ДРУГА КНИГА ЦАРІВ

1 Після смерті Аха́ва Моа́в+ збунтувався проти Ізра́їля.

2 Одного дня Ахазı́я провалився крізь решітку своєї верхньої кімнати в Сама́рії та покалічився. Він відправив посланців, давши їм наказ: «Ідіть запитайте Ваа́л-Зеву́ва, екро́нського бога,+ чи я видужаю».+ 3 Тоді ангел Єгови сказав тішбея́нину Іллі*:+ «Піди назустріч посланцям самарı́йського царя і скажи їм: “Хіба немає Бога в Ізра́їлі, що ви йдете запитати Ваа́л-Зеву́ва, екро́нського бога?+ 4 Тому ось що говорить Єгова: «Ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти обов’язково помреш»”». Після того Ілля пішов.

5 Коли посланці вернулись до царя, він запитав: «Чому ви повернулися?» 6 Ті відповіли: «Нам назустріч вийшов чоловік і сказав: “Повертайтесь до царя, який вас послав, і передайте йому: «Так говорить Єгова: “Хіба немає Бога в Ізра́їлі, що ти послав запитати Ваа́л-Зеву́ва, екро́нського бога? Тому ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти обов’язково помреш”»”».+ 7 Цар запитав: «Як виглядав той чоловік, який вийшов вам назустріч і передав ці слова?» 8 Вони відповіли: «Той чоловік мав волохату накидку+ і був підперезаний шкіряним поясом».+ — «Це тішбея́нин Ілля»,— відразу сказав Ахазı́я.

9 І цар послав до нього начальника над півсотнею разом з його воїнами. Той піднявся до Іллі, який сидів на вершині гори, і сказав йому: «Чоловіче Божий,+ цар говорить: “Зійди вниз!”» 10 У відповідь Ілля сказав начальнику над півсотнею: «Якщо я Божий чоловік, то хай з неба зійде вогонь+ та пожере тебе і твою півсотню». І з неба зійшов вогонь та пожер начальника разом з його півсотнею.

11 Після того цар послав до нього іншого начальника над півсотнею разом з його воїнами. Той пішов і сказав Іллі: «Чоловіче Божий, цар говорить: “Негайно зійди вниз!”» 12 У відповідь Ілля сказав: «Якщо я Божий чоловік, то хай з неба зійде вогонь та пожере тебе і твою півсотню». І з неба зійшов вогонь від Бога та пожер начальника разом з його півсотнею.

13 Потім цар послав третього начальника над півсотнею разом з його воїнами. Але той, піднявшись до Іллі, упав перед ним на коліна і почав благати про ласку, кажучи: «Чоловіче Божий, прошу тебе, нехай моє життя і життя* цих 50 чоловіків, твоїх слуг, буде дорогим у твоїх очах. 14 Двох попередніх начальників над півсотнями і їхні півсотні пожер вогонь з неба, але, прошу, хай моє життя* буде дорогим у твоїх очах».

15 Тоді ангел Єгови сказав Іллі: «Зійди вниз разом з ним. Не бійся його». І він встав і пішов з ним до царя. 16 Ілля сказав цареві: «Так говорить Єгова: “Ти посилав запитати Ваа́л-Зеву́ва, екро́нського+ бога. Хіба ж немає Бога в Ізра́їлі?+ Чому ти не спитав його? Тому ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти обов’язково помреш”». 17 Згодом цар помер, як Єгова і говорив через Іллю. А оскільки він не мав сина, замість нього зацарював Єгора́м*.+ Він став царем у другий рік царювання Юдиного царя Єгора́ма,+ сина Йосафа́та.

18 Про інші діла Ахазı́ї+ і про все, що він робив, записано в літописі Ізра́їлевих царів.

2 Одного разу Ілля+ з Єлисеєм+ ішли з Гілга́ла.+ (Це було перед тим, як Єгова підняв Іллю у вихрі на небо.)+ 2 Ілля сказав Єлисею: «Будь ласка, залишся тут, бо Єгова послав мене в Бете́ль». Але той відповів: «Як живий Єгова* і як живий ти*, я не покину тебе». І вони разом пішли в Бете́ль.+ 3 А пророчі сини*, що були в Бете́лі, вийшли до Єлисея і запитали: «Ти знаєш, що сьогодні Єгова забере твого пана і він більше не буде твоїм наставником?»+ Він сказав: «Знаю, мовчіть».

4 Ілля знову сказав: «Єлисею, будь ласка, залишся тут, бо Єгова послав мене в Єрихон».+ Але той відповів: «Як живий Єгова і як живий ти*, я не покину тебе». І вони пішли в Єрихон. 5 А пророчі сини, що були в Єрихоні, підійшли до Єлисея і запитали: «Ти знаєш, що сьогодні Єгова забере твого пана і він більше не буде твоїм наставником?» Він сказав: «Знаю, мовчіть».

6 Ілля знову сказав йому: «Будь ласка, залишся тут, бо Єгова послав мене до Йордану». Але той відповів: «Як живий Єгова і як живий ти*, я не покину тебе». І вони обоє пішли далі. 7 А 50 пророчих синів пішли за ними. Коли Ілля з Єлисеєм зупинились біля Йордану, пророчі сини стали і дивилися на них здаля. 8 Тоді Ілля взяв свою накидку+ та, згорнувши її, вдарив нею по воді — і вода розступилась. Тож вони обоє пройшли по сухій землі.+

9 Як тільки вони перейшли на другий бік, Ілля сказав Єлисею: «Що мені зробити для тебе, перш ніж я буду від тебе забраний?» Єлисей відповів: «Прошу, хай на мені буде подвійна частка*+ твого духу».+ 10 Ілля сказав: «Нелегке твоє прохання. Якщо ти побачиш, як мене буде забрано від тебе, то отримаєш те, що просиш, а якщо не побачиш — не отримаєш».

11 Коли вони йшли і розмовляли дорогою, раптом з’явилась вогняна бойова колісниця з вогняними кіньми+ та розлучила їх, і піднявся Ілля у вихрі на небо.+ 12 Єлисей, побачивши це, закричав: «Батьку мій! Батьку мій! Колісниця Ізра́їля та його вершники!»+ Коли Ілля зник з його очей, Єлисей схопив свій одяг і роздер на дві частини.+ 13 Після того він підняв накидку,+ яка спала з Іллі, повернувся назад і став на березі Йордану. 14 Взявши накидку Іллі, він ударив нею по воді та вигукнув: «Де Єгова, Бог Іллі?» І, коли Єлисей вдарив по воді, вода розступилась, і він перейшов на другий бік.+

15 А пророчі сини, які були в Єрихоні, побачили його здалека і сказали: «Дух Іллі зійшов на Єлисея».+ Тож вони пішли Єлисею назустріч і, вклонившись до землі, 16 сказали йому: «У твоїх слуг є 50 вправних чоловіків. Хай вони підуть та пошукають твого пана. Може, дух* Єгови підняв його і кинув на якійсь горі або в долині».+ Але той відповів: «Не посилайте їх». 17 Однак вони впрошували його так, що йому стало ніяково, тому він сказав: «То пошліть». І послали вони 50 чоловіків, які шукали Іллю три дні, але не знайшли. 18 Коли вони повернулись до Єлисея (а він у той час був в Єрихоні),+ він сказав: «Хіба я не говорив, щоб ви не йшли?»

19 Через якийсь час мешканці міста сказали Єлисею: «Як бачить наш пан, місто розташоване в доброму місці,+ але вода тут погана, а земля неродюча*». 20 У відповідь Єлисей промовив: «Принесіть мені невелику нову чашу і покладіть туди солі». Вони так і зробили. 21 Тоді він пішов до джерела води, кинув туди сіль+ і сказав: «Так говорить Єгова: “Я зціляю цю воду. Вона більше не буде спричиняти смерть чи безпліддя*”». 22 За словом Єлисея вода була зцілена, і такою вона залишається донині.

23 Звідти Єлисей відправився у Бете́ль. Коли він ішов дорогою, з міста вийшли хлопці й почали насміхатись над ним,+ кажучи: «Іди звідси, лисий! Іди звідси, лисий!» 24 Обернувшись, Єлисей подивився на них і прокляв їх в ім’я Єгови. Тоді з лісу вийшли дві ведмедиці+ та розірвали 42 дитини.+ 25 Після того він пішов до гори Карме́ль,+ а звідти повернувся в Сама́рію.

3 Єгора́м,+ син Аха́ва, став царем над Ізра́їлем у 18-й рік царювання Юдиного царя Йосафа́та і царював у Сама́рії 12 років. 2 Він робив зло в очах Єгови, але не так, як його батько і мати, бо він знищив священний стовп Ваа́ла, який зробив його батько.+ 3 Проте він тримався гріхів Єровоа́ма, Нева́тового сина, до яких той спонукав ізраїльтян,+ і не відступав від цих гріхів.

4 Моа́вський цар Ме́ша розводив овець і давав ізра́їльському царю як данину 100 000 ягнят і 100 000 нестрижених баранів. 5 А коли Аха́в помер,+ моа́вський цар збунтувався проти ізра́їльського царя.+ 6 Тоді цар Єгора́м вийшов з Сама́рії та зібрав увесь Ізра́їль. 7 Він послав Юдиному цареві Йосафа́ту таку звістку: «Моа́вський цар збунтувався проти мене. Підеш зі мною на війну проти Моа́ва?» — «Піду,+ — відповів Йосафа́т.— Я зроблю те, що зробиш ти, мої коні — твої коні, і мій народ — твій народ».+ 8 Він запитав: «Якою дорогою ми підемо?» Той відповів: «Дорогою, що веде в едо́мську пустелю».

9 І цар Ізра́їля, цар Юди та цар Едо́му+ вирушили в похід. Сім днів вони йшли обхідною дорогою, і в них не залишилось води ні для людей у таборі, ні для худоби, яка йшла за ними. 10 Ізра́їльський цар сказав: «О горе! Єгова зібрав нас, трьох царів, щоб віддати в руки Моа́ва!» 11 А Йосафа́т запитав: «Чи є тут пророк Єгови, через якого можна спитати Єгову?»+ На це один зі слуг ізра́їльського царя сказав: «Так, є. Це син Шафа́та, Єлисей,+ який лив воду на руки* Іллі».+ 12 Йосафа́т сказав: «У нього слово Єгови». Тож цар Ізра́їля, цар Йосафа́т і цар Едо́му пішли до нього.

13 Єлисей сказав ізра́їльському цареві: «Чого ти хочеш від мене?*+ Іди до пророків свого батька і до пророків своєї матері».+ Але ізра́їльський цар відповів: «Не проганяй мене, бо це Єгова зібрав нас, трьох царів, щоб віддати в руки Моа́ва». 14 Єлисей сказав: «Як живий Єгова, Бог військ*, якому я служу*: якби я не поважав Йосафа́та,+ царя Юди, то навіть не подивився б на тебе і не звернув уваги.+ 15 А тепер приведіть до мене чоловіка, який грає на арфі*».+ Коли той чоловік заграв, на Єлисея почала діяти сила Єгови,+ 16 і він сказав: «Так говорить Єгова: “Викопайте рови по всій долині*, 17 бо так говорить Єгова: «Ви не побачите ні вітру, ні зливи, але ця долина* наповниться водою.+ Тоді ви і ваша худоба будете мати що пити»”. 18 Єгові неважко це зробити.+ Він також віддасть Моа́в у ваші руки.+ 19 Ви ж зруйнуйте всі укріплені міста+ і всі найліпші міста, зрубайте всі добрі дерева, позасипайте всі джерела і закидайте камінням всі добрі поля».+

20 Вранці, у час хлібного приношення,+ з боку Едо́му несподівано потекла вода, і земля наповнилась водою.

21 А всі моавітя́ни почули, що царі прийшли воювати проти них. Тож вони зібрали всіх чоловіків, які могли носити зброю*, і стали на кордоні. 22 Рано-вранці, коли моавітя́ни прокинулись і сонце засяяло над водою, їм з протилежного боку здалося, що вода червона, як кров. 23 І вони сказали: «Це кров! Царі точно повбивали один одного мечем. Йди за здобиччю,+ Моа́ве!» 24 Коли моавітя́ни прийшли в ізра́їльський табір, ізраїльтяни напали на них і почали їх вбивати. Тож моавітя́ни кинулися втікати,+ а ізраїльтяни погналися за ними у Моа́в, вбиваючи їх дорогою. 25 Ізраїльтяни зруйнували міста, заки́дали камінням всі добрі поля,— кожен кинув по каменю на поле,— заси́пали всі джерела+ та зрубали всі добрі дерева.+ Залишились тільки кам’яні мури Кір-Харесе́та,+ тому ті, хто метав з пращі, оточили місто і знищили його.

26 Коли моа́вський цар побачив, що програв битву, то взяв 700 чоловіків, озброєних мечами, щоб прорватися до едо́мського царя.+ Але їм це не вдалося. 27 Тоді він узяв свого первістка, який мав стати царем замість нього, і приніс його на мурі як цілопалення.+ І запалав сильний гнів на ізраїльтян, тому вони відступили та повернулися до свого краю.

4 Одна жінка, дружина пророчого сина,+ прийшла до Єлисея і сказала зі слізьми на очах: «Помер мій чоловік, твій слуга. Ти знаєш, що він завжди боявся Єгови.+ Але він був боржником одного чоловіка, який тепер прийшов і хоче забрати обох моїх дітей у рабство». 2 Єлисей запитав: «Що мені для тебе зробити? Скажи, що ти маєш вдома?» Вона відповіла: «Твоя служниця не має нічого, крім дзбанка* олії».+ 3 Тоді він сказав: «Піди і позич порожні посудини у всіх сусідів. Набери якомога більше. 4 Потім повернись додому і закрий двері за собою та своїми синами. Наливай олію в кожну посудину і, наповнивши, відставляй убік». 5 І вона пішла.

Коли жінка закрила двері за собою і своїми синами, вони стали підносити їй посудини, а вона наливала туди олію.+ 6 Наповнивши посудини, вона сказала одному зі своїх синів: «Подай наступну».+ Він відповів: «Більше немає». І тоді олія перестала литись.+ 7 Жінка пішла до Божого чоловіка і про все йому розповіла. Він сказав: «Піди продай олію і віддай борги, а на решту житимеш ти і твої сини».

8 Якось Єлисей пішов у Шуне́м,+ і там одна знатна жінка вмовила його поїсти в неї.+ Відтоді, проходячи повз її дім, він щоразу заходив до неї поїсти. 9 Тому вона сказала своєму чоловікові: «Я знаю, що Божий чоловік, який завжди заходить до нас,— святий. 10 Будь ласка, зробімо для нього невелику кімнату на даху+ і поставмо там ліжко, стіл, стілець і світильник. Коли він буде заходити до нас, то зможе там зупинятись».+

11 Одного дня Єлисей прийшов туди, піднявся у свою кімнату і ліг. 12 Він сказав своєму слузі Геха́зі:+ «Поклич цю жінку, шунамітя́нку».+ Той покликав, і вона прийшла. 13 Єлисей сказав Геха́зі: «Будь ласка, передай їй: “Через нас ти зносиш усі ці незручності.+ Що для тебе зробити?+ Може, поговорити про тебе з царем+ чи начальником війська?”» Але вона відповіла: «Ні, не треба, бо я безпечно живу серед свого народу». 14 Єлисей запитав: «Що ж тоді зробити для неї?» Геха́зі відповів: «У неї немає сина,+ а її чоловік вже старий». 15 Тоді Єлисей сказав: «Поклич її». Геха́зі покликав жінку, і вона прийшла й стала при вході. 16 Єлисей промовив: «Наступного року в цей час ти будеш тримати на руках сина».+ Але вона відповіла: «Не кажи так, мій пане, чоловіче Божий! Не обманюй своєї служниці!»

17 Наступного року в той час, про який говорив Єлисей, жінка завагітніла і народила сина. 18 Коли хлопчик підріс, то одного дня пішов до батька, який був з женцями. 19 Він почав жалітися батькові: «Голова моя, голова моя!» Тож батько наказав слузі: «Віднеси його до матері», 20 і слуга відніс. Хлопчик сидів у матері на колінах аж до обіду, а тоді помер.+ 21 Жінка занесла дитину в кімнату Божого чоловіка,+ поклала на його ліжко і, закривши двері, вийшла. 22 Вона покликала свого чоловіка і сказала: «Пришли мені, будь ласка, слугу з ослицею. Я швидко поїду до Божого чоловіка і повернуся». 23 Чоловік запитав: «Навіщо тобі їхати до нього? Хіба сьогодні новомісяччя+ або субота?» Але вона відповіла: «Все добре, не хвилюйся». 24 Вона осідлала ослицю і сказала слузі: «Поспішаймо*. Не сповільнюйся, хіба що я накажу».

25 Жінка вирушила до Божого чоловіка на гору Карме́ль. Побачивши її здалека, він сказав своєму слузі Геха́зі: «Дивись, там шунамітя́нка! 26 Побіжи, будь ласка, їй назустріч і запитай: “Чи в тебе все гаразд? Чи все добре з твоїм чоловіком? Чи все добре з дитиною?”» Вона відповіла: «Все добре». 27 Прийшовши до Божого чоловіка на гору, вона обхопила його ноги.+ Геха́зі підійшов, щоб відштовхнути її, але Божий чоловік сказав: «Не чіпай її, бо вона у відчаї*, а Єгова приховав це від мене і не сказав мені». 28 І жінка промовила: «Хіба я просила сина в мого пана? Хіба я не казала: “Не давай мені марних надій”?»+

29 Тоді Єлисей відразу сказав Геха́зі: «Підіткни свій одяг за пояс,+ візьми в руку мою палицю і йди. Якщо зустрінеш когось по дорозі, не вітайся з ним, і, якщо хтось буде тебе вітати, не відповідай йому. Коли прийдеш, поклади мою палицю хлопчику на лице». 30 Але мати хлопчика сказала: «Як живий Єгова і як живий ти*, я не піду без тебе».+ Тож він встав і пішов з нею. 31 А Геха́зі пішов уперед і поклав палицю хлопчику на лице, але той нічого не сказав і не поворухнувся.+ Тоді Геха́зі пішов назустріч Єлисею і сказав: «Хлопець не прокинувся».

32 Коли Єлисей зайшов у дім, хлопчик лежав мертвий на його ліжку.+ 33 Єлисей увійшов, зачинив за собою двері та почав молитись до Єгови.+ 34 Потім він ліг на ліжко, на тіло хлопчика, і приклав свої губи до його губ, свої очі до його очей та свої долоні до його долонь. Він простягнувся над тілом хлопчика, і воно стало теплим.+ 35 Тоді Єлисей походив по дому туди-сюди і знову ліг на ліжко та простягнувся над хлопчиком. Той чхнув сім разів і розплющив очі.+ 36 Єлисей покликав Геха́зі й сказав: «Поклич шунамітя́нку», і слуга покликав. Коли вона прийшла, він сказав: «Візьми свого сина».+ 37 Вона підійшла і припала йому до ніг, низько вклонившись. Потім взяла свого сина і вийшла.

38 А Єлисей повернувся в Гілга́л. У той час в краю був голод.+ І, коли пророчі сини+ сиділи перед ним, він сказав своєму слузі:+ «Постав великий казан і звари юшку для пророчих синів». 39 А один з них пішов у поле збирати мальви і, знайшовши якусь витку рослину, назбирав з неї плодів, які нагадували дикі гарбузи, та поклав у свій одяг. Коли ж він повернувся, то нарı́зав їх і всипав до казана з юшкою, хоча й не знав, що це. 40 Потім юшку розлили, щоб нагодувати людей, та коли вони попробували її, то вигукнули: «Чоловіче Божий, у казані смерть!» І вони не могли їсти ту юшку. 41 Тоді Єлисей наказав: «Принесіть борошна». Кинувши борошно в казан, він сказав: «Розлийте, щоб люди поїли». І в казані вже не було нічого шкідливого.+

42 Якось прийшов один чоловік з Ваа́л-Шалı́ші+ та приніс Божому чоловікові 20 ячмінних хлібів+ з перших плодів урожаю та мішок свіжого зерна.+ Єлисей сказав: «Роздай це людям, хай поїдять». 43 Але слуга запитав: «Як я поділю це на 100 людей?»+ Єлисей відповів: «Дай людям, хай їдять, бо так говорить Єгова: “Вони наїдяться, і ще залишиться”».+ 44 Тож він роздав людям, вони наїлись, і ще залишилось,+ як Єгова і говорив.

5 Наама́н, начальник війська сирійського царя, був великим і шанованим чоловіком у свого пана, бо через нього Єгова дав Сирії перемогу*. Наама́н був хоробрим чоловіком, але хворів на проказу*. 2 Якось, під час набігу на ізра́їльський край, сирійці взяли в полон маленьку дівчинку, і вона стала служницею Наама́нової дружини. 3 Одного разу вона сказала своїй господині: «Якби мій пан побував у пророка+ в Сама́рії, той зцілив би його від прокази!»+ 4 Тож він* пішов і розповів своєму панові, що сказала ізра́їльська дівчинка.

5 Тоді сирійський цар промовив до Наама́на: «То йди, а я пошлю ізра́їльському цареві листа». І Наама́н вирушив у дорогу, взявши з собою 10 талантів* срібла, 6000 ше́келів золота і 10 змін одягу. 6 Він прийшов до ізра́їльського царя з листом, в якому говорилось: «З цим листом я посилаю до тебе свого слугу Наама́на, щоб ти зцілив його від прокази». 7 Як тільки ізра́їльський цар прочитав листа, то розірвав своє вбрання і вигукнув: «Хіба я Бог, щоб позбавляти життя чи оживляти?+ Він посилає до мене цього чоловіка і каже, щоб я зцілив його від прокази! Подивіться, він явно хоче зі мною посваритись!»

8 Коли Єлисей, Божий чоловік, почув, що ізра́їльський цар розірвав на собі одяг, то відразу передав цареві такі слова: «Чому ти розірвав своє вбрання? Прошу, пошли його до мене, аби він зрозумів, що є пророк в Ізра́їлі».+ 9 Тож Наама́н приїхав зі своїми кіньми та бойовими колісницями і став перед входом у дім Єлисея. 10 Але Єлисей вислав до нього посланця, щоб той сказав йому: «Піди обмийся сім разів+ у Йордані.+ Тоді твоє тіло зцілиться, і ти станеш чистим». 11 Як тільки Наама́н почув це, то розгнівався і пішов геть, кажучи: «Я думав, що він вийде до мене, покличе ім’я свого Бога Єгови, поводить рукою над хворим місцем і зцілить мене від прокази. 12 Хіба дамаські+ річки Ава́на і Парпа́р не ліпші від усіх річок Ізра́їля? Хіба я не міг обмитися в них і стати чистим?» Сказавши це, він обернувся і пішов розлючений.

13 Але його слуги підійшли до нього і запитали: «Батьку, якби пророк сказав тобі зробити щось надзвичайне, хіба б ти не зробив цього? То невже не послухаєшся, коли він каже: “Обмийся і станеш чистим”?» 14 Тоді він пішов і сім разів занурився* в Йордан, як і наказав Божий чоловік.+ Після того тіло його стало як тіло дитини,+ і він очистився.+

15 Потім він з усіма своїми людьми* повернувся до Божого чоловіка,+ став перед ним і сказав: «Тепер я знаю, що на всій землі немає Бога, тільки в Ізра́їлі.+ Прошу, прийми подарунок* від твого слуги». 16 Але той сказав: «Як живий Єгова, якому я служу*: я не візьму подарунка».+ І хоч як Наама́н його впрошував, він не хотів прийняти. 17 Тоді Наама́н попросив: «Якщо так, то нехай мені, твоєму слузі, дадуть стільки землі з цього краю, скільки зможе понести пара мулів, бо твій слуга більше не буде складати цілопалення і жертви для жодних інших богів, лише для Єгови. 18 Тільки одне хай Єгова простить твоєму слузі: коли мій пан іде поклонятися в дім* Риммо́на, він спирається на мою руку, так що і мені доводиться там вклонятись. Тож нехай Єгова простить мене, твого слугу, за те, що я вклонятимусь у домі Риммо́на». 19 У відповідь Єлисей сказав: «Іди з миром». Коли Наама́н пішов від нього і пройшов немалу відстань, 20 Геха́зі,+ слуга Єлисея, Божого чоловіка,+ подумав: «Мій пан пошкодував цього сирійця Наама́на+ і не прийняв дарунка з його рук. Як живий Єгова, я побіжу за ним і візьму щось у нього». 21 І Геха́зі побіг за Наама́ном. Коли Наама́н побачив, що хтось біжить за ним, то зійшов з колісниці і запитав: «Чи все добре?» 22 Геха́зі відповів: «Так, все добре. Мій пан послав мене передати тобі: “Тільки що прийшли до мене з гористого краю Єфре́ма двоє юнаків з пророчих синів. Дай їм, будь ласка, талант срібла і дві зміни одягу”».+ 23 Наама́н сказав: «Візьми 2 таланти». І він вмовив його,+ зав’язав 2 таланти срібла у два мішки, взяв дві зміни одягу і дав усе це двом своїм слугам, щоб вони несли перед Геха́зі.

24 Як тільки вони прийшли в Офе́л*, Геха́зі забрав у слуг мішки і поклав у своєму домі, а їх самих відпустив, і вони пішли. 25 Після того він повернувся до свого пана. І Єлисей запитав його: «Геха́зі, куди ти ходив?» — «Твій слуга нікуди не ходив»,— відповів той.+ 26 Тоді Єлисей сказав: «Хіба моє серце не було з тобою, коли той чоловік зійшов з колісниці, щоб зустріти тебе? Невже тепер час брати срібло й одяг, оливкові гаї і виноградники, овець і биків, слуг і служниць?+ 27 Тож Наама́нова проказа+ назавжди пристане до тебе і твоїх нащадків». І той вийшов від нього білий як сніг,+ весь у проказі.

6 Пророчі сини+ сказали Єлисею: «Знаєш, нам затісно жити з тобою. 2 Дозволь нам, будь ласка, піти до Йордану. Кожен з нас візьме по колоді, і ми збудуємо собі там житло». Той відповів: «Ідіть». 3 А один з них сказав: «Будь ласка, ходи і ти зі своїми слугами». Єлисей відповів: «Добре, я піду». 4 Тож він пішов з ними. Прибувши до Йордану, вони почали рубати дерева. 5 Коли один з них валив дерево, лезо сокири впало у воду, і він закричав: «Ой пане, ця сокира позичена!» 6 Божий чоловік запитав: «Де впало лезо?» — і той показав місце. Тоді Єлисей відрубав шматок дерева, кинув його туди, і лезо спливло. 7 Він сказав: «Забери його». Той простягнув руку і забрав.

8 А сирійський цар вирушив війною проти Ізра́їля.+ Порадившись зі своїми слугами, він сказав: «Станьмо табором там-то і там-то». 9 Але Божий чоловік+ передав ізра́їльському царю: «Дивись, не проходь через це місце, бо туди йдуть сирійці». 10 Тож ізра́їльський цар послав звістку в те місце, про яке говорив Божий чоловік. Єлисей попереджав царя, і він тримався подалі від того місця.+ І так було не раз і не два.

11 Це розгнівило царя* Сирії, і він покликав своїх слуг та запитав: «Скажіть, хто з наших підтримує ізра́їльського царя?» 12 Один з його слуг відповів: «Ніхто, мій пане. Це Єлисей, ізра́їльський пророк, передає царю Ізра́їля все, що ти говориш навіть у своїй спальні».+ 13 Тож цар наказав: «Ідіть і дізнайтесь, де він, щоб я послав людей схопити його». Через якийсь час цареві повідомили: «Він у Дота́ні».+ 14 Цар відразу послав туди численне військо з кіньми і бойовими колісницями. Вони прийшли вночі й оточили місто.

15 Слуга Божого чоловіка, вставши рано-вранці, вийшов і бачить — аж ось довкола міста стоїть військо з кіньми і бойовими колісницями. Він вигукнув: «Мій пане! Що нам робити?» 16 Той відповів: «Не бійся,+ бо тих, хто з нами, більше, ніж тих, хто з ними».+ 17 І Єлисей почав молитися: «Єгово, прошу, відкрий йому очі, щоб він бачив».+ У ту ж мить Єгова відкрив очі слуги, і той побачив, що довкола Єлисея+ на всіх горах повно вогняних коней та бойових колісниць.+

18 Коли сирійці наблизилися до Єлисея, він почав молитись до Єгови, кажучи: «Прошу, вразь цих людей сліпотою».+ І Бог вразив їх сліпотою, як Єлисей і просив. 19 Тоді Єлисей сказав сирійцям: «Це не та дорога і не те місто. Ідіть за мною, і я приведу вас до чоловіка, якого ви шукаєте». Але він привів їх у Сама́рію.+

20 І, коли вони прийшли в Сама́рію, Єлисей сказав: «Єгово, відкрий їхні очі, щоб вони могли бачити». Тож Єгова відкрив їхні очі, і вони побачили, що опинилися в Сама́рії. 21 Побачивши їх, ізра́їльський цар запитав Єлисея: «Вбити їх, батьку? Вбити?» — 22 «Ні, не вбивай,— відповів той.— Невже ти вбиваєш тих, кого береш у полон мечем і луком? Дай їм хліба й води, щоб вони поїли і напилися,+ а потім відпусти їх до їхнього пана». 23 Тож він влаштував для них великий бенкет, і вони їли та пили. Після того він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. Відтоді сирійці більше не робили розбійницьких набігів+ на ізра́їльський край.

24 Через якийсь час сирійський цар Бен-Гада́д зібрав усе своє військо* і пішов та взяв в облогу Сама́рію.+ 25 І в Сама́рії почався сильний голод.+ Облога тривала так довго, що осляча голова+ коштувала 80 срібняків, а четверта частина ка́ва* голубиного посліду — 5 срібняків. 26 Якось, коли цар Ізра́їля проходив по мурі, одна жінка закричала: «Царю, мій пане, поможи!» 27 Цар відповів: «Якщо Єгова не допомагає, то чим я допоможу? Думаєш, я можу дати тобі зерна з току чи вина та олії з давильні? — 28 а потім запитав: — Що в тебе сталось?» Вона відповіла: «Ось ця жінка сказала мені: “Віддай свого сина, і ми з’їмо його сьогодні, а мого сина з’їмо завтра”.+ 29 Тож ми зварили мого сина і з’їли.+ Наступного дня я сказала їй: “Дай свого сина, і ми з’їмо його”. Але вона його сховала».

30 Почувши слова тієї жінки, цар роздер своє вбрання.+ І, коли він проходив по мурі, люди побачили, що в нього під одягом* мішковина. 31 Він сказав: «Нехай Бог суворо покарає мене, якщо голова Єлисея, сина Шафа́та, сьогодні не спаде з його плечей!»+

32 Тимчасом як Єлисей сидів зі старійшинами у своєму домі, цар вислав перед собою посланця. Але перш ніж той прийшов, Єлисей сказав старійшинам: «Ви знаєте, що цей син убивці+ вислав посланця, щоб відрубати мені голову? Дивіться: коли прийде той чоловік, зачиніть двері і тримайте їх, щоб він не ввійшов. Ось вже чути кроки його пана, який іде за ним!» 33 Не встиг він промовити це, як прийшов посланець, і цар сказав: «Це лихо від Єгови. Для чого мені ще чекати на Єгову?»

7 Єлисей сказав: «Слухайте слово Єгови. Так говорить Єгова: “Завтра, приблизно в цей час, у брамі* Сама́рії се́я* найліпшого борошна буде коштувати 1 ше́кель* і 2 се́ї ячменю — 1 ше́кель”».+ 2 На це помічник царя, якому цар довіряв, сказав Божому чоловікові: «Навіть якби Єгова відкрив небесні отвори, хіба таке* станеться?»+ Єлисей відповів: «Ти побачиш це на власні очі,+ але їсти не будеш».+

3 Біля входу в міську браму було четверо прокажених.+ Вони почали говорити один одному: «Чому ми тут сидимо і чекаємо своєї смерті? 4 Якщо ми підемо в місто, то помремо, бо там голод.+ А якщо будемо сидіти тут, все одно помремо. Ходімо в табір сирійців. Якщо вони залишать нас живими, то будемо жити, а якщо вб’ють, то помремо». 5 Тож, як смеркалося, прокажені встали і пішли в сирійський табір. І коли вони наблизились до краю табору, то побачили, що там нікого немає.

6 А сталося ось що. Єгова зробив так, що сирійцям у таборі почувся гуркіт бойових колісниць, тупіт коней та шум величезного війська.+ І сирійці почали говорити один одному: «Ізра́їльський цар найняв хетя́нських і єгипетських царів, щоб напасти на нас!» 7 Тому вони встали і ще на смерканні втекли, залишивши свої намети, коней та ослів — весь табір, все, як було. Вони побігли, щоб врятувати своє життя*.

8 А прокажені, підійшовши до краю табору, увійшли в один намет та почали їсти й пити. Потім вони винесли звідти срібло, золото, одяг та пішли і сховали все це. Після того вони повернулись, зайшли в інший намет і, взявши звідти речі, також пішли і заховали їх.

9 Зрештою вони сказали один одному: «Неправильно ми робимо. Цей день — день доброї звістки! Якщо будемо зволікати і чекати до ранку, то заслужимо покарання. Ходімо, розкажемо про все в царському домі!» 10 І вони пішли, покликали вартових при брамах і сказали: «Ми ходили в табір сирійців, але там нікого немає, і навіть не чути людського голосу. Залишились тільки коні та осли на прив’язі, а намети стоять, як стояли». 11 Вартові негайно повідомили про це людям, які були в царському домі.

12 Цар встав уночі та промовив до своїх слуг: «Я скажу вам, що вони зробили. Сирійці знають, що тут голод,+ тому залишили табір і сховались у полі, кажучи: “Коли вони вийдуть з міста, ми схопимо їх та увійдемо в місто”».+ 13 Тоді один з його слуг сказав: «Прошу, вибери людей, і хай вони візьмуть п’ять коней з тих, що залишились у місті. Цих людей все одно чекає смерть, як і всю Ізра́їлеву громаду, що залишилась у місті. Багато ізраїльтян вже померло, і ці так само помруть. Пошлімо їх і побачимо, що сталося». 14 Тож вони взяли дві колісниці з кіньми, і цар послав їх у сирійський табір, кажучи: «Йдіть і подивіться». 15 Чоловіки пішли по слідах сирійців аж до Йордану і побачили одяг, розкиданий по дорозі, та різні речі, які сирійці залишили, втікаючи в паніці. Коли посланці повернулися, то розповіли про все цареві.

16 Після того народ вийшов та розграбував сирійський табір. І тоді се́я найліпшого борошна стала коштувати 1 ше́кель і 2 се́ї ячменю — 1 ше́кель, як Єгова і говорив.+ 17 Ще раніше цар доручив нагляд за брамою своєму помічнику, якому довіряв, але народ затоптав його при брамі, і він помер, як і говорив Божий чоловік, коли до нього приходив цар. 18 Тож сповнилось усе, що говорив цареві Божий чоловік. А він казав: «Завтра в цей час у брамі Сама́рії 2 се́ї ячменю будуть коштувати 1 ше́кель і се́я найліпшого борошна — 1 ше́кель».+ 19 Але помічник царя сказав Божому чоловікові: «Навіть якби Єгова відкрив небесні отвори, хіба таке* станеться?» Єлисей відповів: «Ти побачиш це на власні очі, але їсти не будеш». 20 Так з ним і сталося: народ затоптав його при брамі, і він помер.

8 Єлисей сказав жінці, сина якої повернув до життя:+ «Збирайся і разом зі своїми домашніми піди оселися десь на чужині, бо Єгова наведе на цей край голод,+ який буде тривати сім років». 2 Жінка зробила, як сказав їй Божий чоловік: вона пішла зі своїми домашніми, оселилась у філісти́мському краї+ і прожила там сім років.

3 Через сім років жінка повернулася з філісти́мського краю і пішла просити в царя, щоб їй віддали дім та поле. 4 Тим часом цар розмовляв з Геха́зі, слугою Божого чоловіка, і сказав йому: «Прошу, розкажи мені про всі великі діла Єлисея».+ 5 Коли він розповідав цареві про те, як Єлисей оживив померлого хлопця,+ прийшла мати того хлопця, щоб просити в царя про дім і поле.+ Геха́зі відразу сказав: «Пане мій, царю, це та сама жінка і її син, якого оживив Єлисей!» 6 Цар розпитав жінку, і вона все йому розказала. Тоді цар послав з нею одного придворного, наказавши: «Поверніть їй усе майно і гроші за урожай, який вона могла б збирати всі ті роки».

7 А Єлисей пішов у Дамаск.+ У той час сирійський цар Бен-Гада́д+ був хворий, і йому повідомили: «Сюди прийшов Божий чоловік».+ 8 Цар сказав Хазаї́лу:+ «Візьми з собою подарунок і вийди назустріч Божому чоловікові.+ Запитай через нього Єгову, чи я одужаю». 9 Тож Хазаї́л взяв у дарунок стільки різного добра з Дамаска, скільки могли понести 40 верблюдів, і пішов назустріч Єлисею. Прийшовши до нього, він сказав: «Твій син Бен-Гада́д, цар Сирії, послав мене до тебе, щоб запитати: “Чи я одужаю?”» 10 Єлисей відповів: «Іди і передай йому: “Ти неодмінно одужаєш”, хоча Єгова виявив мені, що він таки помре».+ 11 І Божий чоловік дивився на Хазаї́ла, аж поки тому не стало ніяково, а тоді заплакав. 12 Хазаї́л запитав: «Чому пан мій плаче?» Той відповів: «Бо я знаю, скільки зла ти завдаси ізраїльтянам.+ Ти спалиш їхні укріплення, вигубиш мечем найліпших воїнів, безжалісно повбиваєш дітей, а вагітним жінкам порозпорюєш животи».+ 13 На це Хазаї́л сказав: «Хто такий твій слуга? Я ж тільки пес. Хіба я можу чинити таке?» Єлисей відповів: «Єгова виявив мені, що ти будеш царем Сирії».+

14 Пішовши від Єлисея, він повернувся до свого пана, і той запитав його: «Що сказав Єлисей?» — «Він сказав, що ти неодмінно одужаєш».+ 15 А наступного дня Хазаї́л взяв покривало і, намочивши його у воді, накрив обличчя царя і тримав*, доки той не помер.+ Хазаї́л став царем замість нього.+

16 У п’ятий рік царювання ізра́їльського царя Єгора́ма,+ сина Аха́ва, у той час як в Юді царював Йосафа́т, царем став Єгора́м,+ син юдейського царя Йосафа́та. 17 Він став царем, коли йому було 32 роки, і правив у Єрусалимі вісім років. 18 Єгора́м ходив слідами Ізра́їлевих царів,+ так само як дім Аха́ва,+ бо Аха́вова дочка була його дружиною.+ Тож він робив зло в очах Єгови.+ 19 Але Єгова не хотів погубити Юду, бо пообіцяв своєму слузі Давиду,+ що він та його сини завжди матимуть царську владу*.+

20 За його днів Едо́м збунтувався проти Юди+ і поставив собі царя.+ 21 Тоді Єгора́м пішов у Цаї́р зі всіма своїми колісницями. Вночі він встав і розбив едомля́н, які оточили його, а також начальників колісниць. І воїни повтікали до своїх наметів. 22 Але Едо́м донині не підкоряється Юді. У той же час проти Єгора́ма збунтувалась і Лı́вна.+

23 Про інші діла Єгора́ма, про все, що він робив, записано в літописі Юдиних царів. 24 Коли Єгора́м спочив зі своїми прабатьками, його поховали в Давидовому місті,+ де були поховані його прабатьки. А замість нього зацарював його син Ахазı́я.+

25 Ахазı́я, син юдейського царя Єгора́ма, став царем у 12-й рік царювання ізра́їльського царя Єгора́ма, сина Аха́ва.+ 26 Ахазı́я зацарював, коли йому було 22 роки, і правив у Єрусалимі один рік. Його матір’ю була Ата́лія,+ внучка* ізра́їльського царя О́мрі.+ 27 Ахазı́я ходив слідами Аха́вового дому+ і робив зло в очах Єгови, так само як домашні Аха́ва, бо мав родинні зв’язки з домом Аха́ва.+ 28 Тому він пішов з Єгора́мом, сином Аха́ва, на війну проти сирійського царя Хазаї́ла в Рамо́т-Гілеа́д,+ і сирійці поранили Єгора́ма.+ 29 Тож цар Єгора́м повернувся в Єзреї́л,+ щоб лікувати рани, які отримав у Ра́мі* під час війни з сирійським царем Хазаї́лом.+ А Юдин цар Ахазı́я, син Єгора́ма, пішов у Єзреї́л відвідати Єгора́ма, сина Аха́ва, бо той був поранений*.

9 Пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав: «Підіткни свій одяг за пояс, візьми цю посудину з олією і поспіши в Рамо́т-Гілеа́д.+ 2 Коли прийдеш туди, знайди Є́гу,+ сина Йосафа́та, сина Нı́мші, відведи його від братів та заведи у найдальшу кімнату. 3 Візьми посудину з олією, вилий олію йому на голову і скажи: “Так говорить Єгова: «Я помазую тебе на царя над Ізра́їлем»”.+ Після того відчини двері і відразу втікай».

4 І слуга пророка вирушив у Рамо́т-Гілеа́д. 5 Коли він прийшов, то побачив воєначальників, які сиділи разом. Він сказав: «Начальнику, маю для тебе звістку».— «Для кого з нас?» — запитав Є́гу. «Для тебе, начальнику»,— відповів той. 6 Тоді Є́гу встав і зайшов у дім. Слуга пророка вилив олію йому на голову і сказав: «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їля: “Я помазую тебе на царя над народом Єгови, над Ізра́їлем.+ 7 Вигуби дім свого пана Аха́ва. Так я відімщу за кров моїх слуг, пророків, та всіх слуг Єгови, які померли від рук Єзаве́лі.+ 8 Загине весь дім Аха́ва: я вигублю в домі Аха́ва кожного чоловіка*, вигублю всіх, навіть найнезначнішого в Ізра́їлі.+ 9 Я зроблю з домом Аха́ва те, що зробив з домом Єровоа́ма,+ сина Нева́та, і з домом Баа́ші,+ сина Ахı́ї. 10 А Єзаве́ль з’їдять пси на полі в Єзреї́лі,+ і ніхто її не поховає”». Сказавши це, він відчинив двері і втік.+

11 Коли Є́гу повернувся до слуг свого пана, вони запитали: «Все добре? Чому до тебе приходив цей божевільний?» Він відповів: «Ви ж знаєте того чоловіка. Що він може сказати?!» 12 Але вони наполягали: «Ні-ні! Скажи нам правду!» Тоді Є́гу розповів: «Він говорив мені те й те і сказав: “Так говорить Єгова: «Я помазую тебе на царя над Ізра́їлем»”».+ 13 Почувши це, вони відразу взяли свій одяг, постелили перед ним на сходах,+ а потім засурмили в ріг та вигукнули: «Є́гу став царем!»+ 14 Тоді Є́гу,+ син Йосафа́та, сина Нı́мші, вчинив змову проти Єгора́ма.

Перед тим Єгора́м і весь Ізра́їль охороняли Рамо́т-Гілеа́д+ від сирійського царя Хазаї́ла.+ 15 Але потім цар Єгора́м повернувся в Єзреї́л,+ щоб залікувати рани, які отримав на війні з сирійським царем Хазаї́лом.+

Є́гу сказав: «Якщо ви згідні*, то не випускайте нікого з цього міста, щоб ніхто не пішов і не розповів про це в Єзреї́лі». 16 Після цього Є́гу сів у колісницю і поїхав до Єзреї́ла, де лежав поранений Єгора́м. А Юдин цар Ахазı́я прийшов відвідати Єгора́ма. 17 Коли вартовий, який стояв на башті в Єзреї́лі, побачив, як наближається натовп людей Є́гу, то сказав: «Я бачу натовп людей». Єгора́м наказав: «Візьми вершника і пошли їм назустріч. Нехай він запитає: “Ви з миром?”» 18 Вершник поїхав назустріч Є́гу і сказав: «Цар питає: “Ви з миром?”» Але він відповів: «Яка тобі різниця, з миром чи ні? Їдь за мною!»

І вартовий повідомив: «Посланець доїхав до них, але не повертається». 19 Тоді цар послав ще одного вершника, і той під’їхав до них та сказав: «Цар питає: “Ви з миром?”» Є́гу відповів: «Яка тобі різниця, з миром чи ні? Їдь за мною!»

20 І вартовий повідомив: «Він доїхав до них, але не повертається. А один з них їде, як Є́гу, внук* Нı́мші, бо мчить як скажений». 21 Тоді Єгора́м наказав: «Запрягайте!» — і йому запрягли бойову колісницю. Тож ізра́їльський цар Єгора́м та Юдин цар Ахазı́я+ виїхали у своїх бойових колісницях назустріч Є́гу і зустріли його на полі єзреїльтя́нина Наво́та.+

22 Як тільки Єгора́м побачив Є́гу, то запитав: «Є́гу, ти з миром?» Той відповів: «Який може бути мир, якщо твоя мати Єзаве́ль+ займається проституцією і чаклунством?»+ 23 Єгора́м відразу розвернув колісницю, щоб втікати, і крикнув Ахазı́ї: «Зрада, Ахазı́є!» 24 А Є́гу взяв лук і пустив стрілу Єгора́му між лопатки. Стріла пробила йому серце, і він впав у своїй колісниці. 25 Тоді Є́гу сказав своєму помічнику Бідка́ру: «Підніми його і кинь на поле єзреїльтя́нина Наво́та.+ Пам’ятаєш, коли ми з тобою їхали разом* за його батьком Аха́вом, Єгова сказав про нього:+ 26 “«Вчора я бачив кров Наво́та+ і кров його синів»,— говорить Єгова. «І я відплачу+ тобі на цьому полі»,— говорить Єгова”. Тож підніми його і кинь на це поле, як Єгова і сказав».+

27 Коли Юдин цар Ахазı́я+ побачив, що відбувається, то кинувся втікати дорогою, яка проходила біля дому в саду. (Пізніше Є́гу погнався за ним і наказав: «Вбийте також його!» І Ахазı́ю поранили, коли він їхав у своїй колісниці по дорозі в Гур, що біля Ївлеа́ма.+ Але він втік у Мегı́ддо, де і помер. 28 Тоді слуги відвезли його на колісниці до Єрусалима і поховали разом з його прабатьками в Давидовому місті.+ 29 Ахазı́я+ став царем Юди в 11-й рік царювання Єгора́ма, Аха́вового сина.)

30 І прибув Є́гу в Єзреї́л.+ Як тільки Єзаве́ль+ почула про це, то підмалювала очі чорною фарбою*, зробила зачіску і виглянула у вікно. 31 Коли Є́гу в’їжджав через браму, вона сказала: «Чи все добре у Зı́мрі, вбивці свого пана?»+ 32 Звівши очі, він подивився на вікно і вигукнув: «Хто на моєму боці? Хто?»+ Тоді виглянуло двоє чи троє придворних, 33 і він сказав: «Скиньте її!» — і вони скинули. Її кров бризнула на стіну та коней, і коні затоптали її. 34 Після того він пішов їсти і пити, а потім сказав: «Прошу, підіть і поховайте тіло тієї проклятої, бо все-таки вона дочка царя».+ 35 Але коли вони пішли її ховати, то побачили, що від неї залишився тільки череп, стопи і кисті рук.+ 36 Повернувшись, вони розповіли про це Є́гу, і він сказав: «Так виконалось слово Єгови,+ яке він промовив через свого слугу, тішбея́нина Іллю: “Тіло Єзаве́лі з’їдять пси на полі в Єзреї́лі.+ 37 І труп Єзаве́лі буде лежати в Єзреї́лі, як гній на полі, так що ніхто не скаже: «Це Єзаве́ль»”».

10 Аха́в+ мав у Сама́рії 70 синів. Тож Є́гу написав листи і послав їх у Сама́рію князям Єзреї́ла, старійшинам+ і опікунам Аха́вових дітей*. У листах було сказано: 2 «З вами сини вашого пана, і у вашому розпорядженні бойові колісниці, коні, укріплене місто і зброя. Тож, як тільки цей лист дійде до вас, 3 виберіть найліпшого і найбільш достойного* з синів свого пана і посадіть його на батьків трон. А потім воюйте за дім свого пана».

4 Але вони дуже злякались і сказали: «Два царі не встояли перед ним.+ Як же встоїмо ми?» 5 І управитель палацу*, начальник міста, старійшини й опікуни передали Є́гу такі слова: «Ми твої слуги і зробимо все, що скажеш. Ми нікого не поставимо царем. Роби те, що добре у твоїх очах».

6 Тоді він написав їм другого листа, в якому говорилось: «Якщо ви за мене і готові слухатись мого голосу, то візьміть голови синів свого пана і завтра у цей час прийдіть до мене в Єзреї́л».

А 70 царевих синів тим часом були зі своїми опікунами, знатними чоловіками міста. 7 Як тільки вони отримали листа, то взяли 70 царських синів і вбили їх,+ а потім поклали їхні голови в кошики й відіслали в Єзреї́л. 8 Посланець прийшов до Є́гу і повідомив: «Принесли голови царських синів». Тоді Є́гу наказав: «Поскладайте їх на дві купи біля входу в міську браму. Хай лежать там до ранку». 9 Вранці Є́гу вийшов, став перед усім народом і сказав: «Ви невинні*. Це я вчинив змову проти свого пана і вбив його.+ Але хто вбив усіх цих? 10 Знайте: з усього, що Єгова говорив про дім Аха́ва, жодне слово Єгови не залишиться невиконаним*.+ Єгова зробив те, що сказав через свого слугу Іллю».+ 11 Потім Є́гу вбив усіх, хто залишився з дому Аха́ва в Єзреї́лі, всіх знатних людей, його друзів та його священиків;+ він нікого не залишив живим.+

12 Після того Є́гу зібрався і вирушив у Сама́рію. Проїжджаючи повз дім пастухів, де стрижуть* овець, 13 він зустрів братів Юдиного царя Ахазı́ї.+ Є́гу запитав: «Хто ви?» — «Ми брати Ахазı́ї,— відповіли вони.— Ідемо дізнатись, чи все добре в синів царя і синів цариці-матері». 14 Є́гу наказав: «Схопіть їх живими!» Їх схопили — а було їх 42 чоловіки — та вбили біля водозбору, що поряд з домом пастухів. Жодного з них Є́гу не залишив живим.+

15 Дорогою він зустрів Єгонада́ва,+ сина Реха́ва,+ який ішов йому назустріч. Привітавши* його, він запитав: «Чи ти всім серцем* зі мною, як я з тобою?»

«Так»,— відповів Єгонада́в.

«Якщо так, то дай мені руку».

І той дав йому руку. Є́гу взяв його до себе в колісницю 16 і сказав: «Поїхали зі мною, і ти побачиш, що я не допущу жодного суперництва з Єговою*».+ І Єгонада́в поїхав з Є́гу в його бойовій колісниці. 17 Коли Є́гу приїхав у Сама́рію, то вбив усіх, хто залишився з дому Аха́ва. Він вигубив їх,+ як і говорив Єгова через Іллю.+

18 Потім Є́гу зібрав весь народ і сказав: «Аха́в мало робив для поклоніння Ваа́лу.+ Є́гу робитиме більше. 19 Зберіть до мене всіх пророків Ваа́ла,+ всіх його поклонників і всіх його жерців.+ Простежте, щоб прийшли всі до одного, бо я хочу скласти велику жертву для Ваа́ла. Кожного, хто не прийде, чекає смерть». Є́гу хотів вигубити поклонників Ваа́ла, тому й пішов на таку хитрість.

20 Є́гу сказав: «Оголосіть* урочисте зібрання для Ваа́ла», і вони оголосили. 21 Після того Є́гу розіслав посланців по цілому Ізра́їлю, щоб покликати всіх поклонників Ваа́ла. Тож прийшли всі до одного, увійшли в дім* Ваа́ла+ і наповнили увесь дім. 22 Він сказав відповідальному за одяг: «Принеси одяг для всіх поклонників Ваа́ла», і той приніс. 23 Потім Є́гу разом з Єгонада́вом,+ сином Реха́ва, зайшов у дім Ваа́ла і сказав поклонникам Ваа́ла: «Добре перевірте, щоб серед вас не було поклонників Єгови, а тільки поклонники Ваа́ла». 24 І, коли вони увійшли, щоб складати жертви та цілопалення, Є́гу поставив зовні 80 своїх чоловіків і сказав: «Якщо хтось із тих, кого я віддаю у ваші руки, врятується, то ви поплатитесь своїм життям за його життя*».

25 Як тільки Є́гу закінчив складати цілопалення, він наказав своїм вартовим* і помічникам: «Увійдіть і вбийте їх! Не дайте нікому втекти!»+ І вартові та помічники стали вбивати їх мечем та викидати трупи на вулицю і так дійшли до внутрішньої святині* дому Ваа́ла. 26 Потім вони винесли з дому Ваа́ла священні стовпи+ і спалили їх.+ 27 Вони зруйнували священний стовп+ Ваа́ла, а також дім Ваа́ла+ і зробили з нього туалети, які там донині.

28 Так Є́гу знищив Ваа́ла в Ізра́їлі. 29 Але Є́гу не відступив від гріхів Єровоа́ма, Нева́тового сина, до яких той спонукав ізраїльтян. Він не знищив золотих телят, одне з яких було в Бете́лі, а друге — в Да́ні.+ 30 Єгова сказав Є́гу: «Оскільки ти вчинив те, що правильне в моїх очах, і зробив з домом Аха́ва+ все, що було в мене на серці, твої сини аж до четвертого покоління будуть сидіти на троні Ізра́їля».+ 31 Але Є́гу не докладав зусиль, щоб усім серцем ходити в Законі Єгови,+ Ізра́їлевого Бога. Він не відступив від гріхів Єровоа́ма, якими той звів Ізра́їль на шлях гріха.+

32 У ті дні Єгова почав відрізати* від Ізра́їля шматок за шматком, і Хазаї́л нападав на ізраїльтян в усіх їхніх володіннях:+ 33 від Йордану на схід, у всьому краї Гілеа́д — у краї га́дівців, руви́мівців і манасı́ївців+ — від Арое́ра, що біля долини* Арно́н, до Гілеа́ду і Баша́ну.+

34 А про інші діла Є́гу, про його могутність і про все, що він робив, записано в літописі Ізра́їлевих царів. 35 Коли Є́гу спочив зі своїми прабатьками, його поховали в Сама́рії, а замість нього зацарював його син Єгоаха́з.+ 36 Царював* Є́гу над Ізра́їлем у Сама́рії 28 років.

11 Коли Ата́лія,+ мати Ахазı́ї, побачила, що її син помер,+ то стала винищувати увесь царський рід*.+ 2 Але Єгоше́ва, дочка царя Єгора́ма, сестра Ахазı́ї, викрала Єгоа́ша,+ сина Ахазı́ї, з-посеред царських синів, яких збиралися вбити, і забрала його разом з годувальницею в спальню. Тож Єгоа́ша сховали, і Ата́лія його не вбила. 3 Його переховували в домі Єгови шість років, а тим часом в краю царювала Ата́лія.

4 Сьомого року Єгоя́да зібрав начальників над сотнями карійських охоронців та вартових палацу*+ і привів їх до себе в дім Єгови. Він уклав з ними домовленість* і взяв з них клятву в домі Єгови, а потім показав їм царського сина.+ 5 Він наказав їм: «Зробіть ось що: третина з вас нехай несе службу в суботу і пильно охороняє царський дім*,+ 6 третина хай буде біля брами Основи і ще третина — біля брами позаду вартових палацу. Охороняйте дім по черзі. 7 Нехай дві ваші групи, які не будуть нести службу в суботу, залишаться охороняти дім Єгови і захищати царя. 8 Візьміть у руки зброю і станьте довкола царя. Кожен, хто спробує ввійти у ваші ряди, буде покараний смертю. Залишайтесь біля царя, хоч би куди він ішов*».

9 Начальники над сотнями+ зробили все так, як наказав священик Єгоя́да. Вони взяли своїх людей, які були на службі в суботу, і тих, які не були, і прийшли до священика Єгоя́ди.+ 10 Священик дав начальникам над сотнями списи і круглі щити царя Давида, які були в домі Єгови. 11 І вартові палацу+ зі зброєю в руках зайняли свої місця — від правого боку дому до лівого боку, біля жертовника+ і біля дому, щоб охороняти царя з усіх сторін. 12 Після того Єгоя́да вивів царського сина+ і поклав на нього корону* та Свідчення*.+ І, коли царського сина помазали та зробили царем, народ почав плескати в долоні і вигукувати: «Хай живе цар!»+

13 Як тільки Ата́лія почула, що люди біжать, то прийшла до дому Єгови, де зібрався народ,+ 14 і побачила, що цар стоїть біля стовпа, де зазвичай стоять царі.+ Поряд з ним були начальники і сурмачі,+ а весь народ того краю радів і сурмив у сурми. Тоді Ата́лія роздерла свій одяг і закричала: «Змова! Змова!» 15 А Єгоя́да наказав начальникам над сотнями,+ провідникам війська: «Виведіть її зі своїх рядів! І, якщо хтось піде за нею, убийте його мечем!» — бо перед тим він сказав: «Не вбивайте її в домі Єгови». 16 Тож вони схопили її, привели до кінського заїзду царського дому*+ і там убили.

17 Після того Єгоя́да уклав угоду між Єговою, царем і народом,+ щоб вони і далі були народом Єгови, а також між царем і народом.+ 18 Потім весь народ того краю прийшов до дому* Ваа́ла. Люди зруйнували його жертовники+ і дощенту розбили його зображення,+ а Матта́на, жерця Ваа́ла,+ вбили перед жертовниками.

І священик призначив наглядачів у домі Єгови.+ 19 Крім того, він взяв з собою начальників над сотнями,+ карійських охоронців, вартових палацу+ і весь народ краю, щоб супроводжувати царя. Тож вони вивели царя з дому Єгови, провели через браму вартових палацу до царського дому*, і він сів на царський трон.+ 20 Весь народ того краю радів, і в місті запанував спокій, бо Ата́лію вбили мечем біля царського дому.

21 Єгоа́ш+ став царем, коли йому було сім років.+

12 Єгоа́ш+ став царем у сьомий рік царювання Є́гу+ і царював у Єрусалимі 40 років. Його матір’ю була Цівı́я з Бее́р-Ше́ви.+ 2 Єгоа́ш робив те, що правильне в очах Єгови, весь час, поки його наставляв священик Єгоя́да. 3 Але священні узвишшя+ не були знищені. Народ і далі складав жертви і спалював приношення на узвишшях.

4 Одного разу Єгоа́ш сказав священикам: «Усі гроші, які приносять у дім Єгови як святі приношення,+ — визначену суму грошей, яку кожен повинен дати,+ гроші за особу* згідно з встановленою вартістю і гроші, які кожен за бажанням серця вирішить принести в дім Єгови,+ — 5 нехай священики беруть від тих, хто жертвує*, і використовують на ремонт дому, щоб полагодити в ньому все, що попсувалося*».+

6 Але до 23-го року царювання Єгоа́ша священики так і не відремонтували дому.+ 7 Тож цар Єгоа́ш покликав священика Єгоя́ду+ та інших священиків і сказав: «Чому ви не ремонтуєте дому? Відтепер не беріть грошей у тих, хто жертвує, хіба що ті гроші підуть на ремонт дому».+ 8 І священики погодились, що більше не будуть брати гроші від народу і не відповідатимуть за ремонт дому.

9 Тоді священик Єгоя́да взяв скриньку,+ зробив у її кришці отвір і поставив біля жертовника, праворуч від входу в дім Єгови. І священики, котрі служили вартовими, клали в скриньку всі гроші, які люди приносили в дім Єгови.+ 10 Коли ж бачили, що в скриньці назбиралось багато грошей, то приходили царський писар і первосвященик, забирали* гроші, принесені в дім Єгови, і перераховували їх.+ 11 Перераховані гроші вони давали тим, хто був призначений наглядати за роботами в домі Єгови, а ті у свою чергу платили теслярам і будівельникам, які працювали в домі Єгови,+ 12 а також мулярам і каменярам. Крім того, вони використовували ці гроші, щоб купувати деревину і тесане каміння на ремонт дому Єгови і щоб оплачувати інші видатки, пов’язані з ремонтом дому.

13 А втім, гроші, які приносили в дім Єгови, не використовували на виготовлення срібних умивальниць, гасил, чаш, сурем+ та різних золотих і срібних речей для дому Єгови.+ 14 Ці гроші віддавали тим, хто виконував роботи, щоб вони ремонтували дім Єгови. 15 Люди, які отримували гроші для виплати робітникам, були чесними, тому їх не перевіряли.+ 16 А гроші, які мали використовуватись для приношень за провину+ і для приношень за гріх, не давали на ремонт дому Єгови; вони належали священикам.+

17 У той час сирійський цар Хазаї́л+ пішов воювати проти Га́та+ і захопив його, а потім вирішив напасти* на Єрусалим.+ 18 Тоді Юдин цар Єгоа́ш взяв усі святі приношення, які освятили його прабатьки — Йосафа́т, Єгора́м і Ахазı́я, царі Юди, а також свої святі приношення і все золото зі скарбниць дому Єгови і царського дому* та послав усе це сирійському царю Хазаї́лу,+ і той відступив від Єрусалима.

19 А про інші діла Єгоа́ша, про все, що він робив, записано в літописі Юдиних царів. 20 Його слуги вчинили проти нього змову+ і вбили його в домі Пагорба*,+ що біля дороги, яка веде в Сı́ллу. 21 Єгоа́ша вбили його слуги+ Йозаха́р, син Шімеа́та, і Єгозава́д, син Шоме́ра. Тож Єгоа́ша поховали разом з його прабатьками в Давидовому місті, а замість нього зацарював його син Амацı́я.+

13 Єгоаха́з, син Є́гу,+ став царем над Ізра́їлем у 23-й рік царювання Юдиного царя Єгоа́ша,+ сина Ахазı́ї,+ і царював у Сама́рії 17 років. 2 Він робив зло в очах Єгови і не переставав чинити той самий гріх, у який ізраїльтяни втягнулися через Єровоа́ма, Нева́тового сина.+ Він не відступав від цього гріха. 3 Тож гнів Єгови+ запалав на ізраїльтян,+ і він знову й знову віддавав їх у руки сирійського царя Хазаї́ла+ і в руки Бен-Гада́да,+ Хазаї́лового сина.

4 З часом Єгоаха́з став благати* Єгову, і Єгова почув його, тому що бачив, як сирійський цар гнобить ізраїльтян.+ 5 Єгова дав ізраїльтянам рятівника,+ який визволив їх з-під гніту Сирії. Тож вони стали жити у своїх домах, як і раніше*. 6 (Але ізраїльтяни не відступили від гріха родини Єровоа́ма, який звів Ізра́їль на шлях гріха.+ Вони не переставали чинити цей гріх*, і в Сама́рії далі стояла священна паля*.)+ 7 З усього війська Єгоаха́за залишилось тільки 50 вершників, 10 колісниць і 10 000 піхоти, бо сирійський цар вигубив решту воїнів,+ потоптавши їх, як порох під час молотьби.+

8 А про інші діла Єгоаха́за, про його могутність і про все, що він робив, записано в літописі Ізра́їлевих царів. 9 Коли Єгоаха́з спочив зі своїми прабатьками, його поховали в Сама́рії,+ а замість нього зацарював його син Єгоа́ш.

10 Єгоа́ш,+ син Єгоаха́за, став царем над Ізра́їлем у 37-й рік царювання Юдиного царя Єгоа́ша і царював у Сама́рії 16 років. 11 Він робив зло в очах Єгови і не відступав від усіх гріхів Єровоа́ма, Нева́тового сина, до яких той спонукав ізраїльтян.+ Він не переставав чинити* ці гріхи.

12 Про інші діла Єгоа́ша, про його могутність, про те, як він воював з Юдиним царем Амацı́єю,+ і про все, що він робив, записано в літописі Ізра́їлевих царів. 13 І Єгоа́ш спочив зі своїми прабатьками, а на його трон сів Єровоа́м*.+ Єгоа́ша поховали в Сама́рії разом з царями Ізра́їля.+

14 Коли Єлисей+ смертельно захворів, до нього прийшов ізра́їльський цар Єгоа́ш і почав плакати над ним та говорити: «Батьку мій! Батьку мій! Колісниця Ізра́їля та його вершники!»+ 15 Єлисей сказав йому: «Візьми лук і стріли», і той взяв лук і стріли. 16 Після того він сказав ізра́їльському цареві: «Візьми лук в руки». І, коли цар так зробив, Єлисей поклав свої руки на його руки 17 і сказав: «Відчини вікно, що виходить на схід», і той відчинив. Тоді Єлисей наказав: «Стріляй!» — і той вистрілив. Єлисей промовив: «Це стріла перемоги* Єгови, стріла перемоги* над Сирією! Ти розіб’єш* сирійців в Афе́ку+ і повністю розгромиш їх».

18 Після того Єлисей наказав: «Візьми стріли», і той взяв. Тоді Єлисей сказав ізра́їльському цареві: «Бий по землі». Той вдарив три рази і зупинився. 19 Божий чоловік розгнівався на царя і сказав: «Ти повинен був вдарити п’ять або шість разів! Тоді б ти повністю розгромив сирійців, а тепер ти розіб’єш їх лише тричі».+

20 Потім Єлисей помер, і його поховали. А банди моа́вських грабіжників+ на початку кожного року* нападали на край. 21 Якось люди ховали одного чоловіка і, побачивши банду грабіжників, кинули його тіло в гробницю Єлисея, а самі втекли. Щойно тіло торкнулось костей Єлисея, чоловік ожив+ і встав на ноги.

22 А Хазаї́л,+ цар Сирії, гнобив ізраїльтян+ усі дні Єгоаха́за. 23 Але Єгова виявляв їм ласку і милосердя+ та піклувався про них ради своєї угоди з Авраамом,+ Ісаком+ і Яковом.+ Він не хотів знищити їх і донині не відкинув їх від себе*. 24 Коли сирійський цар Хазаї́л помер, замість нього зацарював його син Бен-Гада́д. 25 Єгоа́ш, син Єгоаха́за, відібрав у Бен-Гада́да, Хазаї́лового сина, міста́, які той захопив у його батька Єгоаха́за. Єгоа́ш тричі розбив*+ Бен-Гада́да і повернув ізра́їльські міста.

14 Амацı́я, син Юдиного царя Єгоа́ша,+ став царем у другий рік царювання ізра́їльського царя Єгоа́ша, сина Єгоаха́за. 2 Амацı́я став царем, коли йому було 25 років, і царював у Єрусалимі 29 років. Його матір’ю була Єгоаддı́н з Єрусалима.+ 3 Він робив те, що правильне в очах Єгови, хоч і не так, як його прабатько Давид.+ Амацı́я у всьому наслідував свого батька Єгоа́ша.+ 4 Але священні узвишшя не були знищені.+ Народ і далі складав жертви і спалював приношення на священних узвишшях.+ 5 Як тільки Амацı́я зміцнив свою царську владу, то повбивав слуг, які колись убили царя, його батька.+ 6 Але їхніх синів він не вбив, бо дотримувався заповіді Єгови, записаної в книзі Закону Мойсея: «Батьків не можна карати смертю за гріх синів, а синів — за гріх батьків. Кожен має бути покараний смертю за власний гріх».+ 7 Також він розбив едомля́н+ у Соляній долині,+ вбивши 10 000 чоловіків, і захопив Се́лу;+ її назвали Йоктеї́л, і вона називається так донині.

8 Тоді Амацı́я вислав посланців до ізра́їльського царя Єгоа́ша, сина Єгоаха́за, сина Є́гу, з такою звісткою: «Приходь! Поміряємося силами в бою*».+ 9 У відповідь ізра́їльський цар Єгоа́ш передав Юдиному царю Амацı́ї такі слова: «Будяк з Ліва́ну послав ліва́нському кедру звістку: “Віддай свою дочку моєму синові за дружину”. Але проходив дикий звір з Ліва́ну і затоптав той будяк. 10 Ти розбив едомля́н,+ і твоє серце загордилось. Тішся своєю славою і сиди вдома*. Навіщо тобі накликати на себе біду? Адже впадеш і ти, і Юда з тобою». 11 Однак Амацı́я не послухався його.+

Тож ізра́їльський цар Єгоа́ш пішов до Юдиного царя Амацı́ї, щоб помірятися силами в бою біля Бет-Шеме́ша,+ що в Юді.+ 12 Ізраїльтяни розбили мешканців Юди, і ті повтікали до своїх домів*. 13 Ізра́їльський цар Єгоа́ш захопив у Бет-Шеме́ші Юдиного царя Амацı́ю, сина Єгоа́ша, сина Ахазı́ї, і привів його в Єрусалим. Після того він розвалив єрусалимський мур від Єфре́мової брами+ до Наріжної брами,+ зробивши пролом довжиною 400 ліктів*. 14 Він забрав усе золото, срібло та всі речі, які були в домі Єгови та в скарбницях царського дому*, взяв заручників і повернувся в Сама́рію.

15 Про інші діла Єгоа́ша, про його могутність, про те, як він воював з Юдиним царем Амацı́єю, та про все, що він робив, записано в літописі Ізра́їлевих царів. 16 Коли Єгоа́ш спочив зі своїми прабатьками, його поховали в Сама́рії+ разом з ізра́їльськими царями, а замість нього зацарював його син Єровоа́м*.+

17 Юдин цар Амацı́я,+ син Єгоа́ша, прожив після смерті ізра́їльського царя Єгоа́ша,+ сина Єгоаха́за, ще 15 років.+ 18 Про інші діла Амацı́ї записано в літописі Юдиних царів. 19 Проти Амацı́ї вчинили змову+ в Єрусалимі, і він утік в Лахı́ш, але за ним погналися до Лахı́ша і там убили. 20 Потім його привезли на конях в Єрусалим і поховали разом з його прабатьками в Давидовому місті.+ 21 Тоді весь народ Юди взяв Азарı́ю*,+ якому було 16 років,+ і зробив його царем замість його батька Амацı́ї.+ 22 Азарı́я відбудував Ела́т+ і повернув його Юді, після того як цар* спочив зі своїми прабатьками.+

23 Єровоа́м,+ син ізра́їльського царя Єгоа́ша, став царем у 15-й рік царювання Юдиного царя Амацı́ї, сина Єгоа́ша, і царював у Сама́рії 41 рік. 24 Він робив зло в очах Єгови і не відступав від усіх гріхів Єровоа́ма, Нева́тового сина, до яких той спонукав ізраїльтян.+ 25 Він відновив кордони Ізра́їлю від Ле́во-Хама́та*+ до моря Ара́ви*,+ як і говорив Єгова, Бог Ізра́їля, через свого слугу Йо́ну,+ сина Амітта́я, пророка з Гат-Хефе́ра.+ 26 Адже Єгова бачив, що Ізра́їль так сильно утискають,+ що не залишилось навіть безпорадного і слабкого, не було помічника для Ізра́їля. 27 Але Єгова пообіцяв, що не зітре імені Ізра́їля з лиця землі.+ Тому він визволив ізраїльтян рукою Єровоа́ма, сина Єгоа́ша.+

28 Про інші діла Єровоа́ма, про його могутність, про те, як він воював, як повернув Дамаск+ і Хама́т+ під владу Юди та Ізра́їля, і про все, що він робив, записано в літописі Ізра́їлевих царів. 29 Коли Єровоа́м спочив зі своїми прабатьками, царями Ізра́їля, то замість нього зацарював його син Заха́рій.+

15 Азарı́я*,+ син Юдиного царя Амацı́ї,+ став царем+ у 27-й рік царювання Ізра́їлевого царя Єровоа́ма*. 2 Він став царем, коли йому було 16 років, і царював у Єрусалимі 52 роки. Його матір’ю була Єхо́лія з Єрусалима. 3 Він робив те, що правильне в очах Єгови, як і його батько Амацı́я.+ 4 Але священні узвишшя не були знищені.+ Народ і далі складав жертви і спалював приношення на священних узвишшях.+ 5 Єгова вразив царя проказою, і той залишався прокаженим+ аж до смерті. Весь той час він жив в окремому домі,+ а його син Йота́м+ управляв царським домом* і судив народ краю.+ 6 Про інші діла Азарı́ї,+ про все, що він робив, записано в літописі Юдиних царів. 7 Коли Азарı́я спочив зі своїми прабатьками,+ його поховали з прабатьками в Давидовому місті, а замість нього зацарював його син Йота́м.

8 Заха́рій,+ син Єровоа́ма, став царем над Ізра́їлем у 38-й рік царювання Юдиного царя Азарı́ї+ і правив у Сама́рії шість місяців. 9 Він робив зло в очах Єгови, як і його прабатьки, і не відступав від гріхів Єровоа́ма, Нева́тового сина, до яких той спонукав ізраїльтян.+ 10 Проти нього вчинив змову Шаллу́м, син Яве́ша. Він убив його+ в Ївлеа́мі+ і став царем замість нього. 11 Про інші діла Заха́рія записано в літописі Ізра́їлевих царів. 12 Так виконалося слово Єгови, яке він сказав Є́гу: «Твої сини аж до четвертого покоління+ будуть сидіти на троні Ізра́їля».+ Так і сталося.

13 Шаллу́м, син Яве́ша, став царем у 39-й рік царювання Юдиного царя Уззı́ї+ і царював у Сама́рії один місяць. 14 Потім з Тı́рци+ в Сама́рію прийшов Менахе́м, син Га́ді. Там, у Сама́рії, він убив Шаллу́ма,+ сина Яве́ша, і став царем замість нього. 15 Про інші діла Шаллу́ма і про те, як він вчинив змову, записано в літописі Ізра́їлевих царів. 16 Вийшовши з Тı́рци, Менахе́м напав на Тіфса́х і вбив усіх, хто був у ньому і в його околицях, за те, що йому не відкрили брам. Він спустошив місто, а вагітним жінкам у ньому порозпорював животи.

17 Менахе́м, син Га́ді, став царем над Ізра́їлем у 39-й рік царювання Юдиного царя Азарı́ї і правив у Сама́рії 10 років. 18 Він робив зло в очах Єгови і ціле своє життя не відступав від усіх гріхів Єровоа́ма, Нева́тового сина, до яких той спонукав ізраїльтян.+ 19 Коли ассирійський цар Пул+ прийшов у край, Менахе́м дав йому 1000 талантів* срібла, щоб він допоміг йому зміцнити царську владу.+ 20 Це срібло Менахе́м зібрав з видатних, багатих ізраїльтян+ — з кожного по 50 срібних ше́келів* — і віддав ассирійському цареві. Тоді цар Ассирії залишив той край. 21 Про інші діла Менахе́ма,+ про все, що він робив, записано в літописі Ізра́їлевих царів. 22 Коли Менахе́м спочив зі своїми прабатьками, замість нього зацарював його син Пекахı́я.

23 Пекахı́я, син Менахе́ма, став царем над Ізра́їлем у 50-й рік царювання Юдиного царя Азарı́ї і правив у Сама́рії два роки. 24 Він робив зло в очах Єгови і не відступав від гріхів Єровоа́ма, Нева́тового сина, до яких той спонукав ізраїльтян.+ 25 Проти нього вчинив змову його помічник Пека́х,+ син Ремалı́ї. Він взяв з собою 50 чоловіків з Гілеа́ду і в укріпленій башті царського дому* в Сама́рії вбив Пекахı́ю разом з Арго́вом та Арı́е, і став царем замість нього. 26 Про інші діла Пекахı́ї, про все, що він робив, записано в літописі Ізра́їлевих царів.

27 Пека́х,+ син Ремалı́ї, став царем над Ізра́їлем у 52-й рік царювання Юдиного царя Азарı́ї і правив у Сама́рії 20 років. 28 Він робив зло в очах Єгови і не відступав від гріхів Єровоа́ма, Нева́тового сина, до яких той спонукав ізраїльтян.+ 29 За днів ізра́їльського царя Пека́ха прийшов ассирійський цар Тіглатпаласа́р+ і захопив Ійо́н, А́вель-Бет-Маа́ху,+ Яноа́х, Кеде́ш,+ Хацо́р, Гілеа́д+ і Галілею, весь край Нефтали́ма,+ а їхніх мешканців забрав у вигнання в Ассирію.+ 30 Однак Гоше́я,+ син Е́ли, вчинив змову проти Пека́ха, сина Ремалı́ї, і вбив його, а сам став царем замість нього; це сталося у 20-й рік царювання Йота́ма,+ сина Уззı́ї. 31 Про інші діла Пека́ха, про все, що він робив, записано в літописі Ізра́їлевих царів.

32 Йота́м,+ син Юдиного царя Уззı́ї,+ став царем у другий рік царювання Ізра́їлевого царя Пека́ха, сина Ремалı́ї. 33 Йота́м став царем, коли йому було 25 років, і царював у Єрусалимі 16 років. Його матір’ю була Єру́ша, дочка Садо́ка.+ 34 Він робив те, що правильне в очах Єгови, і в усьому наслідував свого батька Уззı́ю.+ 35 Але священні узвишшя не були знищені. Народ і далі складав жертви і спалював приношення на узвишшях.+ Саме Йота́м збудував верхню браму дому Єгови.+ 36 А про інші діла Йота́ма, про все, що він робив, записано в літописі Юдиних царів. 37 У той час Єгова став посилати на Юду Рецı́на, царя Сирії, і Пека́ха,+ сина Ремалı́ї. 38 Коли Йота́м спочив зі своїми прабатьками, його поховали в Давидовому місті, місті його прабатька, де були поховані його прабатьки. А замість нього зацарював його син Аха́з.

16 Аха́з,+ син Юдиного царя Йота́ма, став царем у 17-й рік царювання Пека́ха, сина Ремалı́ї. 2 Аха́з став царем, коли йому було 20 років, і царював у Єрусалимі 16 років. На відміну від свого прабатька Давида, він не робив того, що правильне в очах його Бога Єгови.+ 3 Він ходив слідами Ізра́їлевих царів+ і навіть спалив у вогні*+ свого сина, перейнявши гидкі звичаї народів,+ які Єгова вигнав перед ізраїльтянами. 4 Він також приносив жертви і спалював приношення на священних узвишшях,+ на пагорбах і під кожним розлогим деревом.+

5 Саме тоді сирійський цар Рецı́н та ізра́їльський цар Пека́х, син Ремалı́ї, пішли війною+ проти Аха́за і взяли в облогу Єрусалим, але не змогли захопити його. 6 У той час сирійський цар Рецı́н повернув Едо́му Ела́т+ і вигнав звідти всіх юдеїв*. В Ела́ті оселились едомля́ни, які живуть там донині. 7 Аха́з відправив посланців до ассирійського царя Тіглатпаласа́ра,+ щоб вони передали йому: «Я твій слуга і твій син. Прийди і врятуй мене з рук сирійського та ізра́їльського царів, які виступили проти мене». 8 Аха́з взяв срібло і золото, яке було в домі Єгови та в скарбницях царського дому*, і послав ассирійському цареві, щоб підкупити його.+ 9 Ассирійський цар виконав його прохання, він пішов і захопив Дамаск. Його мешканців він повів у вигнання в Кір,+ а Рецı́на вбив.+

10 Потім цар Аха́з вирушив у Дамаск, щоб зустрітися з ассирійським царем Тіглатпаласа́ром. У Дамаску цар Аха́з побачив жертовник і послав священику Урı́ї план цього жертовника з усіма його деталями.+ 11 І священик Урı́я+ почав будувати жертовник+ за всіма вказівками, які прислав з Дамаска цар Аха́з, і закінчив його ще до того, як цар повернувся з Дамаска. 12 Коли цар повернувся і побачив жертовник, то підійшов і склав на ньому приношення.+ 13 Він спалив свої цілопалення і хлібні приношення, вилив свої виливні жертви і покропив жертовник кров’ю мирних жертв. 14 А мідний жертовник,+ який стояв перед лицем Єгови спереду дому, між новим жертовником і домом Єгови, Аха́з пересунув і поставив з північного боку того нового жертовника. 15 Цар Аха́з наказав священику Урı́ї:+ «Спалюй на великому жертовнику ранкове цілопалення+ і вечірнє хлібне приношення,+ цілопалення царя і його хлібне приношення, а також цілопалення всього народу і його хлібні приношення та складай виливні жертви. Кропи жертовник кров’ю всіх цілопалень та інших жертв. А що робити з мідним жертовником, я ще подумаю». 16 І священик Урı́я робив усе, як наказав йому цар Аха́з.+

17 Крім того, цар Аха́з порубав бічні пластини візків+ і зняв з них умивальниці.+ Також він зняв море з мідних биків,+ на яких воно стояло, і поставив його на кам’яну підлогу.+ 18 А крите приміщення для суботи, яке було побудоване при домі, і зовнішній царський вхід він переніс з дому Єгови в інше місце через страх перед ассирійським царем.

19 Про інші діла Аха́за, про все, що він робив, записано в літописі Юдиних царів.+ 20 Коли Аха́з спочив зі своїми прабатьками, його поховали в Давидовому місті, де були поховані його прабатьки. А замість нього зацарював його син Єзекı́я*.+

17 Гоше́я,+ син Е́ли, став царем над Ізра́їлем у 12-й рік царювання Юдиного царя Аха́за і правив у Сама́рії дев’ять років. 2 Він робив зло в очах Єгови, хоч і не так, як Ізра́їлеві царі, що були перед ним. 3 Проти Гоше́ї виступив ассирійський цар Салманаса́р,+ і Гоше́я став його слугою та почав платити йому данину.+ 4 Але цар Ассирії дізнався, що Гоше́я замішаний у змові проти нього, адже той вислав посланців до єгипетського царя+ Со і перестав платити данину, яку платив у попередні роки. Тож ассирійський цар посадив Гоше́ю у в’язницю і тримав там у путах.

5 Ассирійський цар виступив проти всього краю, прийшов до Сама́рії і тримав її в облозі три роки. 6 У дев’ятий рік царювання Гоше́ї ассирійський цар захопив Сама́рію,+ забрав ізраїльтян у вигнання+ до Ассирії та поселив їх у Хала́ху і Хаво́рі біля річки Гоза́н+ та в мідійських містах.+

7 Це сталося тому, що ізраїльтяни грішили проти свого Бога Єгови, який вивів їх з єгипетського краю і визволив з-під влади фараона, єгипетського царя.+ Ізраїльтяни поклонялися* іншим богам+ 8 і переймали звичаї народів, які Єгова вигнав перед ними, а також звичаї, які встановили ізра́їльські царі.

9 Ізраїльтяни робили те, що неправильне в очах їхнього Бога Єгови. Вони будували священні узвишшя по всіх своїх містах,+ від вартової башти до укріпленого міста*, 10 ставили священні стовпи і священні палі*+ на кожному високому пагорбі та під кожним розлогим деревом,+ 11 спалювали приношення на всіх священних узвишшях, подібно до народів, які Єгова вигнав перед ними,+ і робили зло, ображаючи Єгову.

12 Вони і далі служили гидким ідолам*,+ хоч Єгова говорив: «Не робіть цього!»+ 13 Через усіх своїх пророків та провидців Єгова застерігав+ Ізра́їль та Юду: «Поверніться зі своїх неправедних доріг!+ Дотримуйтесь моїх заповідей і постанов — усього закону, який я наказав виконувати вашим прабатькам і який я дав вам через моїх слуг, пророків». 14 Але вони не слухались і лишилися впертими*, як їхні прабатьки, які не вірили своєму Богу Єгові.+ 15 Вони відкидали його постанови й угоду,+ яку він уклав з їхніми прабатьками, і нагадування, якими він їх застерігав.+ Вони поклонялися нікчемним ідолам+ і самі стали нікчемними,+ бо наслідували довколишні народи, хоч Єгова наказував не робити цього.+

16 Вони покинули всі заповіді свого Бога Єгови, зробили собі статуї з металу* — двох телят,+ поставили священну палю*+ і вклонялися всьому небесному війську+ та служили Ваа́лу.+ 17 Вони спалювали у вогні* своїх синів і дочок,+ ворожили,+ шукали прикмет, щоб передбачати майбутнє, і свідомо робили* зло в очах Єгови, ображаючи його.

18 Тому Єгова дуже розгнівався на ізраїльтян і відкинув їх.+ Він не залишив нікого, крім племені Юди.

19 Але навіть народ Юди не виконував заповідей свого Бога Єгови,+ а жив за звичаями, яких дотримувався Ізра́їль.+ 20 Тож Єгова відвернувся від усіх нащадків Ізра́їля. Він упокорював їх та віддавав у руки грабіжників, поки зрештою не відкинув від себе. 21 Він відірвав ізраїльтян від Давидового дому, і вони зробили собі царем Єровоа́ма,+ Нева́тового сина, який відвернув їх від Єгови та втягнув у великий гріх. 22 Ізраїльтяни чинили всі гріхи, які робив Єровоа́м,+ і не відступали від них, 23 поки Єгова не покинув Ізра́їль, як і говорив через усіх своїх слуг, пророків.+ Тож ізраїльтян відправили з їхнього краю у вигнання до Ассирії,+ і вони перебувають там донині.

24 Потім ассирійський цар привів людей з Вавилона, Ку́та, А́вви, Хама́та і Сефарваї́ма+ та поселив їх у містах Сама́рії замість ізраїльтян. Вони заволоділи Сама́рією і почали жити в її містах. 25 Коли вони тільки оселились там, то не боялися* Єгови, тому Єгова посилав на них левів,+ і ті вбивали їх. 26 Тоді ассирійському цареві повідомили: «Народи, які ти захопив і переселив у міста Сама́рії, не знають, як поклонятися* Богу того краю, і він посилає на них левів, які їх убивають, бо ніхто з них не знає, як поклонятися Богу того краю».

27 У відповідь ассирійський цар наказав: «Пошліть у той край одного зі священиків, яких виселили звідти. Нехай він оселиться там і вчить їх, як поклонятися Богові того краю». 28 Тоді один зі священиків, виселених з Сама́рії, повернувся, оселився в Бете́лі+ і почав навчати їх, як боятися* Єгови.+

29 Але кожен народ зробив собі власного бога* і поставив у святилищах на узвишшях, які збудували самаря́ни,— кожен у тому місті, де жив. 30 Мешканці Вавилона зробили собі Сукко́т-Бено́та, мешканці Ку́та — Нерга́ла, а мешканці Хама́та+ — Ашı́му. 31 Аввітя́ни зробили собі Нівха́за і Тарта́ка, а сефарваї́мці спалювали своїх синів у жертву для Адраммеле́ха і Анаммеле́ха, богів Сефарваї́ма.+ 32 Хоча вони боялись Єгови, але робили священиками людей з народу, і ті служили в їхніх святилищах на узвишшях.+ 33 Вони боялись Єгови, але поклонялися своїм богам, як це робили народи* в тих краях, з яких вони були переселені.+

34 І вони досі поклоняються* так, як раніше. Ніхто з них не поклоняється* Єгові і не виконує його постанов, присудів, Закону і заповідей, які Єгова дав синам Якова (його ім’я він змінив на Ізра́їль).+ 35 Коли Єгова уклав з ними угоду,+ то наказав їм: «Не бійтеся інших богів, не вклоняйтеся і не служіть їм та не складайте їм жертв.+ 36 Бійтеся Єгови,+ який вивів вас з єгипетського краю великою силою та могутньою рукою,+ йому вклоняйтесь і йому складайте жертви. 37 Завжди старанно виконуйте постанови, присуди, Закон і заповіді, які він написав для вас,+ і не бійтеся інших богів. 38 Не забувайте угоду, яку я уклав з вами,+ і не бійтеся інших богів. 39 Бійтеся свого Бога Єгови, бо лише він визволить вас з рук усіх ваших ворогів».

40 Та вони не слухались, а поклонялися* так, як раніше.+ 41 Ті народи боялись Єгови,+ але служили і своїм різьбленим ідолам. Їхні сини й онуки досі роблять так, як їхні прабатьки.

18 Єзекı́я,+ син Юдиного царя Аха́за,+ став царем у третій рік царювання Ізра́їлевого царя Гоше́ї,+ сина Е́ли. 2 Єзекı́я став царем, коли йому було 25 років, і царював у Єрусалимі 29 років. Його матір’ю була Авı́*, дочка Заха́рія.+ 3 Він робив те, що правильне в очах Єгови,+ як і його прабатько Давид.+ 4 Єзекı́я знищив священні узвишшя,+ розтрощив священні стовпи, зрубав священну палю*+ і розбив мідного змія, якого зробив Мойсей,+ бо ізраїльтяни аж до того часу спалювали для цього ідола приношення і називали його Нехушта́н*. 5 Єзекı́я покладався на Єгову,+ Ізра́їлевого Бога, і такого царя, як він, не було серед усіх Юдиних царів ні до нього, ні після нього. 6 Він міцно тримався Єгови+ і не відвертався від нього, виконуючи заповіді, які Єгова передав через Мойсея. 7 Єгова був з ним, і він у всьому поводився мудро. Єзекı́я збунтувався проти ассирійського царя і більше йому не служив.+ 8 Він також розбив філісти́млян+ аж до Га́зи та її володінь, завоювавши і вартові башти, і укріплені міста*.

9 У четвертий рік царювання Єзекı́ї, тобто у сьомий рік царювання ізра́їльського царя Гоше́ї,+ сина Е́ли, проти Сама́рії виступив ассирійський цар Салманаса́р і взяв її в облогу.+ 10 В кінці трирічної облоги він захопив Сама́рію.+ Це сталось у шостий рік царювання Єзекı́ї, тобто у дев’ятий рік царювання ізра́їльського царя Гоше́ї. 11 Після того ассирійський цар забрав ізраїльтян у вигнання+ до Ассирії та поселив їх у Хала́ху і Хаво́рі біля річки Гоза́н та в мідійських містах,+ 12 бо вони не слухались голосу свого Бога Єгови і порушували його угоду — все, що Мойсей, слуга Єгови, наказав їм виконувати.+ Вони не хотіли ні слухати, ні виконувати.

13 У 14-й рік царювання Єзекı́ї ассирійський+ цар Сінаххерı́б виступив проти всіх укріплених міст Юди і захопив їх.+ 14 Тоді Юдин цар Єзекı́я вислав посланців у Лахı́ш, щоб вони передали ассирійському цареві: «Я винний перед тобою. Відступи від мене, і я дам тобі все, що захочеш». Тож ассирійський цар наказав, щоб Юдин цар Єзекı́я дав 300 талантів* срібла і 30 талантів золота. 15 Єзекı́я віддав усе срібло, яке було в домі Єгови і в скарбницях царського дому*.+ 16 Також Юдин цар Єзекı́я зняв* двері храму+ Єгови та одвірки, які він сам свого часу покрив золотом,+ і віддав золото, яке було на них, ассирійському цареві.

17 Після того цар Ассирії послав до Єзекı́ї тарта́на*, равса́ріса* і равша́ка* з численним військом. Вони вирушили з Лахı́ша+ в Єрусалим+ і зупинилися біля водогону верхнього ставка, що при дорозі, яка веде до поля пральників.+ 18 Вони покликали царя, але до них вийшов наглядач царського дому* Еліяки́м,+ син Хілкı́ї, а також царський писар Ше́вна+ і літописець Йоа́х, син Аса́фа.

19 І промовив до них равша́к: «Скажіть Єзекı́ї: “Так говорить великий цар, цар Ассирії: «На що ти надієшся?+ 20 Ти кажеш, що маєш план і військову силу, але слова твої порожні. На кого ти покладаєшся, що наважився збунтуватись проти мене?+ 21 Ти покладаєшся на Єгипет,+ на ту зламану очеретину. Таж вона, якщо на неї спертися, проб’є долоню! Таким є фараон, цар Єгипту, для всіх, хто шукає в нього підтримки. 22 Може, скажете, що покладаєтесь на Єгову, вашого Бога?+ Але хіба не його священні узвишшя і жертовники понищив Єзекı́я,+ сказавши Юді та Єрусалиму: “Ви маєте поклонятися лише перед одним жертовником у Єрусалимі”?»”+ 23 Тож покажи моєму пану, ассирійському цареві, на що ти спроможний: я дам тобі 2000 коней, і тоді подивимось, чи ти знайдеш для них вершників.+ 24 Як же ти змусиш відступити хоча б одного намісника з найменших рабів мого пана, якщо тобі доводиться покладатись на Єгипет з його колісницями й вершниками? 25 Чи ж не з волі Єгови я виступив проти цього місця, щоб знищити його? Адже Єгова сказав мені: “Піди на цей край і спустош його”».

26 На це Еліяки́м, син Хілкı́ї, Ше́вна+ і Йоа́х відповіли равша́кові:+ «Говори, будь ласка, до нас, твоїх слуг, арамейською* мовою,+ ми зрозуміємо, а мовою юдеїв не говори, бо тебе чують люди на мурі».+ 27 Але равша́к сказав: «Хіба мій пан послав мене передати ці слова тільки вам і вашому панові? Хіба він не послав мене також до людей на мурі, які разом з вами будуть їсти свій кал і пити свою сечу?»

28 Тож равша́к стояв та голосно кричав мовою юдеїв: «Послухайте слово великого царя, царя Ассирії!+ 29 Ось що каже цар: “Нехай Єзекı́я не бреше! Він не врятує вас з моєї руки!+ 30 Не звертайте уваги на Єзекı́ю, який спонукує вас надіятись на Єгову і каже: «Єгова неодмінно врятує нас, і це місто не буде віддане в руки ассирійського царя».+ 31 Не слухайте Єзекı́ю, бо так говорить цар Ассирії: «Укладіть мир зі мною і здайтеся*. Тоді кожен з вас буде їсти плоди своєї виноградної лози та свого фігового дерева і пити воду зі свого водозбору, 32 аж поки я не прийду і не заберу вас у край, подібний до вашого,+ край зерна й молодого вина, край хліба й виноградників, край оливкових дерев і меду. Тоді ви залишитесь живими і не помрете. Не слухайте Єзекı́ю, який зводить вас, кажучи: “Єгова нас врятує”. 33 Хіба хоч один бог інших народів врятував свій край з руки царя Ассирії? 34 Де боги Хама́та+ й Арпа́да? Де боги Сефарваї́ма,+ Ге́ни та І́вви? Хіба вони врятували Сама́рію з моєї руки?+ 35 Котрий з усіх богів тих земель врятував свій край з моєї руки? Тож хіба Єгова врятує з моєї руки Єрусалим?»”»+

36 Але люди мовчали й у відповідь не промовили ані слова, бо цар наказав їм нічого не відповідати.+ 37 Тоді наглядач царського дому* Еліяки́м, син Хілкı́ї, а також царський писар Ше́вна і літописець Йоа́х, син Аса́фа, роздерли на собі одяг, пішли до Єзекı́ї і передали йому слова равша́ка.

19 Щойно цар Єзекı́я почув ті слова, він роздер свої шати, одягнув мішковину і пішов у дім Єгови.+ 2 Потім він послав наглядача царського дому* Еліяки́ма, царського писаря Ше́вну і старших священиків — усі вони були одягнені в мішковину — до пророка Ісаї,+ сина Амо́ца. 3 І сказали вони йому: «Так говорить Єзекı́я: “Це день нещастя, докору* й ганьби, бо діти мають ось-ось народитися*, а родити немає сили.+ 4 Може, твій Бог Єгова почує усі слова равша́ка, якого цар Ассирії, його пан, послав, щоб насміхатися над живим Богом.+ Твій Бог Єгова почує і покарає його за ті слова. Тож помолись+ за тих, хто ще залишився”».

5 Отже, слуги царя Єзекı́ї прийшли до Ісаї,+ 6 і він їм відповів: «Передайте своєму панові: “Так каже Єгова: «Не бійся+ тих слів, якими слуги ассирійського царя зневажали мене.+ 7 Я вкладу в його розум думку*, і він почує звістку та піде назад у свій край. Я зроблю так, що він загине від меча у своїй же землі»”».+

8 Згодом равша́к почув, що ассирійський цар відступив від Лахı́ша.+ Коли ж равша́к повернувся до царя, той уже воював з Лı́вною.+ 9 І донесли царю, що на нього йде війною Тірга́ка, цар Ефіопії. Тож він знову відрядив до Єзекı́ї посланців,+ сказавши їм: 10 «Ось що ви маєте передати Єзекı́ї, цареві Юди: “Хай твій Бог, на якого ти покладаєшся, не обманює тебе, обіцяючи: «Єрусалим не буде відданий в руки ассирійського царя».+ 11 Хіба ти не чув, що́ царі Ассирії зробили з усіма тими землями? Не чув, як вони спустошили їх?+ А ти думаєш врятуватися? 12 Ти чув про народи, які були знищені моїми прабатьками? Хіба їхні боги врятували їх? Хіба врятувались Гоза́н, Хара́н,+ Реце́ф і народ Еде́му, що був у Тель-Асса́рі? 13 Де цар Хама́та, цар Арпа́да і цар Сефарваї́ма? Де цар Ге́ни та цар І́вви?”»+

14 Єзекı́я взяв листи з рук посланців, прочитав їх, а тоді пішов у дім Єгови і розгорнув їх* перед Єговою.+ 15 Він почав молитися+ до Єгови: «Єгово, Боже Ізра́їля, що сидиш на престолі над* херувимами!+ Лише ти правдивий Бог усіх царств землі,+ і ти створив небеса й землю. 16 Прихили своє вухо, Єгово, і почуй!+ Відкрий свої очі,+ Єгово, і побач! Почуй слова Сінаххерı́ба, якими він звелів насміхатися з тебе, живого Бога. 17 Єгово, царі Ассирії справді розорили народи, а їхні землі спустошили.+ 18 Богів тих земель вони повкидали до вогню, бо це були не боги,+ а витвір людських рук,+ дерево та камінь, тому їх і змогли понищити. 19 О Єгово, Боже наш, прошу, врятуй нас з його руки, щоб усі царства землі знали: тільки ти, Єгово, є Богом».+

20 Тоді Ісая, син Амо́ца, передав Єзекı́ї такі слова: «Ось що каже Єгова, Бог Ізра́їлів: “Я почув твою молитву+ про ассирійського царя Сінаххерı́ба.+ 21 Тож послухай слово Єгови про нього:

«Зневажає тебе дівчина, сіонська дочка, глузує вона з тебе.

Над тобою дочка Єрусалима хитає головою.

22 Над ким ти насміхаєшся і кого зневажаєш?+

На Святого Ізра́їлевого?!+

23 Через своїх посланців+ насміхаєшся з Єгови+ і кажеш:

Позрубую його величні кедри, його найкращі ялівці!

Я піду до найдальших його кінців, увійду в його найгустіші ліси!

24 Я буду копати криниці і пити чужу воду.

Ногами своїми повисушую всі єгипетські потоки*”.

25 Хіба ти не чув? Ще віддавна я це постановив*.+

Ти спустошиш укріплені міста і обернеш їх на руїни.+

28 Адже я чув про твою лють проти мене,+ і твоє ричання дійшло до моїх вух.+

29 Тобі* ж я дам знак: цього року ви будете їсти те, що виросте саме*, на другий рік — збіжжя, яке зійде на тому ж місці,+ а на третій рік засієте зерно і зберете врожай, засадите виноградники і будете споживати їхні плоди.+ 30 Ті з племені Юди, що вціліють, ті, що залишаться,+ пустять коріння і принесуть плоди. 31 Бо з Єрусалима вийде останок і з гори Сіон — ті, хто вціліє. Ревність Єгови, Бога військ, здійснить це.+

32 Отже, так каже Єгова про ассирійського царя:+

35 Тої ночі вийшов ангел Єгови і вбив в ассирійському таборі 185 000 воїнів.+ І на світанку люди побачили, що всі воїни лежать мертві.+ 36 Тож ассирійський цар Сінаххерı́б відступив, повернувся в Ніне́вію+ і залишився там.+ 37 Коли ж він вклонявся у домі* свого бога Нісро́ха, то його сини, Адраммеле́х і Шареце́р, вбили його мечем,+ а самі втекли в край Арара́т.+ І замість Сінаххерı́ба зацарював його син Еса́р-Хаддо́н.+

20 У ті дні Єзекı́я захворів і був при смерті.+ Тож до нього прийшов пророк Ісая, син Амо́ца, і сказав: «Так говорить Єгова: “Дай останні настанови своїм домашнім, бо ти не одужаєш, ти помреш”».+ 2 Почувши це, Єзекı́я повернувся обличчям до стіни і почав молитися до Єгови: 3 «Благаю тебе, Єгово, пригадай, будь ласка, що я вірно тобі служив* і серце моє було повністю віддане тобі. Я робив те, що було приємне у твоїх очах».+ І Єзекı́я гірко заплакав.

4 Ісая ще не встиг вийти на середнє подвір’я, як Єгова сказав йому:+ 5 «Повернися і скажи Єзекı́ї, провіднику мого народу: “Так говорить Єгова, Бог твого прабатька Давида: «Я почув твою молитву і побачив твої сльози.+ Тож я зцілю тебе,+ і на третій день ти підеш у дім Єгови.+ 6 Я додам до твого життя* ще 15 років. І я визволю тебе з руки ассирійського царя,+ а це місто захищу та врятую заради себе й заради мого слуги, Давида»”».+

7 І сказав Ісая: «Принесіть сухих пресованих фіг». Їх принесли, приклали до чиряка, і Єзекı́я поступово одужав.+

8 Єзекı́я перед тим запитав Ісаю: «Який буде знак,+ що Єгова зцілить мене і на третій день я зможу піти в дім Єгови?» 9 Ісая відповів: «Ось тобі знак від Єгови, яким Єгова запевняє, що виконає своє слово. Чого хочеш: щоб тінь на сходах* пересунулася на 10 сходинок вперед чи щоб повернулась на 10 сходинок назад?»+ 10 Єзекı́я сказав: «Тінь може легко пересунутись на 10 сходинок вперед. Хай ліпше повернеться на 10 сходинок назад». 11 Тоді пророк Ісая звернувся до Єгови — і Він зробив так, що тінь, яка спустилась по сходах Аха́за, повернулась на 10 сходинок назад.+

12 У той час вавилонський цар Берода́х-Балада́н, син Балада́на, почув, що Єзекı́я був хворий. Тож він послав Єзекı́ї листи й подарунок.+ 13 Єзекı́я привітав* посланців і показав їм усю свою скарбницю:+ срібло, золото, бальзам та іншу цінну олію, зброю, а також усе, що було в його скарбницях. Не було в його домі* та в його царстві того, чого б він їм не показав.

14 Тоді до царя Єзекı́ї прийшов пророк Ісая і запитав: «Що говорили ці люди і звідки вони приходили?» Єзекı́я ж відповів: «З далекого краю, з Вавилону».+ 15 А Ісая запитав: «Що вони бачили у тебе в домі*?» На це Єзекı́я сказав: «Я їм показав усі свої скарби, усе, що є в моєму домі*».

16 Тож Ісая сповістив його: «Послухай слово Єгови:+ 17 “Ось надходять дні, коли до Вавилону заберуть усе,+ що є у твоєму домі*, все, що нагромадили твої прабатьки. Нічого не залишиться,— каже Єгова.— 18 І декотрих з твоїх синів, які в тебе народяться, відведуть+ до палацу вавилонського царя та зроблять придворними”».+

19 Почувши це, Єзекı́я сказав Ісаї: «Слово Єгови, яке ти передав мені, добре,+ — і додав: — Добре, якщо за мого життя* буде спокій і безпека*».+

20 А про інші діла Єзекı́ї, про його могутність, про те, як він зробив ставок+ і водогін та провів у місто воду,+ записано в літописі Юдиних царів. 21 Коли Єзекı́я спочив зі своїми прабатьками,+ замість нього зацарював його син Манасı́я.+

21 Манасı́я+ став царем, коли йому було 12 років, і царював у Єрусалимі 55 років.+ Його матір’ю була Хефцı́ва. 2 Він робив зло в очах Єгови, перейнявши гидкі звичаї народів,+ які Єгова вигнав перед Ізра́їлем.+ 3 Він відбудував священні узвишшя, які зруйнував його батько Єзекı́я,+ поставив жертовники для Ваа́ла і зробив священну палю*,+ так само як ізра́їльський цар Аха́в.+ Він вклонявся усьому небесному війську та служив йому.+ 4 Також він побудував жертовники в домі Єгови,+ про який Єгова сказав: «Моє ім’я буде перебувати в Єрусалимі».+ 5 На двох подвір’ях дому Єгови+ Манасı́я збудував жертовники для всього небесного війська.+ 6 Крім того, він спалив* свого сина, займався магією, шукав прикмет,+ щоб передбачати майбутнє, та призначив віщунів і тих, хто викликає духів.+ Він чинив багато зла в очах Єгови та ображав його.

7 Також він зробив різьблену священну палю*+ і поставив її в домі, про який Єгова сказав Давиду і його синові Соломону: «У цьому домі та в Єрусалимі, який я вибрав з усіх Ізра́їлевих племен, моє ім’я буде перебувати повіки.+ 8 Я більше ніколи не вижену ізраїльтян з краю, який дав їхнім прабатькам,+ і більше не змушу їх мандрувати, якщо вони будуть старанно виконувати все, що я їм наказав,+ — увесь мій Закон, який я дав їм через свого слугу Мойсея». 9 Але вони не слухались. Манасı́я збив ізраїльтян з дороги, спонукуючи їх робити ще більше зло, ніж народи, які Єгова вигубив перед ними.+

10 А Єгова постійно говорив через своїх слуг,+ пророків: 11 «За те, що Манасı́я, цар Юди, робив усі ці гидкі речі, поводився гірше, ніж усі аморея́ни,+ які жили до нього,+ і звів Юду на шлях гріха своїми гидкими ідолами*, 12 так говорить Єгова, Бог Ізра́їля: “Я наведу на Єрусалим+ і Юду таке лихо, що кожному, хто почує про нього, задзвенить у вухах.+ 13 Я простягну по Єрусалиму мірильний шнур,+ як зробив це з Сама́рією,+ і прикладу́ до нього рівень*, як зробив це з домом Аха́ва.+ Я начисто витру Єрусалим, як витирають миску,— витру і переверну догори дном.+ 14 Я покину останок своєї власності+ і тих, хто залишився, віддам в руки ворогів. Їхні вороги пограбують їх і заберуть у полон+ 15 за те, що вони робили зло в моїх очах і постійно ображали мене відтоді, як їхні прабатьки вийшли з Єгипту, і аж донині”».+

16 Також Манасı́я пролив дуже багато невинної крові та наповнив нею Єрусалим від краю до краю.+ Крім того, він грішив тим, що спонукував мешканців Юди грішити, роблячи зло в очах Єгови. 17 А про інші діла Манасı́ї, про його гріхи і про все, що він робив, записано в літописі Юдиних царів. 18 Коли Манасı́я спочив зі своїми прабатьками, його поховали в саду біля його дому, в саду У́ззи,+ а замість нього зацарював його син Амо́н.

19 Амо́н+ став царем, коли йому було 22 роки, і царював у Єрусалимі два роки.+ Його матір’ю була Мешуллеме́т, дочка Хару́ца з Йо́тви. 20 Він робив зло в очах Єгови, як і його батько Манасı́я.+ 21 Амо́н у всьому наслідував свого батька, служив і вклонявся гидким ідолам, як і його батько.+ 22 Тож він покинув Єгову, Бога своїх прабатьків, і не ходив дорогами Єгови.+ 23 Зрештою слуги Амо́на змовились проти нього і вбили його у власному домі. 24 Однак люди того краю повбивали всіх, хто вчинив змову проти царя Амо́на, а царем замість нього зробили його сина Йосı́ю.+ 25 Про інші діла Амо́на, про все, що він робив, записано в літописі Юдиних царів. 26 Його поховали в гробниці в саду У́ззи,+ а замість нього зацарював його син Йосı́я.+

22 Йосı́я+ став царем, коли йому було вісім років, і царював у Єрусалимі 31 рік.+ Його матір’ю була Єдı́да, дочка Ада́ї з Боцка́та.+ 2 Він робив те, що правильне в очах Єгови, в усьому наслідував свого прабатька Давида+ і не відхилявся ні праворуч, ні ліворуч.

3 У 18-й рік свого правління Йосı́я послав царського писаря Шафа́на, сина Ацалı́ї, сина Мешулла́ма, у дім Єгови,+ кажучи: 4 «Піди до первосвященика Хілкı́ї,+ і нехай він забере гроші, які вартові зібрали серед народу,+ — всі гроші, принесені в дім Єгови.+ 5 Нехай гроші віддадуть тим, кому доручено наглядати за роботами в домі Єгови. Ті ж хай дадуть гроші робітникам, які ремонтують все, що попсувалося* в домі Єгови,+ — 6 майстрам, будівельникам і мулярам, а вони нехай куплять за них деревину й тесане каміння для ремонту дому.+ 7 Не перевіряйте тих, кому даєте гроші, бо вони заслуговують довір’я».+

8 Згодом Хілкı́я сказав царському писареві Шафа́ну:+ «Я знайшов у домі Єгови книгу Закону».+ Хілкı́я віддав книгу Шафа́ну, і той почав її читати.+ 9 Потім царський писар Шафа́н прийшов до царя і повідомив: «Твої слуги ви́сипали гроші, які були в домі Єгови, і віддали їх призначеним чоловікам, яким доручено наглядати за роботами в домі».+ 10 Також царський писар Шафа́н сказав царю: «Ось книга,+ яку дав мені священик Хілкı́я». І Шафа́н почав читати її перед царем.

11 Як тільки цар почув слова, записані в книзі Закону, то роздер свій одяг+ 12 і наказав священику Хілкı́ї, Ахіка́му,+ сину Шафа́на, Ахбо́ру, сину Миха́ї, царському писарю Шафа́ну й Аса́ї, своєму слузі: 13 «Ідіть запитайте Єгову про мене, про народ і всіх у Юді, запитайте, що чекає нас згідно зі словами знайденої книги. Адже великий гнів Єгови запалився на нас+ за те, що наші прабатьки не слухалися слів цієї книги і не виконували всього, що в ній записано».

14 Тоді священик Хілкı́я, Ахіка́м, Ахбо́р, Шафа́н і Аса́я пішли поговорити про це з пророчицею+ Ху́лдою, яка жила в Єрусалимі, в новій частині міста. (Її чоловік Шаллу́м, син Тı́кви, сина Харха́са, був відповідальний за одяг.)+ 15 Ху́лда сказала їм: «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їля: “Передайте тому, хто вас прислав: 16 «Так говорить Єгова: “Я наведу лихо на це місце і на його мешканців, я виконаю всі слова, записані в книзі, яку читав Юдин цар.+ 17 Вони покинули мене і спалюють приношення для інших богів,+ щоб ображати мене всіма ділами своїх рук.+ Тому мій гнів запалає проти цього місця, і ніхто не зможе його загасити”».+ 18 А Юдиному цареві, який послав вас запитати Єгову, скажіть: «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їля, про слова, які тобі читали: 19 “Оскільки в тебе сприйнятливе* серце і ти впокорився переді мною,+ коли почув, що́ я, Єгова, сказав про це місце і його мешканців,— що вони стануть жахливим видовищем і прокляттям,— оскільки ти роздер свій одяг+ та плакав переді мною, я також почув тебе,— говорить Єгова.— 20 Я приєднаю тебе до прабатьків*, і тебе поховають у твоїй гробниці за мирного часу. Твої очі не побачать того лиха, яке я наведу на це місце”»”». І вони передали цю відповідь цареві.

23 Тоді цар послав звістку і зібрав усіх старійшин Юди та Єрусалима.+ 2 Він пішов у дім Єгови, а з ним пішли всі мешканці Юди та Єрусалима, священики і пророки — весь народ, від малого до великого. Цар прочитав уголос всі слова, записані в книзі+ угоди,+ що була знайдена в домі Єгови.+ 3 Стоячи біля стовпа, цар уклав* угоду перед лицем Єгови+ і пообіцяв служити Єгові, дотримуватись його заповідей, нагадувань і постанов усім серцем та всією душею* і виконувати всі слова угоди, які записані в цій книзі. І весь народ приєднався до тієї угоди.+

4 Потім цар наказав первосвященику Хілкı́ї,+ іншим священикам і вартовим винести з храму Єгови всі речі, зроблені для Ваа́ла, для священної палі*+ та для всього небесного війська. Він спалив ці речі за Єрусалимом, на схилах Кедро́ну, а їхній попіл відніс у Бете́ль.+ 5 Цар повиганяв жерців, яких царі Юди поставили спалювати приношення на священних узвишшях у містах Юди й околицях Єрусалима, а також тих, хто спалював приношення Ваа́лу, сонцю, місяцю, сузір’ям зодіаку та всьому небесному війську.+ 6 Крім того, він виніс священну палю*+ з дому Єгови за Єрусалим, у долину Кедро́н, і там спалив її,+ розтер на порох та розсипав над могилами простого люду.+ 7 Він також зруйнував у домі Єгови доми чоловіків, які займалися храмовою проституцією,+ — доми, де жінки також ткали полотно для святинь, в яких поклонялися священній палі*.

8 Тоді він випровадив з міст Юди усіх священиків і зробив непридатними для поклоніння священні узвишшя, на яких священики спалювали приношення, від Ге́ви+ аж до Бее́р-Ше́ви.+ Також він зруйнував священні узвишшя при вході в браму Ісуса, начальника міста,— браму, що була ліворуч від міської брами, якщо входити в місто. 9 Священики узвиш не служили при жертовнику Єгови в Єрусалимі,+ хоч і їли прісний хліб разом зі своїми братами. 10 А Тофе́т,+ що в долині Гінно́мових Синів*,+ він зробив непридатним для поклоніння, щоб ніхто не спалював у вогні* свого сина чи дочки як жертву для Молоха.+ 11 Крім того, він заборонив приводити в дім Єгови коней, яких Юдині царі присвятили* сонцю і яких вводили в дім через кімнату* придворного Ната́н-Меле́ха, що була в галереї, а колісниці, присвячені сонцю,+ спалив у вогні. 12 Цар зруйнував жертовники на даху+ верхньої кімнати Аха́за, які зробили Юдині царі, і жертовники, які Манасı́я поставив на двох подвір’ях дому Єгови.+ Він розтер їх на порох і розсипав у долині Кедро́н. 13 Цар зробив непридатними для поклоніння священні узвишшя перед Єрусалимом, на південь* від гори Загибелі*. (Ці узвишшя ізра́їльський цар Соломон збудував для Астарти, мерзотної богині сидоня́н, для Кемо́ша, мерзотного моа́вського бога, і для Мілко́ма,+ гидкого бога аммонітя́н.)+ 14 Священні стовпи цар розтрощив, священні палі*+ зрубав, а місце, де вони стояли, наповнив людськими кістками. 15 Він зруйнував жертовник у Бете́лі і священне узвишшя, зроблене Єровоа́мом, Нева́товим сином, через яке Ізра́їль грішив.+ Зруйнувавши жертовник і узвишшя, він спалив узвишшя та розтер його на порох. Також він спалив священну палю*.+

16 Після того Йосı́я оглянувся довкола і побачив на горі могили. Він наказав принести з цих могил кістки і спалив їх на жертовнику, зробивши його непридатним для поклоніння. Усе це сталося за словом Єгови, яке проголосив Божий чоловік.+ 17 Потім Йосı́я запитав: «Я бачу там надгробок. Чий він?» Мешканці міста відповіли: «Це могила Божого чоловіка з Юди,+ який передрік усе, що ти зробив з жертовником у Бете́лі». 18 Тоді він сказав: «Нехай лежить у спокої. Не рухайте його кісток». І вони не рухали його кісток, а також кісток пророка, який прийшов з Сама́рії.+

19 Крім того, Йосı́я знищив усі святилища на узвишшях,+ які побудували ізра́їльські царі в містах Сама́рії, щоб ображати Бога. Він зробив з ними те саме, що і з узвишшям у Бете́лі.+ 20 А всіх священиків узвиш, які там були, він убив на жертовниках і спалив на тих жертовниках людські кістки.+ Після того він повернувся в Єрусалим.

21 І цар наказав усьому народу: «Відзначте Пасху+ для вашого Бога Єгови, як написано в книзі угоди».+ 22 Такої Пасхи не відзначали від днів суддів, які судили Ізра́їль, і за весь час правління Ізра́їлевих та Юдиних царів.+ 23 Цю Пасху для Єгови відзначили в Єрусалимі у 18-й рік царювання Йосı́ї.

24 Також Йосı́я очистив Єрусалим і край Юди від тих, хто викликає духів, від віщунів,+ статуй терафı́мів*,+ гидких ідолів* та всіх мерзот. Він зробив це, щоб виконати слова Закону,+ записаного в книзі, яку священик Хілкı́я знайшов у домі Єгови.+ 25 Ні до нього, ні після нього не було такого царя, як він, який би навернувся до Єгови всім серцем, всією душею*+ і всією силою, роблячи все згідно з Законом Мойсея.

26 Але Єгова не відвернув свого палючого гніву, що запалав на Юду за всі ті обра́зи, якими Манасı́я ображав Його.+ 27 Єгова сказав: «Я відкину від себе Юду,+ так само як відкинув Ізра́їль.+ Я відкину Єрусалим, місто, яке я вибрав, і дім, про який говорив: “У ньому буде перебувати моє ім’я”».+

28 Про інші діла Йосı́ї, про все, що він робив, записано в літописі Юдиних царів. 29 За його днів фараон Не́хо, цар Єгипту, вийшов до річки Євфрат назустріч ассирійському царю. Цар Йосı́я виступив проти Не́хо, а той, коли побачив Йосı́ю в Мегı́ддо,+ вбив його.+ 30 І слуги повезли його тіло на колісниці з Мегı́ддо в Єрусалим та поховали в його гробниці. Потім народ того краю взяв Єгоаха́за, сина Йосı́ї, і, помазавши його, зробив царем замість його батька.+

31 Єгоаха́з+ став царем, коли йому було 23 роки, і царював у Єрусалимі три місяці. Його матір звали Хамута́ль,+ вона була дочкою Єремı́ї з Лı́вни. 32 Єгоаха́з робив зло в очах Єгови, в усьому наслідуючи своїх прабатьків.+ 33 Фараон Не́хо+ ув’язнив його в Ри́влі+ в краю Хама́т, щоб він більше не царював у Єрусалимі, а на край наклав данину — 100 талантів* срібла і 1 талант золота.+ 34 Крім того, фараон Не́хо зробив царем Еліяки́ма, Йосı́їного сина, замість його батька Йосı́ї і дав йому нове ім’я — Єгояки́м. А Єгоаха́за він забрав до Єгипту,+ де той з часом помер.+ 35 Єгояки́м дав срібло й золото, яке вимагав фараон. А щоб зібрати те срібло, Єгояки́м наклав податок на мешканців краю. Він взяв з кожного визначену кількість золота й срібла і віддав фараону Не́хо.

36 Єгояки́м+ став царем, коли йому було 25 років, і царював у Єрусалимі 11 років.+ Його матір’ю була Зевı́да, дочка Педа́ї з Ру́ми. 37 Він робив зло в очах Єгови,+ в усьому наслідуючи своїх прабатьків.+

24 За днів Єгояки́ма проти нього виступив вавилонський цар Навуходоно́сор,+ і Єгояки́м був його слугою три роки, але потім збунтувався. 2 Єгова посилав на нього банди грабіжників — халде́їв,+ сирійців, моавітя́н і аммонітя́н, щоб знищити Юду, як Єгова і говорив+ через своїх слуг, пророків. 3 Усе це сталося тому, що Єгова вирішив відкинути від себе+ Юду за всі гріхи Манасı́ї+ 4 і за те, що він пролив багато невинної крові+ та наповнив нею Єрусалим. Єгова не захотів простити.+

5 Про інші діла Єгояки́ма, про все, що він робив, записано в літописі Юдиних царів.+ 6 Коли Єгояки́м спочив зі своїми прабатьками,+ замість нього зацарював його син Єгояхı́н.

7 Цар Єгипту більше ніколи не наважувався виходити зі свого краю, бо вавилонський цар захопив усі його землі,+ від Єгипетської долини*+ аж до ріки Євфрат.+

8 Єгояхı́н+ став царем, коли йому було 18 років, і царював у Єрусалимі три місяці.+ Його матір’ю була Неху́шта, дочка Елната́на з Єрусалима. 9 Він робив зло в очах Єгови, в усьому наслідуючи свого батька. 10 У той час слуги вавилонського царя Навуходоно́сора виступили проти Єрусалима і взяли його в облогу.+ 11 І, коли слуги тримали місто в облозі, Навуходоно́сор, цар Вавилону, підійшов до міста.

12 Юдин цар Єгояхı́н разом зі своєю матір’ю, слугами, князями і придворними вийшов до вавилонського царя.+ Цар Вавилону взяв його в полон у восьмий рік свого царювання.+ 13 Потім він забрав всі скарби з дому Єгови і царського дому*+ та порубав всі золоті речі, які ізра́їльський цар Соломон зробив для храму Єгови.+ Усе сталося так, як Єгова передрікав. 14 Вавилонський цар забрав у вигнання всіх мешканців Єрусалима, всіх князів,+ всіх сильних воїнів, а також всіх майстрів та ковалів*+ — усього 10 000 чоловік. Залишились тільки найбідніші люди того краю.+ 15 Він забрав у вигнання до Вавилону Єгояхı́на,+ цареву матір, царевих дружин, придворних і знатних людей того краю. Усіх їх він переселив з Єрусалима до Вавилону. 16 Отже, вавилонський цар забрав у вигнання до Вавилону всіх 7000 воїнів, а також 1000 майстрів і ковалів* — це були сильні чоловіки, навчені воювати. 17 А замість Єгояхı́на вавилонський цар зробив царем його дядька Маттанı́ю,+ якому дав нове ім’я — Седекı́я.+

18 Седекı́я став царем, коли йому був 21 рік, і царював у Єрусалимі 11 років. Його матір звали Хамута́ль,+ вона була дочкою Єремı́ї з Лı́вни. 19 Седекı́я робив зло в очах Єгови, в усьому наслідуючи Єгояки́ма.+ 20 Усе це сталося з Єрусалимом та Юдою через те, що Єгова розгнівався, і зрештою він відкинув мешканців краю.+ А Седекı́я збунтувався проти вавилонського царя.+

25 Дев’ятого року царювання Седекı́ї, 10-го дня 10-го місяця, до Єрусалима прийшов вавилонський цар Навуходоно́сор+ з усім своїм військом.+ Він отаборився біля нього і звів довкола облоговий мур.+ 2 Місто було в облозі до 11-го року панування царя Седекı́ї. 3 А четвертого місяця, дев’ятого дня, в місті посилився голод,+ і народ уже не мав що їсти.+ 4 Коли ж міський мур проломили,+ усі воїни почали втікати. Хоча халде́ї оточили Єрусалим, ті вийшли вночі з міста через браму, що між двома мурами, біля царського саду. І цар подався дорогою до Ара́ви.+ 5 Тоді халде́йське військо погналося за царем і наздогнало його в пустельних рівнинах Єрихона, а всі воїни покинули його і розбіглися. 6 Халде́ї схопили Седекı́ю,+ привели до вавилонського царя в Ри́влу і винесли йому вирок. 7 Синів Седекı́ї вбили у нього на очах, а самого Седекı́ю вавилонський цар осліпив, після чого закував у мідяні кайдани і забрав до Вавилону.+

8 А в 19-й рік правління вавилонського царя Навуходоно́сора, на сьомий день п’ятого місяця, до Єрусалима прибув Невузарада́н,+ начальник охоронців, який служив вавилонському цареві.+ 9 Він спалив дім Єгови,+ царський дім*+ і всі будинки в Єрусалимі.+ Він також попалив вогнем доми всіх знатних людей.+ 10 Халде́йське військо, яке було з начальником охоронців, зруйнувало мури довкола Єрусалима.+ 11 І Невузарада́н, начальник охоронців, забрав у неволю тих людей, які залишилися в місті, а також перебіжчиків, що перейшли до вавилонського царя, і решту народу.+ 12 А декого з найбідніших людей начальник охоронців залишив у краї як виноградарів і змусив до підневільної праці.+ 13 Мідні стовпи+ з дому Єгови, візки+ та мідне море,+ яке було в домі Єгови, халде́ї розбили і мідь забрали у Вавилон.+ 14 Забрали вони й казанки для попелу, лопатки, гасила, кухлі та всі мідні речі, які використовувались під час служіння в храмі. 15 Начальник охоронців забрав також посуд зі щирого золота й срібла: посудини для жару і чаші.+ 16 Ніхто й не зважував усю мідь, з якої були зроблені два стовпи, море і візки — те, що цар Соломон зробив для дому Єгови.+ 17 Кожен стовп був 18 ліктів* заввишки.+ На стовпі була мідна капітель заввишки 3 лікті, а довкола капітелі — мідні гранати й сітка.+ Такий самий був і другий стовп з сіткою.

18 Крім того, начальник охоронців забрав старшого священика Сера́ю,+ другого священика Софонı́ю+ і трьох вартових при дверях.+ 19 Він також забрав з міста одного придворного, який наглядав за воїнами, п’ятьох наближених царя, писаря воєначальника, який набирав воїнів з народу того краю, і 60 чоловіків з простого люду. 20 Усіх їх Невузарада́н,+ начальник охоронців, забрав і привів до вавилонського царя в Ри́влу.+ 21 А цар стратив їх у Ри́влі, що в землі Хама́т.+ І народ Юди пішов зі свого краю у вигнання.+

22 Вавилонський цар Навуходоно́сор поставив над народом, який залишив у Юдиному краї, Гедалı́ю,+ сина Ахіка́ма,+ сина Шафа́на.+ 23 Коли всі воєначальники — Ізмаї́л, син Нетанı́ї, Йохана́н, син Кареа́ха, Сера́я, син нетофатя́нина Танхуме́та, та Яазанı́я, син маахатя́нина,— почули, що вавилонський цар поставив над народом Гедалı́ю, то прийшли зі своїми людьми до Гедалı́ї в Мı́цпу.+ 24 Гедалı́я поклявся їм та їхнім людям і сказав: «Не бійтеся служити халде́ям. Живіть у цьому краї та служіть вавилонському цареві, і вам буде добре».+

25 Сьомого місяця Ізмаї́л,+ син Нетанı́ї, сина Еліша́ми, чоловік, який походив з царського роду*, прийшов з 10 чоловіками до Гедалı́ї і вбив його, а також юдеїв і халде́їв, які були з ним у Мı́цпі.+ 26 Після того весь народ, від малого до великого, в тому числі воєначальники, пішли в Єгипет,+ бо злякались халде́їв.+

27 У 37-му році вигнання юдейського царя Єгояхı́на,+ 27-го дня 12-го місяця, коли вавилонський цар Евı́л-Мерода́х почав правити, він випустив* Єгояхı́на з в’язниці.+ 28 Евı́л-Мерода́х говорив з ним люб’язно і поставив його трон вище від тронів інших царів, які теж були у Вавилоні. 29 Тоді Єгояхı́н зняв свій в’язничний одяг, і всі дні свого життя він їв з царського столу. 30 Кожного дня за наказом царя йому видавали харчі, скільки він потребував. Так було по всі дні його життя.