Амарант. Харч ацтеків

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У МЕКСИЦІ

АЛЕҐРІ́Я — це поживна цукерка, яку можна легко знайти в барвистих ятках мексиканських продуктових ринків, її назва іспанською означає «радість» або «щастя». Вона виготовляється із зерен амаранта, тропічної рослини з яскраво-червоними квітами. До складу цукерки входить також необроблений мед, а деколи її ще прикрашають волоськими та кедровими горішками чи родзинками. Крім цього, зерна амаранта змелюють на крупу або на борошно, з яких печуть хліб та млинці.

Ацтеки пекли з амарантового борошна тортілли і тамали. У релігійних ритуалах цього народу амарант теж займав почесне місце. Ось що писалося в газеті «Новини» міста Мехіко: «В одному зі своїх численних ритуалів ацтеки вмочували шматок амарантового хліба у кров полоненого і [вбитого] ворога та їли його». Інший звичай вимагав змішувати змелені амарантові зерна з кукурудзою та медом і ліпити з цієї суміші фігурки ідолів чи божків. Пізніше цих ідолів з’їдали, виконуючи ритуал, який нагадував католицьке таїнство причастя.

Обидва ці звичаї ображали почуття іспанського конкістадора Ернана Кортеса і він вирішив заборонити вирощування та споживання амаранта. Усіх, хто насмілювався не послухатись цього наказу, вбивали або відтинали їм руку. Через це рослина, яка тоді була одною з найважливіших злакових культур Мексики, мало не зникла зовсім.

Проте амарант таки вижив і якось переселився з Центральної Америки до Гімалаїв. За минуле століття він став основним харчовим продуктом гірських племен Китаю, Індії, Непалу, Пакистану і Тибету.

На його батьківщині, у Мексиці, дослідники останнім часом пробують виділити із зерен протеїн, з якого можна буде виготовляти амарантове молоко — напій, подібний за поживністю до коров’ячого молока. Метою дослідників є розробити зміцнювальну добавку до продуктів і напоїв для тих, хто не має змоги купувати яєць, молока, риби або червоного м’яса.

Незважаючи на бурхливе минуле амаранта, цей різносторонній та поживний харч сьогодні все ще на столі в багатьох.