Клімат майбутнього

ЗАБРУДНЕННЯ нашої атмосфери є лише однією з проблем навколишнього середовища, в яких винні люди. Серед інших проблем можна назвати повсюдне знищення лісів та тваринних видів, забруднення річок, озер та океанів. Кожна з цих проблем ретельно аналізувалася, і було висунуто пропозиції для їхнього вирішення. Оскільки ці проблеми мають глобальний характер, то потрібні й глобальні вирішення. Люди дійшли згоди як щодо характеру цих проблем, так і щодо шляхів їхнього вирішення. З року в рік ми чуємо заклики до дій. З року в рік майже нічого не робиться. Надто часто провідні політики журяться проблемами й погоджуються: щось повинно бути зроблено, але, по суті, додають «не нами й не тепер».

У 1970 році, коли вперше відзначався День Землі, демонстранти у Нью-Йорку несли великий транспарант. На транспаранті була зображена планета Земля, що кричить «Допоможіть!!!». Чи хтось відгукнеться на цей крик? Боже Слово дає відповідь: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема: вийде дух його — і він до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть!» (Псалом 146:3, 4). Потім псалмоспівець вказує на Творця, оскільки лише Він має силу, мудрість і бажання вирішити усі складні проблеми людства. Ми читаємо: «Блаженний... [той] що надія його — на Господа, Бога його, що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них» (Псалом 146:5, 6).

Сповнена любові обітниця Творця

Земля — це дар від Бога. Він задумав і створив її разом із складними й дивовижними механізмами, котрі роблять клімат Землі приємним (Псалом 115:15, 16). У Біблії говориться: «Своєю Він [Бог] силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом. Як голос Його забринить — у небесах шумлять води, ...підіймає Він хмари із краю землі, ...блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх» (Єремія 10:12, 13).

Апостол Павло описав мешканцям стародавньої Лістри любов Творця до людства. Він сказав: «Не зоставив Себе Він [Бог] без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші» (Дії 14:17).

Майбутнє планети не залежить від людських зусиль і угод. Щодо клімату, то Той, хто має силу керувати ним, пообіцяв своєму стародавньому народові: «Дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій» (Левит 26:4). Невдовзі люди по всій землі житимуть у таких умовах. Вже ніколи покірні люди не боятимуться руйнівних бур, цунамі, повеней, посух або інших стихійних лих.

Хвилі, вітер та погода приноситимуть лише задоволення. Можливо, люди говоритимуть про погоду, але ніяк не впливатимуть на неї. У славетному майбутньому, яке забезпечить нам Бог, у цьому відпаде потреба.