Чи ви самі вибираєте — або чи хтось вибирає за вас?
АЖ ПОКИ Педрові не сповнилось вісім років, він поклонявся Малеїві, уявному творцю людини й землі. Він боявся Йолуги, гаданого передвісника лукавого й хвороби, і старався уникати злорадних хитрощів Пулові, мнимої богині потойбічного світу.
Педро, з індіанського племена Гвахіро в Венесуелі сповідав традиційну релігію своїх предків доти поки місцевий вчитель зробив розпорядок для нього охреститися — на католика.
«Ніхто не зважав на мене, я нічого не знав про мою нову релігію,— сказав Педро.— Я знав, що прийняти цю нову віру не буде трудно, тому що вона не вимагала значних змін у моєму щоденному житті. Я вірно додержувався моєї нової релігії й завжди ходив на месу [службу Божу] в грудні».
Незважаючи на те, що Педро належав до двох різних релігій, то жодної не вибрав. Хтось інший вибрав для нього. Протягом століть щось подібного сталось з багатьма іншими людьми. Дуже мало з п’ятьох мільярдів людей живих сьогодні вибрали свою релігію. У більшості випадків вони успадкували їхню релігію, так як їхній вигляд, характерні риси, або дім в якому живуть.
Вони вибрали для себе самих
Але чи те що ми успадковуємо завжди найкраще? Вигляд можна поліпшити як найкраще можливо. Дім, якого батьки залишили нам, можна поліпшити. Навіть можемо боротись проти небажаних успадкованих рис.
З цих причин багато людей добре розглядають релігію, яку вони успадкували від їхніх предків. Замість вважати це бути зрадою родинної традиції, яку слід безсумнівно дорожити, то духовне прагнення спонукує їх шукати щось кращого. Так то сталось з Гірокою, донькою буддійського священика Міокіо храму, в Японії.
«За мого дитинства, найзимнішими ночами, я стомлено йшла повільно засніженими вулицями нашого села, носячи світило,— каже Гіроко.— Батько випереджував мене, бив у барабан і оспівував сутру. За дуже молодого віку, обряди самоумертвіння плоті й буддійський ритуал були частиною мого життя».
Усе ж таки, Гіроко не була щаслива з її успадкованою релігією. «Я не знаходила в неї задовольняючих відповідей на мої запитання. Посмертне змінення імен померлих людей, надгробні пам’ятники, яких уважали бути живими істотами, коли над ними відспівували сутру, паперові чари, які гадали чародійно охороняли віруючого, як також багато інших храмових церемоній, дуже бентежили мене.
«Мені казали, що ми були членами найбільш освіченої секти Буддизму. Однак, на мої запитання таки не було відповідей. Я переконалась, що мусить бути щось іншого. Я надіялась вільно розглянути релігію яка відповість на мої запитання». Гіроко блукала від одної східної релігії до другої й не знайшла в них задоволення. Зрештою, з допомогою Свідків Єгови, вона навчилась про Всемогутнього Бога з Біблії, Творця неба й землі, і також відповіді на її ще дитячі запитання.
Для Гіроко, сповнились слова пророка Єремії: «І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем. І Я дамся вам знайти Себе,— говорить Господь [Єгова, НС]».— Єремії 29:13, 14.
Гіроко вірила, що це було вартим вибирати свою власну релігію незважаючи на те, що ця релігія різнилась від релігії її батьків. «Я дуже радію, що знайшла освічення, і тепер мене не мучать запитання та турботи так як за моїх молодих літ»,— вона пояснює. Незважаючи на те чи ви є задоволені з релігією ваших батьків чи ні, то вам таки слід вибирати свою власну.
Чому треба вибирати
Більшість з нас, коли б серйозно подумали про це, погодимось, що релігія є надто важливою, щоб залишати її до долі випадку. Таж навіть у щоденних справах, ми стараємось контролювати наше життя так як можемо. Хто хоче ставати жертвою обставин?
Коли б вас голова дуже боліла, то чи ви відразу проковтнули б які-небудь пілюлі, яких знайшли серед різних ліків, і перше не прочитали б інструкцій на ярлику?
Коли вибираєте новий одяг, то чи ви хапаєте за перший костюм якого побачите в крамниці, і радісно робите висновок, що він буде вам саме в міру?
Коли б ви купували вживане авто, то чи відразу їхали б ним і не перевірили двигуна?
«Тільки нерозсудлива людина, яка любить риск, робила б це»,— ви мабуть думаєте. До таких справ не слід ставитись несерйозно. Однак, для багатьох з нас, робиться найважливіше рішення нашого життя — котру релігію ми будемо сповідати — довгозабулими змінами в історії або місцем народження.
Чи ж не було б краще запитати себе: «Звідкіля ж походить моя релігія? Чи я успадкував її й не розглянув? Або чи я свідомо й обдумано вибрав свою релігію?» Біблія заохочує людей питати себе такі запитання. Апостол Павло напучував християн у Коринті: «Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе».— 2 Коринтян 13:5.
У Біблії згадує про молодого чоловіка на ім’я йому Тимофій, якого мати й бабуся виховали згідно з ученням Святого Письма. Ясно, що він сліпо не прийняв їхньої віри. Роки пізніше Павло нагадав йому, що він «навчився й був переконаний повірити». (2 Тимофія 3:14, НС) Тимофій був переконаний додержуватись віри, яку був одержав — тільки коли сам докладно розглянув її.
З другого боку, інші стали спонукані наново переглянути їхнє релігійне виховання. Сергій Павло був римським проконсулом області Кіпр, і правдоподібно засвідчував пошану римським богам. Але, вислухавши Павлового проповідування, «увірував, і дивувався науці Господній».— Дії 13:12.
В обох цих випадках, ці особи, докладно розглянувши Боже Слово, свідомо та обдумано вибирали. Чому ж не наслідувати приклад Сергія Павла й Тимофія? Один змінив свою релігію, а другий ні; але обидва одержали нагороду за те що особисто знайшли правду. Все ж таки, через традицію, страх або упередження, декотрі стримуються й не роблять цього кроку.
Виклик вибору
Релігійні традиції нелегко гинуть, і багато людей знаходять потіху в вікодавніх звичаях та віровченнях. «Я народився католиком, і помру католиком»,— дехто каже. Ви можливо є такої самої думки, вибираючи собі традиційну релігію, замість незнану. Певно, це не було б розумно відразу відкидати традицію, щоб перше не розглянути її гідність. Павло сказав християнам Солунського збору: «Тримайтеся передань, яких ви навчились». (2 Солунян 2:15) З другого боку, Ісус перестеріг, що релігійні традиції можуть відчужити нас від Бога, роблячи Його Слово, Біблію, недійсним. (Матвія 15:6) На традицію не все можна покладатись.
Із збільшеним знанням, традиції часто змінюються, як-от на полі медицини, науки й технології. На зміни на цих полях люди часто реагують неупереджено, і це виходить їм на добро. Коли б ми й були переконані, що наша релігійна традиція походить із божественного джерела, то Біблія таки перестерігає, щоб «не кожному духові вірити», але «випробовуйте духів чи від Бога вони». (1 Івана 4:1) Біблія рекомендує, щоб ми «усе досліджували, але трималися доброго». (1 Солунян 5:21) Варті традиції завжди витримують перевірку.
Страх теж є перепоною у виборі релігії. Люди часто кажуть: «Я ніколи не обговорюю релігію або політику». Боячись викриття, зведження або того, що хтось подумає, теж є причини через які люди не говорять про релігію. За Ісусових днів, багато людей визнавали користі Його навчання, однак стримувались і не визнавали Його бути Месією, «щоб не вигнано їх із синагоги. Бо любили вони славу людську більше, ніж славу Божу».— Івана 12:42, 43.
Ті люди Ісусового дня пропустили виняткову нагоду стати Христовими учнями, тому що піддались тискові від упередженого релігійного суспільства. Правда, треба відваги плисти проти течії. Бути інакшим завжди нелегко. Але коли будете відкладати рішення, то хтось інший вирішить для вас.
Упередження проти чого-небудь «чужого» також може перешкоджати тим людям, які бажають безсторонньо розглянути якусь справу. За Ісусових днів, Месію зневажали тому що Він народився в Назареті й глузували з Нього через те що Він був галілеєм. Те саме буває в двадцятому столітті.— Івана 1:46; 7:52.
«Це одна з тих модних американських релігій!» Така то була реакція Рікардо, коли йому перше запропонували розглянути свою релігію. Бувши латиноамериканського походження він обережно ставився до чого-небудь «американського». Все ж таки, представлений йому доказ переміг його упередження. Він переконався з практичного практикування Християнства між Свідками Єгови. Він полюбив їхню справжню любов і віру.— Дивіться інформацію в рамках на сторінці 10.
Відкинувши колишнє упередження, Рікардо погодився з іншим спостерігачем, який написав, що Свідки Єгови «в їхній організації й свідченні... майже відповідають примітивному християнському суспільству». Він переконався, що треба неупередженого розуму, щоб якнайкраще вибирати.
Що ви виберете?
Педро, про якого ми згадали на початку цієї статті, переміг традицію, страх і упередження для того, щоб студіювати Святе Письмо. Спершу він побоювався студіювати через розчарування з релігією взагалі. Він пояснює свої почуття так: «Ні моя віра в Малеїва ні в бога католиків, якого ім’я я не знав, не робили мене щасливим». Але, зрештою він вибрав стати Свідком Єгови й охрестився, коли йому сповнилось 36 років. «Любов і терпеливість тих, які допомагали мені, як також задовольняючі відповіді з Біблії, були вирішальними факторами»,— він сказав.
Чи у вас є відвага зробити те що Педро зробив? Яка б не була ваша релігія, не залишайте випадкові цей вибір. Переконайтесь з Божого Слова що є правда, виняткова й дорогоцінна правда, яку Ісус навчав. Свідки Єгови будуть раді допомогти вам. Вони щиро запрошують вас послухатись слів Ісуса Навіна: «Виберіть собі сьогодні, кому будете служити».— Ісуса Навина 24:15.
[Рамка на сторінці 10]
Свідки Єгови Чи це «американська релігія»?
Б агато націоналістичних людей підозрівають або бояться чого-небудь, якого вважається чужим. Це навіть забарвлює їхній погляд своєї релігії.
Свідки Єгови часто стають жертвами такого погляду. Дехто обвинувачує їх бути американською релігією, «Зроблена в США», і на цій основі негідна їхньої уваги. Чи це розсудлива реакція?
Що факти виявляють?
1. Пропорційно в Канаді, Коста-Ріці, Фінляндії, Пуерто-Ріко, і Замбії, як також інших країнах є більше Свідків ніж у Сполучених Штатах.
2. Свідки Єгови не є тільки міжнародна організація. Вони перевершують вузькі національні кордони або расову упередженість. Значним є те, що Свідки Єгови мали великий успіх у переборюванні расових, племінних і національних упереджень. Так то буває в Південній Африці, Ізраїлю, Лівані, Північній Ірландії й інших країнах яких мучить релігійний неспокій. Чорні й білі, євреї й араби, колишні католики й протестанти, всі Свідки Єгови, співдіють і поклоняються разом по їхніх конвенціях і Залах Царства.
3. Вони друкують біблійну літературу перекладену на близько 200 мов. Наприклад «Вартова Башта» видається в 105 мовах а «Пробудись!» в 54, і кожного місяця друкується більше як 48 мільйонів примірників.
4. Незважаючи на те, що Свідки Єгови мають їхній світовий центр розташований в Нью-Йорку, то тільки 22 проценти Свідків Єгови живуть у Сполучених Штатах.
5. Так як Єрусалим став вигідним центром раннього Християнства, то так само в цій ері світових війн і конфліктів, Сполучені Штати стали найвигіднішим центром для проповідування доброї новини по цілому світі. З досвіду стає відомо, що в котрій-небудь іншій країні, працю придушили б упередження, заборона або брак необробленого матеріалу. Але тому що центр Свідків Єгови знаходиться в Сполучених Штатах, не робить їх «американською релігією», так як раннє Християнство не було єврейською, незважаючи на те, що люди були такої думки.
Несправедливе переслідування
Ясним доказом на те, що Свідки Єгови вже подолали расові перешкоди є спосіб яким різні політичні режими називали їх. У минулому, в Сполучених Штатах, Свідків обвинувачували бути комуністами а в комуністичних країнах таємними агентами!
Наприклад у 1950-их роках в одній газеті США було сказано: «Польські Червоні» фінансують агентів «Єгови». По радіопередачі в США було сказано: «Уряд прихильний Радянському Союзові [Польща] заохочує Свідків і допомагає їм фінансово». В Ірландії Свідки зносили глузування насильних юрб: «Комуністи!» «Геть з вами!»
Тимчасом, Свідкам в Польщі й інших комуністичних країнах позбавляли законної сили, і багатьох ув’язнювали за їхню віру. Декотрих навіть обвинувачували членством у таємній організації розвідування. Владимір Буковський, який іммігрував до Західного світу в 1976 р., ось що сказав про становище Свідків у Радянському Союзі: «Одного вечора в Лондоні, я побачив плакат на якому було виписано СВІДКИ ЄГОВИ... Я не виходив з дива. Як це може бути? — я подумав. У РСРС ви бачите дійсних «Свідків» тільки в тюрмі і концтаборах. Чи ж тут дійсно можна пити чай з ними? Це моє порівняння можливо трохи не на місці, але уявіть собі на хвилину, коли б потрапили на будинок з плакатом на якому каже КОЗА НОСТРА, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ МАФІЇ. У нашій країні «Свідків» оскаженіло переслідують так як Мафію в їхній».
Цих кілька коротких прикладів показують те що багато неупереджених спостерігачів уже зауважують, тобто, що Свідки Єгови відокремлюють себе від якої-небудь націоналістичної або політичної симпатії. Їхня віра подолала національні кордони, тому що вони бажають бути такими, як їхній неупереджений Бог.— Дії 10:34.
[Ілюстрація на сторінці 8]
Чи ви брали б які-небудь ліки, і не прочитали б інструкцій на ярлику?
[Ілюстрації на сторінці 9]
Чи ви народились у вашу релігію чи вибрали її?