Чи папи непогрішимі?

«ДОГМАТ від якого залежить перемога католицизму над раціоналізмом [філософський напрям, що протиставляє містиції, теології, тощо, переконання в здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи й суспільства]». Так то єзуїтський часопис, Ла чівільта каттоліка (італ.), у 1870 р. урочисто опублікував догмат непогрішимості папи на першому Ватіканському соборі.

Католицькою теологічною мовою, «догмат» стосується доктрин «цілковитої цінності й безперечності». Точне пояснення непогрішимості папи, так як було ухвалене собором у 1870 р. таке:

«Це божественно виявлений догмат, що під час промови екс катедра [з кафедри] римський папа, промовляє у ролі пастиря, і вчителя всіх християн. Він пояснює, через його всевишню апостольську владу, доктрину стосуючусь віри або норм моральності, яких усесвітня церква мусить додержуватися, і містить у собі, через божественну допомогу, обіцяну йому блаженним Петром, непогрішимість якою божественний Відкупитель проявив Свою волю, щоб церкву обдарувати поясненням доктрин, що стосуються віри або норм моральності; і що такі пояснення римського папи невиправні самі собою, а не через дозвіл церкви».

Запевнена ситуація

Ця формула, яку багатьом людям трудно зрозуміти, також невиразна, так як сказав німецький теолог, померлий Август Бернгард Гаслер. Він говорив про «невиразність» і «нерішучість» вислову екс катедра, кажучи, що «трудно розпізнати котрі рішення вважаються безпомилковими». Згідно з іншим теологом, Генріхом Фрісом, ця формула «двозначна», тоді як Джозеф Ратзінгер признав, що з цієї справи виникла «складна суперечка».

Гаслер твердив, що «невиразність понять» дозволяє широке застосування догмата для того, щоб збільшити владу папи і обмежити тлумачення так, що, коли б обвинувачували у колишньому помилковому навчанні, то церква завжди може викрутитись, кажучи, що ці не були частиною так званого безпомилкового «авторитету». Інакше кажучи, «як орел то я виграв, а решка то ви програли».

«Непогрішимість» значить, що папа, так як яка-небудь інша людина, помиляється, але не коли роз’яснення справи віри і норм моральності екс катедра, у ролі пастиря римсько-католицької церкви.

Усе ж таки, що католики думають про цю доктрину?

[Ілюстрація на сторінці 4]

Папа Пій ІХ настійно вимагав прийняття догмата непогрішимості у 1870 р.

[Відомості про джерело]

Culver Pictures