Конвенції поширюють добру новину в Німеччині
Від “Пробудись!” кореспондента в Західній Німеччині
КОНВЕНЦІЇ 1970 р. “Люди Доброї Волі” дуже поширили добру новину по всіх околицях Західної Німеччини. Тому то конвенцію можна було вибрати з тринадцяти вигідно розташованих міст. Ті, що мали план прибути на конвенцію могли вибрати собі найвигідніше місто знаючи, що та сама програма буде представлена по всіх містах.
Між ними були такі великі міста як Берлін, Дюсельдорф і Штутґарт. Там були й малі, влаштовані серед таких дуже гарних краєвидів, як Офенбурґ у Чорному Лісі і Ноймюнстер у рясній північній Німеччині. Можна було вибрати конвенцію в такому великому індустріальному центрі як Ессен, Мангайм або Вольфсбурґ, “Фольксваґен місто”, або в прибережньому місті як Гамбург або Фрідріхшафен на північному березі Констанце озера. Також Мюнстер, місто в якому підписали історичну угоду Мир Вістфалії, яка закінчила Тридцятирічну Війну, як і Страубіньґ у католицькій Нижчій Баварії. І нарешті місто Кассел, де головним політиканам Східної і Західної Німеччини невдалося дійти до згоди.
Делегати на конвенцію відвідували десятки тисяч домів по цих тринадцятьох містах і у більшости випадків досягнули три мети — заохочували людей прийняти відвідуючих свідків до своїх домів, запрошували горожан на публічний виклад на тему “Спасаючи Людство — Царським Способом”, і приносили всім слухаючим вістку, велику радість, яка знаходиться в Святій Біблії.
Зауважено велике збільшення
Мешканці цих міст зауважили ріст і розквіт організації Свідків. Наприклад, ще в 1948 р. у Касселі відбулася друга народна після-воєнна конвенція, на якій було приблизно 20.000 делегатів. Але цього року Кассел було лише одно з тринадцяти міст в яких відбувалися конвенції, і на які прибуло більше як 100.000 делегатів. А 7.800 осіб, які прибули на конвенцію в Касселі представляли лише вісім із 78-ох округ (гуртів зборів) свідків Єгови Західної Німеччини і Західного Берліну. Отже лише мале число присутніх цього року були присутні в 1948 р., коли бомбами-побите поле було перетворено в гарне місце на конвенцію.
Репортери зауважували велике число молодих делегатів, які пильно слухали програми і помагали де допомога була потрібна. У своїм числі 17-го лютого 1970 р., часопис Straubinger Tageblatt (Страубінґер Щоденник) ось що писав: “Визначним було особливо велике число молодих свідків Єгови. У нашому культурному суспільстві тяжко знайти релігійну групу, яка могла б спонукати молодих пожертвувати свій вільний час поширювати її науки і які охочо погодилися б спати в ліжках і матрацах надутих повітрям лише, щоб почути слова вісника. У відповідь на питання чому вони роблять це, один молодий чоловік 20 років віку, відповів: ‘Тому що ми цікавимося нашою вірою — і крім цього, нас виховали робити це’ ”. Загальне число присутніх на публічному викладі було 110.506 осіб — і це було багато більше ніж 90.000 дієвих Свідків у Західній Німеччині і Західному Берліні.
Драми з практичними наслідками
Ще щось іншого, що також поширило добру новину в Німеччині були прекрасні драми, які мали практичні наслідки. Наприклад, висока точка програми в суботу вечером була драма “Хто Потребує Вашої Допомоги”. Присутня молодь навчилася як допомога від родичів та інших відповідальних осіб у зборі є потрібна їм. Родичі бачили практичний приклад як вони мусіли переговорювати моральні справи з їхніми синами й доньками. Гості бачили як християнські принципи повинні діяти у всіх християнських домах.
Один студент із Вульфсбургу, п’ятнадцять років віку, який охрестився рік тому, сказав:
“Я хочу потвердити, що все це буває так, як ми бачили у драмі. Я особисто можу посвідчити, що по школах дійсно відбуваються неморальні вчинки. Вони виконуються у дуже огидний спосіб”.
У Гамбурзі батько сина одинадцять років віку сказав: “Коли я подумаю про їхнє поводження і як сьогоднішня молодь говорить, то я знаю, що це було добре переговорити цю справу з родичами і дітьми для їхньої власної охорони”. А батько чотирьох синів сказав, у Страубінґу: “Я дуже вдячний, що нам, родичам, показали, що ми повинні говорити нашим дітям і як ми можемо це робити”.
Ще одна драма на програмі під назвою “Любов є Досконалий Союз Єдности”, також була дуже широко опублікована. В Офенбурґу представники телевізії прийшли на проби робити фотографії. Вони сфотографували одну сцену і передали її по телевізії перед тим як делегати бачили її на конвенції в п’ятницю вечером. Це заохотило багатьох місцевих людей прийти й побачити живу драму на конвенції. У Берліні оперовий театр позичив костюми всім акторам драми безкоштовно, навіть дозволяючи Свідкам вибрати костюми, які найкраще відповідали для їхньої вистави.
На одну групу фотографів в Ессені, роблячи фотографії сценок з драми, які показали відважну посвяту цариці Естери до Божих людей, це справило таке велике враження, що вони сказали: “Це була найкраща непрофесійна гра, яку ми бачили”. Справді, сльози в очах багатьох, що дивилися на цю драму були правдивим доказом наслідків цієї науки на їхньому серці.
Спостерігачі глибоко вражені
Чимало було урядників та інших, які мали дотик із свідками Єгови на цих конвенціях. З якими наслідками? Чи вони навчилися щось із вістки й поводження людей Єгови на цих конвенціях? Їхні власні вислови гарно відповідають на це.
Директор будівельної комісії у Страубінґу, переглянувши різні приготовлення на конвенцію, сказав своїм співробітникам: “Цю організацію неможливо порівняти ні з ким іншим вона є в єдності. Підіть і побачте самі. І понад усе, зверніть увагу на слова написані над сценою”. Він говорив це відносно теми конвенції “Люди Доброї Волі”, повітова конвенція Свідків Єгови.
Коли Свідок запитав голову поліції в Ессені як би він пояснив гарний порядок організації, то він відповів: “Це мусить бути Божий дух, що робить це можливим”.
У Мангаймі, де треба було влаштувати кафетерію і санітарні засоби для німецьких, англійських і грецьких делегатів, то голова відділу здоров’я сказав після перегляду: “На цій конвенції нічого не може піти зле; це не є собі рутина праця, але праця з правильним духом”.
Голова нічної сторожі залів у Штутґарті сказав: “Подивіться! У цій залі було 7.000 осіб і лише така маленька купочка сміття!” — вісім папірових чашок і шість папірчиків від цукорків. І це зробило велике враження на адміністраторів залі тому, що після зібрання 5.000 не-Свідків раніше з тієї самої залі вони мусіли вивезти цілий візок сміття.
Адміністрація парку виставок у Фрідріхшафені виключила багато пунктів, яких вона переважно включала в своїх контрактах, бо так, як сказав один: “Свідки Єгови є тихі й терпеливі люди. Ми лише з ними робимо такий контракт, але ні з ніякою іншою організацією”.
З тієї самої причини директор торговельної палати в Дюсельдорфі поміг свідкам поширити оголошення по газетах і таким чином оголосили публічний виклад. Газети посвятили сім ярдів колонок для опису про конвенцію.
Організація конвенції й їхня наука також справили велике враження на професію вчителів. У Страубінґу директор гімназії попросив інформацій про конвенцію ще перед її початком. Матеріал, який мали представляти на конвенції відносно освіти й релігійної наукої для дітей зробив велике враження на нього. Першого дня конвенції студенти приходили за програмами. Вони також задавали багато питань. Чому? Тому, що вони мали задачу написати статтю про конвенцію.
Конвенція також мала гарний вплив на одну привітливу жінку в Фрідріхшафен, яка дала приміщення десятьом особам. Її запитали чому вона помістила дві родини. Її відповідь була: “Я побачила, що свідки Єгови є щасливі люди. Це значить, що ви мусите також мати щасливе подружжя і щасливе родинне життя, бо ми бачимо вас завжди з вашими родинами. І певно, що це є можливо тільки через вашу віру”.
Опозиція не вдається
Окрім великого духовного благословенства й доброї новини, яких ці конвенції поширили по цілій Німеччині, там були й противники. Наприклад, в Ессені Лутеранська Церква почала розповсюджувати брошуру під назвою: “Чи нам приймати їх до наших домів?” Вони перестерігали членів церкви не давати приміщення гостям на конвенцію. А яка була реакція? Чи це пошкодило роботі шукання за приміщенням для делегатів? Зовсім ні, але це принесло погану опінію на видавців брошури.
У свойому числі з 22-го лютого 1970 р., часопис Westdeutsche Allgemeine Zeitung (Загальний Часопис Західної Німеччини) помістив заголовок: “Провідники церкви говорять про протицерковне відношення: Багато дутеранів є ‘безпомічні’ коли зустрічають ‘Свідків Єгови’ ”. Стаття далі продовжала: “Текст від головного бюра в Стутґартер (яке видало брошуру) підніс сумнів чи протестанти в Ессені ‘мали здібність’ і чи вони були приготовлені ‘як віруючі християни зустрінути своїх гостей’ ”.
Після пресової конференції багато часописів надрукували інформацію показуючи позицію свідків Єгови. 23-го липня, передача по німецькій телевізії показала на екрані інтерв’ю між репортером а провідником церкви, що був один із видавців цієї брошури. Цей священик мусів відповісти на питання репортера: “Чи цим чином не показується брак християнської любови до ближнього, або чи ви вірите, що ваші брати й сестри не є дуже певні щодо їхньої віри?” І мільйони глядачів чули відповідь священика по телевізії як репортер дальше задавав питання йому, чи його церква належала до ‘Вавилону Великого’ про якого згадується в книзі Об’явлення: “Так, це правда, вони [Свідки] твердять це, тому що церква дозволила себе втягнути в союз і співпрацює з світськими силами і таким чином зрадила Євангелію”.
Справді, ця кампанія обернулася проти них або була бумерангом, а наслідки оказалися дуже корисні, бо і конвенція та її публічний виклад були широко розголошені останнього дня.
Зацікавлення хрещенням
Ще одна точка на конвенції, яка звертає людям увагу на вістку Свідків є хрещення. На тринадцятьох конвенціях у Німеччині 2.070 осіб охрестилося.
Один чоловік, який охрестився на символ свого посвячення Богові в Штутгарті на протязі дев’яти років ходив до єзуїтського монастиря. Там він навчився багато про догми і філософію, але тепер він зрозумів Божу волю, після лише трьох місяців студіювання книжки Правда, Що Веде До Вічного Життя з свідками Єгови.
Одна одружена пара, яка охрестилася в Страубінґу на протязі багатьох років противилася правді Біблії. Чоловік студіював сім років на священика в семінарії й був активним в адміністрації церкви. Копія книжки Правда, Що Веде До Вічного Життя, яку йому прислали через пошту зробила велику зміну. Всупереч опозиції від близьких родичів вони повикидали всі речі фальшивого поклоніння зі свого дому і нарешті посвятили своє життя Богові Єгові.
У Фрідріхшафен два турки охрестилися. Один із них сказав, що бувши мусульманом сорок років, то він щойно тепер почав знайомитися з Кораном. Його здивувало коли він довідався як багато було написано в Корані про Христа.
Корисні наслідки
“Люди Доброї Волі” Повітової Конвенції Свідків Єгови в Німеччині напевно принесуть гарний плід. Чи люди можуть бачити радість людей Бога Єгови? Чи урядовці різних відділів уряду бачать їхнє добре поводження й чистоту? Чи особи, які мають справи з публікою, як і з свідками Єгови не будуть глибоко вражені? Чи не правдоподібно, що декотрі з цих можуть задуматися над тим, що вони бачили й чули і зробити висновок, що добра новина про Царство має якийсь зв’язок з цим?
Люди Бога Єгови в Німеччині радіють багатьма речами. А головним між цими є факт, що ці радісні конвенції в яких вони брали участь минулого року напевно будуть поширювати добру новину.
[Ілюстрація на сторінці 9]
Делегати в Офенбурґу. На публічному викладі на тринадцятьох конвенціях було 110.506 присутніх