КНИГА ОСІЇ
1 Слово, яке Єгова промовив до Осı́ї*, сина Бее́рі, за днів юдейських царів+ Уззı́ї,+ Йота́ма,+ Аха́за+ і Єзекı́ї,+ а також за днів ізра́їльського царя Єровоа́ма,+ Йоа́шевого+ сина. 2 Коли Єгова почав говорити через Осı́ю, Єгова сказав йому: «Піди одружися з жінкою, що займатиметься проституцією*, і ти матимеш дітей, народжених від її проституції. Бо народ цього краю — мов та повія, він повністю відступив від Єгови».+
3 Тож він пішов і взяв собі за дружину Гоме́р, дочку Дівлаї́ма, і вона завагітніла та народила йому сина.
4 Тоді Єгова сказав Осı́ї: «Назви його Єзреї́лом*, бо ще трохи — і я відплачу домові Є́гу+ за кровопролиття Єзреї́ла і покладу край царюванню нащадків Ізра́їля.+ 5 Того дня в долині Єзреї́л я поламаю лук Ізра́їля».
6 Після цього Гоме́р знову завагітніла й народила дочку. І Бог сказав Осı́ї: «Назви її Ло-Руха́ма*, бо я більше не змилосерджуся+ над мешканцями Ізра́їлю, а неодмінно прожену їх геть.+ 7 Однак над мешканцями Юди я змилосерджуся.+ Я, Єгова, їхній Бог, врятую їх,+ але не луком і мечем, не війною, не кіньми і не вершниками».+
8 Коли Гоме́р перестала годувати грудьми Ло-Руха́му, то ще раз завагітніла й народила сина. 9 Тоді Бог промовив: «Назви його Ло-А́ммі*, бо ви не мій народ, а я не ваш Бог.
10 Все ж народ* Ізра́їля стане численний, як морський пісок, котрий не виміряти і не злічити.+ І там, де було їм сказано: “Ви не мій народ”,+ про них говоритимуть: “Ви сини живого Бога”.+ 11 Тоді народ Юди та народ Ізра́їля зберуться разом.+ Вони виберуть собі одного голову і вийдуть з того краю, бо це буде визначний день для Єзреї́ла.+
Нехай вона відкине від себе проституцію*
і від своїх грудей перелюб.
3 Інакше я роздягну її догола, зроблю такою, якою вона була в день, коли народилась.
Я оберну її в пустелю,
у безводний край,
і погублю її спрагою.
5 Їхня мати займалася проституцією*.+
Та, що носила їх в утробі, поводилась безсоромно+ й казала:
6 За це я перегороджу їй дорогу тернами,
зведу перед нею кам’яний мур,
щоб вона не знайшла своїх стежок.
І скаже вона: “Піду-но я, повернуся до свого першого чоловіка,+
бо тоді мені було ліпше, ніж тепер”.+
8 Вона не розуміла, що це я давав їй збіжжя,+ молоде вино та олію,
це я обсипа́в її сріблом і золотом,
яке вона використовувала для Ваа́ла.+
9 Тому я зроблю інакше: відберу своє збіжжя в жнива
і молоде вино в час збору врожаю,+
здеру з неї вовняний і лляний одяг, який я дав їй і яким вона прикриває свою голизну.
11 Покладу я край усім її веселощам:
святам,+ новомісяччям, суботам і всім урочистостям.
12 Я спустошу її виноградники та обдеру її фігові дерева, про які вона говорила:
“Це плата, яку я отримала від своїх коханців”.
Я перетворю їх на ліс,
і польові звірі їх пожеруть.
13 Я відплачу їй за всі ті дні, коли вона приносила жертви Ваа́лам,+
коли вдягала сережки та інші оздоби і бігла за своїми коханцями,
а про мене забувала»,+ — промовляє Єгова.
Там вона відізветься до мене, як за днів своєї молодості,
як у день, коли вона вийшла з Єгипту.+
16 Відтоді,— промовляє Єгова,—
вона буде називати мене своїм чоловіком і вже не називатиме своїм власником*.
18 Того дня заради свого народу я укладу угоду з польовими звірами,+
з небесними птахами і створіннями, що повзають по землі.+
19 Я заручуся з тобою, щоб ти була моєю повіки,
заручуся в праведності, справедливості,
у відданій любові та милосерді.+
Я змилосерджуся над непомилуваною*
і скажу не своєму народу*: “Ти мій народ”,+
а він промовить: “Ти Бог мій”».+
3 Єгова сказав мені: «Полюби знову свою жінку-перелюбницю, яку кохає інший.+ Так само Єгова любить ізраїльтян,+ хоча вони звертаються до інших богів+ і люблять родзинкові коржики*».
2 І я купив її собі за 15 срібняків та півтора хоме́ра* ячменю. 3 Потім я сказав їй: «Протягом багатьох днів залишайся моєю, не займайся проституцією* і не май зносин з іншим чоловіком, і я поводитимусь так само щодо тебе*».
4 Бо Ізра́їль довгий час* житиме без царя,+ без князя і жертви, без священного стовпа, ефо́да+ і статуй терафı́мів*.+ 5 Після цього ізраїльтяни повернуться і шукатимуть свого Бога Єгову+ і свого царя Давида.+ Наприкінці днів вони з трепетом прийдуть до Єгови,+ щоб відчути його великодушність.
4 Народе Ізра́їля, послухай слово Єгови!
2 Всюди чути фальшиві клятви, шириться обман,+ убивство,+
крадіж та перелюб,+
і знову й знову проливається кров.+
і всі її мешканці погинуть,
а разом з ними польові звірі й небесні птахи,
загине навіть риба в морі.
4 «Але хай ніхто не сперечається з твоїм народом і не докоряє йому,+
бо він такий впертий, як ті, що перечать священику.+
5 У білий день ти спіткнешся, немовби вночі,
і пророк спіткнеться з тобою.
Я погублю* твою матір.
6 Мій народ буде знищений*, бо не знає мене.
За те, що ти відкинув знання,+
я відкину тебе, і ти більше не будеш служити мені священиком.
7 Чим більше їх ставало, тим більше вони грішили проти мене.+
Тож я оберну їхню славу на ганьбу*.
9 З народом станеться те саме, що й зі священиком.
Я змушу їх відповісти за їхні дороги
і відчути наслідки своїх вчинків.+
10 Будуть вони їсти, але не наситяться,+
чинитимуть розпусту*, та не матимуть дітей,+
бо вони не зважають на Єгову.
Дух проституції* зводить їх на хибний шлях,
і через цю проституцію* вони не підкоряються своєму Богові.
13 Вони складають жертви на вершинах гір+
і спалюють приношення на пагорбах,
під дубом, стираксом та кожним великим деревом,+
бо ті дають приємну тінь.
Тому дочки ваші стали повіями*,
а невістки чинять перелюб.
Адже й чоловіки усамітнюються з повіями
та приносять жертви з храмовими проститутками.
Цей народ, який не має розуміння,+ буде знищений.
16 Бо Ізра́їль став упертим,+ як та корова.
Хіба Єгова буде тепер пасти його на привіллі*, як молодого барана?
Правителі* мого народу сильно полюбили безчестя.+
Зверни увагу, народе Ізра́їля!
Почуйте і ви, домашні царя!
3 Я знаю Єфре́ма,
Ізра́їль не схований від мене.
4 Діла їхні не дають їм повернутися до свого Бога,
бо серед них панує дух проституції*+
і Єгову вони не визнають.
5 Гордість Ізра́їля свідчить проти нього*.+
Ізра́їль та Єфре́м спотикаються через свою провину,
а Юда спотикається разом з ними.+
6 Зі своїми отарами і стадами вони пішли шукати Єгову,
але не змогли знайти його.
Він віддалився від них.+
І тепер місяць їх пожере* разом з їхнім спадком*.
8 Засурміть в ріг+ у Гı́ві! Хай сурма видасть звук у Ра́мі!+
Здійміть бойовий клич у Бет-Аве́ні:+ за тобою, Веніями́не!
9 Єфре́ме, в день покарання ти станеш жахливим видовищем.+
Я розповів ізра́їльським племенам, що́ неодмінно станеться.
10 Князі Юди — мов ті, хто пересуває межу.+
Я виллю на них свою лють, наче воду.
12 Тому я стану наче міль для Єфре́ма,
стану гнилизною для нащадків Юди.
13 Коли Єфре́м побачив свою хворобу, а Юда — свій нарив,
то Єфре́м пішов до Ассирії,+ відрядив посланців до великого царя.
Але той не зміг зцілити вас,
не зміг вилікувати ваш нарив.
15 Я повернуся до своєї оселі й буду там доти, доки вони не зазна́ють сповна наслідків своєї провини.
Він нас ударив — він і перев’яже наші рани.
3 Ми знатимемо Єгову, будемо з усіх сил намагатися пізнати його.
Його прихід певний, немов прихід світанку.
Він прийде до нас, як злива,
як дощ весняний, що напоює землю».
4 «Що мені робити з тобою, Єфре́ме?
Що робити з тобою, Юдо?
Адже ваша віддана любов — мов ранкова імла*,
мов роса, яка швидко зникає.
І суд над вами буде наче яскраве світло.+
7 Але ви, як люди грішні, порушили угоду.+
Там ви зрадили мене.
9 Юрба священиків — мов банда грабіжників, які чатують на людину.
На дорозі, що веде до Сихе́ма,+ вони коять убивства.
Вони чинять ганебні діла.
10 Серед мешканців Ізра́їлю я бачив жахливі речі.
11 А для тебе, Юдо, вже призначений час, коли я, немов у жнива,
позбираю і верну полонених мого народу».+
2 Їм навіть на думку не спадає, що я згадаю про все їхнє зло.+
Вони потрапили в пастку своїх учинків,
їм не вдасться нічого від мене приховати.
3 Своїм злом вони тішать царя,
а шахрайством — князів.
4 Усі вони перелюбники,
усі розпалилися, мов піч, яку розпалює пекар.
Замісивши тісто, він уже не перегортає вугілля, поки тісто не закваситься.
Цар подає руку насмішникам.
6 Вони наближаються, і їхні серця палають, немов піч*.
Цілу ніч пекар спить,
а на ранок у печі знову палає вогонь.
9 Чужинці пожерли його силу,+ а він і не знає про це.
Сивина вкрила йому голову, а він і не помічає.
10 Гордість ізраїльтян свідчить проти них,+
та попри це вони не повертаються до свого Бога Єгови+
і не шукають його.
11 Єфре́м — наче той безглуздий, нерозумний* голуб.+
То він кличе Єгипет на допомогу,+ то йде в Ассирію.+
12 Хоч би куди вони пішли, я накину на них сітку.
Я скину їх додолу, як небесних птахів,
покараю, як і попереджав їхню громаду.+
13 Горе їм, бо вони втекли від мене!
Їх чекає спустошення, бо вони порушили мій закон.
Я хотів їх визволити, а вони говорили про мене брехню.+
Вони роблять на собі порізи через хліб і молоде вино,
а від мене відвернулися.
15 Я ж їх повчав і зміцняв їхні руки,
а вони виступають проти мене, замишляючи зло.
16 Вони змінюють свій шлях, але не йдуть до чогось піднесеного*.
Стали вони ненадійні, як погано натягнутий лук.+
За свій зухвалий язик їхні князі попадають від меча.
Тому над ними будуть глузувати в єгипетському краї».+
2 Вони волають до мене: “Боже наш! Ми, ізраїльтяни, знаємо тебе!”+
4 Мій народ ставив собі царів, але без мене.
Він обирав князів, але я не визнавав їх.
5 Я відкинув твоє теля, Сама́ріє.+
Гнів мій розпалився на тебе.+
Коли ти нарешті очистишся*?
6 Бо це теля — з Ізра́їля.
Його виготовив майстер, і воно не є Богом;
від нього залишаться самі уламки.
А якщо й дасть, то його пожеруть чужинці*.+
Він стане серед народів+
як нікому не потрібна посудина.
9 Ізраїльтяни пішли до Ассирії,+ мов самотній дикий осел.
Єфре́мівці наймають коханців.+
10 Хоча вони наймають їх серед народів,
я зжену їх докупи,
і вони будуть мучитися+ під гнітом царя і князів.
11 Єфре́м примножив жертовники, щоб грішити.+
Він має жертовники і чинить гріх.+
13 Вони приносять мені жертовні дари та їдять м’ясо,
але ці дари мені не до вподоби,+ — промовляє Єгова.—
Тепер я згадаю їхні провини і покараю їх за всі гріхи.+
Проте я пошлю вогонь на ці міста,
і він спопелить їхні башти».+
Не веселись, як інші народи.
Адже через проституцію* ти відступив від свого Бога.+
Ти любиш отримувати плату за проституцію,+ якою займаєшся на кожному току.
3 Ізраїльтяни більше не будуть жити в краю Єгови.+
Єфре́м повернеться до Єгипту
і в Ассирії їстиме нечисте.+
Ці жертви — наче жалобний хліб:
кожен, хто його їстиме, опоганиться.
Бо їхній хліб — лише для них самих*,
його не принесуть у дім Єгови.
6 Ви будете змушені втікати через спустошення.+
Єгипет вас позбирає,+ а Ме́мфіс поховає.+
Вашими срібними коштовностями заволодіє кропива,
в наметах ваших розростуться будяки.
Нехай Ізра́їль знає про це.
Пророк буде безглуздим, і той, хто говорить під натхненням,— безумним,
бо твоїх провин багато і ворожість до тебе велика».
І в домі його Бога панує ворожнеча.
9 Ізраїльтяни глибоко погрузли у своїх згубних вчинках, як за днів Гı́ви.+
Бог пригадає їхні провини і покарає їх за гріхи.+
10 «Коли я знайшов Ізра́їля, він був як виноград у пустелі.+
Коли я побачив ваших прабатьків, вони були мов ранні фіги на молодому дереві.
Стали вони такими ж мерзенними, як і те, що полюбили.
11 Слава Єфре́ма відлітає, мов птах.
Немає ні народження, ні вагітності, ні зачаття.+
Горе їм, коли я відвернуся від них!+
13 Єфре́м, посаджений на пасовищі, був для мене мов Тир.+
І ось тепер Єфре́м віддасть своїх синів на погибель».
14 Єгово, дай їм те, що ти задумав.
Дай їм утробу, яка викидає плід, дай сухі* груди.
15 «Усе своє зло вони чинили в Гілга́лі,+ і там я зненавидів їх.
Усі князі їхні вперті.
16 Синам Єфре́ма буде завдано удару.+
Їхній корінь засохне, і вони не принесуть жодного плоду.
А якщо й народяться в них діти, я знищу цих виплеканих нащадків».
10 «Ізра́їль — то звиродніла* виноградна лоза, що приносить плоди.+
Чим більше в нього плодів, тим більше він зводить жертовників.+
Чим краще родить його земля, тим розкішніші він ставить священні стовпи.+
Є той, хто зруйнує їхні жертовники і розіб’є їхні священні стовпи.
3 Тепер вони скажуть: “Ми не маємо царя,+ бо не боялися Єгови.
Та й чим би той цар нам допоміг?”
4 Вони говорять порожні слова, клянуться неправдиво+ й укладають угоди.
Тож їхнє правосуддя — немов отруйний бур’ян, що розростається на зораному полі.+
5 Мешканці Сама́рії будуть боятися за свого ідола, за теля з Бет-Аве́на.+
За ним голоситиме його народ
і жерці, які колись тішилися ним та його славою,
бо його заберуть від них у вигнання.
6 Того ідола понесуть до Ассирії як дар великому цареві.+
Єфре́м буде засоромлений,
Ізра́їль відчує стид через поради, яких слухався.+
8 Будуть знищені священні узвишшя Бет-Аве́на,+ гріх Ізра́їля.+
Їхні жертовники заростуть тернами й будяками.+
Тоді люди звернуться до гір: “Накрийте нас!” —
і до пагорбів: “Упадіть на нас!”+
Під час війни не загинули всі* сини неправедності у Гı́ві.
10 Я покараю їх, коли захочу.
Проти них зберуться народи,
коли вони будуть запряжені у дві провини*.
11 Єфре́м був навченою теличкою, якій подобалося молотити,
і я щадив її гарну шию.
А тепер я дозволю їздити верхи на* Єфре́мі.+
Юда буде орати, а Яків боронувати для чужинця.
12 Сійте насіння праведності і пожинайте віддану любов.
Оскільки ще є час шукати Єгову,+
зоріть для себе необроблену землю,+
і тоді він прийде й навчить вас праведності.+
Ви їсте плоди обману,
бо покладаєтесь на власну дорогу,
на своїх численних воїнів.
14 Проти вас здійметься галас.
Усі ваші укріплені міста будуть спустошені,+
так само як Салма́н* спустошив Бет-Арве́ль у день битви,
коли матерів безжалісно вбивали разом з їхніми дітьми.
15 Те саме зроблять і вам, мешканці Бете́ля,+ за ваше велике зло.
На світанку цар Ізра́їля буде неодмінно погублений*».+
11 «Коли Ізра́їль був хлопцем, я любив його.+
З Єгипту покликав я сина свого.+
3 Це я учив синів Єфре́ма ходити+ і брав їх на руки.+
Але вони не визнавали, що я зціляв їх.
4 Мотузками доброти* я вів їх до себе, шнурами любові.+
Я став для них як той, хто знімає з їхньої шиї* ярмо,
і ніжно годував кожного з них.
5 Ізраїльтяни не повернуться в єгипетський край. Над ними зацарює Ассирія,+
бо вони не хотіли вертатися до мене.+
6 Тоді меч пронесеться їхніми містами.+
Він розтрощить їхні засуви і пожере людей через їхні підступні задуми.+
7 Мій народ схильний бути невірним мені.+
Його кличуть повернутися до піднесеного*, але ніхто навіть не ворухнеться.
8 Єфре́ме, як я можу відмовитись від тебе?+
Ізра́їлю, як можу віддати тебе?
Хіба я можу зробити тобі те саме, що А́дмі?
Хіба можу повестися з тобою, як з Цевої́мом?+
9 Я не виллю на тебе палючого гніву,
не буду більше нищити Єфре́ма,+
бо я Бог, а не людина,
я посеред тебе, я Святий.
І я не виступлю проти тебе в люті.
10 Вони підуть за Єговою. Він зареве, наче лев,
І я поселю їх у їхніх домах»,+ — промовляє Єгова.
12 «Єфре́м годується вітром,
він увесь день ганяється за східним вітром.
У ньому шириться обман і насилля.
Він укладає угоду з Ассирією+ і несе олію в Єгипет.+
Він притягне Якова до відповідальності за його дороги
і відплатить йому за його вчинки.+
4 Боровся він з ангелом і переміг.
Він плакав і благав його про ласку».+
Бог знайшов його у Бете́лі, і там Він говорив до нас.+
6 «Тож повернись до свого Бога,+
виявляй віддану любов і справедливість+
та завжди надійся на свого Бога.
І в усій моїй праці ніхто не знайде ні зла, ні гріха”.
9 Але я, Єгова,— твій Бог ще з Єгипту.+
Я знову поселю тебе в наметах,
як у дні свята*.
Жертовники їхні — мов купи каміння на зораному полі.+
14 Єфре́м сильно образив Бога.+
На ньому лишається вина за пролиття крові,
і Господь відплатить йому за ганьбу,+ яку той стягнув на нього».
13 «Коли Єфре́м говорив, люди тремтіли.
2 Тепер єфре́мівці грішать ще більше
і роблять собі зі срібла статуї*,+
вміло виготовляють ідолів (усе це — вироби майстрів)
і кажуть: “Хай люди, які приносять жертви, цілують телят”.+
3 Тому стануть вони мов ранкова імла*,
мов роса, що швидко зникає,
стануть немов та полова, яку вітер з току звіває,
і мов дим, що виходить із комина*.
4 Я, Єгова,— твій Бог ще з Єгипту.+
Ти не знав іншого Бога, крім мене,
окрім мене немає спасителя.+
5 Я знав тебе, коли ти був у пустелі,+ в краю посухи.
6 Вони наситилися на своєму пасовищі.+
Наситились, і їхнє серце загордилося,
тому вони забули мене.+
Я пожеру їх там, як лев.
Звір польовий їх пошматує.
9 Ти загинеш, Ізра́їлю,
бо пішов проти мене, проти свого помічника.
10 Де ж твій цар, який рятував би тебе по всіх твоїх містах?+
Де твої правителі*, ті, про кого ти просив:
“Дай мені царя і князів”?+
13 Зазна́є він породільних мук.
Але він — немудра дитина,
бо прийшов час народитися, а він не виходить з утроби.
Де, смерте, твої жала?+
Могило, де твоя нищівна сила?+
Але поки що я не виявлю йому співчуття.
15 Навіть якщо він процвітатиме серед очерету,
то прийде східний вітер, вітер від Єгови.
Він повіє з пустелі, висушить його криницю і зневоднить його джерело.
Він винесе зі скарбниці всі коштовності.+
16 Сама́рія буде визнана винною,+ бо вона збунтувалася проти свого Бога.+
Її жителі впадуть від меча.+
Дітей їхніх безжалісно повбивають,
а вагітним жінкам порозпорюють животи».
2 Поверніться до Єгови зі словами каяття
і скажіть йому: “Прости наші провини+ та прийми від нас те, що добре,
і ми принесемо тобі в жертву хвалу своїх уст,+ немов молодих биків*.
Ми вже не будемо їздити на конях+
і до витвору своїх рук більше не будемо казати: «Боже наш!» —
5 Я стану для Ізра́їля мов роса.
Буде він таким же величним, як оливкове дерево,
і розіллє свої пахощі, мов ліва́нський ліс.
7 Мій народ знову житиме в моїй тіні.
Він буде вирощувати зерно і розцвіте, як виноградна лоза.+
Тоді моя слава* буде як ліва́нське вино.
Я стану наче розкішний ялівець;
від мене ти матимеш плоди».
9 Хто мудрий, нехай зрозуміє це.
І хто розсудливий, нехай це знає.
Скорочена форма імені Гоша́я, що озн. «врятований завдяки Яг; Яг врятував».
Або «неморальністю; розпустою» тут і далі у вірші.
Озн. «Бог засіє насіння».
Озн. «непомилувана».
Озн. «не мій народ».
Букв. «сини».
Див. прим. до Ос 1:9.
Див. прим. до Ос 1:6.
Або «неморальність; розпусту».
Або «неморальності; розпусти».
Або «неморальністю; розпустою».
Або «ваа́лом».
Букв. «лежати».
Озн. «Бог засіє насіння».
Див. прим. до Ос 1:6.
Див. прим. до Ос 1:9.
Тобто коржики, які використовували у фальшивому поклонінні.
1 хоме́р — 220 л. Див. додаток Б14.
Або «неморальністю; розпустою».
Або «не матиму зносин з тобою».
Букв. «багато днів».
Або «домашніх божків; ідолів».
Букв. «змушу замовкнути».
Букв. «змушений замовкнути».
Або «навчання».
Або, можливо, «вони обернули мою славу на ганьбу».
Або «підносять свою душу». Див. глосарій, Душа.
Або «займатимуться проституцією (грубою неморальністю)».
Або «неморальність; розпуста».
Або «позбавляють добрих спонук». Букв. «відбирають серце».
Або «палиця ворожбита».
Або «неморальності; розпусти».
Або «неморальність; розпусту».
Або «чинять неморальність; розпусту».
Або «неморальність; розпусту».
Або «неморальністю; розпустою».
Серед ізраїльтян було звичним клястися існуванням Єгови чи іншої особи, щоб надати ваги своїм словам.
Букв. «просторому місці».
Або «пшеничне пиво».
Або «займатись проституцією (грубою неморальністю)».
Букв. «щити».
Або «змете».
Або «бунтівники».
Або «замішані».
Або «повчатиму; покараю».
Або «займаєшся проституцією (неморальністю)».
Або «неморальності; розпусти».
Букв. «йому в лице».
Або, можливо, «за один місяць їх пожеруть».
Або «полями».
Або «гривастий молодий лев».
Букв. «обличчя».
Букв. «ранкові хмари».
Або «милосердя».
Або, можливо, «коли вони наближаються зі своїми інтригами, їхні серця — немов піч».
Букв. «суддів».
Букв. «без серця».
Тобто піднесеної форми поклоніння.
Або «станеш невинною».
Або «немає збіжжя на пні».
Або «сторонні».
Або «настанови».
Або, можливо, «повернуться».
Або «неморальність; розпусту».
Або «їхньої душі».
Або «вашої урочистості».
Або «божку, що приносить ганьбу».
Або «зів’ялі».
Або, можливо, «розлога».
Або «слизьким; гладеньким».
Букв. «змушені замовкнути».
Букв. «війна не досягла».
Тобто коли нестимуть покарання, немов ярмо.
Або «запрягти».
Вважається, що це скорочена форма імені Салманаса́р; очевидно, йдеться про Салманаса́ра V.
Букв. «змушений замовкнути».
Тобто пророки та інші особи, послані наставляти Ізра́їль.
Букв. «мотузками людини». Можливо, це згадка про мотузки, за допомогою яких батьки вчили дитину ходити.
Букв. «їхніх щелеп».
Букв. «вгору». Йдеться про піднесену форму поклоніння.
Букв. «розгорілося».
Букв. «бродить».
Див. глосарій.
Або «ім’я, за яким його пам’ятають».
Або «купця».
Букв. «дні визначеного часу».
Або «магія; містика».
Букв. «поле».
Або «Сирії».
Або «литі статуї».
Букв. «ранкові хмари».
Букв. «отвору».
Букв. «вмістилище їхнього серця».
Букв. «судді».
Букв. «провина Єфре́ма загорнена».
Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.
Букв. «принесемо у відповідь молодих биків наших уст».
Або «дитині, яка залишилася без батька».
Або «з власної волі».
Або «згадка про мене».
Або «що мені вже до ідолів?»