Ріка життя, ріка смерті
Від нашого кореспондента в Індії
„ВЕРНУВШИСЬ назад, ми побачили струмочок води стікаючогося до нас. Ми почали втікати, але вода таки гналась за нами, наздогнала нас, і почала плескатися навколо наших ніг. Ми скинули взуття, для швидшої втечі, але вода таки збільшувалась і тепер уже вирувалась навколо наших кісточок. Вдячно, ми добігли до нашої хати просто на другий поверх, бувши певні, що вода тепер не дійде до нас.
„Ми вилізли на дах і дивились на шалену атаку потопу. Було дивно дивитись як дороги перемінювались у струмкові річки й у великі швидкоплавні ріки збіраючіся по перетинах вулиць. Вода скоро підходила. В нашому сусідстві, вона стала п’ять футів (1.5 метра) глибини”.
Так то житель Патни, Індії, оповідав своє переживання, коли могутня ріка Ганг розшаленілась.
Уявіть собі ріку 1.560 миль (2.500 кілометрів) довжини, яка утримує 300 мільйонів людей. Так, одна чотирнадцята частина населення світу покладається на Ганг ріку, як на свої засоби для існування. Але для багатьох індійців, Ганг ріка не є тільки джерелом прожитку. Індусам, це є Ганга, дочка Гімавати (уособлення Гімалаїв), божество, якому слід поклонятись. Вони вірять, що купатись у Ганг ріці очищає від гріху, і що померла людина, якої прах кидають у неї, йде просто до неба.
В Уттар-Прадеші
Все це починається в індійському штаті Уттар-Прадеші, недалеко Тібетського кордону, в снігово-льодовиковій печері майже 2 милі (3.2 кілометри) височини в Гімалайських горах. Вода топлячихся снігів збігається в малий струмочок, який спадає кручами й збільшується з’єднанням з струмком Алакнанда. Тепер вона справді заслуговує свою назву, Ганга, тому що Ганг, так як її називають в індійських мовах, означає „швидкий ходак”.
Зрештою, ріка відривається від гір і струмить крізь руїни Гардвару. Сьогодні, ці руїни заселяють головно індуські „священики”, які звичайно надіваючи тільки пов’язки на стегнах, мають нечесане й скуйоводжене волосся, а тіла намазані „святим” попілом.
Тепер Ганг струмить більше спокійніше на південносхід. Тимчасом, з півдня наближається ще одна велика ріка. Джамна, теж народжується високо в Гімалаях, і пропливши близько 860 миль (1.384 кілометрів) незабаром з’єднується з Гангою в Іллахабаді. Проте, перш ніж вони з’єднуються, то ці дві ріки формують те, що звуть doab, або „земля між двома ріками”.
Деякими порами року ця doab перемінюється в плодовиті поля пшениці, ячменю, проса й бавовни. Навіть по піскових берегових валах Ганг ріки знаходяться поля пшениці й цукрові плантації. По піщаних мілководних мілинах ростуть кавуни, огірки й солодкі дині.
Перш ніж Ганг злучується з Джамною, то переходить через промислове місто Канпур, „індійський Манчестр”. Навіть тут Ганг дає щедрий дарунок. Каже пан Вільфред Джон, житель Канпуру: „Сільські люди будують малі тимчасові села по піщаних мілинах Ганг ріки на протязі довгого, сухого сезону, коли води в ріці спадають. Вони вирощують малі врожаї в цій плодючій землі. І щоденно суднами привозять городину на продаж по придоріжніх прилавках”. Що ж стається коли ріка линить потоком? „Кожного року ці хлібороби вибираються з їхніми малими чередами й кількома пожитками, шукаючи тимчасового житла десь інше й чекають наступного сухого сезону”.
Зрештою Джамна й Ганг злучуються в Алахабаді. Оскільки Джамну також вважають бути святою, то Ганг тепер удвоє поважають і багато богомольців ходять до цього злиття, щоб поклонятись і купатись у ріці. Внизу Алахабади, ріка декуди розширюється на 10 миль (16 кілометрів) ширини. Під час суші вона може здаватись оманливо тихенькою на вигляд, але в дощовиту пору, то може обернутись у кипучий, непереборний потік — ріка, яка може значити загибель необережним.
Давайте тепер підемо до Варанасії, або Бенару, ще одного місця паломництва. Тут простягаючись вздовж двох берегів ріки знаходяться миля за милею ghats, східці, якими купальщики входять у воду. Відвідувач ось як описує цей вид: „Береги кишать відданими індусами в різних ступенях поклоніння. Жалібні люди збирають прах з тліючих залишків спалених родичів, тоді як інших бачимо в інакших ступенях релігійного купання. Ще інші сидять перехресноногі шанобливою позою, очевидно поєднуючи поклоніння ріки з поклонінням сонцю. В ріку вони виливають церемонійні випитки, з обличчям до сонця й мимрять mantrams”.
У Біхар і західну Бенгалію
Як ріка в’ється на схід у штат Біхар, то рослина поступово змінюється, аж поки рис не переважає. Тимчасом, в ріку зливаються інші струмочки, включаючи Косі, приносячи з собою води з близької гори Еверест. Ріка розширюється. На схід від Патни де вирощують славний патна рис, то „в’ючися зона” розширюється до 20 миль (32 кілометри).
Від Біхару, ріка Ганг велично пливе в західну Бенгалію, а тоді з Індії в Бангладеш. Саме перед кордоном починається її величезне гирло. Зрештою це гирло містить у собі 57 000 KM2 (22 000 квадратних миль). Тут знов ріка стається живлюща. Краєвиди дельти (замулене гирло ріки з численними острівцями й протоками) — буйно зеленіє. Бенгальські хлібороби вирощують 295 різних гатунків рису.
По узбережжі дельти знаходяться ділянки морських джунглів, дім бенгальського тигра й гангського крокодила. У самих водах знаходяться різні гатунки риби, втримуючи малі рибні промисловства.
Головний рукав Ганг ріки в цій дельті є Падма, у Банґладеші. Цей головний рукав потім розходиться в багато струмочків. Дійсно, могутня Ганг зрештою зливається в бенгальську затоку через коло 40 різних гирл.
Ріка Гуглі, що є найбільш південний рукав дельти, залишається в Індії й пливе через велике місто Калькутта. Хоч Калькутта лежить 129 кілометрів (80 миль) від моря, то таки є переповнений порт. „На Гуглі ріці в Калькутті проводиться дуже багато річного промисловства”, каже Тапаш Чакраварті, який народився біля Калькутти. „Калькутта експортує (вивозить) найбільше джуту за кордон і також є найбільшим ринком традиційного індійського чаю. Дійсно, Це ріка Ганг робить Калькутту тим, чим те місто є”.
Ріка життя й ріка смерті
Справді, що настрої Ганг ріки можуть значити життя або смерть для 300 мільйонів людей, які живуть на широкій Індо-Гангській рівнині. Під час мусонських дощів, ріка може розшаленітись у швидкий потік, затоплюючи береги й суміжну землю.
У штаті Біхар багато людей проживають ненадійне існування. Під час посухи їм загрожує голод. Однак, під час дощової пори у них є риск затоплення. Згідно з одним уцілілим недавніх потопів у Патні, Біхарі, в газеті було сказано, що тільки в Патні й по суміжних районах знищилося 140 000 домів лишаючи більше як 300 000 людей безпритульними. Так, Ганг може бути ріка смерті.
Однак, це є правда тільки тоді коли люди не зрозуміють її настрої й не вживають запобіжних заходів проти неї. Дійсно, вона багато більше є рікою життя. Щоденно вона приносить 900 000 тонн мулу, включаючи велику кількість природної солі з гір. Під час повеней, ця сіль змивається в землю, витворюючи свіжий й плодючий орний шар грунту для найбільш-напружено-обробленої околиці у світі.
Мільйони індусів поклоняються цій непередбачливій, життя-даючій ріці. Проте, багато індійців розуміють, що в дійсності ріка — це безособова річ. Вони знають, що вона є дар від любого Творця, Якого ім’я є Єгова. Замість поклонятись творенню, вони дякують Творцеві за життя, яке могутня Ганг уможливлює для так багатьох.
[Вставка на сторінці 17]
У дельті знаходяться морські джунглі, дім бенгальського тигра й гангского крокодила
[Вставка на сторінці 18]
Зрештою могутня Ганг розділюється на багато річищ і тоді зливається в Бенгальську затоку через кого 40 різних гирл
[Карта на сторінці 16]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
КИТАЙ
ТІБЕТ
НЕПАЛ
СІККІМ
БУТАН
Брахмапутра
БАНГЛАДЕШ
ГАНГ
Джамуна
Ноакгалі
Гирла Ганг
БЕНГАЛЬСЬКА ЗАТОКА
ІНДІЯ
Ганготрі
Гардвар
Алакнанда
Рамганга
ГАНГ
ДЕЛІ
Агра
Джамна
Бетва
Лакхнау
Канпур
Ілахабад
Бенарас
Гумті
Сон
ГАНГ
Гогра
Тандак
Патна
Косі
Монгур
КАЛЬКУТТА
Гуглі