Домашня освіта. Чи це для ваших дітей?

«ДИВАЦТВО, що перетворилось у національний рух». Саме такими словами журнал «Тайм» описав домашню освіту в Сполучених Штатах Америки; навчання дитини, як вважає все більше і більше батьків, найкраще проводити у себе вдома, а не в традиційному класі.

Проте домашня освіта, на яку все ще дивляться як на ексцентричну і революційну хвилю, здобуває все більше і більше визнання. Дослідники говорять, що кількість сімей, які практикують домашню освіту, зросла від 15 000 в 1970 році до 500 000 в 1990 році. Деякі прихильники домашньої освіти заявляють, що в Сполучених Штатах Америки більше як один мільйон родин навчає своїх дітей удома.

Групи поборників домашньої освіти почали швидко появлятись в Австралії, Англії, Канаді, Німеччині, Новій Зеландії та Японії, а це свідчить, що зацікавленість батьків у домашній освіті зростає по цілому світі.

Чому так багато батьків приймає рішення навчати своїх дітей удома? Наскільки ефективна домашня освіта? Чи слід розглядати цю альтернативу вашій родині?

У загальному домашня освіта не така вже й радикальна, як це може здаватись. «Дім, а не школа, був призначений для освіти дітей,— говорять Реймонд та Дороті Мур у своїй книжці «Саморобні школи» (англ.).— Ще навіть у минулому столітті більшість дітей починала шкільне навчання з 12 років, а то й у ще старшому віці».

Такі видатні люди, як Джордж Вашінгтон, Авраам Лінкольн, Томас Джефферсон, Томас Едісон та Альберт Ейнштейн, навчались удома. До речі, в Сполучених Штатах Америки до кінця XIX століття не було впроваджено закону про обов’язкову шкільну освіту. Отже, за словами Кері Бенет Вільямсон, письменниці та матері, що практикувала домашню освіту, таке навчання не є останнім криком моди, але «старою нормою освіти». Так воно і є: домашня освіта була звичаєм для більшості людей у біблійні часи.

Чому вони це роблять

Цікаво, що газета «Нешнл кетолик ріпортер» підраховує, що від 50 до 90 відсотків батьків у США, які практикують домашню освіту, роблять це з релігійних мотивів. У загальному ці батьки турбуються тим, щоб захистити своїх дітей від того, що вони вважають атеїстичним впливом у школі. «Підвалиною для руху поборників домашньої освіти служить Християнське братство фундаменталістів, яке вважає, що в класі релігію або спотворюють, або цілком ігнорують»,— говориться в журналі «Тайм».

Інші батьки забрали своїх дітей зі шкіл, щоб захистити їх від руйнівного неморального впливу ще в дитячому віці. «Щодо аморальності в школі, то її неможливо контролювати там,— сказав один християнин, який ще декілька років тому вирішив зі своєю дружиною навчати дітей удома.— Ми непокоїлися своїми дітьми та поганим станом справ у школі».

Інколи батьки вирішують навчати дітей удома з освітніх причин, а не ідеологічних. Вони ситі по горло переповненими класами учнів, низькими академічними нормами та проблемою безпечності своїх дітей, що існує у багатьох школах. Часто, розчаровані тьмяними результатами усталеної освіти, вони вважають, що можуть більше допомогти своїм дітям, коли приділятимуть їм безпосердню увагу завдяки домашньому навчанню.

Книжка «Домашня освіта: альтернативний спосіб навчання» (англ.) пояснює, чому деякі батьки дають перевагу саме їй: «Батьки [що навчають своїх дітей удома] мають стопроцентний контакт зі своїми дітьми... Вони можуть присвятити увагу освіті своєї власної дитини».

Чи вона ефективна?

Ті, хто відстоює домашню освіту, кажуть, що діти навчаються ефективніше, оскільки уроки пов’язані з кожним аспектом щоденного життя родини. «Багато родин починають з підручників математики, але потім усвідомлюють, що уроки можна давати на основі життєвих прикладів,— пише Джейн А. Авнер у «Скул лайбрері джорнел».— Наприклад, те, що діти ходять у магазин за покупками та порівнюють витрати і прибутки сім’ї, може допомогти їм зрозуміти, як краще давати собі раду з грошима, а ремонт квартири може стати чудовим «букварем» з математики та геометрії».

Чи домашня освіта є ефективною? Деякі дослідження виявили, що діти, які пройшли такий курс, у загальному отримують оцінки з нормативної перевірки знань, що дорівнюють середнім національним оцінкам або кращі від них. Але такі результати не обов’язково свідчать про кращу освіченість цих дітей.

«Ці аргументи не остаточні,— говориться в книжці «Посібник для домашньої освіти» (англ.).— Основна неточність усіх цих досліджень полягає в тому, що дослідникам невідомі результати перевірки знань більшості дітей, що пройшли курс домашньої освіти».

«По суті, не існує доказів, основаних на досвіді», щоб можна було повністю підтвердити, що домашня освіта краща за звичайну, пояснюється в книжці «Посібник для домашньої освіти». «Тоді як діти, що проходять курс домашньої освіти, роблять добрі поступи, все-таки потрібно детальних досліджень, щоб показати, що будь-які розбіжності в освіті залежні від інших факторів».

Скептиків все ще багато

Домашня освіта не уникнула критики. Багато шкільних діячів висловлює занепокоєність непослідовністю такої освіти. У журналі «Тайм» про це було сказано так: «Добрі мотиви не перетворюються автоматично в солідну освіту».

Саме з цієї причини, коли батьки повідомляють про свої плани навчати дітей удома, школи часто не виявляють бажання співпрацювати з ними, а інколи навіть противляться такому рішенню. Хоча деякі школи в останні роки почали тісніше співпрацювати з батьками, що застосовують домашню освіту, інші далі скептично ставляться до цього. Як Національна асоціація директорів початкових шкіл, так і Національна асоціація освіти (НАО) зайняли позицію проти навчання дітей удома, підозрюючи, що деякі батьки нездатні забезпечити дітей відповідною освітою вдома. Згідно з офіційною заявою НАО про свою позицію, «домашня освіта не може забезпечити учнів навчанням, ґрунтованим на багатому досвіді».

Прихильники домашньої освіти говорять, що батькам не потрібно вищої освіти, щоб бути добрими вчителями. «Батькам не обов’язково знати все, щоб заохотити дітей шукати відповіді на свої запитання»,— говориться в книжці «Домашня освіта: відповіді на запитання» (англ.). Дітей можна скеровувати до певних джерел інформації. Батьки та діти можуть навчатися разом. Можна найняти приватних репетиторів, коли потрібно додаткового навчання або обізнаності в певній галузі.

Критики також заявляють, що діти, які навчаються вдома, надто ізольовані і позбавлені нормального спілкування з ровесниками. І знову це твердження категорично відкидається прихильниками домашньої освіти. «Ці діти не ізольовані соціально,— сказав Браєн Рей, директор Національного інституту дослідження домашньої освіти.— Діти, які навчаються вдома, часто відвідують зоопарки або музеї. Вони бавляться коло дому, як і всі інші діти. Уявлення, ніби вони замкнені в комірчині з восьмої години ранку до десятої вечора, є хибним».

Чи це для ваших дітей?

Домашня освіта вимагає від батьків «не лише сміливості, але й витривалості, винахідливості та залізних нервів», говориться в журналі «Сьогоднішнє християнство» (англ.). Подумайте об’єктивно про все, що пов’язане з домашньою освітою. Щоб не занедбувати домашньої роботи, інших родинних і батьківських обов’язків та щоденної освітньої програми для дітей, їм потрібно старанно робити зусилля та добре організовувати свій час. «Ви можете бути настільки переобтяжені обов’язками, що захочете припинити домашню освіту,— сказав Рей.— Вона вимагає великих зусиль».

Наступне, що вам слід зробити,— дізнатись про закони стосовно домашньої освіти у вашій місцевості. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки домашня освіта легалізована у всіх 50-ти штатах, проте пов’язані з нею закони істотно відрізняються. У деяких штатах, щоб отримати дозвіл на домашнє навчання, потрібно лише повідомити директору місцевої школи і заповнити анкету обсягом в одну сторінку. А в деяких інших батьки мусять бути дипломованими вчителями, щоб проводити домашню освіту. Дізнайтесь про місцеві закони, щоб задовольнити всі вимоги до вас як батьків.

Після цього порахуйте витрати. Закупка навчального приладдя є найбільшою трудністю у домашній освіті, особливо якщо у вас обмежені заощадження. «Ви є ласим шматком для крамниць із шкільним приладдям»,— застерігає «Посібник для тих, хто займається домашньою освітою» (англ.).

У той час як деякі приладдя коштують недорого, то інші — сотні доларів. Обов’язкові нормативні іспити, що відбуваються кожного року, можуть коштувати по 50 доларів США. Нові підручники, зошити та інший навчальний матеріал потрібні кожного року. Отже, слід детально спланувати свій бюджет, враховуючи потреби домашньої освіти.

Звичайно, не всі батьки бажають і є в стані докладати зусиль, виділяти час та гроші, необхідні для успішного домашнього навчання. «Домашня освіта не для кожного,— сказала одна 14-літня учениця, що розпочала навчатись удома, коли їй було 7 років.— Вона вимагає відповідних умов, відповідного складу думок і відповідних батьків». До цього також треба додати самодисципліну, що вимагається як від батьків, так і від дітей. Вищезгаданий чоловік сказав, що для успішної домашньої освіти «потрібна цілковита відданість справі». Він продовжив думку: «Справжня трудність полягає в тому, щоб присвятити час домашній освіті і довершити її».

Навіть палкі прихильники такого методу навчання погоджуються, що інколи дітей удома навчають неефективно і навіть безвідповідально. Дуже жаль, але це факт, що кожного року деякі родини неякісно навчають дітей удома, в результаті чого вони слабо підготовлені для подальшої освіти.

Окрім того, батьки не повинні обманювати себе, думаючи, що лише домашня освіта захистить дітей від неморального впливу шкіл. Не існує жодного способу цілковито захистити себе від впливу світу. Окрім школи є ще й інші фактори, які формують мислення дитини, до них входять: приклад батьків, товариство, розваги, а також особисте і родинне біблійне вивчення. Без дбайливого виховування у всіх цих сферах життя не існує успішної системи освіти у виховуванні християнських дітей.

Слід погодитися з тим, що деякі батьки відчувають, ніби домашня освіта робить вагомий внесок у духовний прогрес їхніх дітей. Але також не слід забувати, що багато дітей, які відвідують школи, також роблять добрі духовні поступи. У багатьох випадках батьки досягають добрих результатів у тісній співпраці з місцевою школою, спрямованій на те, щоб упевнитись, чи діти отримують якісну освіту.

Лише батьки відповідальні за належну освіту та виховання своїх дітей, і лише вони можуть вибрати, що, на їх думку, буде найкращим для родини. Отже, перед тим як вирішити взяти на себе відповідальність навчати своїх дітей удома, детально зважте всі фактори, пов’язані з цим.

[Вставка на сторінці 12]

«Діти повинні мати такий самий графік навчання, як у школі» (С. Ф. Л., один з батьків, що навчав дочку вдома).

[Ілюстрації на сторінці 10]

Лише ви можете вирішити, що краще для ваших дітей — освіта в школі чи вдома.