і не має інтимних стосунків з жінкою, коли в неї менструація,+ 7 нікого не гнобить,+ повертає боржнику заставу,+ нікого не грабує,+ з голодним ділиться їжею+ і нагого вкриває одягом,+ 8 не бере відсотків, не позичає заради вигоди,+ стримується від несправедливості,+ справедливо розсуджує інших,+ 9 дотримується моїх постанов і виконує мої присуди, щоб бути вірним. Такий чоловік — праведний, і він обов’язково буде жити”,+— говорить Всевладний Господь Єгова.

10 “Але якщо батько має сина, який є грабіжником,+ вбивцею*+ або який чинить щось інше 11 (хоча сам батько нічого такого не робить): їсть ідольські жертви на горах, безчестить дружину ближнього, 12 гнобить знедолених і бідних,+ грабує інших, не повертає боржнику застави, звертає свої очі до гидких ідолів,+ дотримується мерзенних звичаїв,+ 13 позичає заради вигоди і бере відсотки,+ то цей син не буде жити. За всю цю гидоту він обов’язково помре. Його кров буде на ньому.

14 Проте якщо чоловік має сина, який бачить усі гріхи свого батька — бачить, але не робить нічого подібного: 15 не їсть ідольських жертв на горах, не звертає своїх очей до гидких ідолів Ізра́їля, не безчестить дружину ближнього, 16 нікого не гнобить, не привласнює заставу, нікого не грабує, з голодним ділиться їжею і нагого вкриває одягом, 17 не утискає знедолених, не позичає заради вигоди, не бере відсотків, виконує мої присуди і дотримується моїх постанов, то він не помре за провину свого батька. Він обов’язково буде жити. 18 А його батько, оскільки він шахрай, грабує свого брата і чинить лихе серед свого народу, помре за свою провину.

19 Ви запитаєте: «Чому син не відповідає за провину батька?» Тому що син поводиться справедливо і праведно, він виконує усі мої постанови і дотримується їх. Він обов’язково буде жити.+ 20 Та душа*, що грішить, помре.+ Син не буде відповідати за провину батька, а батько — за провину сина. Лише праведному зарахується його праведність, і лише грішному — його гріх.+

21 Якщо ж грішник залишить гріхи, які чинив, і буде дотримуватись усіх моїх постанов і поводитися справедливо та праведно, то він обов’язково житиме. Він не помре.+ 22 Жоден з переступів, які він учинив, не буде використаний* проти нього.+ За те, що він поводиться праведно, він житиме”.+

23 “Хіба ж мені приємна смерть грішника?+ — говорить Всевладний Господь Єгова.— Ні. Мені приємно, коли він покидає свої вчинки і залишається жити!”+

24 “Якщо ж праведник відкине праведність та буде чинити зло*, буде робити всю гидоту, яку роблять грішники, то хіба він буде жити? Не згадається жодне з його праведних діл.+ За невірність і за гріх, який чинить, він помре.+

25 Але ви скажете: «Дорога Єгови несправедлива».+ Прошу, послухайте, нащадки Ізра́їля! Чи ж моя дорога несправедлива?+ Хіба не ваші дороги несправедливі?+

26 Якщо праведник відкине праведність та буде чинити зло і за це помре, то він помре, бо поводився неправильно.

27 Якщо ж грішник залишить гріхи, які чинив, і буде поводитися справедливо та праведно, то збереже своє життя*.+ 28 Коли він побачить усі свої переступи і покине їх, то обов’язково житиме. Він не помре.

29 А нащадки Ізра́їля скажуть: «Дорога Єгови несправедлива». Але хіба це моя дорога несправедлива, нащадки Ізра́їля?+ Хіба не ваші дороги несправедливі?”

30 “Тому я буду судити вас, нащадки Ізра́їля, кожного згідно з його дорогами,+— говорить Всевладний Господь Єгова.— Покиньте, покиньте усі свої переступи, щоб вони не були каменем спотикання і не робили вас винними. 31 Відкиньте всі переступи, які ви чинили,+ і здобудьте* нове серце і новий дух!+ Навіщо ж вам помирати,+ нащадки Ізра́їля?”

32 “Мені аж ніяк не приємна смерть жодної людини,+— говорить Всевладний Господь Єгова.— Тому наверніться — і будете жити”».+

19 «А ти заспівай жалобну пісню* про ізра́їльських провідників 2 і скажи:

“Ким була твоя мати? Левицею серед левів.

Вона лежала серед сильних молодих левів* і ростила своїх левенят.

 7 Він шукав здобич між їхніми укріпленими баштами і розоряв їхні міста.

Тому спустошений край наповнився його риком.+

 9 Вони затягли його гаками в клітку і привели до царя Вавилону.

Там вони ув’язнили його, щоб більше не чувся його рик у горах Ізра́їля.

10 Твоя мати була мов виноградна лоза+ у твоїй крові*, посаджена біля вод.

Маючи вдосталь води, вона стала плодоносною і гіллястою.

11 У неї з’явилися міцні гілки*, придатні для жезлів правителів.

Її міцні гілки були відірвані й засохли,+ і вогонь їх пожер.+

14 З її гілок* вийшов вогонь та пожер її пагони й плоди.

І в неї не залишилось міцної гілки, не залишилося жезла для правління.+

Це — жалобна пісня, і бути їй жалобною піснею”».

20 Сьомого року, в 10-й день п’ятого місяця, до мене прийшло кілька старійшин Ізра́їля, щоб запитати Єгову, і сіли переді мною. 2 Тоді Єгова промовив до мене: 3 «Сину людський, скажи старійшинам Ізра́їля: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Чи ви прийшли, щоб запитати мене? Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— я не буду відповідати вам»”.+

4 Сину людський, чи ти готовий судити їх*? Чи ти готовий їх судити? Розкажи їм про гидоту, яку чинили їхні прабатьки,+ 5 і скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «У день, коли я вибрав Ізра́їль,+ я поклявся* потомству* Якова і відкрився їм в єгипетському краю.+ Я поклявся їм і сказав: “Я — Єгова, ваш Бог”. 6 Того дня я поклявся вивести їх з Єгипту в край, який знайшов* для них,— край, що тече молоком і медом.+ Він був найгарнішим* з усіх країв. 7 Я сказав їм: “Нехай кожен з вас викине мерзоту, до якої звертаються ваші очі, і не опоганюється гидкими ідолами* Єгипту.+ Я — Єгова, ваш Бог”.+

8 Але вони збунтувалися проти мене і не захотіли мене слухати. Вони не викинули мерзоти, яка була перед ними, і не залишили гидких ідолів Єгипту.+ Тому я пообіцяв вилити на них свою лють, вилити свій гнів у єгипетському краю. 9 Однак я діяв заради свого імені, щоб воно не осквернялося перед народами, серед яких вони жили,+ бо я відкрився їм* перед тими народами, коли виводив їх* з єгипетського краю.+ 10 Я вивів їх з Єгипту і привів у пустелю.+

11 Потім я дав їм свої постанови і виявив свої присуди,+ виконуючи які людина може жити.+ 12 Також я дав їм суботи+ як знак між мною і ними,+ аби вони розуміли, що я, Єгова,— той, хто їх освячує.

13 Але нащадки Ізра́їля збунтувалися проти мене в пустелі.+ Вони не дотримувались моїх постанов і відкидали мої присуди, виконуючи які людина може жити. Мої суботи вони повністю осквернили, тому я пообіцяв вилити на них у пустелі свою лють і знищити їх.+ 14 Однак я діяв заради свого імені, щоб воно не осквернялося серед народів, на очах яких я їх* вивів.+ 15 І я також поклявся їм у пустелі, що не приведу їх у край, який дав їм,+— край, який тече молоком і медом+ (він найгарніший* з усіх країв). 16 Не приведу їх туди за те, що вони відкинули мої присуди, не дотримувались моїх постанов і оскверняли мої суботи, бо їхнє серце прив’язалося до гидких ідолів.+

17 Проте я* зжалився над ними і не знищив їх, не вигубив їх у пустелі. 18 Там я сказав їхнім синам:+ “Не тримайтеся постанов своїх прабатьків,+ не виконуйте їхніх присудів і не опоганюйтесь їхніми гидкими ідолами. 19 Я — Єгова, ваш Бог. Дотримуйтеся моїх постанов, бережіть мої присуди і виконуйте їх.+ 20 Освячуйте мої суботи,+ і вони будуть знаком між мною і вами, аби ви розуміли, що я — Єгова, ваш Бог”.+

21 Але їхні сини збунтувалися проти мене.+ Вони не дотримувались моїх постанов і не берегли моїх присудів, виконуючи які людина може жити. Мої суботи вони осквернили, тому я пообіцяв вилити на них свою лють, вилити в пустелі свій гнів.+ 22 Однак я стримався+ і діяв заради свого імені,+ щоб воно не осквернялося серед народів, на очах яких я їх* вивів. 23 Усе ж я поклявся їм у пустелі, що розпорошу їх серед народів і розвію серед країв,+ 24 бо вони не виконували моїх присудів, відкидали мої постанови,+ оскверняли мої суботи і поклонялись* гидким ідолам своїх прабатьків.+ 25 Я допустив, щоб вони дотримувались постанов, які були погані, і присудів, які не могли зберегти їм життя.+ 26 Я дозволив їм опоганитись їхніми жертвами, коли вони спалювали* кожного свого первістка.+ Зробив я це, щоб довести їх до занепаду і щоб вони були змушені визнати, що я — Єгова»”.

27 Тому, сину людський, скажи Ізра́їлю: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Ось чим іще ваші прабатьки мене зневажали: вони були невірні мені. 28 Я привів їх у край, який я поклявся їм дати.+ Та коли вони бачили будь-який високий пагорб чи розлоге дерево,+ то починали приносити там свої жертви, образливі для мене приношення. Вони спалювали жертви як приємні* пахощі і складали жертви виливні. 29 Тому я запитав їх: “Що для вас означає те священне узвишшя, куди ви ходите? (Воно і досі називається Священним узвишшям.)”»”+

30 А тепер скажи нащадкам Ізра́їля: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Хіба ж ви не опоганюєте себе так само, як ваші прабатьки, хіба ви не стали невірними мені* і не поклоняєтесь їхнім гидким ідолам?+ 31 І хіба ви не опоганюєте себе аж донині тим, що приносите жертви усім своїм гидким ідолам, спалюючи* своїх синів?+ Чи ж я відповідатиму, коли ви будете мене питати, нащадки Ізра́їля?»”+

“Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— я не буду відповідати вам.+ 32 Ви говорите: «Станьмо як інші народи, як племена інших країв, котрі поклоняються* дереву і каменю»”».+ Але те, що у вас на розумі*, ніколи не виконається.

33 «“Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— я царюватиму над вами сильною і могутньою рукою, виливаючи свою лють.+ 34 Я виведу вас з-поміж народів і зберу з усіх країв, де ви були розпорошені,— я зроблю це своєю сильною і могутньою рукою, виливаючи свою лють.+ 35 Приведу я вас у пустелю інших народів і буду там судитися з вами лице в лице.+

36 Як я судився з вашими прабатьками в пустелі в єгипетському краю, так судитимусь і з вами,— говорить Всевладний Господь Єгова.— 37 Я змушу вас пройти під палицею пастуха+ і покладу на вас обов’язок виконувати угоду*. 38 Але я усуну з-посеред вас тих, хто бунтується і чинить переступи проти мене.+ Я виведу їх з краю, в якому вони живуть як чужинці, але в ізра́їльську землю вони не ввійдуть.+ Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова”.

39 Нащадки Ізра́їля, так говорить Всевладний Господь Єгова: “Йдіть та служіть кожен своїм гидким ідолам.+ І після цього ви, не слухаючи мене, більше не зможете оскверняти моє святе ім’я своїми жертвами і гидкими ідолами”.+

40 “На моїй святій горі, на високій горі Ізра́їля,+— говорить Всевладний Господь Єгова,— там, у тому краю, будуть служити мені+ всі нащадки Ізра́їля, всі до одного. Там я з радістю прийму вас і зажадаю, щоб ви принесли свої пожертви і найкращі приношення, усі ваші святі речі.+ 41 Відчувши приємні* пахощі, я з радістю прийму вас, коли виведу з-поміж народів і зберу з усіх країв, де ви були розпорошені,+ і я буду освячений серед вас на очах інших народів”.+

42 “Ви будете змушені визнати, що я — Єгова,+ коли я приведу вас в ізра́їльську землю+ — в край, який я поклявся дати вашим прабатькам. 43 Там ви згадаєте свою поведінку — всі свої діла, якими ви себе опоганювали,+ і самі собі* станете бридкі через усі ваші погані вчинки.+ 44 Ви будете змушені визнати, що я — Єгова, коли заради свого імені я не вчиню вам того,+ чого ви, нащадки Ізра́їля, заслуговуєте за свою погану поведінку і за свої негідні діла”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

45 Єгова знову промовив до мене: 46 «Сину людський, повернись обличчям на південь і говори у бік півдня, пророкуй лісу південного краю. 47 Скажи південному лісу: “Послухай слів Єгови. Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я розпалю проти тебе вогонь,+ і він пожере в тобі кожне зелене дерево і кожне сухе. Палахкотливе полум’я не згасне+ і обпалить усі обличчя від півдня до півночі. 48 Тоді всі люди* побачать, що це я, Єгова, розпалив його, тому воно не згасне»”».+

49 Я сказав: «Всевладний Господи Єгово! Вони говорять про мене: “Він завжди говорить загадками*!”»

21 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, повернися обличчям до Єрусалима і говори проти його святинь, пророкуй проти ізра́їльської землі. 3 Скажи ізра́їльській землі: “Так говорить Єгова: «Я виступлю проти тебе, витягну з піхов меч+ та вигублю в тобі праведних і грішних. 4 Я вигублю в тобі і праведних, і грішних, тож мій меч буде витягнутий з піхов, і він вразить усіх людей* від півдня до півночі. 5 Всі люди зрозуміють, що це я, Єгова, витягнув з піхов меч. Туди він уже не повернеться»”.+

6 Ти ж, сину людський, зітхай тремтячи*, гірко зітхай у них на очах.+ 7 Якщо вони запитають тебе: “Чому ти зітхаєш?” — скажи: “Через звістку”. Вона обов’язково справдиться, і тоді кожне серце зомліє зі страху*, у всіх опустяться руки, ослабне дух і по колінах потече вода*.+ “Ця звістка обов’язково справдиться, вона збудеться”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

8 Єгова знову промовив до мене: 9 «Сину людський, пророкуй: “Так говорить Єгова: «Скажи: “Меч! Меч+ уже нагострено і начищено. 10 Він нагострений, щоб убивати багатьох, він начищений і сяє, наче блискавка”»”».

«Хіба нам немає з чого радіти?»

«“Чи він* відкине жезл мого сина,+ як будь-яке інше дерево?

11 Меч віддають, щоб начистити, а потім взяти в руку. Його вже нагострено і начищено, щоб вкласти до руки виконавця вироку.+

12 Голоси і ридай,+ сину людський, бо цей меч — проти мого народу, проти всіх провідників Ізра́їля.+ Вони стануть жертвами меча разом з моїм народом. Тому зі смутку вдар себе по стегну. 13 Меч уже випробувано.+ Що станеться, якщо меч відкине жезл? Його* більше не буде”,+— говорить Всевладний Господь Єгова.

14 Ти ж, сину людський, пророкуй, сплесни у гніві в долоні і тричі скажи: “Меч!” Це меч, який убиває людей. Меч, який убиває багатьох. Меч, який оточує їх.+ 15 Кожне серце зомліє зі страху*,+ і буде багато тих, хто поляже біля їхніх брам. Я вбиватиму мечем. Меч сяє, наче блискавка, його начищено, щоб убивати! 16 Покажи, який ти гострий, бий праворуч! Ударяй ліворуч! Іди всюди, куди повертається твоє лезо! 17 Я теж у гніві сплесну в долоні і виллю свою лють.+ Це сказав я, Єгова».

18 Єгова знову промовив до мене: 19 «Ти ж, сину людський, намалюй дві дороги, якими прийде меч вавилонського царя. Обидві вони мають виходити з одного краю. Також постав вказівник* на розвилці доріг, що ведуть до двох міст. 20 По одній з доріг, які ти намалював, меч піде проти Ра́бби+ аммонітя́н, а по другій — проти укріпленого Єрусалима+ в Юді, 21 бо цар Вавилону стоїть на розвилці, де розходяться дві дороги, щоб поворожити. Він трясе стрілами, шукає відповіді через своїх ідолів* і розглядає печінку. 22 Ворожба у його правій руці показує, що треба йти на Єрусалим, щоб поставити стінобитні тарани, віддати наказ убивати, подати бойовий клич, поставити стінобитні тарани перед брамами, насипати вал і спорудити облоговий мур.+ 23 Тим* же, хто клявся їм служити,+ ця ворожба здаватиметься неправдивою. Але він згадає їхню провину і схопить їх.+

24 Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: “Ви змушуєте згадати про вашу провину, адже ваші переступи і гріхи стають явними у всіх ваших ділах. Тепер, коли про вас згадали, вас заберуть силою*”.

25 Прийшов твій день, неправедний провіднику Ізра́їля,+ якого смертельно поранили,— прийшов час, коли тебе остаточно покарають. 26 Ось що Всевладний Господь Єгова говорить тобі: “Зніми тюрбан і скинь корону.+ Відбудеться зміна.+ Підвищ низького+ і понизь високого.+ 27 Я знищу, знищу, знищу корону, і вона нікому не буде належати, поки не прийде той, хто має на неї законне право,+ і йому я дам її”.+

28 А ти, сину людський, пророкуй і скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова про аммонітя́н і про їхнє знущання”. Скажи: “Меч! Меч витягнено, щоб убивати і пожирати, він начищений і сяє, наче блискавка. 29 Хоча тебе* обманюють видіннями і ворожать тобі брехню, тебе покладуть на вбитих*, на неправедних, чий день прийшов — час, коли тебе остаточно покарають. 30 Вклади меч назад у піхви. Я буду судити тебе там, де ти була створена,— у краю, з якого походиш. 31 Я виллю на тебе своє обурення. Полум’ям люті я дихну на тебе і віддам тебе в руки людей жорстоких, які вміють знищувати.+ 32 Ти станеш поживою для вогню,+ і кров твоя проллється серед краю. Не залишиться навіть пам’яті про тебе, бо це сказав я, Єгова”».

22 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, чи ти готовий оголосити присуд* цьому місту, винному в кровопролитті,+ і виявити йому всю його гидоту?+ 3 Скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «О місто, яке проливає в себе кров,+ надходить час твого суду.+ Ти занечищуєш себе тим, що робиш гидких ідолів*!+ 4 Ти стало винним через кров, яку проливаєш,+ і нечистим через своїх гидких ідолів.+ Ти приспішуєш кінець своїх днів, і роки твої наближаються до кінця. За це я зганьблю тебе перед народами і виставлю на посміх серед усіх країв.+ 5 Близькі і далекі краї насміхатимуться з тебе,+ місто, ім’я якого нечисте, місто, повне сум’яття. 6 У тобі всі ізра́їльські провідники, користуючись своєю владою, проливають кров.+ 7 Батька і матір у тобі не шанують,+ чужинця оббирають, сироту* і вдову утискають»”».+

8 «“Ти зневажаєш мої святині й оскверняєш мої суботи.+ 9 У тобі є наклепники, які прагнуть проливати кров.+ На горах люди їдять ідольські жертви і поводяться серед тебе безсоромно.+ 10 Вони безчестять ложе* свого батька+ і ґвалтують жінку, нечисту через менструацію.+ 11 У тобі один чоловік чинить гидоту з дружиною свого ближнього,+ інший опоганює свою невістку безсоромною поведінкою,+ а ще інший ґвалтує сестру, дочку свого батька.+ 12 У тобі отримують хабарі, щоб кров проливати.+ Ти береш відсотки+ і позичаєш заради вигоди, займаєшся здирством, оббираючи ближніх,+ а мене ти повністю забуло”,— говорить Всевладний Господь Єгова.

13 “Ось я зі зневагою сплеснув у долоні, бачачи нечесні прибутки, які ти отримуєш, і кров, яку серед тебе проливають. 14 Чи залишиться в тебе мужність* і чи будуть міцними твої руки в ті дні, коли я почну діяти проти тебе?+ Я, Єгова, сказав це, і я це зроблю. 15 Я розпорошу тебе серед народів, розвію серед країв+ і покладу кінець твоїй нечистоті.+ 16 Ти будеш збезчещене на очах народів і тоді будеш змушене визнати, що я — Єгова”».+

17 Єгова знову промовив до мене: 18 «Сину людський, народ* Ізра́їля став для мене наче нічого не вартий шлак. Усі вони — ніби мідь, олово, залізо і свинець у печі, де виплавляють срібло. Вони стали подібні до шлаку.+

19 Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: “Через те що всі ви стали наче нічого не вартий шлак,+ я зберу вас в Єрусалимі. 20 Як кладуть у піч срібло, мідь, залізо, свинець та олово, щоб роздмухати під ними вогонь і розплавити їх, так я зберу вас у своєму гніві й люті та роздмухаю вогонь, щоб вас розплавити.+ 21 Я зберу вас і дмухну на вас полум’ям своєї люті,+ і ви розплавитесь у цьому місті.+ 22 Як плавиться срібло в печі, так і ви розплавитесь у ньому. Тоді ви зрозумієте, що це я, Єгова, вилив на вас свою лють”».

23 Єгова знову промовив до мене: 24 «Сину людський, скажи місту: “Ти — земля, яка не очиститься і не буде зрошена дощем у день обурення. 25 Пророки змовляються в ній,+ вони — мов рикаючий лев, який роздирає здобич.+ Вони пожирають людей*, відбирають багатство і коштовності. Через них у ній стає дедалі більше вдів. 26 Її священики ламають мій закон+ і оскверняють мої святині.+ Вони не відрізняють святого від звичайного,+ не пояснюють різниці між нечистим і чистим,+ нехтують моїми суботами, а мене зневажають. 27 Її князі — наче вовки, які роздирають здобич, вони проливають кров і вбивають людей* заради нечесної наживи.+ 28 Її пророки приховують їхні вчинки, наче замащують їх вапном. Вони бачать неправдиві видіння і, ворожачи, обманюють.+ Вони кажуть: «Так сказав Всевладний Господь Єгова», хоча Єгова нічого не говорив. 29 Та й самі люди у цій землі грабують і займаються шахрайством,+ вони утискають знедолених і бідних та обманюють чужинців, поводячись з ними несправедливо”.

30 “Я шукав серед них чоловіка, який би полагодив кам’яний мур чи став у проломі переді мною, щоб я не перетворив цей край у руїни,+ але такого не знайшов. 31 Тому я виллю на них своє обурення і вигублю їх полум’ям своєї люті. Я відплачу їм за їхні вчинки”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

23 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, було дві жінки, дочки однієї матері.+ 3 Вони почали займатися проституцією в Єгипті.+ Були вони повіями з юності своєї. В Єгипті стискали їхні груди і пестили їхні дівочі перса. 4 Старшу звали Ого́ла*, а її сестру — Оголı́ва*. Вони стали моїми і народжували синів та дочок. Ого́ла — це Сама́рія,+ а Оголı́ва — Єрусалим.

5 Ого́ла почала займатись проституцією,+ хоча була моєю. Розпалювалась вона похіттю до своїх коханців+ — до ассирійців,+ які жили поряд. 6 Це були намісники у синьому вбранні та місцеві урядники — всі вони вродливі юнаки на конях. 7 Вона займалася проституцією з усіма найліпшими синами Ассирії, опоганювалась+ гидкими ідолами* тих, кого хтиво жадала. 8 Вона не покинула проституції, якою займалася ще з єгиптянами, бо вони лягали з нею в її юності, пестили її дівочі груди і виливали на неї свою похіть*.+ 9 Тому я віддав її в руки коханців, синів Ассирії,+ яких вона хтиво жадала. 10 Вони відкрили її наготу,+ забрали її синів і дочок,+ а саму її вбили мечем. Вона зажила собі недоброї слави серед жінок, і над нею було виконано присуд.

11 Коли її сестра Оголı́ва побачила це, то почала ще безсоромніше віддаватися своїй похоті і своєю проституцією перевершила сестру.+ 12 Вона хтиво жадала своїх сусідів, синів Ассирії,+ вишукано вбраних намісників і місцевих урядників на конях,— всі вони вродливі юнаки. 13 Тож я побачив, що і вона опоганює себе і що обидві вони пішли однією дорогою.+ 14 Але вона ще більше займалась проституцією. Вона побачила на стіні різьблені червоні* зображення чоловіків, зображення халде́їв, 15 підперезаних поясами, у великих тюрбанах на головах,— всі вони виглядали як воїни, як вавилоняни, народжені в халде́йському краю. 16 Вона з першого ж погляду почала хтиво жадати їх і відправила посланців до них у Халде́ю.+ 17 Тож сини Вавилону приходили до неї на любовне ложе та опоганювали її своєю похіттю*. Опоганившись через них, вона* відвернулася від них з огидою.

18 Коли вона стала зухвало займатись проституцією, відкривати свою наготу,+ тоді я* з огидою відвернувся від неї, як колись відвернувся від її сестри.+ 19 Вона без стриму займалася проституцією,+ пригадуючи дні своєї молодості, коли була повією в єгипетському краю.+ 20 Вона хтиво розпалювалась, як розпалюються наложниці чоловіків, у яких член, як в осла, в яких статевий орган, як у жеребця. 21 Ти і далі сумувала за безсоромними вчинками, які почала робити в юності, коли в Єгипті+ пестили твої перса, твої дівочі груди.+

22 Тому, Оголı́во, так говорить Всевладний Господь Єгова: “Я підбурю проти тебе твоїх коханців,+ від яких ти* з огидою відвернулась, приведу їх до тебе звідусіль:+ 23 синів Вавилону,+ всіх халде́їв,+ людей Пеко́ду,+ Шо́а та Ко́а і з ними всіх синів Ассирії. Усі вони вродливі юнаки, намісники і місцеві урядники, воїни і вибрані*, усі верхи на конях. 24 Вони нападуть на тебе з шумом бойових колісниць, з гуркотом коліс, з численними військами у шоломах та з великими і малими* щитами. Коли вони підступлять до тебе з усіх боків, я дам їм право судити, і вони судитимуть тебе так, як їм заманеться.+ 25 Я виллю своє обурення, і вони люто розправляться з тобою. Вони відріжуть тобі ніс і вуха, а тих, хто залишиться, знищить меч. Вони відберуть у тебе синів і дочок, а тих, хто залишиться, пожере вогонь.+ 26 Вони зірвуть з тебе одяг+ і заберуть твої гарні коштовності*.+ 27 Я покладу край твоїй безсоромній поведінці і твоїй проституції,+ якою ти займалася ще в єгипетському краю.+ Ти навіть не подивишся на них і про Єгипет більше не згадаєш”.

28 Тому Всевладний Господь Єгова говорить: “Невдовзі я віддам тебе в руки тих, кого ти ненавидиш, в руки тих, від кого ти* відвернулася з огидою.+ 29 Вони з ненавистю розправляться з тобою, заберуть у тебе все, що ти набула своєю працею,+ і залишать тебе нагою, без одягу. Відкриється ганебна нагота твоєї розпусти, твоя безсоромна поведінка і проституція.+ 30 Таке тобі вчинять, бо ти, наче повія, ходила за іншими народами+ та опоганювалась їхніми гидкими ідолами.+ 31 Ти поводилась так само, як твоя сестра,+ тому я дам її чашу у твою руку”.+

32 Так говорить Всевладний Господь Єгова:

“Будеш ти пити чашу своєї сестри,+ чашу глибоку й широку.

Ти зазна́єш насмішок і глузувань, бо ця чаша вміщає багато.+

«Це сказав я»,— промовляє Всевладний Господь Єгова”.

35 Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: “Ти забула мене і знехтувала мною*,+ тож розплачуйся за свою безсоромну поведінку і проституцію”».

36 Єгова знову промовив до мене: «Сину людський, чи ти готовий оголосити присуд Ого́лі та Оголı́ві+ і вказати їм на їхні мерзенні звичаї? 37 Вони чинили перелюб*,+ заплямовували руки кров’ю. Вони не тільки зраджували мене зі своїми гидкими ідолами, але й спалювали* синів, яких мені народили, віддаючи їх на поживу ідолам.+ 38 А ще вони опоганювали мою святиню того дня і оскверняли мої суботи. 39 Зарізавши своїх синів, щоб принести їх у жертву гидким ідолам,+ вони того ж дня приходили в мою святиню і оскверняли її+ — ось що вони робили в моєму домі! 40 Крім того, вони навіть відправляли посланців за чоловіками у далекі краї.+ І, коли ті приходили, ти, Оголı́во, вмивалася для них, підмальовувала очі й одягала свої прикраси.+ 41 Ти сідала на величне ложе,+ перед яким був накритий стіл,+ і ставила на нього мій фіміам+ і мою олію.+ 42 Там лунав голос безтурботної юрби, серед якої були п’яниці, приведені з пустелі. Вони одягали цим жінкам браслети на руки і гарні вінці на голови.

43 Тоді я сказав про неї — про ту, яка виснажилася через перелюб: “Вона і далі буде займатися проституцією”. 44 І до неї приходили, як до повії. Так приходили до Ого́ли та Оголı́ви, цих розпусних жінок. 45 Але праведні будуть судити її так, як судять за перелюб+ і за пролиття крові,+ бо ці жінки — перелюбниці і їхні руки заплямовані кров’ю.+

46 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Проти них приведуть військо, щоб зробити їх жахливим видовищем і віддати на грабіж.+ 47 Це військо закидає їх камінням+ і заколе мечами. Їхніх синів і дочок уб’ють,+ а їхні доми спалять вогнем.+ 48 Я покладу край безсоромній поведінці в цьому краю, і це стане уроком для всіх жінок, щоб вони не наслідували вашої безсоромної поведінки.+ 49 Ті люди покарають вас за вашу безсоромну поведінку і за гріхи, які ви чинили зі своїми гидкими ідолами. Тоді ви будете змушені визнати, що я — Всевладний Господь Єгова”».+

24 Дев’ятого року, в 10-й день 10-го місяця, Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, запиши, який сьогодні день*, запиши собі цей день, бо саме цього дня цар Вавилону напав на Єрусалим.+ 3 Розкажи притчу* про цей бунтівний народ і скажи:

“Так говорить Всевладний Господь Єгова:

«Постав казан* на вогонь, постав і налий в нього води.+

 5 Візьми з отари найкращу вівцю+ і розклади під казаном по колу дрова.

Вари в ньому шматки м’яса і кістки»”».

6 «Так говорить Всевладний Господь Єгова:

“Горе цьому місту, яке проливає кров!+ Горе цьому іржавому казану, з якого не сходить іржа!

Виймай з нього шматок за шматком,+ не кидаючи жеребка.

9 Тому Всевладний Господь Єгова говорить:

“Горе цьому місту, яке проливає кров!+

Я сам розкладу під ним велике вогнище.

10 Підклади побільше дров, розпали вогонь і розвари м’ясо.

Потім злий юшку, і нехай обвугляться кістки.

11 Постав порожній казан на розжарене вугілля, щоб він розпікся.

У вогонь його разом з іржею!”

13 “Твоя нечистота — через безсоромну поведінку.+ Я очищав тебе, але ти не очистилось від своєї нечистоти і вже не очистишся, поки я не виллю на тебе своєї люті.+ 14 Це сказав я, Єгова, і це обов’язково сповниться, я буду діяти. Я не попущу, не поспівчуваю і не пожалкую.+ Тебе судитимуть за твоїми дорогами і вчинками”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

15 Знову Єгова промовив до мене: 16 «Сину людський, я одним ударом заберу в тебе те, що дороге тобі.+ Але ти не сумуй*, не плач і не проливай сліз. 17 Стогни, не кажучи ні слова, і не справляй обрядів на знак жалоби за померлими.+ Пов’яжи собі на голову тюрбан+ і взуйся в сандалії.+ Не закривай своїх вусів*+ і не їж хліба, який принесуть тобі інші*».+

18 Вранці я сказав це народу, а ввечері померла моя дружина. І наступного ранку я зробив так, як мені було наказано. 19 Тоді люди почали запитувати мене: «Скажи, як те, що ти робиш, стосується нас?» 20 Я ж відповів: «Ось що Єгова промовив до мене: 21 “Скажи ізраїльтянам: «Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Я оскверню свою святиню,+ те, чим ви дуже пишаєтесь, що дороге вам і миле вашому серцю*. А ваші сини й дочки, які не прийшли з вами сюди, впадуть від меча.+ 22 І ви будете робити те, що робив Єзекії́ль. Ви не будете закривати вуса і не їстимете хліба, який принесуть вам люди.+ 23 Тюрбани залишаться у вас на головах, а сандалії — на ногах. Ви не будете сумувати і плакати, але будете чахнути через свої провини+ і стогнати один перед одним. 24 Єзекії́ль став для вас знаком.+ Все, що робив він, будете робити й ви. І, коли все це сповниться, ви будете змушені визнати, що я — Всевладний Господь Єгова”»”».

25 «Сину людський, того дня, коли я заберу їхню фортецю, краса якої викликає в них радість, яка дорога їм і мила їхньому серцю*, коли заберу їхніх синів і дочок,+ 26 ти дізнаєшся про це від того, хто буде врятований.+ 27 Того дня ти відкриєш уста і скажеш врятованому, ти вже не мовчатимеш.+ Ти станеш для них знаком, і вони будуть змушені визнати, що я — Єгова».

25 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, оберни своє обличчя до аммонітя́н+ і пророкуй проти них.+ 3 Скажи про аммонітя́н: “Послухайте слово Всевладного Господа Єгови! Так говорить Всевладний Господь Єгова: «За те, що ви сказали: “Так тобі й треба!” — про мою святиню, коли її осквернили, і про ізра́їльську землю, коли її спустошили, і про нащадків Юди, коли вони пішли у вигнання, 4 за це я віддам вас у власність жителям Сходу. Вони розіб’ють серед вас табори*, поставлять свої намети і будуть їсти ваші плоди та пити ваше молоко. 5 Я зроблю Ра́ббу+ пасовищем для верблюдів, зроблю поселення аммонітя́н місцем відпочинку овець. Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова»”».

6 «Так говорить Всевладний Господь Єгова: “За те, що ви плескали в долоні,+ тупали ногами і раділи*, зневажаючи ізра́їльську землю,+ 7 я простягну на вас свою руку і віддам вас на грабіж народам. Я вигублю вас з-поміж народів, і ваш край зникне з-поміж країв.+ Я знищу вас, і ви будете змушені визнати, що я — Єгова”.

8 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Моа́в+ і Сеї́р+ кажуть: «Таж нащадки Юди такі самі, як і всі інші народи», 9 тому я відкриваю бік* Моа́ву з його прикордонними містами, які є окрасою* того краю,— відкриваю Бет-Єшимо́т, Ваа́л-Мео́н і Кір’ятаї́м.+ 10 Я віддаю Моа́в разом з аммонітя́нами у власність жителям Сходу,+ щоб про аммонітя́н вже не згадували серед народів.+ 11 Я виконаю свої присуди в Моа́ві,+ і вони будуть змушені визнати, що я — Єгова”.

12 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Едо́м поводився мстиво з нащадками Юди і дуже завинив цією помстою,+ 13 тому Всевладний Господь Єгова каже: «Я простягну свою руку на Едо́м, знищу в ньому людей та худобу і зроблю його пусткою.+ Від Тема́ну до Деда́ну мешканці Едо́му впадуть від меча».+ 14 «Я помщуся Едо́му руками свого народу Ізра́їля,+ і він поведеться з Едо́мом відповідно до мого гніву та моєї люті. Тоді Едо́м відчує на собі мою помсту»,+— говорить Всевладний Господь Єгова”.

15 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Філісти́мляни з неослабною ворожістю і злісно* намагалися помститися і зруйнувати край,+ 16 тому Всевладний Господь Єгова каже: «Я простягну руку на філісти́млян,+ вигублю керетя́н+ і знищу решту мешканців узбережжя.+ 17 Я люто їм помщуся і гнівно їх покараю. І, коли я їм помщуся, вони будуть змушені визнати, що я — Єгова»”».

26 А 11-го року, в перший день місяця, Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський! Тир сказав про Єрусалим:+ “Так йому й треба! Браму народів розбито!+ Все перейде до мене. Я розбагатію через те, що він спустошений”. 3 Тому Всевладний Господь Єгова говорить: “Ти́ре, я виступлю проти тебе і підніму на тебе багато народів, як море піднімає свої хвилі. 4 Вони зруйнують мури Тира і розвалять його вежі,+ а я вишкребу ґрунт і зроблю його голою скелею. 5 Він стане посеред моря місцем для просушування неводів”.+

“Це сказав я,— говорить Всевладний Господь Єгова.— Його буде віддано на грабіж іншим народам. 6 Його поселення* за межами міста будуть знищені мечем. І вони будуть змушені визнати, що я — Єгова”.

7 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “З півночі я приведу проти Тира вавилонського царя Навуходоно́сора*+ — царя над царями+ — з кіньми,+ бойовими колісницями,+ кіннотниками і з численним військом*. 8 Він знищить мечем поселення за межами міста, збудує облоговий мур, насипле вал і підніме проти тебе великий щит. 9 Він вдарить по твоїх мурах таранами*, твої вежі він зруйнує сокирами*. 10 Від безлічі його коней ти вкриєшся порохом. Твої мури затрясуться від шуму кінноти, коліс і колісниць, коли він увійде у твої брами так, як вдираються в місто через повалені мури. 11 Він витопче кінськими копитами всі твої вулиці.+ Твоїх людей він уб’є мечем, і твої міцні стовпи впадуть. 12 Він розграбує твоє багатство і забере твої товари,+ зруйнує твої мури і знесе гарні будинки. А потім твоє каміння, дерево і ґрунт вкинуть у воду”.

13 “Я покладу край співу твоїх пісень, і вже не буде чути твоїх арф.+ 14 Я зроблю тебе голою скелею, і ти станеш місцем для просушування неводів.+ Ти ніколи не будеш відбудований, бо це сказав я, Єгова”,— говорить Всевладний Господь Єгова.

15 Так Всевладний Господь Єгова говорить Тиру: “Хіба не здригнуться острови від шуму твого падіння, коли будуть стогнати смертельно поранені*, коли серед тебе почнеться різанина?+ 16 Всі князі* моря зійдуть зі своїх тронів, познімають із себе шати*, поскидають вишиту одежу і їх пройме* тремтіння. Посідавши на землю, вони будуть постійно здригатись і приголомшено дивитися на тебе.+ 17 І вони заспівають про тебе жалобну пісню*:+

«Як же ти загинуло,+ місто, заселене людьми з моря, місто славне.

19 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Коли я спустошу тебе і ти станеш, як ті міста, в яких ніхто не живе, коли затоплю тебе бурхливими водами і тебе вкриють води могутні,+ 20 то я кину тебе, як кидаю всіх інших, у яму*, до тих, хто вже давно помер. Кину тебе в глибини землі, і там ти будеш разом з іншими давно спустошеними місцями, разом з тими, хто сходить у яму.+ Я зроблю це, щоб ти не був заселений. А потім я прославлю* край живих.

21 Раптово я наведу на тебе жахливе лихо, і ти зникнеш.+ Тебе шукатимуть, але ніколи не знайдуть”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

27 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, заспівай про Тир жалобну пісню*+ 3 і скажи йому:

Так говорить Всевладний Господь Єгова:

«Ти́ре, ти сказав: “Я досконалий у своїй красі”.+

 4 Землі твої — в самому серці моря.

Твої будівничі зробили твою красу досконалою.

 8 Жителі Сидо́на й Арва́ду+ були твоїми веслярами.

Ти мав своїх вправних людей, Ти́ре, вони були твоїми моряками.+

 9 Досвідчені* і вмілі майстри з Гева́ла+ латали в тебе шви.+

Усі моряки зі своїми кораблями бували в тебе, щоб вести торгівлю.

12 Таршı́ш+ торгував з тобою, бо ти мав велике багатство.+ Він давав за твої товари срібло, залізо, олово і свинець.+ 13 Ява́н, Тува́л+ і Меше́х+ також торгували з тобою, даючи в обмін на твій крам рабів+ і вироби з міді. 14 Нащадки Тога́рми+ давали тобі за твої товари коней та мулів. 15 Нащадки Деда́на+ торгували з тобою, і ти давав роботу купцям на численних островах. Як данину тобі доставляли слонову кістку+ і чорне дерево. 16 Едо́м торгував з тобою, бо в тебе було багато товарів. Він віддавав тобі бірюзу, пурпурну вовну, барвисті вишиті тканини, тонке полотно, корали і рубіни в обмін на твої товари.

17 Юда та Ізра́їль торгували з тобою. Вони давали за твої вироби+ пшеницю з Міннı́та,+ добірну їжу, мед,+ олію і бальзам.+

18 Дамаск+ торгував з тобою, бо в тебе було багато товарів і ти мав велике багатство. В обмін він давав тобі вино з Хелбо́ну і вовну з Цаха́ру*. 19 Веда́н і Ява́н з Уза́лу давали тобі куті залізні вироби, ка́сію* і тростину* в обмін на твої товари. 20 Деда́н+ торгував з тобою попонами* для їзди верхи. 21 Ти давав роботу арабам і всім провідникам Кеда́ру,+ які продавали ягнят, баранів і козлів.+ 22 Купці Ше́ви і Раа́ми+ торгували з тобою. Вони віддавали тобі найкращі пахощі, дорогоцінне каміння і золото в обмін на твої товари.+ 23 Хара́н,+ Ка́нне і Едем,+ купці Ше́ви,+ а також Ашшу́р+ і Кілма́д торгували з тобою. 24 На твоєму базарі вони продавали розкішний одяг, плащі із синьої тканини та барвисті вишиті тканини, кольорові килими, зв’язані і скріплені мотузками.

28 Від крику твоїх моряків здригнеться узбережжя.

32 Ридаючи, вони заспівають жалобну пісню і заголосять над тобою:

“Хто зрівняється з Тиром, який тепер замовк посеред моря?+

33 Коли прибували з-за моря твої товари, ти насичував численні народи.+

Своїм великим багатством і товарами ти збагачував царів землі.+

34 Але тепер ти розбитий у морі, у водних глибинах.+

З тобою потонув увесь твій крам і весь твій народ.+

36 Побачивши те, що сталося з тобою, купці з народів присвиснуть від здивування.

28 Знову Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, скажи правителю Тира: “Так говорить Всевладний Господь Єгова:

6 “Тому Всевладний Господь Єгова говорить:

 9 Чи тоді ти скажеш своєму вбивці: “Я — бог”?

У руках тих, хто тебе оскверняє, ти будеш лише людиною, а не богом»”.

11 І знову Єгова промовив до мене: 12 «Сину людський, заспівай жалобну пісню* про царя Тира і скажи йому: “Так говорить Всевладний Господь Єгова:

13 Перебував ти в Едемі, у Божому саду.

Тебе прикрашали всілякі дорогоцінні камені:

Вони були приготовлені в день твого створення.

14 Я призначив тебе помазаним херувимом, захисником.

Ти перебував на святій Божій горі,+ ходив серед вогняного каміння.

17 Через красу твоє серце стало пихатим.+

Ти занапастив свою мудрість через свою пишну красу.+

18 Ти осквернив свої святині великою провиною і нечесною торгівлею.

Я зроблю так, що серед тебе спалахне вогонь, який пожере тебе.+

На очах усіх, хто дивитиметься на тебе, я перетворю тебе в попіл на землі.

19 Всі, хто знає тебе серед народів, остовпіють з подиву.+

20 Знову Єгова промовив до мене: 21 «Сину людський, оберни своє обличчя до Сидо́на+ і пророкуй проти нього. 22 Скажи йому: “Так говорить Всевладний Господь Єгова:

«Я виступлю проти тебе, Сидо́не, і серед тебе прославлюсь.

Люди будуть змушені визнати, що я — Єгова, коли виконаю над Сидо́ном свої присуди і буду освячений у ньому.

23 Я пошлю на нього пошесть, і по його вулицях потече кров.

З усіх боків на нього підіймуть меч, і вбиті мечем попадають посеред нього.

І люди будуть змушені визнати, що я — Єгова.+

24 Тоді нащадків Ізра́їля більше не будуть оточувати дошкульні шипи чи болючі колючки+ — ті, хто ставиться до них з презирством. І люди будуть змушені визнати, що я — Всевладний Господь Єгова»”.

25 “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Коли я зберу нащадків Ізра́їля з-поміж усіх народів, серед яких вони були розпорошені,+ я буду освячений серед них на очах народів.+ І вони житимуть у своєму краю,+ який я дав своєму слузі Якову.+ 26 Нащадки Ізра́їля будуть жити там безпечно,+ будувати доми і садити виноградники.+ Вони житимуть у безпеці, коли я виконаю свої присуди над усіма, хто їх оточує, хто ставиться до них з презирством.+ Тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова, їхній Бог»”».

29 У 10-й рік, у 12-й день 10-го місяця, Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, оберни своє обличчя до фараона, єгипетського царя, і пророкуй проти нього та всього Єгипту.+ 3 Скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова:

Я створив її для себе”.+

 4 Але я встромлю тобі в щелепи гаки і зроблю так, що до твоєї луски прилипне риба Нілу.

Ти впадеш на полі. Ніхто не підбере твоїх останків і не складе їх докупи.+

Я віддам тебе на поживу земним звірам і небесним птахам.+

8 Тому Всевладний Господь Єгова говорить: «Я наведу на тебе меч+ та вигублю серед тебе і людей, і тварин. 9 Єгипетський край стане пусткою і безлюдним місцем.+ Тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова, бо ти* сказав: “Річка Ніл належить мені. Я сам створив її”.+ 10 Тому я виступлю проти тебе та проти Нілу і перетворю єгипетський край від Мігдо́лу+ до Севе́не+ й аж до кордону з Ефіопією на безлюдне висохле місце і на пустку.+ 11 Не пройде по ньому ні людина, ні худоба,+ 40 років він буде незаселеним. 12 Я зроблю єгипетський край найбільш спустошеним з усіх країв, і його міста на 40 років стануть найбільш спустошеними з усіх міст.+ Я розпорошу єгиптян поміж народів і розвію їх серед країв».+

13 Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Через 40 років я зберу єгиптян з-поміж народів, серед яких вони будуть розпорошені,+ 14 і поверну єгиптян з полону в землю Па́трос,+ землю їхнього походження, і вони стануть незначним царством. 15 Єгипет буде нижчим за інші царства і вже не піднесеться над іншими народами.+ Я зроблю його настільки малим, що він більше не підкорятиме інші народи.+ 16 Він уже ніколи не буде надією нащадків Ізра́їля,+ а тільки нагадуватиме їм, що вони провинилися, звернувшись до єгиптян за допомогою. Тоді вони будуть змушені визнати, що я — Всевладний Господь Єгова»”».

17 А 27-го року, в перший день першого місяця, Єгова промовив до мене: 18 «Сину людський, Навуходоно́сор*,+ цар Вавилону, наказав своєму війську виконати велику роботу проти Тира.+ У всіх облисіли голови, плечі у всіх натерті. Але ні він, ні його військо не отримали плати за працю, яку виконали проти Тира.

19 Тому Всевладний Господь Єгова говорить: “Я віддам Навуходоно́сору*, царю Вавилону, єгипетський край.+ Він забере з собою його багатство, візьме в ньому велику здобич і сильно його пограбує — це і буде платою для його війська”.

20 “Я віддам йому єгипетський край як винагороду за працю, яку він виконав проти Тира, бо він зробив це для мене”,+— говорить Всевладний Господь Єгова.

21 Того дня я вирощу ріг для нащадків Ізра́їля*+ і дам тобі можливість говорити серед них. І вони будуть змушені визнати, що я — Єгова».

30 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, пророкуй і скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова:

«Ридайте, кажучи: “Горе нам, бо надходить цей день!”

 3 Бо цей день близько, день Єгови наближається.+

Це буде хмарний день,+ час, призначений для суду над народами.+

 6 Так говорить Єгова:

“Побиті мечем лежатимуть у ньому від Мігдо́лу+ до Севе́не,+ — говорить Всевладний Господь Єгова.— 7 Він стане найбільш спустошеним з усіх країв, і його міста будуть найбільш спустошеними з усіх міст.+ 8 І вони будуть змушені визнати, що я — Єгова, коли я розпалю вогонь в Єгипті і всі його союзники будуть вигублені. 9 Того дня я пошлю вісників на кораблях, щоб затремтіла самовпевнена Ефіопія. І охопить її паніка у день погибелі Єгипту. Цей день обов’язково прийде”.

10 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Я вигублю полчища Єгипту рукою Навуходоно́сора*, вавилонського царя.+ 11 Він і його воїни, найжорстокіші з народів,+ будуть приведені, щоб перетворити край на руїни. Вони оголять свої мечі проти Єгипту і наповнять той край убитими.+ 12 Я висушу нільські канали+ і віддам* край у руки жорстоким людям, спустошу цей край і все, що в ньому, рукою чужинців.+ Це сказав я, Єгова”.

13 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Я знищу в Но́фі* гидких ідолів* та нікчемних божків.+ Уже не буде князя* з єгипетського краю. Я наведу страх на Єгипет,+ 14 спустошу Па́трос,+ розпалю вогонь у Цоа́ні і виконаю свої присуди над Но*.+ 15 Виллю я свою лютість на Сін, твердиню Єгипту, і вигублю мешканців Но. 16 Я розпалю вогонь в Єгипті, і жах охопить Сін, Но буде захоплений через проломи в мурі, а на Ноф* серед дня нападе ворог. 17 Юнаки О́на* і Півесе́та впадуть від меча, і мешканці цих міст підуть у полон. 18 У Тахпанхе́сі потемніє день, коли я зламаю ярмо Єгипту.+ Зникне його гордість і сила.+ Його вкриють хмари, і його міста підуть у полон.+ 19 Я виконаю свої присуди над Єгиптом, і вони будуть змушені визнати, що я — Єгова”».

20 В 11-й рік, в сьомий день першого місяця, Єгова знову промовив до мене: 21 «Сину людський, я зламав руку єгипетському фараону. Ніхто її не перев’яже, щоб вона зцілилася, і ніхто не накладе пов’язки, щоб стала міцною і могла тримати меч».

22 «Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Я виступлю проти єгипетського фараона,+ зламаю йому руки — і здорову, і переламану+ — та зроблю так, що меч випаде йому з рук.+ 23 Я розпорошу єгиптян поміж народів і розвію їх серед країв.+ 24 Зміцню я руки* вавилонського царя+ і дам йому в руку свій меч,+ а руки фараона зламаю, і він, наче смертельно поранений, тяжко стогнатиме перед ним*. 25 Я зміцню руки царя Вавилону, і руки фараона ослабнуть. Вони будуть змушені визнати, що я — Єгова, коли я дам свій меч у руку вавилонського царя і він простягне його проти єгипетського краю.+ 26 Я розпорошу єгиптян поміж народів і розвію їх серед країв,+ тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова”».

31 В 11-й рік, у перший день третього місяця, Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, скажи єгипетському фараону і його полчищам:+

“До кого ти подібний величчю своєю?

 4 Води ростили його, глибокі водні джерела давали йому ріст.

 5 Тому він став вищим за інші польові дерева.

 8 Інші кедри в Божому саду+ не могли зрівнятися з ним.

Ялівці не мали такого віття, як він.

Платани не могли похвалитися перед ним своїми гілками.

Жодне дерево в Божому саду не було рівне йому красою.

10 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “За те, що він* став таким високим і сягнув верхівкою хмар, за те, що його серце почало пишатися через його висоту, 11 я віддам його в руки могутньому правителю народів,+ який нападе на нього. Я відкину його за його зло. 12 Чужинці — найжорстокіші народи — зрубають його і покинуть на горах. Віття його розлетиться по всіх долинах, гілки його будуть поламані та розкидані по всіх потоках краю.+ І вийдуть з його тіні всі народи землі та залишать його. 13 На його поваленому стовбурі житимуть усі небесні птахи, а на його гілках — усі польові звірі,+ 14 щоб жодне дерево, посаджене при воді, не стало таким же високим та не сягнуло своєю верхівкою хмар і щоб не піднялося до хмар жодне зрошуване дерево, тому що всі вони будуть віддані на смерть, відійдуть у глибини землі разом з синами людськими, відійдуть до тих, хто сходить у яму*”.

15 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “У день, коли він зійде в могилу*, я зроблю так, що за ним будуть тужити. Через нього я закрию глибокі води, зупиню їхні потоки, щоб стримати великі води. Через нього я затьмарю Ліва́н, і всі польові дерева посохнуть. 16 Коли я вкину його в могилу* разом з тими, хто сходить у яму*, то від шуму його падіння здригнуться народи. Тоді будуть потішені у глибинах землі всі дерева Едему,+ найліпші і найгарніші дерева Ліва́ну, всі зрошувані дерева. 17 Вони зійшли з ним у могилу*, до вбитих мечем,+ разом з його прибічниками*, які перебували в його тіні серед народів”.+

18 “Хіба могло якесь з дерев Едему зрівнятися з тобою у славі й величі?+ Але ти будеш вкинений разом з едемськими деревами в глибини землі. Ти ляжеш серед необрізаних разом з убитими мечем. Так буде з фараоном і всіма його полчищами”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

32 У 12-й рік, в перший день 12-го місяця, Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, заспівай жалобну пісню* про єгипетського фараона і скажи йому:

 3 Так говорить Всевладний Господь Єгова:

11 Так говорить Всевладний Господь Єгова:

“На тебе прийде меч вавилонського царя.+

Вони знищать гордість Єгипту і вигублять його полчища.+

16 Це жалобна пісня, яку будуть співати.

17 У 12-й рік, у 15-й день місяця, Єгова промовив до мене: 18 «Сину людський, оплач полчища Єгипту і скажи, що єгипетський край — його і дочок могутніх народів — буде вкинено в глибини землі разом з тими, хто сходить у яму*.

19 “Хіба ти ліпший за інших? Зійди вниз і лягай з необрізаними!”

20 “Вони впадуть серед убитих мечем.+ Його віддадуть мечу. Тягніть геть його і всі його полчища.

21 Наймогутніші воїни промовлять з глибин могили* до нього і його помічників. Вони зійдуть униз, і, вбиті мечем, лежатимуть там як і необрізані. 22 Там Ассирія і вся її громада. Їхні могили довкола їхнього царя*. Усі вони загинули від меча.+ 23 Її могили — в глибині ями*, її громада лежить довкола її могили. Усі вони загинули від меча, бо наводили жах на край живих.

24 Там Ела́м,+ а довкола його могили всі його полчища, всі вони загинули від меча. Вони зійшли необрізаними в глибини землі, хоча колись наводили жах на край живих. Вони будуть посоромлені разом з тими, хто сходить у яму*. 25 Йому й усім його полчищам довкола його могил зробили ложе серед убитих. Усі вони необрізані, всі загинули від меча, бо наводили жах на край живих. Вони будуть посоромлені разом з тими, хто сходить у яму*. Його поклали серед убитих.

26 Там Меше́х і Тува́л+ з усіма своїми* полчищами. Могили їхнього народу* довкола їхнього царя. Всі вони необрізані, всі заколені мечем, бо наводили жах на край живих. 27 Хіба не ляжуть вони з могутніми необрізаними воїнами, які загинули і зійшли в могилу* разом з військовою зброєю? Їхні мечі покладуть їм під голови*, і покарання за їхні гріхи спаде навіть на їхні кості, бо ці сильні воїни наводили жах на край живих. 28 Ти також будеш погублений серед необрізаних і лежатимеш з убитими мечем.

29 Там Едо́м,+ його царі і всі його провідники, які попри свою могутність були покладені з убитими мечем. Вони також ляжуть разом з необрізаними,+ разом з тими, хто сходить у яму*.

30 Там усі князі* півночі і всі сидоня́ни,+ які з ганьбою зійшли вниз разом з убитими, хоча й наводили жах своєю могутністю. Вони ляжуть необрізаними з тими, хто загинув від меча, і будуть посоромлені разом з тими, хто сходить у яму*.

31 Фараон побачить усіх їх і буде потішений у тому, що сталося з усіма його полчищами.+ Фараон і його військо загине від меча”,— говорить Всевладний Господь Єгова.

32 “Він наводив жах на край живих, тому фараон і всі його полчища спочинуть серед необрізаних, серед убитих мечем”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

33 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, скажи синам свого народу:+

“Якщо я наведу меч на якийсь край,+ а всі люди того краю візьмуть чоловіка і поставлять його вартовим, 3 і він, побачивши, що на край іде меч, засурмить у ріг, щоб попередити людей,+ 4 але той, хто почує звук рога, знехтує попередженням,+ і прийде меч та й погубить* його, то його кров буде на його голові.+ 5 Звук рога він чув, але знехтував попередженням. Кров його буде на ньому. Якби він прислухався до попередження, то життя* його було б врятоване.

6 Якщо ж вартовий, побачивши, що йде меч, не засурмить у ріг,+ щоб попередити людей, і прийде меч та погубить життя* якоїсь людини, то вона помре за свої провини, але плату за її кров я вимагатиму від вартового*”.+

7 Сину людський, я поставив тебе вартовим для нащадків Ізра́їля. Ти маєш слухати те, що я тобі говоритиму, і від мого імені перестерігати їх.+ 8 Якщо я скажу грішникові: “Грішнику, ти обов’язково помреш!”+ — а ти нічого не говоритимеш і не застережеш грішника, щоб він покинув свій шлях, то він помре за свої провини,+ бо чинив зло, але плату за його кров я вимагатиму від тебе. 9 Якщо ж ти застережеш грішника, щоб той покинув свій шлях, але він не зробить цього, то він помре за власні провини,+ а ти обов’язково врятуєш своє життя*.+

10 Сину людський, скажи нащадкам Ізра́їля: “Ви говорите: «Наші провини та гріхи тяжіють на нас, і ми через них чахнемо,+ тож як ми залишимось живими?»”+ 11 Скажи їм: “«Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— мені не приємна смерть грішника.+ Для мене краще, коли грішник покидає свій шлях+ і залишається жити.+ Покиньте, покиньте свій грішний шлях!+ Навіщо вам помирати, нащадки Ізра́їля?»”+

12 Сину людський, скажи синам свого народу: “Праведного не врятує його праведність, коли він згрішить.+ І грішник не загине через своє беззаконня, коли покине свої гріхи.+ Жоден праведний не збереже життя завдяки своїй праведності в день, коли згрішить.+ 13 Якщо я скажу праведному: «Ти житимеш», а він, понадіявшись на свою праведність, почне чинити зло*,+ то жоден з його праведних вчинків не згадається і він помре за те, що чинив зло.+

14 А якщо я скажу грішникові: «Ти обов’язково помреш», але він перестане грішити і буде поводитись справедливо та праведно+ — 15 поверне те, що взяв у заставу,+ віддасть награбоване,+ буде дотримуватись постанов, які ведуть до життя, і перестане робити те, що неправильне, то він обов’язково житиме.+ Він не помре. 16 Жоден з гріхів, які він чинив, не буде використаний* проти нього.+ Він поводиться справедливо та праведно і тому буде жити”.+

17 Але твій народ каже: “Дорога Єгови несправедлива”, тимчасом як несправедливі їхні дороги.

18 Якщо праведник відкине праведність та буде чинити зло, то за це він помре.+ 19 Якщо ж грішник залишить свої гріхи і буде поводитися справедливо та праведно, то він житиме.+

20 Але ви кажете: “Дорога Єгови несправедлива”.+ Я судитиму вас, нащадки Ізра́їля, кожного за його дорогами».

21 Через якийсь час, у 12-й рік нашого вигнання, в п’ятий день 10-го місяця, до мене прийшов чоловік, який утік з Єрусалима,+ і сказав: «Місто знищено!»+

22 А напередодні ввечері, перед тим як прийшов утікач, на мені була рука Єгови. Бог відкрив мої уста ще до того, як вранці до мене прийшов той чоловік. Мої уста відкрилися, і я перестав мовчати.+

23 Потім Єгова промовив до мене: 24 «Сину людський, мешканці цих руїн+ говорять про ізра́їльську землю: “Авраам був один і все-таки заволодів цим краєм.+ А нас багато — ми отримали цей край у володіння”.

25 Тому скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Ви їсте м’ясо з кров’ю,+ звертаєте свої очі до гидких ідолів* і проливаєте кров.+ Тож чи вам володіти цим краєм? 26 Ви покладаєтесь на свій меч,+ дотримуєтесь мерзенних звичаїв, і кожен з вас безчестить дружину свого ближнього.+ Тож чи вам володіти цим краєм?»”+

27 Скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Клянусь собою: ті, хто живе в руїнах, упадуть від меча, тих, хто в полі, я віддам на поживу диким звірам, а ті, хто у фортецях і печерах, помруть від хвороби.+ 28 Я зроблю цей край безлюдною пусткою,+ зникне його гордість і зухвалість, опустіють гори Ізра́їля,+ і ніхто там не буде проходити. 29 Коли ж я зроблю цей край безлюдною пусткою+ за всю гидоту, яку вони чинять,+ тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова»”.

30 Сину людський, сини твого народу розмовляють про тебе біля стін і при дверях будинків,+ вони кажуть один одному, кожен своєму брату: “Ходімо і послухаймо слово, яке вийшло від Єгови”. 31 Вони прийдуть юрбою і сядуть перед тобою, наче мій народ. Почують вони твої слова, але не будуть виконувати їх,+ бо їхні уста говорять тобі приємне*, але їхні серця тягнуться до нечесних прибутків. 32 Ти для них — наче пісня про кохання, яку співають гарним голосом, уміло граючи на лірі. Вони чують твої слова, але не виконують їх. 33 Коли ж усе це сповниться,— а це обов’язково сповниться,— вони зрозуміють, що серед них був пророк».+

34 Знову Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, пророкуй проти пастирів Ізра́їля. Пророкуй і скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Горе пастирям Ізра́їля,+ які пасуть самих себе! Хіба ж не отару вони мають пасти?+ 3 Ви їсте жирне, одягаєтесь у вовну і ріжете відгодовану тварину,+ а отару не пасете.+ 4 Ослаблих ви не зміцняли, хворих не лікували, поранених не перев’язували, заблуканих не повертали, загублених не шукали,+ але панували над ними суворо й жорстоко.+ 5 Зрештою вони розпорошилися, бо не було пастиря,+ порозбігалися і стали здобиччю для всякого польового звіра. 6 Мої вівці блукали по всіх горах і високих пагорбах. Розпорошилися мої вівці по всій землі, але ніхто їх не шукав і ніхто не намагався їх знайти.

7 Тому, пастирі, вислухайте слово Єгови: 8 “Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— мої вівці стали здобиччю для всякого польового звіра, бо не було пастиря, мої пастирі не шукали моїх овець, а пасли себе, замість того щоб пасти моїх овець”. 9 За це, пастирі, вислухайте слово Єгови. 10 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Я виступлю проти пастирів і вимагатиму від них звіту за моїх овець*, я не дозволю їм більше годувати* моїх овець,+ і пастирі вже не будуть годувати самих себе. Я визволю з їхніх щелеп моїх овець, щоб вони не були для них їжею”».

11 Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Ось я сам буду шукати своїх овець, сам буду дбати про них.+ 12 Я дбатиму про своїх овець, як пастух, який знайшов своїх розпорошених овець і пасе їх.+ Я зберу їх з усіх місць, по яких вони були розпорошені у хмарний день, у день густої темряви.+ 13 Я виведу їх з народів і позбираю з країв, приведу в їхню землю і буду пасти на горах Ізра́їля,+ біля потоків і біля всіх населених місць тої землі. 14 На доброму пасовищі я годуватиму їх і вони пастимуться на високих горах Ізра́їля.+ Там вони будуть лежати на добрих пасовищах+ і скубти траву на соковитих пасовищах у горах Ізра́їля».

15 «Я буду сам пасти своїх овець+ і сам кластиму їх спочивати,+— говорить Всевладний Господь Єгова.— 16 Я відшукаю загублену,+ поверну заблукану, перев’яжу поранену, зміцню ослаблу, а розжирілу і буйну вигублю. Я пастиму її праведним судом».

17 Вам же, вівці мої, Всевладний Господь Єгова говорить: «Я буду судити овець, буду судити баранів і козлів.+ 18 Хіба вам мало того, що ви пасетеся на найліпших пасовищах? Навіщо ви витоптуєте ногами решту своїх пасовищ? Хіба вам мало того, що ви п’єте найчистішу воду? Навіщо після цього ви каламутите воду своїми ногами? 19 Чи мають мої вівці пастись на пасовищі, яке ви витоптали, і пити воду, яку ви скаламутили?»

20 Тому Всевладний Господь Єгова говорить: «Ось я сам розсуджу між товстою вівцею і худою, 21 бо ви штовхали боком і плечем та кололи рогами всіх хворих, поки не виштовхали і не розпорошили їх. 22 Я врятую своїх овець, щоб вони більше не ставали здобиччю,+ і буду судити їх. 23 Я поставлю над ними одного пастиря,+ мого слугу Давида,+ щоб він їх пас. Він стане їхнім пастирем і буде пасти їх.+ 24 Я, Єгова, стану їхнім Богом,+ а мій слуга Давид — їхнім провідником.+ Це сказав я, Єгова.

25 Я укладу з ними угоду про мир+ і повиганяю лютих звірів з того краю.+ Вони будуть жити безпечно в пустелі і спатимуть у лісах.+ 26 Я зроблю їх та околиці мого пагорба благословенням+ і посилатиму дощ у свій час. Благословення зливатимуться, наче дощі.+ 27 Польові дерева вродять плоди, земля дасть урожай,+ і вони пробува́тимуть у безпеці на цій землі. Коли я зламаю їхнє ярмо і визволю їх з рук поневолювачів, тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова.+ 28 Вони більше не ставатимуть здобиччю для народів, і їх не пожиратимуть земні звірі. Вони житимуть у безпеці, і ніхто не буде їх лякати.+

29 Я дам пишні насадження їм на славу*. Тоді вони більше не вмиратимуть від голоду в цьому краю+ і не будуть зазнавати приниження від народів.+ 30 “Вони зрозуміють, що з ними я — Єгова, їхній Бог, і що вони, нащадки Ізра́їля,— мій народ”,+— говорить Всевладний Господь Єгова»”.

31 “І ви, вівці мої,+ вівці, про яких я дбаю, ви — люди, а я — ваш Бог”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

35 Знову Єгова промовив до мене: 2 «Сину людський, оберни своє обличчя до гористого Сеї́ру+ і пророкуй проти нього.+ 3 Скажи йому: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я виступлю проти тебе, гористий Сеї́ре, простягну на тебе руку і зроблю тебе безлюдною пусткою.+ 4 Твої міста я перетворю на руїни, і ти станеш безлюдною пусткою.+ Тоді ти будеш змушений визнати, що я — Єгова. 5 Це станеться з тобою за те, що ти ставився до нащадків Ізра́їля з неослабною ворожістю+ і віддавав їх мечу в час їхнього лиха, в час їхнього остаточного покарання»”.+

6 “Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— я приготую тебе для кровопролиття, і кровопролиття тебе настигатиме.+ Ти ненавидів кров, тому кровопролиття тебе настигатиме.+ 7 Я зроблю тебе, гористий Сеї́ре, безлюдною пусткою+ та вигублю того, хто через тебе проходить, і того, хто повертається. 8 Я наповню твої гори вбитими, і на твоїх пагорбах, в долинах і в усіх твоїх потоках попадають убиті мечем. 9 Я перетворю тебе на віковічну пустку, і твої міста не будуть заселені.+ Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова”.

10 “Ти говорив: «Ці два народи і два краї стануть моїми, ми заволодіємо ними»,+ хоча там був сам Єгова. 11 «Тому, клянусь собою,— говорить Всевладний Господь Єгова,— я поведуся з тобою так, як ти того заслужив за свої ревнощі і гнів, які виявляв через ненависть до них.+ Я відкриюсь їм, коли судитиму тебе. 12 Тоді ти зрозумієш, що я, Єгова, чув твої зневажливі слова, які ти говорив про гори Ізра́їля. Ти казав: “Вони спустошені, віддані нам на знищення*”. 13 Своїми устами ви зневажали мене, говорили проти мене багато зухвалих слів.+ Я ж усе те чув»”.

14 “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Вся земля буде радіти, коли я зроблю тебе безлюдною пусткою. 15 Оскільки ти радів, коли спадок нащадків Ізра́їля був спустошений, то я зроблю з тобою те саме.+ Гористий Сеї́ре, вся едо́мська земле, ти станеш пусткою,+ і тоді люди будуть змушені визнати, що я — Єгова»”».

36 «Ти ж, сину людський, пророкуй про гори Ізра́їля і скажи: “Гори Ізра́їля, послухайте слово Єгови. 2 Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Вороги говорили про вас: “Так їм і треба! Ми заволоділи навіть їхніми стародавніми узвишшями!”»”+

3 Тому пророкуй і скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Вас пустошили, і на вас нападали з усіх боків, ви стали власністю тих, хто вцілів* з довколишніх народів, ви у всіх на устах, і на вас зводять наклеп.+ 4 Тому, гори Ізра́їля, вислухайте слово Всевладного Господа Єгови. Так говорить Всевладний Господь Єгова горам і пагорбам, потокам і долинам, руїнам, які були залишені в запустінні,+ і покинутим містам, які були віддані на грабіж і посміховище тим, хто вцілів з довколишніх народів.+ 5 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “У полум’ї своєї ревності+ я буду говорити проти тих, хто вцілів з народів, і проти всього Едо́му — проти тих, хто з великою радістю і глибокою зневагою*+ забрав мій край собі у власність, щоб присвоїти його пасовища і розграбувати”»”.+

6 Тому пророкуй про ізра́їльську землю та скажи горам і пагорбам, потокам і долинам: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я буду говорити в ревності і в люті, бо ви зазнавали приниження від народів»”.+

7 Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: “Піднявши руку, я клянусь, що довколишні народи самі будуть посоромлені.+ 8 А ви, гори Ізра́їля, пустите галузки і принесете плоди для мого народу Ізра́їля,+ бо мій народ скоро повернеться. 9 Я з вами, тому повернуся до вас, і ви будете оброблені та засіяні. 10 Я примножу ваш народ, усіх нащадків Ізра́їля, і міста будуть заселені,+ а руїни відбудовані.+ 11 Я примножу ваш народ і збільшу поголів’я худоби,+ вони розмножаться і будуть плідними. Я заселю вас, як це було колись,+ і зроблю вам більше добра, ніж раніше.+ Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова.+ 12 Я зроблю так, що по вас ходитимуть люди — мій народ Ізра́їль. Вони заволодіють вами,+ і ви станете їхньою спадщиною та більше ніколи не будете відбирати у них дітей”».+

13 «Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Вам кажуть: «Ти — край, що людей пожирає, край, що у своїх народів відбирає дітей»”. 14 “Тому ти більше не будеш людей пожирати і не будеш у народів своїх відбирати дітей”,— говорить Всевладний Господь Єгова. 15 “Я зроблю так, що тебе більше не будуть кривдити народи, ти більше не зазнаєш глузування від людей+ і вже не будеш каменем спотикання для своїх народів”,— говорить Всевладний Господь Єгова».

16 Знову Єгова промовив до мене: 17 «Сину людський, Ізра́їлеві нащадки жили на своїй землі і занечищували її своїми вчинками та дорогами.+ Їхні дороги були для мене мов нечистота жінки під час менструації.+ 18 Тож я вилив на них свою лютість, тому що вони проливали кров у цьому краю+ і занечистили його своїми гидкими ідолами*.+ 19 Я розвіяв їх поміж народами і розпорошив серед країв.+ Я судив їх за їхніми вчинками і за їхніми дорогами. 20 А народи, до яких вони прийшли, стали оскверняти моє святе ім’я,+ кажучи про них: “Це ж народ Єгови, але вони мусили піти з його краю”. 21 Тому я подбаю про своє святе ім’я, яке нащадки Ізра́їля осквернили серед народів, до котрих вони прийшли».+

22 «Тому скажи нащадкам Ізра́їля: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я зроблю це не заради вас, нащадки Ізра́їля, а заради свого святого імені, яке ви осквернили серед народів, до котрих прийшли»”.+ 23 “Я освячу своє величне ім’я,+ осквернене серед народів, ім’я, яке ви оскверняли серед них, і народи будуть змушені визнати, що я — Єгова,+ коли в них на очах я освячусь серед вас,— говорить Всевладний Господь Єгова.— 24 Я виведу вас з народів, зберу з усіх країв і приведу у вашу землю.+ 25 Чистою водою я покроплю вас, і ви станете чистими.+ Я очищу вас від усякої нечистоти+ і від усіх ваших гидких ідолів.+ 26 Я дам вам нове серце+ і вкладу в вас новий дух.+ Заберу з вашого тіла серце кам’яне+ і дам вам серце з плоті*. 27 Я вкладу в вас свій дух, і ви будете ходити згідно з моїми постановами,+ будете дотримуватись моїх присудів та виконувати їх. 28 Ви будете жити в краю, який я дав вашим прабатькам, і станете моїм народом, а я буду вашим Богом”.+

29 “Я звільню вас від усієї вашої нечистоти. Скажу я зерну, щоб воно щедро вродило, і більше не пошлю на вас голоду.+ 30 Я зроблю рясними плоди дерев і врожай полів, щоб серед народів ви вже не зазнавали ганьби через голод.+ 31 Тоді ви згадаєте свої погані вчинки та лихі дороги і відчуєте до себе самих огиду за свої провини і мерзенні звичаї.+ 32 Але знайте: не ради вас я це зроблю,+ нащадки Ізра́їля,— говорить Всевладний Господь Єгова.— Соромтесь і відчувайте приниження за свої дороги”.

33 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “У день, коли я очищу вас від усіх провин, я заселю міста ваші+ і відбудую руїни.+ 34 Спустошена земля буде оброблена, хоч вона лежала пусткою і це бачив кожен перехожий. 35 І люди скажуть: «Спустошений край став наче Едемський сад,+ і міста, які колись були в руїнах, спустошені і знищені, тепер укріплені та заселені».+ 36 Народи, які залишаться довкола вас, зрозуміють, що це я, Єгова, відбудував зруйноване і засадив спустошене. Я, Єгова, сказав і зробив це”.+

37 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Ще про таке я дозволю нащадкам Ізра́їля просити мене і таке вчиню для них: я зроблю їх численними, наче отару овець. 38 Як безліч святих, як отари овець наповнюють Єрусалим* під час його свят,+ так люди наповнять зруйновані міста.+ І вони будуть змушені визнати, що я — Єгова”».

37 Рука Єгови була на мені, і Єгова своїм духом узяв мене та поставив серед долини,+ повної кісток. 2 Він водив мене всюди між ними. Їх було дуже багато в долині, і вони були дуже сухі.+ 3 І він запитав мене: «Сину людський, чи можуть ці кістки ожити?» Я відповів: «Всевладний Господи Єгово, це знаєш лише ти».+ 4 Тоді він сказав: «Пророкуй над цими кістками і скажи їм: “Кості сухі, вислухайте слово Єгови.

5 Так говорить Всевладний Господь Єгова кісткам: «Я вдихну у вас дихання, і ви оживете.+ 6 Я нарощу на вас сухожилля і тіло, вкрию вас шкірою та вдихну у вас дихання, і тоді ви оживете. Ви будете змушені визнати, що я — Єгова»”».

7 Я пророкував, як мені було наказано. Коли ж я пророкував, донісся якийсь шум, почувся гуркіт і кості стали зближуватись — кістка до кістки. 8 І ось я побачив, що на них з’явилися сухожилля, наросло тіло і вони вкрилися шкірою. Але дихання в них не було.

9 Тоді він сказав мені: «Сину людський, пророкуй вітру. Пророкуй і скажи йому: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Вітре*, прийди з чотирьох сторін* і повій на цих вбитих, щоб вони ожили»”».

10 Я пророкував, як він мені наказав, і в них увійшло дихання*, вони ожили і встали на ноги.+ Це було дуже-дуже велике військо.

11 І він сказав мені: «Сину людський, ці кістки — всі нащадки Ізра́їля.+ Вони кажуть: “Наші кістки висохли, і надія наша втрачена.+ Від усіх ми відірвані”. 12 Тому пророкуй і скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Мій народе, я відкрию ваші могили,+ підніму вас з ваших могил і приведу в ізра́їльську землю.+ 13 Ви будете змушені визнати, що я — Єгова, коли я відкрию ваші могили і підніму вас, мій народе, з ваших могил»”.+ 14 “Я дам вам свій дух, і ви оживете,+ поселю вас на вашій землі, і ви зрозумієте, що я, Єгова, сказав та зробив це”,— говорить Єгова».

15 Єгова знову промовив до мене: 16 «Сину людський, візьми палицю і напиши на ній: “Для Юди і для нащадків Ізра́їля, які разом з ним*”.+ Потім візьми ще одну палицю і напиши на ній: “Для Йосипа — Єфре́мової палиці — і для всіх нащадків Ізра́їля, які разом з ним*”.+ 17 Приклади палицю до палиці, щоб вони стали однією палицею у твоїй руці.+ 18 Коли твій народ* запитає: “Чи не поясниш нам, що все це означає?” — 19 ти скажи йому: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я візьму Йосипову палицю, що в руці Єфре́ма, і племена Ізра́їля, які разом з ним, та прикладу її до Юдиної палиці. Я зроблю їх однією палицею,+ і вони стануть одним у моїй руці»”. 20 Ці палиці, на яких ти зробиш напис, будуть у твоїй руці перед їхніми очима.

21 І скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я заберу ізраїльтян з-поміж народів, до яких вони пішли, позбираю їх звідусіль і приведу в їхню землю.+ 22 Я зроблю їх одним народом у цьому краю,+ на горах Ізра́їля, і над ними всіма царюватиме один цар.+ Вони більше не будуть двома народами і не будуть розділені на два царства.+ 23 Вони вже не будуть опоганюватися своїми гидкими ідолами*, мерзенними звичаями і всіма своїми переступами.+ Я відверну їх від їхньої невірності, через яку вони грішили, і очищу їх. Вони стануть моїм народом, а я буду їхнім Богом.+

24 Над ними царюватиме мій слуга Давид,+ і всі вони матимуть одного пастиря.+ Вони будуть ходити згідно з моїми присудами і старанно дотримуватись моїх постанов.+ 25 Вони будуть жити в краю, який я дав своєму слузі Якову і в якому жили їхні прабатьки.+ Вони вічно житимуть в ньому+ — вони, їхні діти* та діти їхніх дітей,+ а мій слуга Давид буде їхнім провідником* повіки.+

26 І я укладу з ними угоду про мир,+ це буде вічна угода. В їхньому краю я оселю їх, зроблю численними+ і навічно поставлю серед них свою святиню. 27 Мій намет* буде з* ними, і я буду їхнім Богом, а вони — моїм народом.+ 28 Моя святиня пробува́тиме серед них вічно, і тоді народи зрозуміють, що я, Єгова, освячую Ізра́їль»”».+

38 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, оберни своє обличчя до Гога з краю Магога,+ головного провідника* Меше́ху і Тува́лу,+ та пророкуй проти нього.+ 3 Скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я виступлю проти тебе, Гогу, головний провіднику* Меше́ху і Тува́лу. 4 Я розверну тебе, встромлю тобі у щелепи гаки+ і поведу тебе разом з усім твоїм військом,+ кіньми і вершниками, вишукано вбраними, разом з численною громадою з великими і малими* щитами — усі вони воїни, що вправно володіють мечем. 5 З ними Персія, Ефіопія і Пут,+— усі вони з малими щитами і в шоломах,— 6 Гоме́р і всі його загони, нащадки Тога́рми+ з найвіддаленіших місць півночі і всі його загони — багато народів з тобою.+

7 Приготуйся та спорядись, ти і всі твої війська, які зібрались біля тебе, і будь їхнім воєначальником*.

8 Коли мине багато днів, я зверну увагу на* тебе. Наприкінці років ти нападеш на край, народ якого був визволений від меча, зібраний з багатьох народів і приведений на гори Ізра́їля, які довго були спустошені. Мешканці цього краю виведені з-поміж народів, і всі вони живуть у безпеці.+ 9 Ти налетиш на нього, наче буря. Ти разом з усіма своїми загонами і багатьма народами вкриєш землю, мов хмари»”.

10 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “У той день тобі на серце прийдуть думки, ти складеш злий задум 11 і скажеш: «Я нападу на цей край, на його незахищені поселення*.+ Піду на тих, хто живе безпечно і спокійно. Всі вони мешкають у поселеннях, не захищених мурами, без засувів і воріт». 12 Ти зробиш це, щоб набрати багато здобичі, вчинити великий грабіж та напасти на руїни, що знову заселені,+ і на народ, зібраний з інших народів,+ який нагромаджує майно і багатство+ та живе в центрі землі.

13 Ше́ва+ і Деда́н,+ купці Таршı́шу+ і всі їхні воїни* скажуть тобі: «Чи ти вторгаєшся, щоб взяти багато здобичі і вчинити великий грабіж? Чи ти скликав свої війська, щоб набрати срібла й золота, взяти майно і багатство та захопити велику здобич?»”

14 Тому пророкуй, сину людський, і скажи Гогу: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Того дня, коли мій народ Ізра́їль житиме в безпеці, хіба ти про це не дізнаєшся?+ 15 Ти прийдеш з місця свого перебування, з найвіддаленіших місць півночі,+ прийдеш разом з багатьма народами, всі вони верхи на конях, вони — численна громада, величезне військо.+ 16 Ти виступиш проти мого народу Ізра́їля, вкривши землю, мов хмара. Наприкінці днів я приведу тебе проти мого краю,+ щоб народи зрозуміли, хто я, коли у них на очах я покажу на тобі, Гогу, свою святість»”.+

17 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Хіба ти не той, про кого я говорив у минулі дні через своїх слуг, пророків Ізра́їля, які рік за роком пророкували, що ти будеш приведений проти них?”

18 “І в той день — у день, коли Гог нападе на ізра́їльську землю,— говорить Всевладний Господь Єгова,— запалає мій гнів.+ 19 Я заговорю у розпалі своєї ревності, в полум’ї люті, і того дня в ізра́їльській землі станеться великий землетрус. 20 Затремтять переді мною морські риби, небесні птахи, польові звірі, всі плазуни, що повзають по землі, і всі люди на поверхні землі. Гори поваляться,+ круті скелі попадають, і всякий мур впаде на землю”.

21 “По всіх своїх горах я пошлю проти нього меч,— говорить Всевладний Господь Єгова.— Кожен підійме меч проти свого брата.+ 22 Я винесу йому вирок* та спроваджу пошесть+ і кровопролиття, пошлю зливу, град,+ вогонь+ і сірку+ на нього, на його загони і на багато народів разом з ним.+ 23 Я звеличусь, освячуся і відкриюсь на очах багатьох народів, і тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова”.

39 Ти ж, сину людський, пророкуй проти Гога+ і скажи йому: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я виступлю проти тебе, Гогу, провіднику* Меше́ху і Тува́лу.+ 2 Я розверну і поведу тебе, змушу вийти з найвіддаленіших місць півночі+ і приведу на гори Ізра́їля. 3 Я виб’ю лук з твоєї лівої руки і стріли — з правої. 4 Ти впадеш на горах Ізра́їля,+ впадеш разом зі своїми загонами і народами, які будуть з тобою. Я віддам тебе на поживу всіляким хижим птахам і польовим звірам»”.+

5 “Ти впадеш у полі,+ бо це сказав я”,— говорить Всевладний Господь Єгова.

6 “Я пошлю вогонь на Магог і на тих, хто в безпеці живе на островах,+ і вони будуть змушені визнати, що я — Єгова. 7 Я виявлю своє святе ім’я серед свого народу Ізра́їля і більше не дозволю оскверняти своє святе ім’я. Тоді народи будуть змушені визнати, що я — Єгова,+ Святий Ізра́їля”.+

8 “Все це обов’язково станеться і виконається,— говорить Всевладний Господь Єгова.— Це той день, про який я говорив. 9 Жителі ізра́їльських міст вийдуть, розкладуть вогонь і будуть палити зброю: великі і малі* щити, луки і стріли, палиці* та списи.+ Сім років вони будуть палити їх. 10 Не будуть вони носити з поля хмиз і не збиратимуть у лісі дров, бо підкладатимуть у вогонь зброю”.

“Вони обберуть тих, хто їх оббирав, і пограбують тих, хто їх грабував”,— говорить Всевладний Господь Єгова.

11 “У той день я дам Гогу+ в Ізра́їлі місце для поховання, у долині, якою подорожують на схід від моря. Через неї не зможуть проходити мандрівники. У цій долині поховають Гога та всі його полчища і назвуть її долиною Гамо́н-Гог*.+ 12 Нащадки Ізра́їля ховатимуть їх сім місяців, щоб очистити землю.+ 13 Всі люди землі будуть ховати їх, і це принесе людям славу в той день, коли я прославлю себе”,+— говорить Всевладний Господь Єгова.

14 “Люди будуть призначені постійно обходити землю і ховати тіла, які ще залишилися на поверхні землі, щоб її очистити. Вони вестимуть пошуки сім місяців. 15 І коли ті, хто обходить землю, побачать людську кістку, то поставлять коло неї знак. Потім ті, хто призначений ховати мертвих, поховають її в долині Гамо́н-Гог.+ 16 Буде там місто, яке називатиметься Гамо́на*. Так буде очищена земля”.+

17 Тобі ж, сину людський, Всевладний Господь Єгова говорить: “Скажи всіляким птахам і всім польовим звірам: «Збирайтеся і приходьте. Збирайтеся з усіх сторін довкола моєї жертви, яку я готую для вас. Це буде велика жертва на горах Ізра́їля.+ Ви будете їсти плоть і пити кров.+ 18 Ви будете поїдати плоть сильних і пити кров провідників землі. Всі вони — відгодовані в Баша́ні барани, ягнята, козли і бики. 19 Ви будете поїдати жирне і будете пити кров, поки не сп’янієте від жертви, яку я готую для вас»”.

20 “За моїм столом ви насититесь кіньми і візниками колісниць, могутніми людьми і всякими воїнами”,+— говорить Всевладний Господь Єгова.

21 “Я покажу свою славу серед народів, і всі народи побачать, як виконаються мої присуди, і відчують на собі мою силу*.+ 22 Відтоді нащадки Ізра́їля розумітимуть*, що я — Єгова, їхній Бог. 23 І народи зрозуміють, що нащадки Ізра́їля пішли у вигнання за свої провини, за те, що були мені невірними.+ Тому я сховав від них своє обличчя+ і віддав їх ворогам,+ так що всі вони попадали від меча. 24 Я відплатив їм за їхню нечистоту і переступи та сховав від них своє обличчя”.

25 Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: “Тепер я поверну Якова з полону,+ змилосерджусь над усіма нащадками Ізра́їля+ і з ревністю захищу* своє святе ім’я.+ 26 Зазнавши принижень за те, що були мені невірними,+ вони будуть жити в безпеці на своїй землі, і ніхто не буде їх лякати.+ 27 Коли я виведу їх з народів і позбираю з ворожих країв,+ я освячу себе серед них на очах багатьох народів”.+

28 “Вони будуть змушені визнати, що я — Єгова, їхній Бог, коли я поверну їх у їхню землю, після того як відправив у вигнання до народів. Я нікого з них там не залишу.+ 29 Я більше не буду ховати свого обличчя від нащадків Ізра́їля,+ бо виллю на них свій дух”,+— говорить Всевладний Господь Єгова».

40 У 25-й рік нашого вигнання,+ на початку року, в 10-й день першого місяця, в 14-й рік після того, як місто впало,+ у той самий день на мені була рука Єгови, і він привів мене у місто.+ 2 У видінні від Бога я був перенесений в ізра́їльський край і поставлений на дуже високій горі.+ На ній з південного боку було щось подібне до міста.

3 Коли я був перенесений туди, то побачив там чоловіка, вигляд якого нагадував мідь.+ Цей чоловік стояв у брамі і мав у руках лляний шнур та мірильну тростину*.+ 4 Він сказав мені: «Сину людський, придивляйся, прислухайся і зважай* на все, що я тобі покажу, бо саме для цього ти перенесений сюди. Розкажи про все, що побачиш, нащадкам Ізра́їля».+

5 І я побачив мур довкола храму*. Той чоловік тримав у руці мірильну тростину завдовжки 6 ліктів (рахуючи кожен лікоть як лікоть з долонею)*. Він почав вимірювати мур. Його товщина становила 1 мірильну тростину, і його висота становила 1 мірильну тростину.

6 Потім він підійшов до брами, зверненої на схід,+ і піднявся її сходами. Він виміряв пороги брами: один поріг був 1 мірильна тростина завширшки, і другий був 1 мірильна тростина завширшки. 7 Кожна кімната для вартових була 1 тростина завдовжки і 1 тростина завширшки, а відстань між кімнатами становила 5 ліктів.+ Поріг брами біля притвору, що вів усередину,— 1 тростина.

8 Він виміряв притвор брами, що вів усередину,— 1 тростина. 9 Він виміряв притвор брами — 8 ліктів, а також його бічні опори — 2 лікті. Притвор брами вів усередину.

10 У східній брамі було по три кімнати для вартових з обох боків. Ці три кімнати були однакові за розміром, також однаковими були бічні опори по обидва боки.

11 Він виміряв ширину входу в браму, вона становила 10 ліктів, потім виміряв повну ширину входу в браму із зовнішнього боку — 13 ліктів.

12 Перед кімнатами для вартових були огороджені майданчики, які виступали вперед на 1 лікоть з кожного боку. Кімнати для вартових мали 6 ліктів з обох боків.

13 Він виміряв ширину брами від даху однієї кімнати для вартових* до даху іншої, ця ширина становила 25 ліктів; вхід в одну кімнату був навпроти входу в іншу.+ 14 Потім він виміряв висоту бічних опор — 60 ліктів, такої ж висоти були бічні опори, які стояли в усіх брамах на подвір’ї. 15 Від зовнішнього входу в браму до входу в притвор з боку подвір’я було 50 ліктів.

16 У кімнатах для вартових і в бічних опорах з кожного боку брами були вікна, які звужувались і мали рами*.+ Всередині притвору також були вікна з кожного боку. На бічних опорах були зображення пальм.+

17 Він привів мене на зовнішнє подвір’я, і там я побачив їдальні*.+ Подвір’я довкола було забруковане, і на бруківці розміщувалось 30 їдалень. 18 Ширина бруківки з боків брам (це була нижня бруківка) точно відповідала довжині брам.

19 Він виміряв відстань* від нижньої брами до брами, яка вела у внутрішнє подвір’я. Вона становила 100 ліктів. Ця відстань була однакова і від східної брами, і від північної.

20 На зовнішньому подвір’ї була брама, звернена на північ. Він виміряв її довжину і ширину. 21 У ній з обох боків було по три кімнати для вартових. Її бічні опори і притвор за розмірами були такими самими, як і в першій брамі. Її довжина становила 50 ліктів, а ширина — 25 ліктів. 22 Її вікна, притвор і зображення пальм+ за розмірами були такі ж, як і в східній брамі. До брами вело сім сходинок, а навпроти них був притвор.

23 На внутрішньому подвір’ї була брама навпроти північної брами і брама навпроти східної. Він виміряв відстань від брами до брами — 100 ліктів.

24 Потім він повів мене на південь, і я побачив там браму, звернену на південь.+ Він виміряв її бічні опори та притвор, і вони за розмірами були такі ж, як і в інших брамах. 25 У брамі і в її притворі з кожного боку були вікна, такі самі, як вікна в інших брамах. Довжина брами була 50 ліктів, а ширина — 25 ліктів. 26 До неї вело сім сходинок,+ а навпроти них був притвор. На бічних опорах були зображення пальм, з кожного боку було по одній опорі.

27 На внутрішньому подвір’ї була брама, звернена на південь. Він виміряв відстань від брами до брами в південному напрямку — 100 ліктів. 28 І він повів мене у внутрішнє подвір’я через південну браму. Він виміряв південну браму, і вона за розмірами була така ж, як інші брами. 29 Кімнати для вартових, бічні опори і притвор цієї брами за розмірами були такі ж, як в інших брамах. У брамі і її притворі з кожного боку були вікна. Довжина брами становила 50 ліктів, а ширина — 25 ліктів.+ 30 Усі брами, які вели у внутрішнє подвір’я, мали притвори 25 ліктів завдовжки і 5 ліктів завширшки. 31 Притвор цієї брами виходив на зовнішнє подвір’я. На бічних опорах брами були зображення пальм,+ і до неї вело вісім сходинок.+

32 Потім він повів мене у внутрішнє подвір’я через східну браму і виміряв цю браму, яка за розмірами виявилася такою ж, як інші брами. 33 Кімнати для вартових, бічні опори і притвор цієї брами за розмірами були такі ж, як в інших брамах. У брамі і її притворі з кожного боку були вікна. Довжина брами становила 50 ліктів, а ширина — 25 ліктів. 34 Притвор цієї брами виходив на зовнішнє подвір’я. На обох бічних опорах брами були зображення пальм, і до неї вело вісім сходинок.

35 Він повів мене до північної брами,+ виміряв її, і вона за розмірами виявилася такою ж, як інші брами. 36 Її кімнати для вартових, бічні опори і притвор були такі ж, як в інших брамах. У брамі з кожного боку були вікна. Довжина брами становила 50 ліктів, а ширина — 25 ліктів. 37 Її бічні опори стояли з боку зовнішнього подвір’я. На обох бічних опорах були зображення пальм, і до неї вело вісім сходинок.

38 Біля бічних опор брами була їдальня зі своїм входом. Там мили тварин для цілопалення.+

39 З кожного боку притвору брами стояло по два столи. На них різали тварин для цілопалення,+ для приношення за гріх+ і приношення за провину.+ 40 Ззовні північної брами, коло її входу, стояло два столи. Також було два столи з іншого боку притвору брами. 41 Отже, з кожного боку брами стояло по чотири столи — усього вісім столів. На них різали тварин, яких приносили в жертву. 42 Чотири столи для тварин, яких приносили в цілопалення, були з тесаного каменю. Кожен зі столів був півтора ліктя завдовжки, півтора ліктя завширшки і один лікоть заввишки. На них тримали знаряддя, якими різали тварин для цілопалення і жертв. 43 На всіх внутрішніх стінах були прикріплені полиці завширшки в долоню. На столи клали м’ясо тварин для приношень.

44 Біля внутрішньої брами були їдальні для співаків+ — на внутрішньому подвір’ї поряд з північною брамою. Входи в їдальні були звернені на південь. Ще одна їдальня була поряд зі східною брамою. Вхід у їдальню був звернений на північ.

45 І він сказав мені: «Їдальня, вхід у котру звернений на південь,— для священиків, які виконують обов’язки, пов’язані з храмом.+ 46 А їдальня, вхід у котру звернений на північ,— для священиків, які виконують обов’язки, пов’язані з жертовником.+ Це сини Садо́ка+ — левіти, яких призначено наближатися до Єгови, щоб служити йому».+

47 Він виміряв внутрішнє подвір’я. Його довжина — 100 ліктів і ширина — 100 ліктів, воно було квадратне. Перед храмом стояв жертовник.

48 Потім він привів мене у притвор храму+ і виміряв бічні опори входу в притвор: вони були 5 ліктів завширшки з одного боку і 5 ліктів з другого. Ширина бічних стінок входу була 3 лікті з одного боку і 3 лікті з другого.

49 Довжина притвору була 20 ліктів, а ширина — 11* ліктів. До нього вели сходи. Поруч з бічними опорами з кожного боку стояло по одному стовпу.+

41 Він привів мене в зовнішню святиню* і виміряв бічні опори; вони були 6 ліктів* завширшки з одного боку і 6 ліктів завширшки з другого. 2 Ширина входу становила 10 ліктів, а бічні стінки* входу були 5 ліктів завширшки з одного боку і 5 ліктів з другого. Він виміряв довжину зовнішньої святині — 40 ліктів, а також її ширину — 20 ліктів.

3 Тоді він увійшов у внутрішню кімнату* і виміряв бічну опору входу; вона була 2 лікті завширшки. Ширина входу становила 6 ліктів, а бічні стінки входу були* по 7 ліктів завширшки. 4 Він виміряв довжину внутрішньої кімнати перед зовнішньою святинею,— 20 ліктів, а також ширину кімнати — 20 ліктів.+ Потім він сказав мені: «Це — Найсвятіше».+

5 Він виміряв стіну храму, вона була 6 ліктів завтовшки. Бічні кімнати довкола храму були завширшки 4 лікті.+ 6 Бічні кімнати розташовувались одна над одною в три поверхи, по 30 кімнат на поверсі. Уздовж стіни храму були виступи, які слугували опорою для бічних кімнат, так що ці виступи не заглиблювались у стіну храму.+ 7 З обох боків храму був звивистий перехід*, який розширявся у напрямку до верхніх кімнат.+ З кожним поверхом він ставав дедалі ширшим, якщо підніматися з нижнього поверху до верхнього через середній.

8 Я бачив, що храм стояв на високій платформі, яка виступала з усіх боків. Від основи бічних кімнат до кута було 6 ліктів — ціла тростина. 9 Товщина зовнішньої стіни бічних кімнат була 5 ліктів. Бічні кімнати храму були побудовані так, що їхня стіна не доходила до краю платформи, на ній залишалося вільне місце*.

10 Відстань від храму до їдалень*+ становила 20 ліктів з кожного боку. 11 У бічні кімнати входили через вільне місце на платформі, один вхід був звернений на північ, а другий — на південь. Ширина вільного місця з усіх боків дому становила 5 ліктів.

12 На західному боці, перед пустою ділянкою, стояв будинок. Його ширина була 70 ліктів, а довжина — 90 ліктів. Товщина стін будинку з усіх боків становила 5 ліктів.

13 Він виміряв довжину храму — 100 ліктів, а також довжину пустої ділянки, будинку* і його стін — 100 ліктів. 14 Зі східного боку передня частина храму разом з пустою ділянкою була 100 ліктів завширшки.

15 Він виміряв довжину будинку перед тильною частиною пустої ділянки, з обох боків якої були галереї,— 100 ліктів.

Крім того, він виміряв зовнішню святиню, внутрішню святиню+ і притвор, що виходив на подвір’я, 16 а також пороги, вікна, які звужувались і мали рами,+ та галереї у цих трьох місцях. Біля порога від підлоги до вікон були дерев’яні панелі,+ і віконні отвори теж були обшиті деревом. 17 Було виміряно ту частину, яка була над входом, внутрішню частину храму, його зовнішній бік та всю стіну довкола. 18 Там також були різьблені херувими+ і зображення пальм.+ Зображення пальми було між двома херувимами, і кожен херувим мав два обличчя. 19 Обличчя людини було звернене до пальми з одного боку, а обличчя лева* було звернене до пальми з другого боку.+ Такі зображення були вирізьблені всюди по цілому храму. 20 На стінах святині, від підлоги і аж до частини над входом, були різьблені херувими і пальми.

21 Одвірки* у святині були чотирикутні.+ Перед святим місцем* було щось подібне на 22 дерев’яний жертовник+ — 3 лікті заввишки і 2 лікті завдовжки. На кутах він мав опори, його основа* і боки були з дерева. Той чоловік сказав мені: «Це стіл, який стоїть перед Єговою».+

23 У зовнішній святині та у святому місці було по двоє дверей.+ 24 Кожні двері мали дві стулки, які оберталися. І одні, і другі двері мали дві стулки. 25 На дверях святині були різьблені херувими і пальми, такі самі, як на стінах.+ А ззовні над передньою частиною притвору був дерев’яний карниз*. 26 З одного і другого боку на стінах притвору, на стінах бічних кімнат храму і вздовж карнизів були вікна, які звужувались і мали рами,+ а також зображення пальм.

42 І він повів мене на зовнішнє подвір’я у північному напрямку.+ Потім він привів мене до їдалень, які були на північ від будинку, поряд з пустою ділянкою.+ 2 Їхня довжина була 100 ліктів*, якщо міряти з боку північного входу, а ширина — 50 ліктів. 3 Вони розміщувались між внутрішнім подвір’ям, яке було 20 ліктів завширшки,+ і бруківкою, що на зовнішньому подвір’ї. Їдальні були триповерхові з галереями, одна навпроти одної. 4 Між їдальнями* був прохід+ завширшки 10 ліктів і завдовжки 100 ліктів*. Входи в їдальні були звернені на північ. 5 Верхні їдальні в цій споруді були вужчі, ніж на нижніх і середніх поверхах, тому що в них галереї займали більше місця. 6 Їдальні були триповерхові, але не мали таких опор, як на подвір’ях. Тож верхній поверх мав меншу площу, ніж середній і нижній.

7 Зовнішня кам’яна стіна прилягала до їдалень, що межували із зовнішнім подвір’ям, і розташовувалась навпроти інших їдалень. Її довжина становила 50 ліктів. 8 Довжина їдалень, які межували із зовнішнім подвір’ям, становила 50 ліктів, а довжина їдалень перед святинею була 100 ліктів. 9 В їдальні можна було піднятися із зовнішнього подвір’я через вхід, що був зі східного боку.

10 У* кам’яній стіні подвір’я зі східного боку були їдальні. Вони були поряд з пустою ділянкою і будинком.+ 11 Між ними був прохід, подібний до проходу між їдальнями на північному боці.+ Вони були однакові за довжиною і шириною. Однаковими були їхні виходи та їхня будова. Їхні входи 12 були такі самі, як і в їдальнях на південному боці. На початку проходу, перед прилеглою кам’яною стіною зі східного боку, був вхід, через який можна було ввійти в їдальні.+

13 Потім він сказав мені: «Їдальні на півночі і їдальні на півдні, які поряд з пустою ділянкою,+— святі. У них священики, які наближаються до Єгови, їдять особливо святі приношення.+ Там вони кладуть особливо святі приношення, приношення за гріх і приношення за провину, бо те місце — святе.+ 14 Коли священики входять всередину, то не повинні виходити зі святого місця на зовнішнє подвір’я, не знявши одягу, в якому служать,+ бо цей одяг святий. Вони переодягаються, щоб вийти у ті місця, куди дозволено входити народу».

15 Він закінчив вимірювати внутрішню територію храму* і вивів мене через браму, звернену на схід.+ Там він також виміряв усю територію.

16 Він виміряв мірильною тростиною* східний бік — 500 тростин з одного боку до другого боку, якщо міряти мірильною тростиною.

17 Потім він виміряв північний бік — 500 тростин завдовжки, якщо міряти мірильною тростиною.

18 Він виміряв також південний бік — 500 тростин завдовжки, якщо міряти мірильною тростиною.

19 Після того він підійшов до західного боку і наміряв у довжину 500 тростин, якщо міряти мірильною тростиною.

20 Він зробив виміри з чотирьох боків. З усіх сторін мур+ був завдовжки 500 тростин і завширшки 500 тростин.+ Цей мур відділяв те, що святе, від того, що для звичайного вжитку.+

43 Потім він повів мене до брами, зверненої на схід.+ 2 Там я побачив, як слава Ізра́їлевого Бога йшла зі сходу,+ і голос його лунав, наче шум бурхливих вод.+ Тоді земля засяяла від його слави.+ 3 Те, що я побачив, було подібне до видіння, яке я бачив раніше, коли я* прийшов зруйнувати місто. Те, що я бачив, було подібне до видіння, яке я мав біля річки Кева́р.+ І я впав обличчям до землі.

4 Слава Єгови ввійшла в храм* через браму, звернену на схід.+ 5 Дух підняв мене та переніс на внутрішнє подвір’я, і я побачив, що храм наповнився славою Єгови.+ 6 Я почув, що з храму хтось заговорив до мене, і цей чоловік підійшов і став поряд зі мною.+ 7 Він сказав мені:

«Сину людський, це — місце мого престолу+ і місце для моїх стіп.+ Тут я буду пробува́ти серед народу Ізра́їля вічно.+ І вже ні нащадки Ізра́їля, ні їхні царі не будуть опоганювати моє святе ім’я+ своєю невірністю мені* та трупами своїх мертвих царів. 8 Ставлячи свій поріг біля мого порога, свій одвірок біля мого одвірка, так що між ними і мною була лише одна стіна,+ вони опоганювали моє святе ім’я гидотою, яку чинили, і за це я нищив їх у своєму гніві.+ 9 Тож нехай вони перестануть бути невірними мені* і заберуть з-перед моїх очей трупи своїх царів, тоді я перебуватиму серед них вічно.+

10 Ти ж, сину людський, опиши нащадкам Ізра́їля цей храм,+ щоб вони засоромилися через свої провини.+ Нехай вони вивчать його план*. 11 І, якщо вони засоромляться через все, що чинили, покажи їм план храму, розташування його частин, його входи і виходи.+ Покажи всі його креслення і його постанови, його креслення і його закони. Виклади все це на письмі перед їхніми очима, щоб вони зважали на весь його план та виконували його постанови.+ 12 Це закон стосовно храму: вся його територія, розташована на вершині гори, буде особливо святою.+ Такий закон стосовно храму.

13 Ось розміри жертовника в ліктях+ (рахуючи кожен лікоть як лікоть з долонею)*. Висота основи жертовника — лікоть. Виступ основи становить 1 лікоть. Довкола основи по краю йде бортик 1 п’ядь* заввишки. Це основа жертовника. 14 На основі, яка лежить на землі, розміщується нижня частина жертовника, 2 лікті заввишки. Вона виступає з усіх боків на 1 лікоть з-під наступної частини. На нижній малій частині жертовника розміщується велика частина, 4 лікті заввишки. Вона виступає з усіх боків на 1 лікоть з-під наступної, верхньої частини. 15 Верхня частина жертовника — це жаровня. Її висота 4 лікті, і вона має чотири роги.+ 16 Жаровня квадратна. Її довжина — 12 ліктів і ширина — 12 ліктів.+ 17 Довжина частини під жаровнею — 14 ліктів, і ширина — 14 ліктів, ця частина жертовника квадратна. Довкола неї по краю йде бортик півліктя заввишки. Вона виступає з усіх боків на 1 лікоть з-під верхньої частини.

Сходи жертовника звернені на схід».

18 Він сказав мені: «Сину людський, так говорить Всевладний Господь Єгова: “Це вказівки стосовно жертовника, яких слід дотримуватися, коли його збудують, щоб приносити на ньому цілопалення і кропити його кров’ю”.+

19 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Візьми молодого бика зі стада для приношення за гріх+ і дай його священикам-левітам з потомків Садо́ка,+ які наближаються до мене, щоб служити мені. 20 Візьми трохи його крові, помаж нею чотири роги жертовника, чотири кути виступу та бортик, який довкола нього, щоб очистити жертовник від гріха і принести на ньому жертви для примирення.+ 21 Візьми цього молодого бика — приношення за гріх, щоб спалити його у призначеному місці храму, за межами святині.+ 22 На другий день склади у жертву безвадного козла як приношення за гріх, і нехай очистять жертовник від гріха, так само як його очищали від гріха, приносячи в жертву молодого бика”.

23 “Коли закінчиш очищувати його від гріха, принеси в жертву молодого безвадного бика зі стада і безвадного барана з отари. 24 Постав їх перед Єговою, і нехай священики посиплють їх сіллю+ та принесуть у жертву цілопалення для Єгови. 25 Щодня протягом семи днів принось козла в жертву за гріх,+ а також молодого бика зі стада і барана з отари, всі тварини мають бути без вади*. 26 Нехай сім днів приносять на жертовнику жертви для примирення, нехай очистять його і присвятять. 27 Коли минуть ці дні, то починаючи з восьмого дня+ священики будуть приносити на жертовнику ваші* цілопалення та мирні жертви. І я буду задоволений вами”,+— говорить Всевладний Господь Єгова».

44 Він привів мене назад до зовнішньої брами святині, зверненої на схід,+ а вона була зачинена.+ 2 Тоді Єгова сказав мені: «Ця брама залишиться зачиненою. Її не будуть відчиняти, і через неї не ввійде жодна людина, бо нею увійшов Єгова, Бог Ізра́їля.+ Тож вона має залишатися зачиненою. 3 Але провідник — оскільки він провідник — буде сидіти в брамі і їсти хліб перед Єговою.+ Він буде входити через притвор і через нього ж виходити».+

4 Потім він привів мене через північну браму до входу в храм. І коли я побачив, що храм Єгови наповнився славою Єгови,+ то впав долілиць.+ 5 Тоді Єгова сказав мені: «Сину людський, візьми до уваги*, дивись та уважно слухай все, що я говоритиму тобі про постанови і закони стосовно храму Єгови. Зверни увагу на вхід у храм і на всі виходи зі святині.+ 6 Скажи бунтівним нащадкам Ізра́їля: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Досить вже ваших мерзенних звичаїв, нащадки Ізра́їля. 7 Ви приводите чужинців з необрізаним серцем і плоттю у мою святиню, і вони оскверняють мій храм. Ви приносите мені хліб, жир і кров, тимчасом як через ваші мерзенні звичаї порушується моя угода. 8 Ви не дбаєте про мої святі речі,+ а призначаєте інших, щоб вони виконували ці обов’язки у моїй святині»”.

9 “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Жоден чужинець з необрізаним серцем і плоттю, який живе в Ізра́їлі, не може входити в мою святиню»”.

10 “Левіти мають розплатитися за свої провини, бо вони відступили від мене,+ коли Ізра́їль відступив від мене і ходив за своїми гидкими ідолами*. 11 І вони стануть служителями в моїй святині, щоб наглядати за брамами храму+ і служити у храмі. Вони будуть різати тварин, щоб приносити цілопалення й інші жертви за людей, та будуть стояти перед людьми і служити їм. 12 За те, що вони служили перед їхніми гидкими ідолами і стали для нащадків Ізра́їля каменем спотикання, який доводить до гріха,+ я підняв проти них свою руку в клятві,— говорить Всевладний Господь Єгова,— і вони мають розплатитися за свої провини. 13 Вони не наблизяться до мене, щоб служити моїми священиками, і не підійдуть до жодної з моїх святих речей або особливо святих речей. Їх чекає сором через гидоту, яку вони чинили. 14 Але я призначу їх виконувати обов’язки щодо храму, дбати про пов’язане з ним служіння і робити в ньому все, що необхідно”.+

15 “Що ж до священиків-левітів із синів Садо́ка,+ які виконували обов’язки, пов’язані з моєю святинею, коли ізраїльтяни відступили від мене,+— то вони будуть наближатися до мене, щоб служити мені, і стоятимуть переді мною, щоб приносити мені жир+ і кров,+— говорить Всевладний Господь Єгова.— 16 Саме вони будуть входити в мою святиню і наближатися до мого столу, щоб служити мені.+ Вони будуть робити те, що зобов’язані робити для мене.+

17 Коли вони входитимуть у брами внутрішнього подвір’я, то мають бути одягнені в лляне вбрання.+ Жодної вовняної речі не повинно бути на них, коли вони служитимуть у брамах внутрішнього подвір’я і всередині нього. 18 На головах у них мають бути лляні тюрбани, а на стегнах — лляні штани.+ Вони не повинні вдягати те, у чому пітніли б. 19 Перед тим як виходити на зовнішнє подвір’я — зовнішнє подвір’я, на якому перебувають люди,— вони повинні зняти із себе одяг, в якому служили,+ залишити його у святих їдальнях*+ і одягнутись в інший одяг, щоб через їхнє вбрання не передалася святість людям*. 20 Вони не мають голити свої голови+ і не повинні запускати волосся. Їм треба підстригати волосся на голові. 21 Священикам не можна пити вина, коли вони входять у внутрішнє подвір’я.+ 22 Вони не мають одружуватися з вдовою або розлученою,+ але можуть одружитися з незайманою дівчиною з потомства Ізра́їля або з вдовою священика”.+

23 “Вони повинні вчити мій народ відрізняти святе від несвятого і показувати різницю між чистим і нечистим.+ 24 Вони мають головувати як судді при розгляді судових справ+ і судити за моїми присудами.+ Вони повинні дотримуватись моїх законів та постанов щодо усіх моїх свят+ і освячувати мої суботи. 25 Їм не можна наближатися до мертвої людини, щоб не стати нечистими. Але заради свого батька, матері, сина, доньки, брата чи незаміжньої сестри їм можна стати нечистими.+ 26 Після того ж як священик очиститься, слід відрахувати сім днів. 27 Того дня, коли він ввійде у святе місце, у внутрішній двір, щоб служити у святому місці, він повинен принести за себе жертву за гріх”,+— говорить Всевладний Господь Єгова.

28 “Що ж до їхнього спадку, то я — їхній спадок.+ Не давайте їм жодної власності в Ізра́їлі, бо я — їхня власність. 29 Вони їстимуть хлібне приношення,+ приношення за гріх і приношення за провину.+ Все, що присвячене в Ізра́їлі, буде належати їм.+ 30 Найліпше з усіх перших стиглих плодів і з усіляких ваших приношень належатиме священикам.+ Також віддавайте священикам перше борошно грубого помелу,+ щоб ваші доми були благословенні.+ 31 Священикам не можна їсти жодної падалі і нічого роздертого — ні птаха, ні звіра”.+

45 “Коли ви будете ділити успадковану землю,+ дайте Єгові в дар святий наділ+ завдовжки 25 000 ліктів* і завширшки 10 000 ліктів.+ Уся його територія* буде святим наділом. 2 З того наділу буде виділено для святого місця квадратну ділянку — 500 ліктів на 500 ліктів*.+ З кожного її боку пасовище матиме 50 ліктів.+ 3 З цього відміряй ділянку завдовжки 25 000 і завширшки 10 000. На ній буде святиня — особливо святе місце. 4 Цей святий наділ належатиме священикам,+ служителям святині, які наближаються до Єгови, щоб служити йому.+ Тут будуть їхні будинки, і тут буде священне місце для святині.

5 Левітам, служителям храму, належатиме ділянка завдовжки 25 000 і завширшки 10 000.+ Їм також будуть належати 20 їдалень*.+

6 У власність місту віддайте ділянку завдовжки 25 000 ліктів (як для святого дару), а завширшки 5000 ліктів.+ Вона буде належати всім нащадкам Ізра́їля.

7 Для провідника призначте землю з обох боків святого дару та ділянки, відведеної місту, поряд зі святим даром та власністю міста. Ця земля буде на західному боці і на східному боці. Її довжина від західного кордону до східного буде такою ж, як довжина наділів племен.+ 8 Ця земля буде власністю провідника в Ізра́їлі. І мої провідники більше не будуть кривдити мій народ.+ Вони роздадуть землю нащадкам Ізра́їля за племенами”.+

9 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Досить вже, провідники Ізра́їля!”

“Припиніть чинити насилля та утиск, поводьтеся справедливо і праведно.+ Перестаньте оббирати мій народ,+— говорить Всевладний Господь Єгова.— 10 У вас мають бути точні терези, точна е́фа* і точний бат*.+ 11 Е́фа і бат мають бути незмінними: бат має становити десяту частину хоме́ра* і е́фа — десяту частину хоме́ра. Їхній об’єм має визначатися за хоме́ром. 12 Ше́кель*+ має становити 20 гер*, а 1 ма́не* — це 20 ше́келів, 25 ше́келів і 15 ше́келів разом”.

13 “Ось дар, який ви маєте приносити: шосту частину е́фи з кожного хоме́ра пшениці і шосту частину е́фи з кожного хоме́ра ячменю. 14 Що ж до олії, то її треба вимірювати ба́тами. Бат становить десяту частину ко́ра*. Десять ба́тів — це хоме́р, тому що в хоме́рі 10 ба́тів. 15 Приносьте в дар одну вівцю з кожних 200 овець з отари Ізра́їля. Ці дари будуть для хлібного приношення,+ для цілопалення+ і для мирних жертв,+ щоб народ міг примиритися зі мною”,+— говорить Всевладний Господь Єгова.

16 “Весь народ краю має давати цей дар+ провіднику Ізра́їля. 17 А провідник буде відповідальним за жертву цілопалення,+ хлібне приношення+ і виливну жертву під час свят,+ у новомісяччя і суботи+ — протягом усіх свят нащадків Ізра́їля.+ Він даватиме приношення за гріх, хлібне приношення, жертву цілопалення і мирні жертви, щоб примирити нащадків Ізра́їля зі мною”.

18 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “У перший день першого місяця візьми молодого безвадного бика зі стада і очисть святиню від гріха.+ 19 Нехай священик візьме трохи крові з приношення за гріх і помаже нею одвірки храму,+ чотири кути виступу жертовника й одвірки брами внутрішнього подвір’я. 20 Те саме зроби у сьомий день місяця за кожного, хто згрішить ненавмисно або через незнання.+ Ви повинні скласти жертви для очищення храму.+

21 У 14-й день першого місяця відзначайте свято Пасхи.+ Під час цього семиденного свята їжте прісні хліби.+ 22 У той день провідник дасть за себе і за весь народ краю молодого бика як приношення за гріх.+ 23 Протягом семи днів свята він має давати Єгові на цілопалення сім безвадних молодих биків і сім безвадних баранів. Нехай робить це щоденно протягом семи днів.+ Також хай дає кожного дня козла як приношення за гріх. 24 Крім того, нехай дає хлібне приношення: е́фу за кожного молодого бика і е́фу за кожного барана, а олії — гін* на кожну е́фу.

25 У 15-й день сьомого місяця під час свята він має давати те саме для приношення за гріх, для цілопалення та для хлібного приношення і стільки ж має давати олії. Нехай він робить це протягом семи днів”».+

46 «Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Брама внутрішнього подвір’я, звернена на схід,+ має бути зачинена+ шість робочих днів,+ а в суботу і в новомісяччя відчинена. 2 Провідник увійде через притвор брами+ із зовнішнього боку і стане біля одвірка брами. Тоді священики принесуть його жертви цілопалення і мирні жертви, а він поклониться на порозі брами і вийде з неї, але браму не треба зачиняти до вечора. 3 Біля входу в цю браму народ краю також має вклонятися перед Єговою в суботу і в новомісяччя.+

4 У суботній день провідник має дати Єгові жертву цілопалення з шести безвадних ягнят і одного безвадного барана.+ 5 Також він дасть хлібне приношення: за барана е́фу*, за ягнят стільки, скільки зможе, олії ж — гін* на кожну е́фу.+ 6 У день новомісяччя він повинен принести безвадного молодого бика зі стада, шість ягнят і барана, всі вони мають бути без вади.+ 7 І нехай дасть хлібне приношення: е́фу за молодого бика, е́фу за барана, а за ягнят хай дасть скільки зможе, олії ж — гін на кожну е́фу.

8 Коли провідник буде входити, хай входить через притвор брами і через нього ж виходить.+ 9 І, коли народ краю буде приходити, щоб стати перед Єговою під час свят,+ тоді люди, які ввійдуть через північну браму,+ щоб поклонятися, мають вийти через південну браму.+ А ті, хто ввійде через південну браму, мають вийти через північну. Ніхто не повинен вертатися через ту саму браму, через яку ввійшов,— виходити треба через протилежну браму. 10 Коли люди будуть входити, то нехай з ними входить провідник, який серед них, а коли вони виходитимуть, хай і він з ними виходить. 11 Під час свят і урочистих зібрань хай він дасть хлібне приношення: е́фу за молодого бика, е́фу за барана, а за ягнят хай дасть, скільки зможе, олії ж — гін на кожну е́фу.+

12 Якщо провідник захоче скласти жертву цілопалення+ або мирні жертви як добровільне приношення для Єгови, то йому відчинять браму, звернену на схід. Нехай він складе за себе жертву цілопалення і мирні жертви так, як робить це в суботу.+ Коли він вийде, за ним зачинять браму.+

13 Щодня давай Єгові для цілопалення безвадне ягня, якому не більше року.+ Принось його кожного ранку. 14 Разом з ним давай щоранку хлібне приношення: шосту частину е́фи найліпшого борошна і третину гіна олії, щоб покропити нею це борошно. Це постійне хлібне приношення Єгові. Ця постанова вічна. 15 Для постійного цілопалення хай кожного ранку дають ягня, хлібне приношення й олію”.

16 Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Якщо провідник дасть своїм синам дар у спадок, то цей дар залишиться власністю його синів. Це власність, яку вони успадкували. 17 Якщо ж він дасть зі свого спадку дар своєму слузі, то цей дар буде належати слузі до року звільнення,+ а потім знову перейде до провідника. Лише сини провідника, отримавши від нього спадок, будуть володіти ним завжди. 18 Провідник не має права брати нічого зі спадку, що належить народу, витісняючи людей з їхньої власності. Він має давати спадок своїм синам тільки зі своєї власності, щоб ніхто з мого народу не був вигнаний зі своїх володінь”».

19 Після цього він завів мене всередину через вхід,+ що був поряд з брамою, яка вела до святих їдалень*, звернених на північ,+— їдалень для священиків. Позаду їдалень, на західному боці, я побачив ділянку. 20 Він сказав мені: «Це місце, де священики будуть варити приношення за провину і приношення за гріх, а також пекти хлібне приношення,+ щоб нічого не виносити на зовнішнє подвір’я і не передати святість людям*».+

21 Потім він вивів мене на зовнішнє подвір’я і провів біля чотирьох кутів подвір’я. І я побачив подвір’я у кожному куті зовнішнього подвір’я. 22 У кожному з чотирьох кутів подвір’я було невелике подвір’я — 40 ліктів* завдовжки і 30 ліктів завширшки. Всі чотири мали однакові розміри*. 23 Довкола кожного з чотирьох подвір’їв були виступи*, а біля самої основи виступів були побудовані місця для варіння жертв. 24 Тоді він сказав мені: «Це будівлі, де служителі храму варять жертви, які приносить народ».+

47 І він привів мене назад до входу в храм.+ Там я побачив, що з-під порога храму тече вода+ у східному напрямку, адже вхід у храм був звернений на схід. Вода текла з-під храму, з його правого боку, і протікала з південного боку від жертовника.

2 Він вивів мене через північну браму+ назовні і повів довкола до зовнішньої брами, зверненої на схід.+ Там я знову побачив воду, вона текла з правого боку.

3 Чоловік з мірильним шнуром у руці,+ пішовши на схід, відміряв 1000 ліктів* і перевів мене через воду. Води було по кісточки.

4 Він відміряв ще 1000 ліктів і перевів мене через воду. Води було по коліна.

Далі він відміряв ще 1000 ліктів і знову перевів мене через воду. Води було по стегна.

5 Коли він відміряв ще 1000 ліктів, я вже не міг перейти потік, бо вода піднялася так високо, що треба було плисти. Перейти потік було неможливо.

6 Він запитав мене: «Чи ти бачив це, сину людський?»

Потім він повів мене і вивів назад на берег потоку. 7 Коли я вийшов, то побачив багато дерев на обох берегах потоку.+ 8 Він сказав мені: «Ця вода тече на схід краю, протікає по Ара́ві*+ і впадає в море. Коли вона потрапить в море,+ морські води зціляться. 9 Всюди, де будуть текти ці во́ди*, зможе жити безліч живих істот*. Там, куди дійде ця вода, буде дуже багато риби; морські во́ди зціляться, і все оживе там, куди дійде цей потік.

10 І рибалки стоятимуть на березі моря від Ен-Ге́ді+ до Ен-Еглаї́му, де буде місце для просушування неводів. Там буде дуже багато всякої риби, як у Великому морі*.+

11 Проте його болота і багнисті місця не будуть зцілені. Вони будуть залишені, щоб там була сіль.+

12 По обох берегах потоку будуть рости різні дерева, які родитимуть плоди. Листя цих дерев не буде в’янути, і на них завжди будуть плоди. Кожен місяць вони приноситимуть нові плоди, бо вода для них тече зі святині.+ Їхні плоди будуть для їжі, а листя — для зцілення».+

13 Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Ця земля — спадок, який ви поділите між 12 племенами Ізра́їля. Йосипу ж дайте два наділи.+ 14 Ви успадкуєте цю землю і отримаєте однакові частки*. Я поклявся дати цю землю вашим прабатькам,+ і тепер вона дається* вам у спадок.

15 Ось як проходить північний кордон краю: від Великого моря по дорозі до Хетло́ну,+ як іти до Цеда́ду,+ 16 Хама́ту,+ Беро́ту+ і Сівраї́му (що між територією Дамаска й територією Хама́та) до Хаце́р-Гаттіко́ну (що біля кордону з Хавра́ном).+ 17 Отже, кордон іде від моря до Хаца́р-Ено́ну,+ вздовж кордону з Дамаском на півночі, і до кордону з Хама́том.+ Це північний кордон краю.

18 Східний кордон краю проходить між Хавра́ном і Дамаском, між Гілеа́дом+ і краєм Ізра́їля, вздовж Йордану. Міряйте від кордону до східного моря*. Це східний кордон краю.

19 Південний кордон* проходить від Тамара до вод Мерива́т-Каде́шу+ і вздовж долини* до Великого моря.+ Це південний кордон краю*.

20 Західний кордон — Велике море, він закінчується навпроти Лево-Хама́та*.+ Це західний кордон краю».

21 «Поділіть цей край між собою, між 12 племенами Ізра́їля. 22 Розділіть цей спадок між собою і чужинцями, які оселилися з вами і народили дітей, коли жили серед вас. Нехай вони будуть для вас як корінні ізраїльтяни. Вони разом з вами отримають спадок серед племен Ізра́їля. 23 Дайте спадок чужинцеві на території того племені, де він оселився»,— говорить Всевладний Господь Єгова.

48 «Це племена, перелічені за їхніми назвами, починаючи з північного кінця: наділ Дана+ простягається вздовж дороги на Хетло́н до Лево-Хама́та*+ і до Хаца́р-Ена́ну, вздовж кордону з Дамаском на північ, повз Хама́т.+ Цей наділ простягається від східного кордону до західного. 2 Наділ Аси́ра+ межує з наділом Дана і простягається від східного кордону до західного. 3 Наділ Нефтали́ма+ межує з наділом Аси́ра і простягається від східного кордону до західного. 4 Наділ Манасı́ї+ межує з наділом Нефтали́ма і простягається від східного кордону до західного. 5 Наділ Єфре́ма межує з наділом Манасı́ї+ і простягається від східного кордону до західного. 6 Наділ Руви́ма межує з наділом Єфре́ма+ і простягається від східного кордону до західного. 7 Наділ Юди межує з наділом Руви́ма+ і простягається від східного кордону до західного. 8 З Юдою, від сходу до заходу, межує дар, який ви маєте відділити. Завширшки він буде 25 000 ліктів*,+ а завдовжки — як прилеглі наділи племен від східного кордону до західного. Посередині наділу повинна бути святиня.

9 Дар, який ви відділите для Єгови, буде 25 000 ліктів завдовжки і 10 000 завширшки. 10 Це святий дар для священиків.+ На півночі його довжина буде 25 000 ліктів, на заході його ширина — 10 000, на сході ширина — 10 000 і на півдні довжина — 25 000. А посередині має бути святиня Єгови. 11 Це буде для освячених священиків із синів Садо́ка,+ які робили все, що зобов’язані робити для мене, і які не відступили від мене під час відступництва ізраїльтян і левітів.+ 12 Вони отримають наділ землі від дару, відділеного як особливо святе місце. Він межуватиме з володіннями левітів.

13 У левітів, поряд з володіннями священиків, має бути ділянка 25 000 ліктів завдовжки і 10 000 завширшки. (Уся довжина має становити 25 000 ліктів, а ширина — 10 000.) 14 Вони не мають ні продавати, ні обмінювати, ні віддавати комусь іншому нічого з цієї найліпшої землі, бо вона свята для Єгови.

15 Ділянка, яка залишилася, завширшки 5000 ліктів. Вона лежить уздовж кордону, завдовжки 25 000 ліктів, і призначена для міста,+ для звичайного вжитку — для житла і пасовища. А місто має бути посередині.+ 16 Ось розміри міста: північний кордон — 4500 ліктів, південний кордон — 4500 ліктів, східний кордон — 4500 ліктів і західний кордон — 4500 ліктів. 17 У міста має бути пасовище: з північного боку 250 ліктів, з південного 250 ліктів, зі східного 250 ліктів і з західного 250 ліктів.

18 Ділянка, що залишиться, завдовжки буде така, як святий дар,+— 10 000 ліктів на схід і 10 000 на захід. Вона має бути така, як святий дар. Плоди цієї землі будуть для їжі тим, хто обслуговує місто. 19 Оброблятимуть її ті, хто обслуговує місто; вони будуть з усіх племен Ізра́їля.+

20 Весь дар має розміри 25 000 ліктів на 25 000 ліктів. Отже, ви маєте відділити квадратну ділянку для святого дару разом з володіннями міста.

21 Те, що залишиться з обох боків святого дару і володінь міста, буде належати провіднику.+ Його ділянка лежатиме на схід і на захід від кордонів дару, довжина яких становить 25 000 ліктів. Ділянка провідника буде такою, як прилеглі наділи. Посеред неї має бути святий дар і святиня храму.

22 Володіння левітів і володіння міста мають бути посеред ділянки, яка належить провіднику. Його ділянка межуватиме з Юдою+ і Веніями́ном.

23 Що ж стосується решти племен, то наділ Веніями́на простягається від східного кордону до західного.+ 24 Наділ Симео́на межує з наділом Веніями́на+ і простягається від східного кордону до західного. 25 Наділ Іссаха́ра+ межує з наділом Симео́на і простягається від східного кордону до західного. 26 Наділ Завуло́на межує з наділом Іссаха́ра+ і простягається від східного кордону до західного.+ 27 Наділ Га́да межує з наділом Завуло́на+ і простягається від східного кордону до західного. 28 Південний кордон, що простягається біля кордону Га́да, буде проходити від Тамара+ до вод Мерива́т-Каде́шу,+ до долини*+ і до Великого моря*.

29 Це ваш спадок, який ви маєте розділити між племенами Ізра́їля,+ ці наділи будуть належати їм»,+— говорить Всевладний Господь Єгова.

30 «Ось місто та його виходи: довжина північного кордону буде 4500 ліктів.+

31 Брами міста матимуть такі самі назви, як і племена Ізра́їля. Три брами буде на півночі: одна брама Руви́ма, одна брама Юди й одна брама Ле́вія.

32 Довжина східного кордону буде 4500 ліктів. Там буде три брами: одна брама Йосипа, одна брама Веніями́на й одна брама Да́на.

33 Довжина південного кордону буде 4500 ліктів. Там буде три брами: одна брама Симео́на, одна брама Іссаха́ра й одна брама Завуло́на.

34 Довжина західного кордону буде 4500 ліктів. Там буде три брами: одна брама Га́да, одна брама Аси́ра й одна брама Нефтали́ма.

35 Периметр міста буде 18 000 ліктів. З того дня місто матиме назву “Єгова там”».+