Громада на палях

Від нашого кореспондента в Беніні

«ҐАНВІЕ є одним з головних туристичних місць Беніну»,— говориться у путівнику по Західній Африці. Інший путівник зазначає наступне: «Самі африканці захоплюються селом Ґанвіе; там можна побачити стільки ж африканських туристів, скільки й західних».

Ґанвіе і справді унікальне. Це село з 15 000 жителів збудоване на палях над водами озера Нокуе, що лежить на північ від Котону (Бенін). У Ґанвіе немає велосипедів, немає автомобілів, немає тротуарів і немає доріг. Якщо його мешканцю потрібно податися до школи, ринку, поліклініки, сусіда чи ще кудись, він сідає у каное, вирізане із дерева Chlorophora excelsa.

Переважна більшість родин мають по декілька каное: одне для батька, одне для матері, а інколи одне для дітей. Дітей змалечку вчать веслувати. Вже у п’ятирічному віці дитина може самостійно гребти у каное. Згодом вона вже може впевнено стояти в каное й закидати невід. Декому з дітей подобається демонструвати свої здібності перед туристами, і вони роблять у своїх каное стойки на голові.

На плавучому ринку в Ґанвіе торгують здебільшого жінки, котрі сидять у каное зі своїм нагромадженим товаром: спеції, фрукти, риба, ліки, дрова, пиво й навіть радіо. Захищаючись від тропічного сонця солом’яними капелюхами з великими крисами, вони продають товари тим, хто прибуває сюди на каное. Інколи товар продають дівчатка. Але не обманюйтесь їхнім віком! Вони змалечку навчаються мистецтва торгувати й кмітливо вести переговори.

Тимчасом як жінки продають і купують на ринку, чоловіки займаються рибальством або, якщо бути точнішим, вирощуванням риби. Їхній метод рибальства полягає у встромлюванні сотень гілок у болотисте дно лагуни, в результаті чого утворюється густий непрохідний ліс. Риба підпливає туди, аби поживитися зігнилими гілками. А через декілька днів чоловіки прибувають із неводами для виловлення риби.

Від сховища до туристичного місця

Тофіну з Ґанвіе не завжди були «людьми води», як нині. На початку XVIII сторіччя вони втекли до цього озера та боліт, щоб уникнути переслідування сусіднього африканського королівства. Вчені кажуть, що назва Ґанвіе віддзеркалює історію, бо мовою тофін слово ґан можна перекласти «ми врятовані», а віе означає «громада». Отже, назву цієї столиці озерного району можна вільно перекласти як «громада людей, що зрештою знайшли мир».

Те, що вони шукали порятунку в болотистій місцевості довкола озера Нокуе, було ефективною стратегією, бо релігійні переконання ворожого королівства не дозволяли жодному воїну заходити до води чи в терени, які можуть бути затоплені водою. Тож озеро для них було місцем сховку від ворогів і джерелом засобів до існування. Хіба ж не іронічним є те, що це відоме нині місце громади, яку відвідує на моторних човнах безліч туристів, колись було місцем сховку.