Боже Слово може збагатити життя людей
ЧИ ЛЮДИ хочуть признати це чи ні, то вони таки мають духовні потреби. “Не хлібом самим буде жити людина”, сказав Ісус Христос відпираючи спокуси Диявола, “але кожним словом, що походить із уст Божих [Єгови]”. (Мат. 4:4) Тому то навіть люди, які мають більше багатства від потреб життя відчувають деяку порожнечу, коли їхні духовні потреби не є задоволені. Хоч відчуваючи, що їм щось бракує, то вони не знають що, і переполох у світі додає до їхнього почуття незадоволення.
Такий був досвід одного чоловіка в Каліфорнії. Він розказує про свої обставини і почуття:
“Моя дружина й я були щасливо одружені, в нас було двоє гарних хлопців, дім, авта, човен, всі приємності життя і дві добрі роботи, щоб доглядати це все. Але ми не були задоволені зі світом — безкінцевим змаганням набувати і триматися матеріальних речей. Ми передчували щось недоброго про майбутність світу.
“Ми відчували, що потребували втікати. Ми обоє любили море, отже думали збудувати човен і поплисти до якогось острова, де наші діти будуть безпечні у дійсному відокремленню. Безперечно, ми також і про себе думали. Ми завжди читали книжки про інших, які відпливали, і ми постійно мріяли про далекі місця, де зможемо позбутися забруднення і монотонного світу. У 1969 р. ми почали будувати великий човен, стараючись не звертати уваги на клопоти навколо нас.
Свідки Єгови багато разів відвідували наш дім. Переважно моя дружина була вдома, бо я працював при двох роботах, бо треба було платити за всі наші вигоди. Проте, одної суботи, коли Свідок прийшов до нашого дому я відчинив двері. Ми почали дискутувати над Біблією, і він поставив мені кілька питань на які я не мав відповіді”.
Ця розмова збудила зацікавлення цього чоловіка. Незабаром він і його дружина почали студіювати Біблію зі свідками Єгови. Чи студія Божого Слова збагатила їхнє родинне життя? Чи вона постачила їм того чого їм бракувало? Цей чоловік продовжає: “Ми були такі раді тим, що навчалися і про чудову надію, яка розкривалася перед нашими очима. Ми почали бачити, що єдиний спосіб, яким можна втекти від цього ладу був через Боже царство під Христом”.
Вони вже не старалися втікати до якогось іншого місця. Закінчивши будувати човен вони не вжили його для цілі, якої він був збудований, а продали його. Цей чоловік і його дружина тепер радіють, бо можуть уживати свої маєтки, щоб помагати іншим оціняти, що Боже Слово справді може збагатити життя людей.
Здобуття слави не вистачає
Чоловіки і жінки, які побиваються за славою також бачать, що життя є порожнє, коли духовні потреби не є догляджені. Один чоловік із північнозахідної Африки, що був у такому стані розповідає:
“За дуже молодого віку я постановив собі стати дуже славним атлетом, приносячи честь, не лише собі, але також для Африки. Після довгих років сильного тренування, що вимагало великого жертвування, я добивався все більшої і більшої слави як міжнародний боксер. Як я гордився, коли представляв свою країну і чорну Африку в Росії, Німеччині й по інших європейських країнах. Одначе, страждання і злочин, якого я сам бачив і про які чув в моїх подорожах, дуже засмучували мене.
“Мій батько, який є славний релігійний провідник у столиці моєї країни добре навчив мене релігії, і я довідався, що все це страждання була воля Алла нашого Бога. Але я дивувався: Якщо Бог справді є Творцем людини, то чому Він дозволяє їй так страждати?
“Тоді одного дня, при водному басейні в мойому рідному місті, де я вчив плавати, до мене приступив молодий щирий африканський чоловік і почав провадити розмову від спорту до світових обставин і до надії на дійсне полегшення. Цей чоловік був свідок Єгови.
“Таким способом я перший раз почув про правдивого Бога і дійсного Творця людини, Єгову, і Його любі наміри вичистити землю із злочину і страждання на вічну користь людей всіх рас.
“Мені й на думку не прийшло, що я незадовго починав інший курс тренування, ні, не ‘вправу тілесну, що мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього’. (1 Тим. 4:8) Зараз після цього ми регулярно студіювали Боже Слово Біблію, книга про яку я дуже мало чув. Я почав бачити, що віддаватися сердечно до боксування лишало дуже мало часу або енергії для перегону, який провадив до вічного життя; ‘життя витраченням всієї сили, стараючись набувати особистої слави, не лишало часу приносити славу лише Тому, Якому належиться слава, Єгові, Творцеві людського тіла. Але покинути кар’єру фахового спортовця не є легко, а головно коли воно також включає релігію, а навіть членів близької родини. Моя дружина, батько і друзі дуже противилися цьому, але я таки прагнув служити своєму небесному Отцеві”.
Діючи в гармонії з тим бажанням він уже не відчуває порожнечі, якої слава не може заповнити. Біблія дала йому дійсну надію, що незабаром страшні світові обставини закінчуться. Він тепер дуже ревно приносить цю добру новину іншим, щоб вони також могли більше втішатися життям, яке має ціль.
Жити лише для теперішнього часу не є задовольняючим
Інші, які не гоняться за славою відчували, що найкраща річ для них була користати скільки можливо з житя матеріально або жити лише для приємностей і розкошів. Тому то багато почали ступати на шкідливий шлях життя. Але таким також можна помогти через студію Божого Слова йти шляхом, який може збагатити їхнє життя. Від Центральної Америки приходить слідуючий досвід:
“Моя ціль була отримати грошей без великого труду. Це, разом з товаришуванням, яке я мав, вплутало мене в незаконну продаж наркотиків. Незабаром я не міг покинути вживання марівани. Я також почав без шлюбу жити з жінкою і стався батьком доньки. Тоді в серпні 1970 р., мене заарештували з вантажом марівани в малому літаку. За деякий час мене засудили до в’язниці на п’ять років.
“Те, що сталося зі мною дуже розстроїло мене, аж одного дня мене відвідав гість. Він був поштовий робітник, свідок Єгови, який приніс мені листа і пакунок із кількома книжками, включаючи Біблію ‘Нового Світу Переклад Святого Писання’ і книжку ‘Правда, Яка Веде До Вічного Життя’. Цей лист був від жінки з якою я колись жив. Вона почала студіювати зі свідками Єгови і те, що навчилася зробило на неї дуже велике враження.
“Я ніколи не читав Божого Слова. Свідок, який приніс мені цю літературу далі відвідував мене. Це спонукало мене віддавати себе до щоденного читання Біблії. Місяць пізніше, я сказав до себе, ‘Чарлс, ти не можеш мати марівану в одній руці, а Біблію в другій’. Отже я пристав до Божого Слова, і покинув марівану. На другий місяць я покинув курити.
“Пізніше мене відвідав ще другий відвідувач, предсідник збору з яким поштовий робітник товаришував. Відтоді, зі мною провадили студію Біблії. З часом, більше осіб відвідувало мене, так, що я хоч був сам без родини, діставав найбільше відвідин у в’язниці.
“Те, що я навчався з Біблії спонукало мене цілком змінити мою особистість. Я змінився виглядом і почав оповідати іншим добрі речі, яких сам навчався.
“З часом я хотів символізувати моє посвячення Єгові хрещенням у воді. Але у в’язниці не було басейну. Я тоді постарав трохи дерева і зробив скриньку, покривши середину непромокаємим пластиком. У тому місті мала відбутися конвенція свідків Єгови, і зробили розпорядки, щоб околичний надзиратель і предсідник збору прийшли до тюрми, щоб охрестити мене.
“Я продовжав розказувати іншим добру новину у в’язниці. Деякі слухали і я розпочав з ними студію ‘Вартової Башти’ в моїй камері.
“Тоді прийшов лист від секретаря внутрішніх справ. Він похвалив мене за моє поводження і зміну особистости. Але те за що я був найбільше вдячний Єгові є, що тим самим листом мене повідомили, що за кожних два дні моєї культурної активности, яку я виконував як вісник доброї новини, будуть зменшати мій присуд на один день.
“Отже, замість закінчити мій термін засуду в 1975 р., мене відпустили в серпні 1973 р. завдяки незаслуженій ласці Єгови. Мене відіслали назад до Сполучених Штатів з яких я походив. Я узаконив моє подружжя з жінкою, яка колись була моя наложниця і тепер служить вірно, як свідок Єгови. Ми постановили служити нашому Творцеві цілий час, якого Він дозволить теперішньому ладові”.
Подібно, один молодий чоловік із Охайо зауважив як, в свойому власному випадку, жити лише ради так званих “розкошів”, незабаром лишило його життя безнадійним. Він каже:
“Два роки тому я покинув свій дім. З кількома приятелями я найняв маленьку квартиру і незабаром став на дорогу, що провадить до руїни. Кожний день свого життя я вживав діставати наркотики, брати наркотики, продавати наркотики і вживати жінок для нечистих цілей. Яке задоволення я мав, я думав собі! Але дикі оргії, на яких надмірно вживалося алкоголь, наркотики і розпуста незабаром стали дуже огидні. Ці забави перемінювалися в хаос, доводили до биття і мало, що не забивали один одного. Я знав, що мусів покинути таке життя, і дати життю якусь ціль, тому що вже не мав причини жити.
“Я завжди вірив у Творця, і часто задумувався: ‘Чи це був Його намір, щоб ми жили таким життям?’ Я почав пригадувати собі як один свідок Єгови приходив до нашого дому студіювати Біблію, коли я ще ходив до школи. Товариш позичив мені свою Біблію і я почав студіювати її, і приходити до Залі Царства з своєї власної волі і після двох років студіювання я вирішив охреститися”.
Справді, що Біблія може збагатити життя людей постачаючи потрібні духовні потреби. Якщо ви є між тими, які відчувають таку потребу більше від матеріальних речей та розкошів, то чому не відвідати Залю Царства Свідків Єгови у вашому сусідстві і побачити самі, яку допомогу Боже Слово може дати вам?