Коли заняття стає шкідливою звичкою

ПРИСТРАСТЬ до наркотичних речовин, алкоголю, їжі й пристрасть до певних занять — неначе два потяги, що їдуть по одній колії в однаковому напрямкуa. Обидва мають спільне місце призначення чи мету: підняти настрій і приглушити неприємні почуття. Розгляньмо деякі приклади хворобливої пристрасті до різних занять.

Роботоманія

Роботоманію називають респектабельною шкідливою звичкою. Зрештою, роботомани — зразкові працівники. Проте всередині вони можуть відчувати якусь недовершеність. За допомогою роботи людина може або відволікатися від неприємних відчуттів, або ж старатися реалізувати свою нав’язливу ідею добитися схвалення.

Лід не дозволяє, щоб ковзаняр утопився у воді, а робота не дає роботоману втопитися у почуттях. Подібно до ковзаняра, роботоман може справляти враження на інших. Але все це поверхове. Що часто криється глибше? Радник з питань психічного здоров’я Лінда Т. Санфорд пише: «Коли роботоман не поглинутий роботою, його можуть охопити пригніченість, неспокій, гнів, розпач і відчуття порожнечі».

Закоренілість надмірної пристрасті до роботи у роботоманів наводить на думку, що це не скороминуща властивість людини і що, либонь, вона корениться у вихованні. Це слушно у випадку однієї жінки, яку ми називатимемо Марією. З шестирічного віку вона старалася завоювати любов свого батька-алкоголіка, готуючи їжу та виконуючи різну домашню роботу. «Я не могла зупинитися,— розповідає вона.— Мені здавалося, що коли я робитиму більше або краще, він буде любити мене. Взамін я не одержала нічого, окрім критики».

Будучи дорослою, Марія все ще бореться з таким хибним мисленням. «Я і далі відчуваю себе нікчемною,— зізнається вона.— Я далі відчуваю, що мушу заслужити любов, що я нічого не варта, якщо нічого не роблю. На вечоринках я виснажую себе, готуючи їжу та обслуговуючи інших, неначе стараюся заробити собі право бути там».

Для таких людей, як Марія, важливо мати врівноважений погляд на роботу. Біблія, природна річ, рекомендує трудитися (Приповістей 6:6—8; 2 Солунян 3:10, 12). Сам Бог Єгова плідно працює (Псалом 104:24; Івана 5:17). Але він ніколи не вдається у крайнощі в цьому плані. Єгова тішився не тільки результатами своєї творчої роботи — він знаходив насолоду також у процесі творення. (Буття 1:4, 12, 18, 21, 25, 31; порівняйте Екклезіяста 5:18).

У праці, що її виконував Майстер Бога Єгови Ісус Христос, подібно відображалися насолода та задоволення, які він відчував (Приповістей 8:30, 31). Ісус пообіцяв своїм послідовникам, що вони теж знайдуть відсвіження у співпраці з ним. Вони разом виконували завдання першочергової важливості. Проте це не перешкоджало їм відпочивати. (Матвія 11:28—30; Марка 6:31; порівняйте Екклезіяста 4:6).

Можливо, хтось із ваших батьків дав вам зрозуміти, що ваше достоїнство залежить від вашої продуктивності або що ви не доб’єтеся нічиєї любові доти, доки не заслужите її. Вам принесе заспокоєння знаття того, що цей погляд не має нічого спільного із поглядом Єгови на правильне виховання. Його Слово радить: «Батьки,— не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони [«щоб не почувалися гіршими», «Докладна Біблія», англ.] (Колосян 3:21). Єгова не має звички відмовляти у любові поти, поки її не заслужать. Він ніколи не ставить умови, що обдарує людину своєю любов’ю тільки після того, як вона почне любити його та служити йому. Біблія каже нам, що «Він перше нас полюбив», так, навіть «коли ми були ще грішниками», Бог проявив ініціативу, полюбивши нас (1 Івана 4:19; Римлян 5:6—8). Крім того, Єгова не піддає критиці наші щирі зусилля чинити його волю. Тому наше служіння йому стає непідробленим виразом любові до нього.

Хвороблива пристрасть до телевізора

Дехто називає надмірне захоплення телевізором шкідливою звичкою. «Мало чим відрізняючись од наркотиків та алкоголю,— пише Марі Вінн у своїй книжці «Наркотик, що вмикається в розетку» (англ.),— телевізор дає можливість глядачу покинути реальний світ і упасти в приємний, пасивний психічний стан».

Звісна річ, немає нічого неправильного в тому, щоб на якийсь час відволіктись од повсякденних обов’язків. Але деякі глядачі ніколи не повертаються до дійсності. Один чоловік, який несподівано втратив можливість дивитися телевізор через те, що той поламався, зізнався: «Я відчув, що за всі ці роки мій розум цілком змуміфікувався. Я був приклеєним до цього апарата і ніяк не міг звільнитися». Юнак на ім’я Кай описує щось подібне: «Я не хочу дивитися телевізор стільки, скільки дивлюся, але я нічого не можу вдіяти. Він притягає мене до себе».

Якщо ми не маємо міри у тому, скільки дивимося телевізор, наша здатність мислити притуплюється. Біблія радить роздумувати, а для цього необхідна певна міра самотності (Ісуса Навина 1:8; Псалом 1:2, 3; 145:5; Матвія 14:23; Луки 4:42; 5:16; 1 Тимофія 4:15). І власне це лякає багатьох людей. В оточенні тиші вони стають нервовими, лякливими. Вони бояться бути наодинці зі своїми думками. Вони нестямно шукають, чим би то заповнити порожнечу. Телевізор стає найпростішим засобом добитися мети. Однак навіть у найкращому випадку телевізор є лише замінником реального життя.

Хвороблива пристрасть до азартних ігор

Гра в азартні ігри корениться у пожадливості. Але часто буває, що нестримний хворобливий потяг до них — не просто справа грошейb. «Мені потрібно було гострих відчуттів, щоб втекти від дійсності,— каже Найджел.— Ефект був такий самий, як і при вживанні наркотику». Для запеклого гравця уже сам процес гри часто є винагородою. Наслідки для нього не мають значення. Найджел втратив друзів. Інші втратили свої сім’ї. Багато хто загубив здоров’я. І по суті справи, всі втратили свої гроші. Але дехто покінчив з цим, оскільки суть справи не у набуванні чи втрачанні. Сам процес гри — ось що піднімає настрій і одурманює, наче наркотик.

Азартні ігри можуть відволікати від життєвих проблем, але неспроможні їх усувати. Людині з серйозним пораненням треба чогось більшого, ніж обезболювальний засіб. Її рану потрібно лікувати. Якщо існують рани, які спонукали людину вдатися до азартної гри, вона повинна виявити їх і взятися за їх лікування. Для цього потрібно мужності, але кінцевий результат стане винагородою.

Вивільніться з лещат шкідливої звички

Пориваючи з будь-якою шкідливою звичкою, не можна ігнорувати душевний біль, який часто живить її. Людина, що перебуває у полоні згубної звички, мусить боротися з причинами проблеми. Це справа не з легких. «Ти просто не можеш з легкістю припинити зловживання алкоголем та наркотиками, яке тяглося 30 років,— каже людина, яка мала згубні звички,— особливо якщо твоя пристрасть до них маскувала глибоко вкорінену проблему».

Проте звільнення від згубної звички вартує зусиль. Добре описує це Марія — згадана вище жінка з надмірною пристрастю до роботи. «Багато років,— каже вона,— я втікала від того, з чим боялася зустрітися віч-на-віч. Але тепер, коли ця зустріч відбулася, я здивована, наскільки незначним усе це виявилося».

Так було з багатьма, хто подолав шкідливу звичку. Замість того щоб залишатися «рабами згубних звичок», вони молилися про «премножество сили», щоб здобути перемогу у важкій боротьбі зі згубною звичкою (2 Петра 2:19, «Сучасний англійський переклад»; 2 Коринтян 4:7, Куліш).

[Примітки]

[Вставка на сторінці 9]

«Термін шкідлива звичка може застосовуватися до такого роду поведінки людини, коли остання неспроможна контролювати міру свого захоплення чимось».— Доктор Й. Патрік Ґаннон

[Ілюстрація на сторінці 10]

Роботоману робота здається важливішою, ніж сім’я.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Азартні ігри можуть підняти настрій і одурманити, наче наркотик.