Вимога закону і порядку, до чого це може довести?

“Ми СИЛЬНО прямуємо на право й можливо до нашого власного фашизму”.

“Ці маленькі свободи ми дуже швидко губимо. І так як завжди, такі вчинки є оправдані на підставі ‘народної безпеки’ ”.

“Менше як одну генерацію назад, підслухувач або таємний донощик інформації був зневажений і висміяний . . . Це були ознаки поліційного штата . . . Те саме відбувається тепер”.

Фашизм? Свободи відбираються? Ознаки поліційного штата? З якої державної преси приходять ці три вищедані цитати ? Чи вони прийшли з Німеччини, після того як Гітлер вбрався в силу? Чи можливо вони походять з держави, яку перебрала комуністична революція?

Можливо це може здивувати багатьох, але вищеподані цитати походять із славних джерел новин в Америці.a Вони репортували про стан, який тепер розвивається в Сполучених Штатах.

А до чого все це відноситься? Як відповідальні особи можуть так говорити про країну де свобода брала верх на протязі майже двох століть?

Щоб краще зрозуміти, що спонукало оголошувати такі новини нам треба більше інформацій. Ця справа є зв’язана з станом, який існує в Сполучених Штатах, щодо закону і порядку.

Занепад закону і порядку

Влади погоджуються, що в сучасних роках закон і порядок занепали в Сполучених Штатах.

Можливість американцеві стати жертвою якогось злочину є багато більша тепер ніж вона була десять років тому, більша як в два рази. Це є факт, що протягом 1960-го десятиліття, злочин поширився коло одинадцять разів швидче від населення.

Поліція є сильно напружена стримувати таке збільшення у злочині. Це можна бачити з слідуючих статистик: На кожних 100 злочинних вчинків у 1960 р., лише 31 були розв’язані; але в 1968 р., на кожних сто таких вчинків лише 21 були розв’язані. Пересічний горажанин відчуває більшу небезпеку. Під час ставлення запитань багатьом людям, то 71 процентів відповіли, що злочин був головною проблемою.

Інші види розладдя також дуже турбують людей. Вживання наркотиків збільшується кожного року. Радикальні, відступницькі гуртки підкладають бомби під будинки, так як то можна бачити з того, що лише за три місяці в 1970 р., висадили в повітря будинки в більше як дюжені містах. По цілій країні бунт і розладдя між студентами стають чим раз більш звичайними. Демонстрації, які розвиваються в насилля, стають чим раз частіше.

Все більше i більше людей вимагають акції у цьому напрямку беззаконня й безладдя. Деякі урядовці відчувають, що треба брати більш жорстокі кроки тепер, але які?

Нові пропозиції

Дуже мало будуть сумніватися потребам вжити заходи, щоб затримати збільшення злочину й безладдя. Але, якими кроками вони пропонують зробити це?

Принаймні один парламент Конгресу пропустив закон даючи поліції право вдиратися в дім без перестороги. Кажуть, що цей спосіб буде корисний, коли підозрівають когось, що в нього є наркотики, але що пересторога дасть йому нагоду позбутися доказу.

Сенатський Судовий Комітет утвердив закон роблячи “провакаційну промову” злочином. Тепер думають, що цим можна припинити радикальний елемент, який підбурює насилля або революції.

Також пропонують закон, щоб відібрати деякі конституційні права від осіб, яких обвинувачують у злочині. Вони називають це пропонування “запобіжне затримання”, де підозрілі особи можуть бути ув’язнені без суду або поруки на якийсь час. Справді, урядова підкомісія уже ухвалила пропонування дозволяючи суддям у Вашінґтоні, Д.К., арештувати тих, яких вони підозрівають бути небезпечними кримінальниками, тримаючи їх аж до шістдесят днів у в’язниці без суду.

Журнал Нью-Йорк Пост зауважив інші сучасні кроки: “Пошта знов відкриває листи, які не повинні бути відкриті. Один військовий капітан подав позов до Вашінґтону, щоб припинити армію провадити недозволені ‘загальні обшуки’. Електронічне підслухування — у приватному житті — страшно поширилося”.

U.S. News & World Report писав: “Збільшення в нагромадженню і’нформацій урядами про приватні справи горожан, доводить до системи в якій всі горожани, ціле своє життя, будуть під наглядом урядників. Крім збільшення в нагромадженню приватних фактів про особи, федеральний стейтовий і місцевий уряд, зможуть через ‘інформації банків’ виявити таємниці кого-небудь за потиском гудзика”.

Дехто вітає такі пропозиції й закони. Недавно питання поставлені горожанам показали, що більшість американців були охочі позбутися принаймні сім основних запорук у Декларації Прав лише, щоб дістати закон і порядок. Мер Нью-Йорку, Джан Ліндзі сказав, що багато людей тепер уже приймають пропонування, “що злочин припинеться лише тоді коли викреслимо Декларацію Прав, що єдність прийде тоді, коли ми придушимо незгоду, що радикальна незгода закінчиться тоді, коли відкинемо расове правосуддя, і що протести перестануть тоді, коли настрашимо людей, які рапортують їх”.

Але куди такі кроки допровадять? Чи вони справді поможуть припинити хвилю злочину, якого люди так бояться?

До чого воно може довести?

До чого може довести пропонування, яке дає поліційній владі вдертися до чийогось дому без перестороги? Правда, тепер такий спосіб можна вживати проти наркоманів і тих, що продають наркотики.

Одначе, у часописі Нью-Йорк Times із 1-го лютого 1970 р., редакторський дописувач Том Вікер запитує: “Скільки візьме часу заки агенти зможуть без перестороги вдиратися в доми політичних відступників, сперечаючись, що під цим законом яка-небудь інша процедура дала б їм часу знищити брошури, документи, і тим подібне, яких громада мусить мати на доказ у суді ?”

А що сказати про запропонований проект закону, який зробить “провокаційну промову” незаконною? У часописі Нью-Йорк Пост із 27-го квітня 1970 р., журналістка Гарієта Ван Горн зауважила, що цей закон зробив би промову Патріка Генрі, який обороняв свободу ранньої Америки, незаконною. Стаття додала: “Такий закон можливо тимчасово заглушив би Реп Брауна або Джері Рубіна. Але він також народив би рід слухняних маленьких фашистів, які будуть салютувати до прапора на масових зібраннях і які будуть донощиками інформацій про своїх старших”.

Ще є пропонування на “запобіжне ув’язнення”. Цей закон можна вживати тепер проти осіб, яких підозрівається як небезпечних кримінальників. Але хто може запевнити, що вони не будуть уживати його проти інших? З часом, особа, яка не буде погоджуватися з урядником або політичною партією у силі, буде рахуватися “небезпечним кримінальником”, шукаючи повалити уряд. І її тоді можуть замкнути у в’язниці без поруки або суду. Навіть тих, які мають інше релігійне переконання можуть арештовувати, так як тепер буває по диктаторських країнах. Без сумніву, що під таким законом будуть брати до в’язниці багато невинних осіб.

Не диво, що багато свободу-люблячих осіб тепер є перелякані. Мер Ліндзі сказав, що недавнє урядове законне пропонування у Сполучених Штатах “є найбільшою загрозою свободи від нашого власного Уряду у цій генерації”.

Представник Річард Отінжер із Нью-Йорку сказав, що урядові члени “використовуючи страх й упередження, почали пропонувати закони, які викорінять основні конституційні свободи, а однак не припинять поширення злочину в нашому суспільстві”.

Часопис Нью-Йорк Times писав: “Подумайте про деякі нові засоби, які є описані як потрібні для присилування закону — перехоплювання телефонічної розмови, вдирання у доми без стукання, обмеження прав заскаржених на суді, щоб вони не знали звідки обвинувачення проти нього приходить. А що вони будуть робити, дійсно, що вони можуть зробити, щоб ліквідувати злочин на вулицях, який найбільше страшить американців? Як перехоплювання телефонічної розмови може стримати ґвалтівника або грабіжника?”

Коли такі методи не зможуть припинити злочин, то що тоді станеться? Стаття додає: “Тоді стан може вимагати ще більш жорстоких поліційних кроків . . . І по в’язницях триматимуть десятки тисяч підозрілих осіб без суду, а Найвищий Суд усунений якщо він признає, що запобіжне арештування є неконституційне”.

У числі із 26-го квітня часопис Нью-Йорк Times описав цей серйозний стан слідуючими словами:

“Кожного ранку по школах цілої країни, мільйони дітей присягають свою вірність народові, неподільний з свободою й правосуддям для всіх. Цей щоденний обряд уже починає тратити всяке значення коли американські основні принципи свободи підмиваються. . . .

“Групові заклики, місцеві політики, жорстокі й розкольні заяви, і понад усе, репресивні адміністративні акції й занепадливі пропонування та закони, походять від найвищих джерел Уряду проти відступників та тих, які не хочуть погодитися з ними. . . .

“Серед розмов підтримувати закон і порядок, поширення електронічних приладів для підслухування, витворює стан, що приближається до урядового беззаконня і морального безладдя. “Піддавати думку, що Декларацію Прав можна тимчасово відкинути у часі незгоди і гніву, значить обернути Конституцію в неважливий мертвий документ.

“Це не в спокійних часах треба охороняти свободи. Це в часі сумніву, що права непопулярних кількох мусять бути підтримані, якщо ми хочемо забезпечити свободи багатьом”.

Чи це може стати?

Багато осіб не можуть повірити, що такий напрям може розвиватися в Сполучених Штатах аж поки це поступово не зруйнує основні свободи. Але так уже раніше сталося в багатьох країнах по цілому світі.

Наприклад, у Німеччині від 1918 до 1933 р. люди зазнавали тяжкі часи. Там було багато беззаконня й безладдя. В додаток до того прийшли тяжкі часи, що почалися в наслідок світової економічної депресії в 1929 р. Німецькі люди опинилися в такому положенні, що були охочі прийняти диктатора, щоб відновити й зберегти закон і порядок.

Але коли прийняли Адольфа Гітлера, то цим вони придбали собі щось протилежного. В його книжці The Rise and Fall of the Third Reich Вілям Л. Шірер сказав про Гітлерів уряд: “На цій землі він спричинив вибух більший за якого-небудь іншого попереднього переживання . . . протягом якого він завів панування страху на пригноблення людей різаниною людського життя й пригноблення людського духа, і приніс найбільшу жорстокість від усіх інших попередніх віків”.

Так як репортував Лос Анжелос Times із 13-го березня 1970 р. Шірер сказав про теперішній стан у Сполучених Штатах; “Гітлер ніколи не дістав більше як 39 процентів голосів у вільних виборах, але я вірю, що американці тепер голосували б на що-небудь лише, щоб подолати так званих захисників миру, юнаків по університетах і чорних. . . . Якщо б наше багате суспільство обернулося в суспільство трудностей, то я вірю, що ви дістали б дозвіл від людей завести правий уряд, у якому свобода буде сильно обмежена”.

Так, це може стати. Дійсно, багато відповідальних осіб у Сполучених Штатах перестерігають, що цей процес можливо вже почався.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 10]

Пропонований закон дасть поліції право вдертися в дім без перестороги

[Ілюстрація на сторінці 10]

Комітет Сенату перепустив закон, який робить злочином давати провакаційну промову

[Ілюстрація на сторінці 11]

“Запобіглива затримка” підозрілих осіб є пропонована