ПЕРШИЙ ЛИСТ ПЕТРА

1 Петро, апостол+ Ісуса Христа, до тимчасових жителів, розпорошених у По́нті, Гала́тії, Каппадо́кії,+ Азії та Віфı́нії, вибраних 2 за передбаченням Бога,+ нашого Батька, освячених духом,+ щоб бути слухняними й покропленими кров’ю Ісуса Христа.+

Бажаю вам ще повнішою мірою відчувати незаслужену доброту і мир.

3 Хай лине хвала Богу і Батькові нашого Господа Ісуса Христа, бо він виявив велике милосердя: народив нас знову+ і через воскресіння Ісуса Христа з мертвих+ дав живу надію,+ 4 а також спадщину нетлінну, неопоганену й нев’янучу.+ Вона зберігається в небі для вас+ — 5 для тих, кого завдяки вірі Божа сила охороняє для спасіння, яке готове виявитися в останній час. 6 І ви дуже радієте цьому, навіть якщо вам доводиться ненадовго засмутитися через різні випробування,+ 7 щоб ваша випробувана віра+ — набагато цінніша від золота, яке, хоча й випробовується* вогнем, все одно нищиться,— послужила для похвали, слави й честі під час виявлення Ісуса Христа.+ 8 Хоча ви ніколи його не бачили, ви його любите. Хоча ви не бачите його тепер, зате вірите в нього й безмежно радієте невимовною і величезною радістю, 9 досягаючи мети своєї віри — свого спасіння*.+

10 Саме з цим спасінням пов’язані ретельні пошуки і старанні дослідження пророків, які пророкували про незаслужену доброту, призначену для вас.+ 11 Вони досліджували, на який час і на яку пору вказував стосовно Христа дух,+ що був у них, коли свідчив наперед про страждання, яких мав зазнати Христос,+ і про його подальшу славу. 12 Їм було відкрито, що служили вони не собі, а вам, звіщаючи те, що ви тепер чуєте від людей, які за допомогою посланого з неба святого духу проголошують вам добру новину.+ І саме в це з великим бажанням вдивляються ангели.

13 Отже, підготуйте свої розуми до діяльності*,+ у всьому залишайтесь тверезими.+ Покладайте надію на незаслужену доброту, яку ви отримаєте під час виявлення Ісуса Христа. 14 Як слухняні діти, більше не дозволяйте, щоб вас формували бажання, які ви колись мали через незнання, 15 але подібно до Святого, що вас покликав, будьте святі у всіх своїх вчинках,+ 16 оскільки написано: «Будьте святі, бо я святий».+

17 І якщо ви звертаєтесь до Батька, який безсторонньо судить+ кожного за його вчинками, то поводьтеся зі страхом,+ поки ви є тимчасовими жителями. 18 Адже ви знаєте, що не чимось тлінним — сріблом або золотом — вас було звільнено*+ від марного способу життя, який ви перейняли від прабатьків*, 19 а дорогоцінною кров’ю Христа,+ як кров’ю бездоганного та незаплямованого ягняти.+ 20 Щоправда, про нього було передбачено ще до заснування світу,+ однак виявився він наприкінці часів заради вас.+ 21 Через нього ви вірите в Бога,+ який воскресив його з мертвих+ і дав йому славу,+ щоб ви мали віру в Бога і покладали на нього надію.

22 А тепер, коли ви, послухавшись правди, очистили себе* й маєте завдяки цьому нелицемірну братерську любов,+ сильно, від усього серця любіть одне одного.+ 23 Бо ви народилися знову+ не від тлінного, а від нетлінного насіння*+ через слово живого й вічного Бога.+ 24 Адже «кожна людина* — як трава, і вся її слава — як польовий цвіт; трава засихає, і цвіт опадає, 25 а слово Єгови* триває вічно».+ І це «слово» — добра новина, яку вам звіщали.+

2 Тож відкиньте всяке зло,+ обман, лицемірство, заздрість та всі обмови. 2 Як новонароджені немовлята,+ розвиньте прагнення до нерозбавленого* словесного молока, щоб завдяки йому рости й отримати спасіння,+ 3 якщо тільки ви скуштували*, що Господь добрий.

4 Коли ви приходите до нього, живого каменя, що відкинений людьми,+ але вибраний Богом і дорогоцінний в його очах,+ 5 то з вас самих, як із живого каміння, будується духовний дім,+ щоб ви стали святим священством і через Ісуса Христа приносили духовні жертви,+ приємні Богові.+ 6 Бо в Писанні говориться: «Ось я кладу на Сіоні камінь вибраний, дорогоцінний, наріжний камінь основи; і той, хто вірить у нього, ніколи не розчарується*».+

7 Отже, для вас він дорогоцінний, бо ви вірите. Але для невіруючих «камінь, який відкинули будівельники,+ став головним наріжним каменем*»,+ 8 а також «каменем спотикання і скелею, яка є перешкодою на їхньому шляху».+ Вони спотикаються, бо не слухаються слова. Саме для цього вони й призначені. 9 Але ви «рід вибраний, священство царське, народ святий,+ люди, які стали особливою власністю,+ щоб усюди звіщати про чудові риси*»+ того, хто покликав вас із темряви до свого дивовижного світла.+ 10 Колись ви не були народом, а тепер ви Божий народ;+ колись вам не виявлялось милосердя, а тепер виявляється.+

11 Любі, дуже прошу вас як чужинців і тимчасових жителів:+ стримуйтеся від плотських бажань,+ котрі воюють проти вас*.+ 12 Завжди добре поводьтеся серед інших народів,+ аби ті, хто буде звинувачувати вас як злочинців, побачили ваші добрі вчинки+ і прославили Бога в день, коли він здійснить перевірку.

13 Задля Господа підкоряйтеся всякому людському устрою*+ — чи владі царя,+ як вищого, 14 чи владі намісників, як посланих від нього, щоб карати злочинців і хвалити тих, хто чинить добро.+ 15 Бо воля Божа полягає в тому, щоб ви чинили добро і цим припиняли* беззмістовні розмови нерозумних людей.+ 16 Будьте як вільні,+ але використовуйте свою свободу як Божі раби,+ а не прикривайте* нею зло.+ 17 Шануйте всіляких людей,+ любіть усе братство,+ бійтеся Бога,+ ставтеся з пошаною до царя.+

18 Нехай слуги, виявляючи в усьому належний страх, підкоряються своїм панам+ — не тільки добрим і поміркованим*, але й тим, кому важко догодити. 19 Адже якщо людина стійко зносить труднощі* й несправедливо страждає, прагнучи мати чисте сумління перед Богом,+ вона догоджає йому. 20 Бо якщо ви зносите побої за свої гріхи, то яка з цього користь?+ Якщо ж ви зносите страждання за добрі діла, то догоджаєте Богові.+

21 По суті, до цього ви й покликані, бо сам Христос постраждав за вас,+ залишивши приклад, щоб ви точно йшли його слідами.+ 22 Він не вчинив жодного гріха,+ і в устах його не було знайдено обману.+ 23 Коли його ображали*,+ він не відповідав тим самим*,+ коли страждав,+ то не погрожував, а ввірив себе тому, хто судить+ праведно. 24 Він сам, віддаючи власне тіло, взяв наші гріхи+ із собою на стовп*,+ щоб ми могли померти для* гріхів та жити для праведності. І «його ранами ви зцілилися».+ 25 Бо ви були як заблукані вівці,+ а тепер повернулися до пастиря+ і наглядача ваших душ*.

3 Так само ви, дружини, підкоряйтеся своїм чоловікам,+ щоб тих, хто не слухається святого слова, ви могли без слів здобути своїми вчинками,+ 2 коли вони побачать вашу чисту поведінку+ і глибоку повагу. 3 І нехай вас прикрашає не те, що видно відразу: заплетене волосся, золоті прикраси+ чи гарний одяг, 4 а те, що є в серці людини, її нетлінне вбрання спокійного і лагідного духу,+ який має надзвичайну цінність у Божих очах. 5 Бо так само колись і святі жінки, які покладали надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам. 6 Подібно Сарра слухалась Авраама і називала його паном.+ А ви її дочки, коли тільки чините добро і не піддаєтеся страху.+

7 Ви, чоловіки, так само продовжуйте жити з ними, керуючись знанням*. Віддавайте їм пошану+ як посудині слабшій, жіночній, бо і вони є спадкоємицями+ незаслуженого дару життя, і тоді не буде перешкод вашим молитвам.

8 І наостанку, майте всі єдність думок*,+ будьте чуйні, виявляйте братерську любов, сердечне співчуття,+ будьте смиренні.+ 9 Не віддавайте кривдою за кривду+ та образою за образу,+ а, навпаки, благословляйте,+ бо саме для цього ви покликані. Тоді ви успадкуєте благословення.

10 Адже «хто хоче насолоджуватися життям і бачити добрі дні, має берегти свій язик від зла,+ а уста від обману. 11 Хай така людина відвертається від зла+ і робить добро,+ шукає миру та підтримує його.+ 12 Бо очі Єгови* дивляться на праведних і вуха його прислуха́ються до їхніх благань,+ а від тих, хто чинить зло, Єгова* відвертає своє обличчя».+

13 По суті, хто заподіє вам шкоду, коли ви будете ревні до добрих учинків?+ 14 Навіть якщо вам і доведеться постраждати за праведність, ви будете щасливі.+ Не бійтеся того, чого бояться вони*, і не тривожтеся.+ 15 Натомість у своїх серцях освячуйте Христа як Господа і завжди будьте готовими виступити на захист своєї надії перед кожним, хто вимагатиме її обґрунтування. Тільки робіть це з лагідністю+ та глибокою повагою.+

16 Зберігайте чисте сумління,+ щоб люди, які наговорюють на вас,— хоч би що вони говорили,— були осоромлені,+ побачивши вашу добру християнську поведінку.+ 17 Бо ліпше страждати за добрі вчинки,+ якщо на це Божа воля, ніж за погані.+ 18 Адже Христос, щоб привести вас до Бога,+ раз і назавжди помер за гріхи,+ праведний за неправедних.+ Він був умертвлений у тілі,+ але оживлений в дусі,+ 19 після чого пішов проповідувати киненим до в’язниці духам,+ 20 які в минулому виявляли непослух. Тоді, за часу Ноя, Бог терпеливо чекав*,+ поки будувався ковчег,+ в якому кілька людей, тобто вісім душ*, були безпечно переведені через воду.+

21 До цього подібне хрещення, яке рятує тепер і вас (не усуненням бруду з тіла, а проханням до Бога про чисте сумління),+ рятує завдяки воскресінню Ісуса Христа. 22 Піднявшись на небо, він перебуває праворуч від Бога,+ який підкорив йому ангелів, усяку владу і силу.+

4 Оскільки Христос, будучи в тілі,+ зазнав страждань, ви теж озбройтеся таким умонастроєм*, адже той, хто страждає в тілі, перестає грішити,+ 2 щоб решту свого часу в тілі жити не для людських прагнень,+ а для Божої волі.+ 3 Бо досить, що в минулому ви чинили волю інших народів:+ віддавалися розгнузданості* й нестримній похоті, напивалися, влаштовували буйні гулянки*, п’яні вечірки та займались беззаконним ідолопоклонством.+ 4 Оскільки ви вже не біжите з ними тим самим зіпсутим шляхом розгулу, вони вкрай здивовані та говорять про вас зневажливо.+ 5 Але ці люди відповідатимуть перед тим, хто готовий судити живих і мертвих.+ 6 З цієї причини добра новина звіщалась і мертвим,+ щоб у Божих очах вони були живими і жили згідно з духом, навіть якщо люди, які мислять по-тілесному, їх засуджують.

7 А втім, усьому наблизився кінець. Тож будьте розсудливими+ й пильнуйте*, щоб не занедбувати молитов.+ 8 І найважливіше, всім серцем любіть одне одного,+ бо любов покриває безліч гріхів.+ 9 Гостинно приймайте одне одного, але при цьому не нарікайте.+ 10 Якою мірою кожен з вас отримав дар, такою і використовуйте його, служачи одне одному як добрі управителі, які отримали Божу незаслужену доброту, що має багато різних виявів.+ 11 Якщо хтось говорить, нехай робить це так, як треба говорити Божі слова; якщо хтось служить, нехай робить це так, як має робити людина, що покладається на силу від Бога.+ Тоді в усьому буде прославлений Бог+ через Ісуса Христа. Йому належить слава і могутність на віки вічні. Амінь.

12 Любі, коли зазнаєте́ страждань, які, наче вогонь, випробовують вас, то не дивуйтеся,+ ніби з вами відбувається щось незвичайне. 13 А навпаки, радійте,+ що можете такою мірою поділяти страждання Христа,+ щоб радіти й веселитися також під час виявлення його слави.+ 14 Якщо вас ганьблять* за Христове ім’я, то ви щасливі,+ бо на вас перебуває дух слави, дух Божий.

15 Якщо хтось з вас постраждає, то хай це буде не через скоєння убивства, крадіжки, якогось іншого злочину і не через втручання в чужі справи.+ 16 А коли хтось страждатиме як християнин, нехай не соромиться,+ адже, носячи це ім’я, він прославляє Бога. 17 Бо настав визначений час для суду, який розпочинається з Божого дому.+ Якщо ж він розпочинається найперше з нас,+ що тоді буде з тими, хто не слухається Божої доброї новини?+ 18 «І якщо праведний ледве врятується, то що буде з безбожником і грішником?»+ 19 Нехай же ті, хто страждає з Божої волі, ввіряють себе* вірному Творцеві і чинять добро.+

5 Тому звертаюсь до старійшин, які є серед вас, бо я теж старійшина, свідок страждань Христа, і поділятиму з ним славу, що має виявитися в майбутньому.+ Благаю* вас: 2 пасіть доручену вам Божу отару,+ служачи наглядачами* не з примусу, а добровільно,+ так, як Богові до вподоби, не через любов до нечесної наживи,+ а з завзяттям, 3 не пануючи над отарою,+ Божою власністю*, а подаючи їй приклад.+ 4 Коли ж стане явним головний пастир,+ ви отримаєте нев’янучий вінок слави.+

5 Так само і ви, молодші чоловіки, підкоряйтеся старшим*.+ Усі ж ви у стосунках одне з одним одягніться* в смиренність, тому що Бог пихатим противиться, а смиренним виявляє незаслужену доброту.+

6 Тож смиренно підкоріться під могутню руку Бога, щоб він у свій час вас звеличив,+ 7 і всі свої тривоги* покладіть на нього,+ бо він дбає про вас.+ 8 Будьте тверезими й пильними!+ Ваш противник, Диявол, ходить довкола, немов рикаючий лев, який хоче когось пожерти*.+ 9 Але протистійте йому,+ залишаючись міцними у вірі, і знайте, що з такими ж стражданнями стикається все ваше братство у світі.+ 10 А після ваших недовгих страждань Бог усієї незаслуженої доброти, який покликав вас, послідовників Христа, до своєї вічної слави,+ довершить ваше навчання. Він зміцнить вас,+ зробить вас сильними+ і утвердить вас. 11 Йому належить могутність повіки. Амінь.

12 Я написав вам кілька слів, у чому допоміг мені Силуа́н*,+ якого я вважаю вірним братом; написав, щоб підбадьорити та з усією серйозністю засвідчити, що ви справді маєте незаслужену доброту Бога. Твердо стійте в ній. 13 Передає вам вітання та, що у Вавилоні, вибрана, як і ви, а також Марко,+ мій син. 14 З любов’ю вітайте одне одного поцілунком.

Мир усім вам, хто перебуває в єдності з Христом.