Основа для розв’язання людських проблем
ГРІШНИЙ стан людства і проблеми, які виринають з цього, існують тому, що ми втратили властиве споріднення з Богом через непослух нашого предка Адама. Отже як основа, щоб розв’язати численні серйозні проблеми, які тиснуть нас, мусить бути розпорядок через який можна набути стан синівства, яким Адам утішався перед своїм переступом. Ми мусимо прийти в досконалу єдність із Творцем. Тому що Бог Єгова дійсно дбає про нас, то Він уже заложив таку основу на це.
Щоб зрозуміти те, що Він зробив, з яких причин і чому цей розпорядок відбере від людства його слабості й недосконалість, то треба дивитися на ці справи згідно з Божим поглядом. Біблія показує, що Бог є праведний і “святий”, чистий до найвищого степня. (2 Мойс. 39:30; Пс. 89:15; Іс. 6:3; Ів. 17:11) Тому, грішні, недосконалі, нечисті люди не можуть, своєю власною силою, увійти в похвалене споріднення з Ним. (Кол. 1:21) Вони можуть увійти в таке споріднення лише коли залагодяться і покриються їхні гріхи. Розпорядок скасувати ці гріхи мусить цілком сходитися з Божою праведністю і святістю. Його інтелігентні створіння повинні пізнавати справедливість Божого розпорядка. Щоб оцінити, що було включено, треба вернутися назад до самого початку людської раси.
Біблія каже нам, що коли перша людина Адам переступив Божий закон, він кинув себе і його ненароджених нащадків у неволю гріха і смерти. (Рим. 5:12—19; 7:14—25) Усі Адамові нащадки потребують таке звільнення. Правосуддя вимагає, щоб заплатити таку ціну.
Наприклад, батько може зловживати своїм маєтком і дуже задовжитися. Чи ж позикодавці повинні касувати його борги лише, щоб діти не страждали? Чи ж по смерті батька, було б правильно дозволяти родині заходити чимраз глибше в борги і не журитися необачними витратами? Чи це не буде погано впливати на тих, що не є включені в цій справі, і чи вони не відважуться марнувати свої власні маєтки й інших?
А як можна направити справу, коли діти наслідують батькову звичку і витрачують власне майно та запаси? Як можна сплатити борг і помогти дітям позбутися такої слабости?
Хтось поза родиною мусить вмішатися в цю справу і сплатити довги. Тоді, коли деякі діти показують, що вони не хочуть наслідувати шлях їхнього батька, то цей буде змушений прийняти відповідальність за їхні борги аж поки не зможе помогти їм подолати їхні слабості?
Це дуже сходиться з наміром Бога Єгови відкупити людство від поневолення гріхом і смертю. Перший крок був зробити розпорядок, щоб сплатити відкупну ціну. А яка була ця ціна? Адам дуже погано вживав те, що він посідав, своє досконале тілесне життя, і загубив його коли збунтувався проти Бога. Це своїм вчинком він загубив досконале тілесне життя для своїх нащадків. Отже викупна ціна за його нащадки мусить мати таку саму цінність як та, що була загублена. Це сходиться з принципом правосуддя в Мойсейовому законі. “Душа за душу”.— 5 Мойс. 19:21.
Жоден із Адамових нащадків не може постачити такого дорогого викупу, тому що жоден не мав досконалого тілесного життя. Біблія каже: “Жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові; (а викуп за душу їх є такий дорогий, що послужить до часу необмеженого)”.— Пс. 49:8, 9.
Бог Єгова постачив той дорогий викуп в особі Свого власного Сина. Він передав життя Свого Сина з неба в утробу діви Марії. У цей спосіб, дитина, яку Марія породила, Ісус, стався досконалий тілесний Син Божий. (Луки 1:35; Фил. 2:5—7) Отже людина Ісус Христос міг віддати Своє досконале тілесне життя у жертву.— Мат. 20:28.
Таким чином, Ісус Христос постачив потрібний викуп, щоб відкупити людство. Але особи, коли хочуть скасувати свій “довг”, тобто прощення своїх гріхів на підставі покриваючої жертви Ісуса Христа, мусять користати з цього розпорядка, згідно з Божими вимогами. Постачивши законну основу на прощення гріхів, разом із вимогами, Бог Єгова затримує Свою власну праведність, коли має справу з недосконалим людством, що сердечно хоче служити Йому. Жодним способом Він не заохочує беззаконність.— Мат. 6:12; Рим. 3:25, 26; 1 Ів. 1:9.
Уже минуло більше як дев’ятнадцять століть від того часу як Ісус Христос відкупив людство Своєю дорогою кров’ю і воскрес до безсмертного небесного життя. (Дії 13:34—37) Однак, люди далі вмирають. Чому? Тому, що ще не прийшов Божий час застосовувати користі Христової жертви, щоб визволити людство від недосконалости. (Об. 22:1, 2) Чи це значить, що Бог нічого більше не робив, щоб визволити людство від його слабостей та немочів?