Створена жити вічно

ЯКЩО людина була створена жити вічно, то ми сподівалися б знайти якийсь доказ цього в її тілі й мозку. Чи людина має розумові й фізичні органи пристосовані жити, при Божій допомозі, не лише кілька сотень або навіть тисячі років, але вічно?

Щоб вічне життя могло бути вартісне, бажане, то людина мусить мати мозок, який буде служити їй вічно. Мозок мусить бути такий, що міг би набирати фактично безмежні кількості інформацій. Він мав помагати людині будувати на попередній інформації, так щоб вона могла робити постійний поступ.

Чи людина має такий мозок? Так, і лише вона, між усіма земними створіннями, має такий мозок. Між земними творами її розум є небувалий. The World Book Encyclopedia з 1970 р., (2-ий Том, ст. 459) каже про нього: “Людський мозок набагато краще розвинений ніж мозок будь-якої тварини”.

По суті, є дуже велика різниця між людським мозком та мозком тварин, цим показуючи, що вони були пристосовані служити інакшій цілі. Жодна тварина не може будувати на попередній інформації. Хоча тварину можна дечого навчити, вона не може передавати цього знання своїм молодим, кожне покоління собак вівчарок треба особисто навчати. Тварини керовані інстинктом, з яким Творець створив їх. Тому то століття за століттям, пташки продовжують будувати гнізда, бобри будують дамби, а бджоли — вулики. Вони ніколи не роблять більшого поступу.

Лише людина має розум, яким вона може будувати на попередньому знанні. Тому то лише людина може вживати вогонь, електрику і атомну енергію. Лише людина може будувати доми і вживати машини, комп’ютери — навіть відправляти ракети на місяць. Вона не є керована лише інстинктом, але силою розума.

Так, лише людина має мозок, яким вона може навчатися й завжди робити поступ. Це тому, що Бог створив людину, а не тварину жити вічно. Творець дав кожному такий мозок, який йому буде потрібно: людський мозок служитиме вічно; а тваринний служитиме лише короткий час.

Вражаюча здібність

Здібність людського мозку справді є чудова. Стаття в The World Book Encyclopedia каже, що якби науковці збудували електронний обчислювач (комп’ютер) подібний до людського мозку, то цей обчислювач мав би бути такий великий як Empire State Building у місті Нью-Йорк!

Головна частина мозку є клітина, що називається нейрон. Обчислюють, що людина має коло 10 мільярдів (10.000.000.000) нейронів у своєму мозку. Про це журнал Life (28-го червня 1963 р.) сказав:

“Нейрони в мозку створюють тисячі зв’язків одне з одним. Але незчисленні зв’язки, які постачає людська кора, майже до безмежности збільшують здібність мозку сприймати та аналізувати інформацію. І ця велика здібність отримувати інформацію робить людину вищою від усякого іншого живого створіння”.

Здібність кожного з цих нейронів є чудова. Біохімік Ісаак Асімов каже:

“Здорова, доросла людина з нормальними розумовими здібностями може мати більше 20 мільйонів RNA (РНК) молекул [молекули, які служать мов нотатки для пам’яті] в кожному нейроні. . . . Одна RNA (РНК) молекула, в якій є лише 25 зв’язків може мати яке-небудь із мільйонів мільярдів різних сполучень. По суті, кожна РНК молекула містить багато соток одиниць, — а не лише 25”.— Нью-Йорк Times Magazine, 9-го жовтня 1966 р.

Точно, яку можливість така будова нейрона дає людському мозку? Асімов додає:

“Нема сумніву, що РНК збірник є система, яка може вмістити будь-який вантаж знання і пам’яті, який людське тіло може наложити на неї — а також в мільярди разів більше цього”.

Подумайте! Мозок може вмістити не лише вантаж інформації, який людина може поставити на нього протягом своїх семидесяти або восьмидесяти років життя, але й у тисячу мільйонів разів більше! Отже, мозок може служити тисячу мільйонів разів довше від цього життя, і це дійсно значить, що при Божій помочі, він міг би служити вічно.

Чи то є розсудливо вірити, що Бог створив людину з таким чудовим мозком, якщо б Його намір не був для людини вживати його повністю? Для чого було створювати такий мозок, який людина буде лише частково вживати на протязі коротких сімдесят до вісімдесят років життя? То є багато розсудливіше вірити так, як Біблія показує, що Бог Єгова створив людину жити вічно на землі і дав їй мозок, який буде гарно служити їй для цієї цілі.

Але для мозку, який буде служити вічно, потрібно тіло, яке також буде служити вічно. Чи людське тіло має здібність жити вічно?

Відновлення клітин

Людське тіло постійно змінюється. Так як ми вже бачили, старші клітини вмирають. І нові заступають їхнє місце. Цим способом підтримується тіло таким, яким воно є.

Ви можете бачити цей процес у вашому волоссі або нігтях. Ви можете обрізати їх сьогодні, але через якийсь час їх треба буде обрізати знов, тому що вони постійно ростуть. Інші клітини нашого тіла роблять подібно. Так як науковий редактор, Волтер Саливан з часопису Нью-Йорк Times, зауважив:

“Клітини нашого тіла (крім кількох, як-от мозкові клітини) постійно відбудовують самі себе. Здається, що якщо б не було нещасних випадків або хвороб, то цей процес міг би відбуватися вічно, але через якийсь таємний вплив цей процес відновлення є недосконалий”.— We Are Not Alone, 1964 р., ст. 282.

Життя різних клітин є різне. Наприклад, білі клітини в крові живуть коло 13 днів, червоні коло 120 днів.

У книжці Human Brain (Людський Мозок) (1955 р., ст. 3) Іван Пфаіфер каже: “Постійна зміна відбувається навіть у кістках, що нібито є найбільш недієва тканина нашого тіла. Обчисляють, що кожних сім років тіло зовсім обновлює себе. Іншими словами, у вашому тілі немає ані одної молекули, яка була ‘ви’ сім років тому”.

Отже, в людині відбувається процес через який тіло може жити вічно: а це віднова клітин. Про цей процес Т. М. Сонеборн із зоологічного відділу університету Індіяни сказав: “Ясно є, що клітини, які нормально ростуть і множаться в нашому тілі можуть очевидно безмежно рости й множитися. . . . Можлива безсмертність в такий спосіб існує в клітинах”. Отже, процес існує. Але тут ще щось бракує: усунення недосконалості, яка приходить через гріх, щоб клітини людського тіла не переставали обновлятися після кількох років. Бог може зняти прокляття гріха й смерті, яких ми тепер зазнаємо, і Він уже дещо передбачив для цього, як ми пізніше побачимо.

Відновлення мозку

Більшість науковців відчували, що нейрони, головні клітини в мозку, не обновляли себе. Вони вірили, що ці клітини мусили служити ціле життя особи, або якщо якась клітина була ушкоджена, то її вже не було можливо замінити. Проте, в книжці Your Brain-Master Computer (1962 р., ст. 52) ми читаємо:

“На протязі багатьох років ми вірили, що нервові клітини, не так як решта клітин у нашому тілі, не могли ділитися. Ми вірили, що знищена нервова клітина вже була навіки загублена, і що вже ніколи не було можливо виправити поранений мозок. Недавно в дослідженні, яке проводили з мозками щурів, то нові нервові клітини були знайдені у поранених частинах. . . .

Це показує, що є можливість для людського мозку поправити дещо зі своєї шкоди”.

Також, хоч у теперішньому недосконалому стані віднова мозкових клітин на велику міру може не відбуватися, то хто може сказати, що це не буде можливе в Божому призначеному часі?

Навіть якби ми й прийняли за факт заявлення, що мозкові клітини ніколи не будуть так само ділитися та відновлятися як інші клітини, то чи це значить, що вони цілком не відновлять самі себе? Ні, згідно з осіннім 1969 р. числом Americn Scientist (ст. 288), в якому спеціяліст від нервів Павло А. Вайс сказав:

“Я випадково зауважив щось, що цілком змінило наше [колишнє] уявлення про нерви. Те, що ми вважали за незмінне, раптово відкрилося бути постійною зміною, безконечним, життя-довгим ростом, що розвивається так швидко як інші клітини дорослого тіла”.

Він пояснив, що мозкові клітини відновлюються, але не діляться і не множаться так як це роблять інші клітини нашого тіла. Замість того, щоб ділитися, вони постійно виробляють новий матеріял на заміну того, який мозкові клітини видають, коли проводять функції інших частин тіла. Це можна порівняти до того якби ми мали всі частини якоїсь машини, але лише вживали їх як запасні частинки, які уживаються, щоб ремонтувати існуючу подібну машину.

Про цей надзвичайний процес, який Вайс каже відбувається в мозку, він далі каже: “Наші мозкові клітини не будуть такі самі другого тижня як вони є сьогодні”. Отже, мозкові клітини можуть постійно відновлювати свою речовину, і в тому самому часі можуть затримувати в порядку ‘шляхи’, яких власник мозка робить через свою освіту і оточення.

Без різниці, що стається з мозковими клітинами, ми можемо бути певні, що Творець, може постачити всього чого їм потрібно, щоб кріпити й ремонтувати себе вічно.

Відновлення до первісного стану

Коли Бог створив чоловіка й жінку, Він дав їм можливість і надію жити вічно. Їхні розуми й тіла були досконалі, і могли служити навіки. Вони мали панувати над землею й всім живим на ній. Такий був їхній первісний стан. Але коли вони збунтувалися проти Бога, тоді процес зіпсуття почався.

Одначе, на початку людської історії, люди жили набагато довше ніж тепер. Це тому, що тоді вони ще були більш досконалі ніж ми є сьогодні. Зауважте вік деяких осіб, які жили перед потопом за Ноєвого дня:

Ім’я Вік у часі смерти

Адам 930

Сиф 912

Енох 905

Кенаф 910

Магалал’їл 895

Яред 962

Метушалах 969

З переходом століть життя ставало чим раз коротше, а головно після Потопу. Сим жив 600 років. Пізніше Авраам жив 175 років. В часи Мойсея довжина життя впала до 70 або 80 років.— Пс. 90:10; 1 Мойс. 5:3-27; 11:10, 11; 25:7.

З цієї історії, тоді, можна бачити, що тоді деякі люди жили більше ніж в десять разів довше від теперішніх 70 або 80 років. Тому що людський мозок і тіло служили майже 1.000 років навіть після того як людина уже була недосконала, то певно вони можуть служити вічно коли людина буде звільнена від гріха і прийде під Боже благословенство й контроль.

Біблійний псалмоспівець сказав до Бога: “Прославляю Тебе, що я дивно утворений”. (Пс. 139:14) Так, Бог створив людину з чудовим мозком і тілом. Він пристосував людей жити вічно саме тут на землі.

Але дехто відчуває, що нам надокучиться жити вічно в досконалості. Чи це справді так?