Ніжний кускус

Від нашого кореспондента в Папуа-Новій Гвінеї.

ЗДИВОВАНЕ, що стало об’єктом уваги, зщулене маленьке створіння пильно з цілковитою невинністю дивилося на нас великими блискучими очима. Багато місця на його круглій мордочці займає ніс, а його вуха майже цілком під хутром. Ця незвичайна «куля» з жовтуватим хутром і довгим хвостом без волосяного покриву — кускус.

Коли ми підійшли, щоб ближче його розглянути, він піднявся по деревах вище, хапаючись за гілки всіма своїми чотирма лапами і час від часу хвостом, щоб згорнутися в клубочок у відокремленому місці на висоті.

Родич коали

Кускус є однією з тих незвичайних тварин, що знаходяться тільки на острові Нова Гвінея, що в Північній Австралії, і на довколишніх островах. Хоч він не настільки відомий, як його родич коала, та в них є багато схожості.

Кускус, як і коала, сумчастий, і це значить, що після народження від 2 до 4 малят самка носить і вигодовує їх у сумці. Кускус є полохливим і повільним жителем дерев. Його денне життя полягає в тому, щоб спати, спати і ще раз спати. Вклинившись у розгалуження, що високо на дереві, його рожевий хвіст вільно звисає позаду наче перевернутий догори ногами знак запитання; удень кускус зовсім не звертає уваги на метушню, яка відбувається внизу. Він веде нічний спосіб життя, отже, стає активнішим уночі.

Кускус у природніх умовах живиться переважно листям дерев, бруньками і фруктами з м’якою шкіркою, а також маленькими птахами і комахами. Його латинська назва Phalanger, що означає «однопалий». Ми бачили, як один кускус сів навпочіпки широкими крижами, скрупульозно чистячи банан і смакуючи його з такою насолодою, як ми морозиво.

Привабливий улюбленець

Можливо, що через свою слухняну вдачу кускус став досить популярний як улюблена тваринка. Його привабливість незаперечна. Перш за все, він різнокольоровий. Хутро може бути від білого буро-жовтуватого, червоного цеглистого або сірого з різними відтінками до цілковитого чорного кольору. Деякі — строкаті, а інші мають внизу на спині чорні смуги. Його пухнастий округлений вигляд, його постійно допитливий витріщений погляд, його плавні й повільні рухи — все це робить кускуса привабливим улюбленцем.

Якщо ви зважатимете на його лапи з кігтями, то можете навіть обійняти кускуса подібно як кота. Кускус може бути в довжину до 60 сантиметрів, не враховуючи хвоста, котрий має ще якихось 30 сантиметрів у довжину. Кінчик хвоста без волосяного покриву і покритий шершавою лускою, що робить його схожим на дрібнозернистий наждачний папір — це допомагає йому краще чіплятися.

Один кускус нас розсмішив тим, що показав, як треба їсти качан кукурудзи. Схопивши двома лапами качана, він з’їв один ряд зерен і, перед тим як розпочати наступний, уважно обнюхав цей пустий ряд, чи, бува, не пропустив якоїсь зернинки. Коли все було з’їдено, він облизав свої лапи і ситий та задоволений виліз на гілку дерева.

Кускус майже не має ворогів, якщо не врахувати людину. Місцеві жителі ловлять цих тварин заради м’яса і використовують їх чудове хутро для капюшонів і шапок. Сьогодні людина вторгується в природні умови кускусів — вологі тропічні ліси — шляхом промислового розвитку, добування корисних копалин, туризму тощо, і це завдає нищівного удару їхньому виживанню. Це ще один приклад руйнування людиною того, чим Бог довірив їй піклуватися (Буття 1:26; Об’явлення 11:18).