Де знаходиться корінь проблем?
ДИВЛЯЧИСЬ на те, що сьогодні відбувається, то з яких причин ви думаєте людство так дуже страждає?
Правдоподібно ви зауважуєте, що багато проблем виринають через обставини, які тримають нас у неволі. Хоч люди прагнуть зміни, то однак вони залишаються безпомічні. Вони мусять працювати в рамках існуючої системи.
Наприклад, візьміть хлібороба в так званих поступових країнах. Щоб мати успіх, він розсуджує, що мусить уживати сучасні способи. Цими днями це потребує багато грошей. Коли не має великого приходу, то хлібороб не може понести високий кошт машин, палива та добрива. Отже, коли не буде попиту на його вироби, або коли він мусить понести великі втрати через інші проблеми, то він не зможе купувати те, що є потрібне для оброблення землі. Він може все загубити коли купує за позичені гроші.
Але, що хлібороб може робити, щоб полегшити страждання мільйонів голодуючих у сьогоднішньому суспільстві? У країні де він живе, холодильники є повні замороженого м’яса. Може нема купців на його свині та худобу. Хлібороб правдоподібно дуже хотів би поділитися тим, що має з голодуючими. Але, щоб далі обробляти землю, він мусить діставати дохід від своєї худоби. Чи він може лише роздавати м’ясо?
Довіз м’яса з його худоби до голодуючих людей у світі, не є собі легка річ. Треба заплатити тим, що працюють, приготовляють і перевозять його м’ясо. Вони також мусять заробляти на життя. Навіть коли б дали і перевозили м’ясо даром до страждаючих околиць світу, то це не розв’язало б їхніх проблем? А чому ні? Бо їсти м’ясо може противитися їхній релігії.
Індустрія, також є замкнена в системі, яка покладає надію на великий прибуток. Треба багато грошей, щоб постачати машини, паливо, платити робітникам, купувати сировий матеріал і для підтримки. Щоб змагатися на світовому ринку, фабриканти мусять тримати ціну так низько, як можливо. Часами вони не можуть витрачувати багато грошей на те від чого немає доходу — наприклад, запобігати забруднення. Деякі великі фабрики будуть зачинятися замість витрачувати мільйони доларів перебудовувати їх, щоб зустріти закони запобігти забруднення.
Ті, що живуть по індустріальних околицях хотіли б побачити кінець гаміру, диму та сміттю. Але комерсанти питають: ‘Що коли б фабрики перестали діяти? Коли б і розв’язали проблему з забрудненням, то безробіття знищить економію’. Тому незважаючи на знані небезпеки, таки не змагаються запобігати велике забруднення.
Можна навести багато інших прикладів. Але всі вони приводять нас до одного заключення: Сьогодні ми переносимо складні наслідки помилок, яких особи, організації та народи робили з збігом століть. Проблеми, яких теперішній лад витворив є всесвітні і загрожують самому нашому існуванню. 2-го серпня 1974 р., на дванадцятій Світовій Конференції Проти Атомної і Водневої Бомби, Д-р Юрій Валд сказав: “Тепер, як ніколи перед тим людське життя є загрожене не одною, але багатьма загрозами, кожна з яких може сама знищити нас, але усі вони є споріднені й всі разом находять на нас”.
Ясно є, що треба цілковитої зміни у теперішньому ладі. Але така зміна буде вимагати величезних жертв. Кому можна довіряти рішати яка жертва буде найкраща для людства? Хто має мудрість розв’язати такі справи, щоб усі могли втішатися основними життєвими потребами? Тому, що існує так багато племінної, національної і расової незгоди, то яке запевнення ми маємо, що ті, які будуть рішати не будуть змагатися набувати користей для себе, для своїх родичів, друзів, племен, нації або раси?
Коли б і було можна запевнити справедливість для всіх, то скільки людей є готові зменшити свій дохід або зарібки, змінити свою діету або відпустити деякі вигоди, щоб люди по інших частинах світу не голодували? Скільки людей дійсно були б задоволені мати менше і тішитися, що служать своїм ближнім у такий спосіб? А що сказати про тих, що будуть користати з такої пожертви? Чи вони справді будуть оціняти її? Скільки з таких людей сталися б захланні і вимагали б більшої пайки від інших?
Теперішній лад не почався сам від себе. Тут люди є включені. Чи ж ці проблеми не виявляють основної вади людства?
Основна причина — людська недосконалість
Хоч багато людей сердечно хотіли б бачити зміну, то вони повторно чинять і говорять те, що разить їхнього ближнього. Час від часу вони не є такими особами, якими хотіли б бути. Можна сказати, що вони ‘зазнають невдачі’. Стародавні євреї і греки відносилися до таких невдач словом, що дійсно значило “не добитися” мети. У багатьох сучасних мовах таку ‘невдачу’ називають “гріх”.
Жодна людина не є без гріха. Ми всі успадкували слабості і недосконалість. Але як це сталося? Хоч науковці вже вели багато років дослідження, то вони не можуть пояснити цього. Навіть джерело фізичної слабости, яку старіння виявляє, є таємниця для них. Каже Енциклопедія Британіка на 1974 р.: “Ще не знають основної причини на старіння”.
Але, є одно стародавнє джерело, яке відкриває початки людської недосконалости, моральної і фізичної. Мільйони думаючих чоловіків і жінок прийшли до заключення, що це є за джерело, Біблія, дає задовольняюче пояснення. Ми читаємо: “Тому то як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили”.— Рим. 5:12.
Так, батько людської раси, Адам, “не зустрів мети”, не був цілком слухняний Богові. Загубивши власну досконалість, він міг родити лише недосконалі нащадки. Сталося так як розумний чоловік за стародавнього часу сказав: “Хто чистого може вивести з нечистого? Ані один”.— Йова 14:4.
Але успадкована недосконалість не пояснює причин усіх проблем, яких людство зустрічає. Чи ж недосконалі чоловіки і жінки не можуть виявити глибокої любови до інших? Чи ж багато не були готові віддати своє життя у зусиллю помагати своїм співближнім? Чи ж час від часу ми не чуємо як наказують людям і народам не наслідувати шлях, що веде до нещастя для всіх? Так здається, що світ постановив прямувати божевільним шляхом. А чому це так?
Невидимий, сильний, духовний вплив
Чи може бути, що є сили поза людською расою, які тепер дуже впливають на світ людства? Багато вірять, що це так. Відносячись до страхіття за часу націстів, Арнолд Вебер зауважив, що “деякі сили немов виходили із землі . . . гуртова надособиста сила”. Пишучи до Нью-Йорк Times Magazine (4-го лютого 1973 р.) Андрій М. Ґрілій зауважив, що нелюдяність, яка чиниться в сьогоднішньому світі, ніяк не сходиться з людським нахилом чинити зло:
“Величина лукавства ніяк не сходиться з злобою людей. Душогубці є чоловіки помірної доброї волі, маючи намір чинити, не лукавство, але добро. . . . Лукавство походить багато частіше з помилок, обмежень, незнання, ніж зі злоби”.
Але, хто це гонить недосконалих людей до буйних вчинків багато більших від їхнього нахилу чинити лукавство? Люди можуть відчувати, що якась надлюдська сила існує, але не знають, яка це сила є, і що вона існує. Біблія не лише показує, хто та сила є, але також коли й як вона почала впливати на людські справи.
Так як Біблія показує, інтелігентні духовні створіння існували ще перед створінням землі. (Йова 38:6, 7) Одно з цих духовних створінь виступило проти Бога і хотіло запанувати над першими людьми і нарешті над усім людством. Щоб добитися цієї мети, воно зловісно лихословило Бога. (1 Мойс. 3:1—6) Тому то Біблія пізніше називає його Сатана або “Опірник” і Диявол або “Наклепник”. Через підбурення цього зрадника, не лише перші люди збунтувалися проти Бога, але також інші духовні створіння. (1 Пет. 3:19, 20; Юди 6) Ці неслухняні духовні створіння називаються “демони”.— Як. 2:19.
З Біблії ми довідуємося, що Сатана і його демони є джерело лукавого “духа” або пануючого відношення, що тепер просякає світ людства, який вибирає шлях відкидати Божі закони. (Ефес. 2:2; 1 Ів. 5:19) Який сильний такий поганий дух може бути можна зобразити тим, що стається з масою людей. Особисто особи, з яких складається ця маса можливо не є жорстокі, зловісні люди. Вони навіть можуть казати, що є і можуть виглядати спокійні. Одначе, коли ‘дух юрби’ захопить їх, то законні горожани поводяться немов божевільні чоловіки і жінки, нищать майно, нападають і вбивають своїх сусідів. Пізніше багато можуть відчувати глибокий сором і не можуть повірити, що самі чинили такі огиди.
Якщо сьогодні є так багато нелюдяности між людьми, то чи це не є розсудливо приймати пояснення з Біблії, що зловісні духовні створіння використовують грішний нахил недосконалих людей, які відкидають Божий закон? Якими іншими причинами можна пояснити страхіття, минулого і в цьому двадцятому столітті?
Брак властивого споріднення з Богом
Людська недосконалість і вплив Сатани з його демонами існують тому, що людина розбила своє спорідненя з Своїм Творцем, Богом. Здоровий доказ цього можна бачити в цьому факті: Коли відкидається Божі закони, так як вони знаходяться в Біблії, то проблеми негайно побільшуються. Наприклад, Біблія містить закони проти статевої неморальности. (1 Кор. 6:9, 10) Що стається коли ці накази відкидаються? Тоді є побільшення небажених вагітностей, розбитих домів, венеричних хвороб та розводів.
Без Божого проводу, людство взагалі спотикається в темряві. Навіть ті, що стараються чинити волю Божу є обмежені власними недосконалостями і цим ладом.
В дійсності людям треба розпорядка через який ми зможемо прийти у досконалу єдність із нашим Творцем. Нам треба звільнитися від успадкованих слабостей і недосконалостей з їхніми зловісними наслідками — старіння, хвороби і смерть. Жодна людина, організація або народ не може постачити потрібного визволення. Чи це значить, що стан залишається безнадійний? Або, чи можна звільнитися від усіх наших серйозних проблем?
[Ілюстрація на сторінці 4]
Фермер може хоче допомогти голодуючим, але він не може позволити віддавати свої жнива
[Ілюстрація на сторінці 5]
Виглядає, що люди завжди не можуть вцілити відносно того, якими особами вони хочуть бути. Чому це так?