Людське страждання тому, що хтось не дбає?

ЛЮДСЬКЕ страждання було і далі є неприємна дійсність життя. Але чи це є доказ, що Бог не дбає?

Розсудлива особа перед тим як буде винити когось, шукає докладної інформації, щоб побачити ‘цілий образ’. Застановляючись над доказом, ви відразу побачите, що є багато фактів, які доказують, що Бог дбає.

Протилежний образ

Це правда, що сьогодні по газетах і телевізії можна бачити людей, що страждають від голоду — голодні діти з роздутими животами, тоненькими руками та ногами; розпачливі родичі, яких обличчя відбивають розстроєння і безнадійність.

Однак, з драматичною протилежністю цьому, можна бачити, що ця земля родить неймовірну різноманітність їжі — фрукти, збіжжя, горіхи і городину — з вражаючою різноманітністю в смаках та якостях для приготовлення смачних та поживних обідів. Якщо будемо обвинувачувати Бога за те, що так багато голодують, то кому треба віддати честь за таку любу постачу харчів на землі? Або, якщо будемо говорити, що обидва з цих станів є від Бога, то як нам пояснити цю явну суперечність?

Що сказати про відповідальність людини в цій справі? Скільки любови вона показує до свого ближнього? Факт є, що навіть тепер є досить їжі прогодувати все людство у світі. Видавництво Організації Світового Здоров’я від Об’єднаних Націй показує дійсну проблему, кажучи:

“Світ є багатий, але не вживає відповідно свого багатства. Мільйони живуть у тіні хронічного голоду і недоїдання, тоді коли інші їдять багато, переїдають і страждають в іншому розумінні”.

Показавши, що сьогодні коло 100.000.000 дітей дуже недоїдають, це видавництво далі каже:

“Трагічний факт є, що коли б сьогодні роздати досяжну їжу кожній країні за її потребами, то не було б ані одної дитини, щоб недоїдала. У світі сьогодні є досить їжі, її лише не розповсюджують згідно потребою”— World Нealth, лютий-березень 1974 р., ст. 3, 6.

Навіть коли роздаються харчі до голодуючих околиць, то що часто стається? Рапортуючи про вивіз харчів до страждаючих країн в Африці, журнал Тіте каже, що нездатність і корупція перешкоджають розповсюдженню і відвертають деяке збіжжя до комерційних шляхів на продаж з величезними прибутками. “Багато з подарованих харчів стоять купами по корабельних доках, яких роз’їдають щури та інші шкідники та крадуть злодії”, каже звіт. “Головна проблема, проте, лежить з перевозом”. Себто, уряди не могли постачати потрібного сполучення, щоб перевозити харчі до страждаючих околиць через погані дороги, брак засобів, і так далі.

Чи не дивно? Світ тепер витрачає коло 200.000.000.000 доларів щороку на військові потреби. Народи можуть довозити бомби до якої-небудь околиці землі і тоннами розкидати їх, а навіть висилати людину на місяць. Але харчі їм трудно перевозити.

Сьогодні, також, маємо великі та огидні нетрі, де люди живуть в тісних, темних, смердючих будинках або у халупах по пустинях. Часто по таких околицях хвороби і злочин дуже скоро поширюються.

Однак, в тому самому часі великі околиці нашої землі є дійсно гарні — зелені ліси, рясні, гористі луки та пасовиська, величні, непохитні гори, кришталеві озера і блискучі річки та водоспади, пісковиті сонячні береги прикрашені пальмами, хмаристі небеса, які рожевіють та синіють із сходом сонця, а ясно червоніють, багряніють зі заходом сонця.

Знову, коли будемо винити Бога за людську нужду та занедбаність, то кому віддати честь за красу землі? Хто є джерелом цієї краси та величности на яку приємно подивитися, якої жоден людський мистець не може повторити?

Щоб бути справедливим, то треба признати велику відповідальність, яку людина сама мусить понести за так багато неприємностей в житті і огид, яких можна бачити сьогодні. Проста зажерливість, комерційне використування та безжалісність лежать при коріні багатьох людських проблем, включаючи убогість. Погана майстерність і нечесність робітників підносять кошт усім. Навіть найосновніші потреби життя зловживають і уже є майже цілком зруйновані людським забрудненням. Так як каже професор Доналд Р. Скобі в своїй книжці Еnvironmental Еthics:

“Людина, бувши створена вдихати чисте повітря, пити і втішатися чистою водою, і задовольнятися її природним оточенням, змінила його і знаходить, що вона не може пристосуватися до нього. Вона приготовляє своє масове вигублення”.

Чудові протилежності в нашому власному тілі

У випадку за випадком можна бачити подібну протилежність. З одного боку, бачимо рак, серцеві хвороби та інші недуги, які разять людство. А з другого, чудові здібності й будову нашого власного тіла.

Ми дивуємося здібністю серця, яке за один день може накачувати 7.000 кварти крови через сітку кровоносних судин 60.000 миль довжиною, постачати кисень і живлення для близько 30.000.000.000.000 клітин — кожна клітина поміщає в собі більше як чверть мільйона молекулів протеїни, а кожна молекула складається з приблизно 20.000 атомів.

Ми дивуємося тілесними природними оборонами відпирати недуги і зараження — спосіб, яким тіло негайно протидіє коли з’явиться якийсь мікроб: перше, більше крови стікається, до місця нападу; прибуття антитілів, які негайно чіпляються нападаючих бактерій, ототожнюючи їх ворогами, спричиняючи, щоб кров’яні білі клітини, що називаються нютрофіли тепер обступали бактерії роз’їдати їх стравними ензимами; тіло також негайно починає виробляти дуже багато кісткового мозку, щоб постачати антитіла та нютрофіли; фактор згущення в плазмі в крові (називаючись фібріноген) зараз починає формувати сітку навколо зараження і запечатує ту частину; тоді приходять повільніші лімфосити та моносити, щоб винищувати бруд із поля битви між мікробами, а нютрофілами; і нарешті, виростають нові клітини та тканина відновлюючи заражену частину.

Оборони людського тіла є такі численні та складні, що небіжчик фізіолог, Валтер Канон із Гарвард Університету був спонуканий сказати: “Коли ви розумієте багато про людське тіло і його ресурси для здоров’я, то направду ви дивуєтеся чому хтось хворіє”.

Однак люди хворіють і любі вмирають. Чому? Чи це тому, що Бог не дбає? То чому Він постачив так багато засобів втримувати здоров’я?

Проблема, яка ще залишається

Ясно є, що приписувати людське страждання до Божого занедбання витворює так багато питань на які є відповідь, коли й не більше. Це робить життя на землі парадоксом, повне суперечностей. Говорити, що Бога нема лише погіршує проблему. Коли немає Творця то чому ми живемо тут? У такому випадку, яку ціль має життя?

Коли ми бачимо дім із його дверми, вікнами, кімнатами та іншими засобами, який очевидно є пристосований для людей вживати його, то негайно знаємо, що той дім мав будівника. Ця ціла планета має багато більше засобів, що роблять її придатною для людського життя більше від якого-будь дому людського виробу, тому що домові треба постачати зовнішні джерала такі, як харч, воду і паливо. З доброї причини надхнений апостол Павло писав: “Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував,— то Бог”. (Євр. 3:4) Якщо хтось у тому домі вчинить злочин або хтось у ньому захворіє, то чи це заперечує, що той дім мав будівника?

Факти змушують нас признати, що сама людина є багато відповідальна за страждання на землі. Людська самолюбність, націоналістична і расова гордість, упередження та ненависть, разом із нечестністю, самолюбством, нетерпимістю і гнівом створюють неприємні обставини для життя, приносять пригнічення й убогість, розбивають подружжя і руйнують родинне життя, збуджують буйність і війну. Людина дуже зловживала землею, її планетним домом.

Ви можливо признаєте правду відносно цього. Однак ви можете запитати: “Чому ж тоді Бог дозволяє такі обставини? Чому Він не знищить ввесь злочин і пригнічення та буйність? Чому невинні часто страждають разом із винними? І що сказати про обставини, яких людина не має сили змінити, включаючи страждання від хвороб, які з часом нас усіх спіткають”?

Щоб відповісти на всі ці питання треба дослідити проблему до самого кореня, до самого початку. Без цієї інформації неможливо ніколи відповісти на них. На щастя ми маємо спосіб зробити це. Зверніть увагу на те, що докази показують.

[Ілюстрації на сторінці 4]

Якщо будемо винити Бога за голод, то кому ми будемо давати честь за любу різноманітність смачної їжі на землі?

[Ілюстрації на сторінці 5]

Людина може полетіти на місяць, однак в країнах де є великий голод, часто щурі роз’їдають харчові продукти, бо уряди кажуть, що не можуть довозити їх до людей через брак сполучення

[Ілюстрації на сторінці 5]

Якщо будемо винити Бога за людську занедбаність, то кого можемо хвалити за земну красу?

[Ілюстрації на сторінці 6]

Земля є багато краще пристосована підтримувати життя від дому. Якщо дім збудував інтелігентний будівник, то що сказати про нашу планету?