Чи ви отримуєте від життя те, що хочете?

З УСІХ живих земних речей лише людина може планувати. Рослина, яка не має ні розуму, ні зору, не може планувати. Інстинкт керує звірятами. Коли вони будують гнізда або сховок для своїх новонароджених, то це тому, що ними керує інстинкт. Лише людина може поважно думати про майбутність, турбуватися і працювати для неї.

І лише людина має наміри вищі від лише підтримування життя й народження потомства. Людина має ідеали, цілі, яких вона шукає здійснювати. Людські здібності і можливості переважають звіринні тисячу разів або й більше. Щоб здійснювати свої наміри людині потрібно часу, і тому то лише вона сама з усіх живих створінь на землі, свідомо турбується про час. Черепахи і дерева не цікавляться годинниками або календарями.

Як далеко в майбутність сягають ваші плани? Яку мету і надію ви маєте досягнути протягом вашого життя? Чи ви особисто відчуваєте, що ви вже вживаєте свої здібності до повної міри або, що ви колись будете вживати їх у такий спосіб? Скільки речей ви хотіли б досягнути, або відчуваєте, що ви є здібні виконувати—якщо б ви лише мали час?

Можливо ви хотіли б розвинути якийсь талант у музиці, мистецтві, літературі або мові, або навчитися щось про вироби з дерева, якусь механіку, проекти або архітектуру, або досліджувати історію, біологію, астрономію або математику, або вирощувати деякі рослини, або займатися розведенням звірят, пташок або риб. Можливо ви хотіли б подорожувати, побачити нові країни, познайомитися з людьми різних околиць, завести нове приятельство, нові погляди. Багато осіб хотіли б робити це, не лише одну, але кілька з цих речей. Однак, тому що життя є таке коротке, то те, що вони можуть зробити є дуже обмежене. Одначе, в них є бажання. Їм лише бракує часу.

Здібність навчатися й творити переживає людське тіло

Є так багато причин чому ми хочемо жити довше. Однак, багато вірять, що людська здібність робити щось корисне починає кінчатися після якогось віку, і через це довше життя так і так не мало б користі або цілі. Але чи це правда, що здібність навчатися, думати і творити мусить зникати після якогось віку? Ні, докази показують іначе.

Коли славний маляр Тітіян, мав дев’яносто дев’ять років, він далі творив чудові мистецтва “дуже стійкою рукою”. Суддя Голмс Найвищого Суду Сполучених Штатів почав вчити грецьку мову коли йому було дев’яносто років. Коли Артуро Тосканіні, диригент оркестри мав вісімдесят років, то він ще міг вивчити цілу оперу напам’ять. Чи ці люди вже “закінчили своє життя”, “готові вмирати”, доживши до такого старого віку? Якщо б так, то певно не тому, що вони вже не могли творити те, що приносило їм задоволення, а іншим користь і потіху .

Показуючи можливість людського навчання, Йосип Ц. Баклі, пишучи в The Retirement Handbook, каже: “Зменшення здібності навчатися є таке поступове, що при вісімдесят років віку ми ще маємо таку саму здібність, яку ми мали коли нам було дванадцять років”.

На підтвердження цієї думки наводимо результати дослідження впливу, який вік має на розумові здібності, так як показує стаття “Ваш Розум Поліпшується з Віком”, скорочення з журнала American Weekly і надрукована в Reader’s Digest, січня 1959 р. Одній групі з 127 осіб дали такий самий іспит, більше тридцяти років пізніше, якого вони здавали коли ходили до університету в 1919 р. Наслідки цього іспиту тепер були вищі не лише в загальній інформації, але також у практичній розсудливості й питаннях, які вимагали логіки й ясного думання. У питаннях “загального поняття” особи пересічної здібності відповідали краще, у сімдесят, а навіть у вісімдесят років віку. Дослідження в університеті в Мічіґан показують, що пам’ять і здібність навчатися не зменшуються з віком, так, як загальна інтелігентність не зменшується з віком.

Ясно є, що люди могли б багато більше виконати, якщо б їм не перешкоджали фізичні слабості й хвороби, і коли б не було смерти. Часто люди вмирають коли лише починають розвивати якийсь талант, або коли починають набирати ясного розуміння якоїсь справи.

Навіть якщо ви не дуже цікавитеся якимось особистим досягненням — розвивати якийсь талант або здібність — то що сказати про ваше зацікавлення іншими, тими, яких ви любите, вашою родиною, друзями або ближніми? Чи ви відчуваєте, що ви вже зробили все, що можете або хотіли б зробити для них перед тим як прийде кінець вашого життя?

Дійсно, хто з нас хоче вибрати час — рік і день — в якому ми хотіли б прожити останню годину нашого життя з подругою, сином або донькою, або поцілувати їх останній раз? Чи ви можете зробити це? Коли б ви хотіли втішатися разом із ними останній раз свіжістю весняного дня, теплотою літа, свіжістю осіннього дня, тихою красою зими або бачити з ними ваш останній захід або схід сонця? Це не є приємно говорити про такі речі, чи не так? А особливо коли ви справді любите вашу родину та друзів і коли справді дбаєте про них. Бо коли ви дійсно любите їх, то це не є приємно думати, що смерть закінчить вашу нагоду потішати їх, ділитися добрими речами з ними, або чинити щось для них. Як гарно, як бажано було б якщо б ваше життя з ними могло бути багато довше ніж тепер!

Зацікавлення майбутністю людини

Ви вже живете в тому часі і бачили як людина висилала ракети на місяць і ходила по його поверхні. Однак, сьогодні людство не може ходити спокійно по землі, бути вільним від небезпеки, злочинності й насилля. Чи ви хотіли б дожити і побачити зміну в цьому стані, дожити до часу коли всі навколо вас будуть чесні, ласкаві до інших, люблячо помічливі і які будуть щиро цікавитися своїми ближніми? Така зміна мусить прийти, бо іначе людина зникне з поверхні землі коли буде далі йти її теперешнім шляхом, який провадить до всесвітнього знищення. Певно, що ця планета Земля, в якій є недостатком унікальних забезпечень, що робить життя можливим, не була створена на те, щоб стати величезною могилою навіки.

Ви живете в добі автомобіля, швидких літаків, індустрій масових продукцій. Але ви також живете в добі переповнених, а навіть задушливих і вмираючих містах, у добі отруйних димів, забруднення повітря, землі, річок і океанів. Чи ви хотіли б дожити і побачити як всі річки і озера стануть знову блискучо чисті, побачити як поля і ліси знову відновлять свою природну красу, дожити, щоб дихати чистим повітрям? Це також мусить прийти і теперішня норма забруднення показує, що вже прийшов час припинити цей напрям зловживання землі — якщо людство хоче продовжувати існувати.

Ви живете в добі механічних сердець, пересадження серця, апаратів для порушування нирок, в столітті антибіотиків. Але хвороби починаючи від великих болів голови до рака і хворіб серця далі поширюються. Чи ви хотіли б дожити і побачити день, коли вже не буде хворіб, коли не лише головні “вбивці’’ будуть викорінені, але також саме джерело старіння, розпаду й смерти?

По суті, якщо б ви могли жити в доброму здоров’ю, в спокійному, приємному оточенні, маючи багато задовольняючої, цікавої роботи з нагодами поширити ваше знання, і жити між несамолюбними і освіченими людьми, то чи ви хотіли б, щоб таке життя кінчилося?

Як буде показано, ми маємо причини вірити чому мужчини і жінки, які живуть сьогодні можуть мати надію побачити ці речі, що вони можуть мати надію жити не лише кілька років більше, але багато разів довше від теперішнього життя людства. А як це може бути? Чи така надія є розумна, в гармонії зі знаними науково-заснованими фактами?

[Ілюстрація на сторінці 4]

Є так багато речей, які ви б хотіли зробити для тих, яких ви любите. Як гарно було б якщо б життя було довше!